18 травня 2026 року м. Харків Справа № 905/169/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В. , суддя Гребенюк Н.В.
за участю секретаря судового засідання Федорової Т.О.
за участю представників сторін,
апелянта - не з'явився;
кредиторів- не з'явились;
арбітражного керуючого - не з'явився;
боржника - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. № 737Д)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.12.2025 постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 15.12.2025 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25, постановлену в приміщенні господарського суду Донецької області (суддя Величко Н.В.), повний текст якої складено 01.04.2026
за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 , місто Покровськ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», місто Краматорськ
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі відмовлено у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 60 674,45 грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.03.2026 визнано кредиторами у справі № 905/169/25 по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) відповідних осіб, що мають право вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів боржника; зобов'язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду; встановлено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 15.04.2026; зобов'язано кредиторів забезпечити участь своїх представників у зборах кредиторів; визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 905/169/25: 12.05.2026 об 12:00 год., що відбудеться у приміщенні Господарського суду Донецької області за адресою: м. Харків, пр-т Науки, 5, каб. № 318.
ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду через систему “Електронний Суд» з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026, яка оскаржується разом з ухвалою від 15.12.2025, в частині не задоволених грошових вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права судом першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким грошові вимоги кредитора ОСОБА_1 , про стягнення компенсації частини втраченого заробітку, у розмірі 60 574,45 грн., заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю “Краснолиманське» задовольнити у повному обсязі.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
Підставою для стягнення компенсації за частину втраченого заробітку є затримка заробітної плати більше ніж на один календарний місяць. Отже, у заявника наявні усі передбачені законом підстави для стягнення з боржника компенсації втрати частини заробітку у розмірі 60 574, 45 грн.
Положення Закону України ““Про індексацію грошових доходів населення» регулюють правовідносини спрямовані на підвищення виплат населенню, в тому числі і заробітної плати, у зв'язку з необхідністю нівелювання наслідків інфляції для населення та підтримання купівельної спроможності. У справі, що розглядається предметом є інші правовідносини, які виникли у зв'язку з затримкою виплати заробітної плати заявнику, такі відносини врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», який жодним чином не зупиняв свою дію, не втрачав чинність тощо. Враховуючи наведене, на думку апелянта, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми права, які не підлягали застосування, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні заяви кредитора.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Жельне С.Ч. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Жельне С.Ч., суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського сулу від 13.04.2026 у справі витребувано з господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/169/25.
Ухвалою Східного апеляційного господарського сулу від 13.04.2026 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи за засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського сулу від 13.04.2026 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми “Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи за засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.
20.04.2026 на адресу суду з Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/169/25 про банкрутство.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 15.12.2025 та на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу № 905/169/25 до розгляду на "18" травня 2026 о 13:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131.
05.05.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому боржник просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Донецької області від 15.12.2025 та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Обґрунтовуючи свою правову позицію у справі, боржник, зокрема, посилається на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність і недоведеність заявленого розміру компенсації, оскільки до відповідного розрахунку неправомірно включено індексацію за 2023 рік, а також місяці, в яких індекс споживчих цін не перевищував встановлений законом поріг індексації у 103 відсотки, що суперечить вимогам частини 1 статті Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». За таких обставин, на думку боржника, відсутні правові підстави для визнання кредиторських вимог заявника до боржника та їх включення до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Представники учасників справи про банкрутство в судове засідання 18.05.2026 не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник апелянта - адвокат Трун О.В., боржник та арбітражний керуючий були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку процесуальних документів до Електронного кабінету; явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Східний апеляційний господарський суд 27.04.2026 склав акт про те, що ухвала від 22.04. 2026 не відправлена в установленому порядку на адресу АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв'язку № 85320, 85302 в умовах воєнного стану.
Таким чином, на території місцезнаходження ОСОБА_3 поштові відділення не функціонують згідно з офіційною інформацією, розміщеною на сайті АТ “Укрпошта».
Крім того, учасники справи про банкрутство повідомлялися шляхом розміщення повідомлення-оголошення на сайті Східного апеляційного господарського суду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про банкрутство про хід розгляду судової справи.
Оскільки явка представників учасників справи про банкрутство в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази їх належного повідомлення дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (частина 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Суд першої інстанції встановив такі обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну;, вирішені інші процедурні питання.
На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).
В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, подано заяву про грошові вимоги до боржника у сумі 60 574, 45 грн, що складаються з розрахованої компенсації втрати частини заробітку за період з грудня 2019 по травень 2024, на підставі норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, паспортні дані та картку платника податків ОСОБА_1 , довідку ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» від 08.08.2024 № 532 про суми заробітної плати нарахованої, але несвоєчасно виплаченої, платіжну інструкцію № 3695 від 29.05.2024 на суму 112815,99 грн., рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2021 по справі № 235/2397/21 (провадження № 2/235/1060/21), виконавчий лист Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2021 по справі № 235/2397/21 (провадження № 2/235/1060/21), ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2024 про відкриття провадження у цивільній справі № 235/5843/24 (провадження № 2/235/1522/24).
Боржником подано до суду додаткові пояснення у справі щодо заяви про грошові вимоги кредитора (вх.№ 01-41/10518/25 від 10.11.2025), в яких вказує, що ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» не визнає вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, вважає їх безпідставними.
Розпорядником майна подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника (вх.№ 01-41/11528/25 від 15.12.25), у пункті 12 яких зазначає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 не визнає повністю, вважає їх безпідставними.
Оскаржувані ухвали господарський суд Донецької області постановив відповідно 15.12.2025 та 30.03.2026, з підстав викладених вище.
Заслухавши доповідь головуючого у справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
За визначеннями, наведеними у статті 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник - юридична особа або фізична особа, у том у числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; грошове зобов'язання (борг) - грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).
Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2021 у справі № 235/2397/21 (провадження № 2/235/1060/21), позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 112815,99 грн (сто дванадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять грн 99 коп) (сума вказана після утримання обов'язкових податків та зборів). В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» в дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп). Ухвалено допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 6078,91 грн (шість тисяч сімдесят вісім грн 91 коп).
Вказаним судовим рішенням встановлено, що в період з 13.03.2018 по 14.01.2021 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем, наказом від 14.01.2021 №14/к був звільнений за власним бажанням згідно зі ст.38 КЗпП України.
Всупереч ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні позивача повний розрахунок з ним своєчасно не проведено, згідно бухгалтерської довідки ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про заборгованість із заробітної плати від 06.05.2021 №683 позивача було звільнено 14.01.2021 та проведено повний розрахунок включно по жовтень 2019 року, сума заборгованості на дату складання довідки дорівнює 112815,99 грн, а саме: за 11.2019 р. - 6078,91 грн, за 01.2020 р.- 6676,99 грн, за 02.2020р. - 11430,51 грн, за 03.2020 р. - 9797,13 грн; за 04.2020 - 14055,59 грн; за 05.2020 - 3989,90 грн; за червень 2020р. - 90,67грн, за липень 2020 р. - 28,61 грн, за серпень 2020 р. - 12271,58 грн, за вересень 2020 р. - 6648,30 грн, за жовтень 2020 р. - 17636,41 грн, за листопад 2020 р. - 12413,31 грн, за грудень 2020 р. - 4673,55 грн, за січень 2021 р. - 7024,53 грн; суми вказані після утримання обов'язкових податків та зборів.
З відомостей Єдиного реєстру судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України встановлено, що вказане судове рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили.
Красