18 травня 2026 року м. Харків Справа № 917/1695/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., при секретарі судового засіданні Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 917/1695/24
за позовом: Фізичної особи - підприємця Рябка Віктора Володимировича, Полтавська обл, м.Лубни,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога», Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці,
про стягнення заборгованості,
Представники сторін:
від скаржника: Сова В.В. - адвокат, за довіреністю;
від позивача: не з'явився
Фізична особа-підприємець Рябко Віктор Володимирович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога» про стягнення заборгованості за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 від 14.07.2023 в розмірі 539 974,28 грн, з яких: 378 576,00 грн - основний борг, 128 248,85 грн - пеня, 20 547,52 грн - інфляційні втрати, 12 601,91 грн - 3% річних.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 11.10.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/1695/24, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі.
Також, Фізична особа-підприємець Рябко Віктор Володимирович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога», у якому просить стягнути заборгованість за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 від 03.08.2023 в розмірі 473 831,50 грн., з яких: 334 620,00 грн. - основний борг, 110 131,03 - пеня, 18 161,77 грн. - інфляційні втрати, 10 918,70 грн. - 3% річних.
Господарського суду Полтавської області ухвалою від 23.10.2024 постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 917/1766/24, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ухвалами від 14.01.2025 у справах №917/1695/24 та №917/1766/24 суд постановив об'єднати в одне провадження справи №917/1695/24 та №917/1766/24, присвоїти об'єднаній справі № 917/1695/24, об'єднану справу № 917/1695/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.
Господарський суд Полтавської області (суддя О.А. Киричук) рішенням від 03.02.2026 (повне рішення складено 11.02.2026) позов задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога» на користь фізичної особи - підприємця Рябка Віктора Володимировича заборгованість за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 від 14.07.2023 р. в розмірі 539 974,28 грн., з яких: 378 576,00 грн - основний борг, 128 248,85 грн- пеня, 20 547,52 грн- інфляційні втрати, 12 601,9 грн- 3% річних; заборгованість за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 від 03.08.2023 р. в розмірі 473 831,50 грн, з яких: 334 620,00 грн - основний борг, 110 131,03 грн - пеня, 18 161,77 грн - інфляційні втрати, 10 918,70 грн - 3% річних; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога» в дохід Державного бюджету України 15 207,09 грн судового збору.
Мотивуючи ухвалене рішення суд першої інстанції зазначив про належність таких доказів як Договір № 8 та №10 надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур та додатків до вказаних договорів для виникнення за ними зобов'язальних правовідносин між сторонами (які є учасниками даної справи), а також зауважив, що відсутність оригіналів договорів у відповідача не спростовує факту їх укладення та наявність зобов'язань з оплати грошових коштів за отримані послуги. Відхиляючи доводи відповідача про існування справи №917/79/24 як на підтвердження факту підробки документів, суд першої інстанції зазначив, що в межах даної справи розглядаються вимоги про стягнення заборгованості за договорами надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур, а в межах справи №917/79/24 розглядалися вимоги за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, до того ж висновки про підтвердження факту підробки документів між учасниками справи № 917/79/24, які є також учасниками даної справи, у постанові Східного апеляційного господарського суду відсутні. Так само не підтверджено відповідачем посилання на те, що доказами підробки документів є справи №917/1726/24 та №917/1766/24. Суд, враховуючи наявність печатки підприємства відповідача на спірних документах, дійшов висновку, що за наявності на спірних договорах не лише назви посади особи, яка підписала вказані документи, її даних, що можуть ідентифікувати замовника послуг, її підпису у спірних документах, а й засвідчення відтиском печатки самої юридичної особи, не може свідчить про те, що такі договори та додатки до них є неналежними доказами у справі. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про відсутність повноважень у директора ТОВ “Агро Перемога» на укладення від імені та в інтересах Товариства договорів (угод, контрактів), сума яких перевищує 500 000,00 грн, з огляду на визначену умовами договорів договірну вартість послуг (378 576,00 грн у договорі № 8, 334 620,00 грн у договорі № 10), відмінність даних договорів (стосовно найменування культур, по збиранню урожаю яких надані послуги, площа цих культур, строк надання, що визначені в Додатку № 1), відсутність ознак значного правочину для необхідності отримання згоди на вчинення такого правочину та /чи подальшого його схвалення та встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину. В частині доводів відповідача про те, що акт виконаних робіт від 16.08.2023, який зі сторони ТОВ “Агро Перемога» був підписаний Мороз В.В., який не є неуповноваженою особою, у зв'язку з тим, що з 16.08.2023 директором підприємства відповідача є Некрасов К.О., суд зазначив, що на момент виникнення договірних правовідносин між позивачем та відповідачем підписантом від імені відповідача виступав директор Мороз В.В. і лише з 16.08.2023, як зазначає сам відповідач, директором ТОВ “Агро Перемога» став Некрасов Костянтин Олександрович, при цьому докази повідомлення позивача про зміну директора суду не надано, у зв'язку з чим, на дату підписання Акту позивач не міг знати про відсутність у Мороз В.В. повноважень на її укладання. До того ж, суд зауважив, що матеріали справи не містять доказів щодо надання заперечень щодо підпису на акті виконаних робіт від 16.08.2023, або заявлення про недостовірність такого підпису та наявність печатки на акті, за відсутності доказів протиправності її використання або втрати, є додатковим аргументом на користь того, що підписання акту відповідало волі особи, від імені якої документ підписано та скріплено печаткою. Суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а відповідачем - не спростовано наявність у останнього основної заборгованості за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 від 14.07.2023 р. в розмірі 378 576,00 грн та основної заборгованості за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 від 03.08.2023 р. в розмірі 334 620,00 грн. Крім того, суд першої інстанції перевіривши розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, дійшов висновку щодо його обґрунтованості та задоволення вказаних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, ухилення від встановлення дійсних обставин справи, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та суттєвим порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 917/1695/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ФОП Рябка В.В. до ТОВ «Агро Перемога» у повному обсязі.
Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилається на те, що судом не взято до уваги та не досліджено належним чином факт існування справи № 917/79/24, яка має преюдиційне значення для вирішення спору, між тими ж сторонами і фактично щодо того ж предмету, оскільки в даних спорах суб'єктний склад був той самий, послуги стосувалися одних і тих же площ, за змістом первинних документів чітко вбачається, що у справі 917/79/24 хоча предмет договору і був визначений як оренда с/г техніки з екіпажем, проте, інші документи опосередковують факт надання послуг по збору урожаю на с/г ділянках у обсязі і виді культур, що повністю збігаються у цій справі. Скаржник зауважує, що в даному випадку, має місце штучне дроблення позову та процесуальне зловживання з метою повторного стягнення заборгованості за одними й тими ж обставинами, які вже були предметом судового розгляду у справі № 917/79/24, оскільки порівняння показує ідентичність загальної суми (1 046 364,00 грн), площ (539,2 га ріпаку та 253,5 га пшениці) та ціни (1320,00 грн/га) між початковим договором оренди №7 та новими договорами №8, №9, №10. Також, заявник зазначає, що саме фактична (недобросовісна) поведінка позивача свідчила про перешкоджання у проведенні експертизи, оскільки ухилення від проведення експертного дослідження мало місце зі сторони відповідача, однак у порушення норм процесуального права суд першої інстанції відмовився встановити цю обставину. Також, скаржник зауважує, що суд створив ситуацію, коли сторона позбавлена можливості довести фальсифікацію доказу через неприйняття процесуальних наслідків ухилення від експертизи, тобто, судом першої інстанції не було дотримано вимог ст. 13 ГПК України. Крім того, позивач у подані позовній заяві стверджував про наявність оригіналів договору у позивача та відповідача, при цьому відповідач заперечував наявність будь-яких примірників, що на думку заявника, в умовах категоричного небажання збоку відповідача провести експертне дослідження, свідчить про сумнівність поданих доказів. Заявник зазначає, що суд першої інстанції посилається на постанову ВС від 23.07.2019 у справі № 918/780/18 про значення печатки як ідентифікуючої ознаки. Однак суд застосував цей висновок без урахування контексту, оскільки у вказаній справі сторона не заперечувала наявність у неї печатки та не стверджувала про підробку документів, проте у даному випадку відповідач із самого початку стверджує про відсутність договорів та їх фіктивність, а також не заперечував проти аналізу відтиску печатки в рамках призначеної експертизи, але до питань не включив перевірку печатки (що може бути процесуальним упущенням, але не підтвердженням справжності), враховуючи, що попередній директор ТОВ «Агро Перемога» Мороз В.В. після свого звільнення печатку не віддав, що дозволило йому використовувати її в подальшому. Також, заявник зауважує, що судом не враховано правову доктрину заборони штучного дроблення правочинів з метою уникнення корпоративного погодження, в даній справі сума двох договорів становить 713 196 грн (основний борг), що перевищує поріг 500 000 грн та якщо розглядати їх як єдиний правочин, укладений з одним контрагентом в один сезон на однотипні роботи - рішення загальних зборів мало бути обов'язковим.
31.03.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» та залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026, посилаючись на те, що: надані позивачем по справі докази є належними і достовірними, на їх підставі можливо чітко встановити обставини, які входять в предмет доказування та наявності заборгованості за надані послуги, натомість відповідач по справі не надав жодного доказу, який би спростовував вказані вище обставини; суд надав мотивовану оцінку обставинам посилання відповідача на існування справи № 917/79/24 та ствердження відповідача про відсутність у нього спірних документів не є підставою вважати подані до суду позивачем документи фальсифікованими; особою, яка фактично ухилилася від виконання вимог суду для проведення експертизи та від сплати попередньої оплати за проведення експертизи, є саме відповідач та судом детально розглянуто питання призначення експертизи, а також причини неможливості надання висновку експертів і ця обставина отримала відповідну оцінку суду у рішенні; всі додані до позовів документи існували у двох примірниках, бо позивач підписував надані йому директором відповідача документи у двох примірниках і ставив печатки на двох примірниках, у зв'язку з чим відсутні протиріччя в наданих відповідачем документах та поясненнях.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026, в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України, для розгляду апеляційної скарги визначено склад колегії суддів: Демідова П.В. - головуючий суддя, Крестьянінов О.О. - суддя, Мартюхіна Н.О. - суддя.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.03.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» залишив без руху, та на виконання вказаної ухвали, заявником усунуто недоліки апеляційної скарги.
Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.03.2026 (з урахуванням ухвали суду від 19.03.2026) відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі №917/1695/24; призначив розгляд апеляційної скарги на "05" травня 2026 о 10:30 годині у приміщенні суду; встановив учасникам справи термін до 31.03.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; витребував у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/1695/24.
Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів сторін.
Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Частиною 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з довідками, сформованими в комп'ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду» копія ухвали суду від 18.03.2026 доставлена до електронних кабінетів сторін 18.03.2026 о 17:54 та о 18:00, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 19.03.2026.
Отже, сторони належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду апеляційної скарги заявника.
06.04.2026 матеріали справи №917/1695/24 у 3 томах надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
5.05.2026 року суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» про відкладення розгляду справи та відклав розгляд апеляційної скарги відкласти на 18 травня 2026 року.
15.05.2026 у зв'язку з перебуванням судді Мартіхіної Н.О. у відпустці, згідно розпорядження № 917/1695/24 проведено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено склад суду : Демідова П.В. - головуючий суддя, Крестьянінов О.О. - суддя, Тарасова І.В.- суддя.
В судове засідання з'явився представник відповідача, наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.
14 липня 2023 року фізична особа-підприємець Рябко Віктор Володимирович (надалі -Виконавець) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога» (надалі - Замовник) договір надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 (надалі - Договір ).
Також, 03 серпня 2023 року фізична особа-підприємець Рябко Віктор Володимирович (надалі - Виконавець) уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Перемога» (надалі - Замовник) договір надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 (надалі - Договір).
Умовами вказаних договорів сторони узгодили, зокрема, таке:
- п. 1.1. У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується на свій ризик власною сільськогосподарською технікою - зернозбиральними комбайнами роторного типу здійснити збирання урожаю зернових та/або олійних культур за завданням Замовника на земельних площах Замовника (надалі - падати послуги по збиранню урожаю), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги. Найменування культур, по збиранню урожаю яких будуть надаватися послуги, орієнтовна площа цих культур, строк надання та договірна вартість послуг зазначається в Додатку № 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.
- п.3.1. Приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, що надається Виконавцем Замовнику після закінчення надання послуг по збиранню урожаю.
- п.3.2. Процес збирання урожаю, вивантаження зерна з бункера комбайнів Виконавця на автотранспорт Замовника, перевезення зерна на елеватор Замовника та його зважування контролюється представниками Замовника.
- п.3.3. Вартість послуг по збиранню урожаю зернових та/або олійних культур є договірною і визначається з розрахунку договірної вартості послуг по збиранню урожаю на 1 гектарі посівів зернових та/або олійних культур, помноженої на кількість гектарів посівів зернових та/або олійних культур, на яких буде зібрано урожай.
- п.3.4. Загальний обсяг фактично наданих послуг і загальна вартість наданих послуг визначаються в Акті приймання-передачі наданих послуг.
- п.3.7. Оплата вартості наданих послуг здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України - гривні, належних до сплати, на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів після дати підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
- п.4.2. За прострочення строку оплати вартості наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.
- п.9.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2023 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе по Договору зобов'язань - до моменту їх повного виконання сторонами.
Сторони підписали Додаток № 1 до Договору № 8 від 14 липня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур про наступне:
1. У порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов'язується на свій ризик власною сільськогосподарською технікою надати наступні послуги: Збирання озимого ріпаку на земельних ділянках орієнтовною площею 300 га, договірна вартість послуг на 1 га - 1320,00 грн без ПДВ, загальна вартість послуг - 396 000,00 грн, строк надання послуги - з 18.07.2023 по 08.08.2023.
2. Послуги по збиранню урожаю озимого ріпаку надаються па полях Замовника: 1.020, 1.091,1.92, 3.030, 3.160; 3.240.
3. Цей Додаток № 1 підписаний Сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і є невід'ємною частиною Договору № 8 від 14 липня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
08 серпня 2023 року сторони підписали Акт приймання-передачі наданих послуг про наступне: у порядку та на умовах, визначених Договором № 8 від 14 липня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур, Виконавець надав власною сільськогосподарською технікою, а Замовник прийняв послуги: Збирання озимого ріпаку на земельних ділянках орієнтовною площею 286,8 га, договірна вартість послуг на 1 га - 1320, 00 грн без ПДВ, загальна вартість послуг - 378 576,00 грн.
Згідно п.2 вказаного акту загальна вартість наданих послуг по збиранню озимого ріпаку на полях 1.020, 1.091, 1.092, 3.030, 3.160; 3.240 становить 378 576,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.3 вказаного акту Замовник підтверджує, що якість і строки наданих послуг відповідають умовам Договору № 8 від 14 липня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
Пунктом 4 вказаного акту, передбачено, що цей Акт підписаний Сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і є підставою для оплати Замовником наданих йому послуг в порядку і строки, визначені Договором № 8 від 14 липня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
До Договору № 10 від 03 серпня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур сторони також підписали Додаток № 1, у якому зазначили наступне:
1. У порядку та на умовах, визначених Договором, Виконавець зобов'язується на свій ризик власною сільськогосподарською технікою надати наступні послуги: Збирання озимої пшениці на земельних ділянках орієнтовною площею 250 га, договірна вартість послуг на 1 га - 1320, 00 грн. без ПДВ, загальна вартість послуг - 330 000,00 грн., строк надання послуги - з 06.08.2023 по 20.08.2023.
2. Послуги по збиранню урожаю озимої пшениці надаються па полях Замовника: 3.050, 3.190, 3.210, 3.260.
3. Цей Додаток № 1 підписаний Сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і є невід'ємною частиною Договору 10 від 03 серпня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
16 серпня 2023 року сторони підписали Акт приймання-передачі наданих послуг про наступне: у порядку та на умовах, визначених Договором № 10 від 03 серпня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур, Виконавець надав власною сільськогосподарською технікою, а Замовник прийняв послуги: Збирання озимої пшениці на земельних ділянках орієнтовною площею 253,5 га, договірна вартість послуг на 1 га - 1320, 00 грн. без ПДВ, загальна вартість послуг - 334 620,00 грн.
Згідно п.2 вказаного акту загальна вартість наданих послуг по збиранню озимої пшениці на полях 3.050, 3.190, 3.210, 3.260 становить 334 620,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до п.3 вказаного акту Замовник підтверджує, що якість і строки наданих послуг відповідають умовам Договору № 10 від 03 серпня 2023 про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
Пунктом 4 вказаного акту передбачено, що цей Акт підписаний Сторонами у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і є підставою для оплати Замовником наданих йому послуг в порядку і строки, визначені Договором № 10 від 03 серпня 2023 року про надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур.
Договори, додатки до договорів, акти приймання-передачі наданих послуг підписано сторонами та скріплено печатками. Вказані документи позивач у копіях додав до позову, на вимогу суду надав їх оригінали.
У зв'язку з нездійсненням оплати наданих послуг позивач нарахував на суми основного боргу 3% річних, інфляційні втрати, пені та звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Відповідач заперечуючи, вказав, що перелічені вище документи у нього відсутні, та вказав, що розцінює зазначені документи як фіктивні. На підтвердження факту підробки документів відповідач повідомив суду про існування справи №917/79/24.
Враховуючи викладене в ході розгляду справи судом першої інстанції було призначено судову фізико-хімічну експертизу ухвалою від 06.03.2025, проте у зв'язку з невчиненням сторонами заходів для задоволення клопотання експертів від 08.04.2025, від судових експертів 14.07.2025 до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 4132/4448 від 13.06.2025.
За результатами розгляду заявлених вимог суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги повністю, з мотивів викладених у рішенні.
Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Частиною 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як стверджує позивач 14.07.2023 та 03.08.2023 між сторонами укладено договори надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 та №10, матеріали справи містять як копії так і оригінали вказаних договорів, додатків до них та актів приймання-передачі послуг, з підписами уповноважених представників та скріплені печатками сторін.
Відповідач у відзиві та апеляційні скарзі, посилаючись на відсутність у нього оригіналів документів, зазначає, що вказані документи є фіктивними та факт підробки підтверджується існуванням справи №917/79/24, яка має преюдиційне значення для даної справи.
За доводами відповідача в межах справи №917/79/24 предметом розгляду було стягнення заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 7 від 07.07.2023 в загальній сумі 1 046 364,00грн за послуги по збиранню ріпаку (площа робіт 539,2, договірна вартість за 1га - 1320,00грн, в цілому по площі 711 744,00грн) та по збиранню пшениці (площа робіт - 253,5га, договірна вартість за 1га - 1320,00грн, в цілому по площі 334 620,00грн). При цьому, вартість послуг та розмір площ, на яких їх було надано співпадає з договором №8 та №10, які є предметом розгляду справи №917/1695/24, та договором №9, який розглядається в межах справи №917/2726/24. Вказане, на його думку, свідчить про штучне дроблення позову та процесуальне зловживання з метою повторного стягнення заборгованості за одними і тими ж обставинами, які вже були предметом розгляду і за результатами якого відмовлено у задоволенні заявлених вимог.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таки обставини є преюдиціальними фактами.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиціального значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиціальне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
Зі змісту постанови від 13.06.2024 в межах справи №917/79/24 вбачається, що Східний апеляційний господарський суд, враховуючи відсутність доказів узгодження ціни договору та належних доказів виконання позивачем робіт, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 1 046 364,00 грн заборгованості за договором оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 7 від 07.07.2023 є необґрунтованою та не доведеною матеріалами справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині було скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Тобто в межах даної справи не доведено факт відсутності узгодження ціни договору, як є істотної умови договору та факт надання послуг, разом з тим не встановлено фактів підробки документів між учасниками справи, співпадіння вартості послуг та розміру площ, на яких їх було надано з договором №8 та №10, які є предметом розгляду справи №917/1695/24, та договором №9, який розглядається в межах справи №917/2726/24 ніяким чином не підтверджує фальсифікацію документів, за відсутності встановлення судом такого факту в судовому рішенні, що свідчить про відсутність преюдиційних обставин справи №917/79/24 для справи №917/1695/24, як таких, що підтверджують підроблення документів.
З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення давності виконання підписів та друкування текстів договорів надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур та додатків до договорів, на підставі клопотання відповідача, судом першої інстанції призначено судову фізико-хімічну експертизу у справі №917/1697/25 ухвалою від 06.03.2025.
Згідно з вказаною ухвалою на вирішення експертизи поставлено питання стосовно часу виконання ФОП Рябко В.В. та Морозом В.В. підписів на договорах, актах приймання передачі, додатків до договорів, часу виготовлення зазначених документів,провадження у справі 917/1695/24 зупинив до закінчення проведення судової експертизи.
16.04.2025 від судових експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" до суду надійшло клопотання від 08.04.2025 про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судової технічної експертизи документів та надання висновку експертів № 4132/4448. Разом з вказаним клопотанням надійшов рахунок №804 від 01.04.2025 на оплату експертизи.
Господарський суд Полтавської області ухвалою від 22.04.2025 поновив провадження у справі, зобов'язав сторін по справі вчинити заходи для задоволення клопотання експертів від 08.04.2025 та надати витребувані в зазначеному клопотанні документи/відомості. З метою забезпечення проведення судової експертизи повідомити про можливість здійснення експертного дослідження без заборони застосування руйнуючих методів дослідження при дослідженні наданих для проведення експертного дослідження документів, зупинив провадження по справі № 917/1695/24 на час проведення експертизи.
14.07.2025 від судових експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку експертів № 4132/4448 від 13.06.25, в якому зазначено, що у строк 45 днів, передбачений п.1.13 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», матеріали, надіслані разом з клопотанням, до Центру не повернено, додаткові матеріали та відомості не надані. Рахунок робіт станом на 10.06.2025 не сплачено.
30.07.2025 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він зазначив про неможливість виконання вимог експертів, оскільки відповідні документи були виготовлені відповідачем і надані в одному примірнику, та вимоги експертів може виконати тільки відповідач. До того ж позивач пояснив, що договори, додатки до нього, акти приймання-передачі надані ним в оригіналах, які були у нього.
Скаржник у поданій апеляційній скарзі наголошує, що саме позивач є особою яка ухилилась від проведення експертного дослідження та наявні підстави для застосування наслідків передбачених ч.4 ст.109 ГПК України.
Відповідно до ч.4 ст.102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
З матеріалів справи вбачається, що суд зобов'язав сторін вчинити заходи для задоволення клопотання експертів від 08.04.2025 та надати витребувані в зазначеному клопотанні документи/відомості, при цьому жодна зі сторін не надала документів на виконання клопотання експертів та відповідач, як особа, за клопотанням якої суд призначив експертизу не здійснила її оплату, крім того відповідачем на відмінну від позивача не надано будь-яких пояснення щодо ненадання документів та не здійснення оплати експертизи у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що саме сторони, не вчинили заходів для задоволення клопотання експертів та не надали витребуваних документів, у зв'язку з чим покладення вини виключно на позивача за непроведення експертизи, суперечить встановленими обставинам справи та виключає застосування положень ч.4 ст.102 ГПК України. Разом з тим, застосування положень вказаної статті є виключно правом суду та не зобов'язує його застосовувати передбачені наслідки в кожному випадку неможливості проведення експертизи без індивідуального підходу до встановлення підстав, які перешкоджали її проведенню.
Суд першої інстанції оцінюючи договори № 8 та № 10 та додатки до них врахував, що спірні документи містять реквізити сторін, у тому числі замовника послуг (відповідача по даній справі) (директор Мороз В. В., підпис), а також скріплені печатками відповідача, наявність повноважень на час укладення договорів у директора відповідача Мороза В. В., які відповідач при розгляді справи не заперечував та те, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відносно печатки на договорах відповідачем не заявлялось, у зв'язку з чим дійшов висновку, що такі договори та додатки до них не можуть вважатися неналежними доказами у справі.
Скаржник зазначає, що директор Мороз В.В. підписав один з актів, а саме акт від 16.08.2023, тоді як з цієї ж дати директором став Некрасов К.О. та печатка не передавалась Морозом В.В. до цього часі, у зв'язку з чим має вільну змогу використовувати її на власний розсуд, що на його думку, свідчить про підробку документу, в якій одним з елементів є печатка. Крім того, заявник наголошує на відсутності у директора Мороза В.В. на укладення правочинів понад 500 000,00грн без рішення загальних зборів учасників, при цьому сума двох договорів складає 713 196,00грн, що перевищує вказаний поріг.
Згідно з ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Тобто частиною 3 статті 92 ЦК України встановлена спростовна презумпція повноцінності всіх дій директора у правовідносинах із третіми особами, яка полягає в тому, що для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, навіть якщо відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому разі, якщо саме вона (третя особа), вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це.
Питання про те, чи слід вважати особу такою, що знала чи мала знати про перешкоди законному укладенню договору, має вирішувати суд у конкретній справі залежно від її обставин та природи договору.
Покладення на юридичну особу обов'язку внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу, в тому числі інформації щодо обмеження повноважень керівника юридичної особи або його зміни, які визначені установчими документами, створює презумпцію достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей з метою використання їх, зокрема, під час здійснення господарської діяльності та в межах господарських правовідносин.
Ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з'ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів.
Негативні наслідки, спричинені неповідомленням/неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу і не можуть покладатися на її контрагента.
Подібні за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2025 у справі №914/768/22.
З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 04.07.2024 станом на 17.08.2023, вбачається, що керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» є Мороз Віктор Валентинович. При цьому з витягу ЄДР станом на 11.10.2024 вбачається, що керівником відповідача є Некрасов Костянтин Олександрович, дата призначення (набуття повноважень): 16.08.2023, та державна реєстрація змін, а саме зміна керівника здійснена 17.08.2023 09:08:39.
Виходячи із зазначеного відповідні відомості про зміну керівника внесені до ЄДР 17.08.2023, докази повідомлення контрагента про таку зміну 16.08.2023 матеріали справи не містять. Як зазначає Мороз В.В. у заяві свідка, яка міститься в матеріалах справи про припинення його повноважень як директора він був обізнаний лише 18.08.2023. Ці пояснення не спростовуються відповідачем належним та допустимими доказами, які б свідчили про протилежне. Вказане свідчить про відсутність у позивача інформації щодо повноважень директора станом на дату підписання акту від 16.08.2026 та відповідно зміна керівника не може тягнути для позивача наслідки у вигляді неприйняття послуг юридичною особою, в умовах доведеності їх надання.
Стосовно печатки, колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. При цьому, відповідно до ст.581 Господарського кодексу України (який діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин) суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі самостійно не створює юридичних наслідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквизити. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Отже, колегія суддів зауважує, що печатка відноситься до елементів, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, проте вона не є доказом підтвердження особи, яка вчинила правочин, та доказом укладенності договору.
Разом з тим, в умовах неповернення печатки попереднім керівником, як зазначає заявник, за відсутності доказів вжиття новим керівником будь-яких заходів щодо її повернення та повідомлення про неправомірне використання, посилання скаржника на те, що печатка є додатковим елементом, який підтверджує підробку є безпідставним, оскільки відсутні докази в підтвердження недобросовісної поведінки позивача, яка б свідчила про його обізнаність у тому, що відповідна печатка як і керівник не мають повноваження на підписання акту 16.08.2026.
Судова колегія також враховує ту обставину, що договори та акт приймання передачі договору № 8, були підписані сторонами до 16.08.2023 року.
Як свідчать існуючи в матеріалах справи заяви свідків - колишнього директора, колишнього головного бухгалтера та агронома ТОВ «Агро Перемога» протягом липня -серпня 2023 року позивачем проводились роботи по збору врожаю на виконання договірних зобов'язань перед відповідачем. В заявах колишні працівники зазначають, що між позивачем та відповідачем були укладені спірні договори ( № 8 та № 10), роботи за якими фактично проводилися відповідачем. Проте, з метою недопущення порушень в оподаткуванні, після укладання договорів, проведення робіт та підписання актів приймання-передачі, за ініціативою ТОВ «Агро Перемога» сторони намагалися врегулювати відносини іншим чином, у тому числі шляхом підписання договорів оренди техніки з екіпажом. Ці обставини не спростовані відповідачем, щодо цих пояснень не надано ґрунтовних пояснень, доказів та свідчень, які б навіювали пояснення працівників.
Судова колегія також враховує, що доведення факту надання послуг здійснюється шляхом пред'явлення первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції (акт наданих послуг, договір, рахунки, звіти). При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував, що важливий сам факт реального виконання, а не лише наявність підписаних актів.
Відповідно до ч.1 ст.234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Тобто, укладаючи договір, його сторони не бажають виникнення, зміни, припинення цивільних прав та обов'язків, волевиявлення обох сторін такого правочину не збігається з їх внутрішньою волею. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Матеріали справи містять копії реєстру контрольних талонів ТОВ «Агро Перемога» на перевезення зерна озимого ріпаку від комбайну на елеватор за період з 18.03.2023 по 05.08.2023, контрольних талонів та зведених звітів про роботу комбайнів позивача з 18.07.2023 по 16.08.2023, з 25.07.2023 по 16.08.2023, які підписані ОСОБА_1 та скріплені печаткою замовника послуг, заяв свідків, що підтверджують факт надання послуг за спірними договорами та не спростовується відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що матеріали справи містять докази надання послуг, відсутні підстави вважати, що при укладенні договорів сторони не бажали виникнення, зміни, припинення цивільних прав та обов'язків, а також, що волевиявлення обох сторін такого правочину не збігається з їх внутрішньою волею, у зв'язку з чим укладені між сторонами договори не можуть вважатися фіктивними в розумінні положень ст.234 ЦК України.
Щодо посилань на вчинення директором значного правочину за відсутності повноважень, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що визначена умовами договорів договірна вартість послуг (378 576,00 грн. у договорі № 8, 334 620,00 грн. у договорі № 10), відмінність даних договорів (стосовно найменування культур, по збиранню урожаю яких надані послуги, площа цих культур, строк надання, що визначені в Додатку № 1) та встановлена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину, свідчать про відсутність ознак значного правочину для необхідності отримання згоди на вчинення такого правочину та /чи подальшого його схвалення. Правочини вчинені з перевищенням повноважень віднесені до оспорюваних правочинів, недійсність яких встановлюється на підставі рішення суду за позовом заінтересованої особи. Відсутність зазначених позовних вимог зі сторони відповідача та рішення суду про визнання недійсними договорів з зазначених підстав, нівелює заперечення відповідач в цієї частині. Серед іншого, відповідачем до матеріалів справи не надано статут товариства, в якому можуть міститься обмеження повноважень органів управління товариства, а отже не доведено факт порушення колишнім директором положень Статуту відповідача.
Скаржник наголошує на порушенні стандарту вірогідності доказів та неналежної оцінки суперечностей у поясненнях позивача, яка полягає в тому, що у позовній заяві позивач стверджує, що оригінали документів знаходяться у позивача і відповідача, проте у поясненнях від 30.07.2025 стверджує, що документи виготовлені відповідачем та надані в одному примірнику, при цьому відповідач заперечував наявність будь-яких примірників. Вказане, на його думку, може свідчити або про справжність документів та наявність примірників у обох сторін або позивач їх виготовив сам та приховав матеріали, що судом не проаналізовано.
Разом з тим колегія суддів наголошує, що вказане є виключено припущенням заявника не підтвердженим ніякими доказами та суд не вбачає розбіжностей у поданому позові та наданих поясненнях, враховуючи стандартну практику укладення договорів та первинних документів на їх виконання у двох примірниках, а також беручи до уваги надання оригіналів документів суду позивачем та відсутності доказів їх підробки, на які посилається заявник.
Судова колегія зауважує, що стандарт вірогідності на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази в підтвердження факту надання ним послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур по Договору № 8 та Договору № 10, мають перевагу як більш вагомі докази, тобто існування стверджуваної останнім обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (заявлений відповідачем). Отже, позивачем доведено, а відповідачем - не спростовано наявність у останнього основної заборгованості за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 від 14.07.2023 в розмірі 378 576,00 грн. та основної заборгованості за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 від 03.08.2023 в розмірі 334 620,00 грн.
За умовами договорів оплата наданих послуг здійснюється протягом 10 банківських днів після дати підписання акту, у зв'язку з чим останнім днем сплати наданих послуг за договором №8 від 14.07.2023 є 22.08.2023, а за договором №10 від 03.08.2023 - 30.08.2023, при цьому докази оплати матеріали справи не містять, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення основної заборгованості за договорами є таким, що відповідає встановленим обставинам справи.
Щодо нарахованих 3% річних в розмірі 12 601,91 грн, інфляційних втрат в розмірі 20 547,52грн та пені в розмірі 128 248,85грн за договором №8 від 14.07.2023, а також 3% річних в розмірі 10 918,70грн, інфляційних втрат в розмірі 18 161,77грн та пені в розмірі 110 131,03грн за договором №10 від 03.08.2023, судова колегія зазначає наступне.
Пунктом 4.2 догорів передбачено, що за прострочення строку оплати вартості наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.
Суд першої інстанції, керуючись ст.ст. 549,625 ЦК України, дійшов висновку щодо обґрунтованості розрахунків позивача, з чим погоджується судова колегія, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 128 248,85 грн. пені (з 23.08.2023 року по 30.09.2024), 20 547,52 грн. інфляційних втрат (з 23.08.2023 року до 01.10.2024), 12 601,9 грн. 3% річних (з 23.08.2023 року по 30.09.2024) за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 8 від 14.07.2023 р., а також 110 131,03 пені (з 31.08.2023 року по 30.09.2024), 18 161,77 грн. інфляційних втрат (з 31.08.2023 року по 30.09.2024), 10 918,70 грн. 3% річних (з 31.08.2023 року по 30.09.2024) за договором надання послуг по збиранню урожаю сільськогосподарських культур № 10 від 03.08.2023 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, ухилення від встановлення дійсних обставин справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та суттєве порушенням норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 917/1695/24 підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за її подання залишається за скаржником.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 917/1695/24 -залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.02.2026 у справі № 917/1695/24 - залишити без змін.
3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 20.05.2026.
Головуючий суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.В. Тарасова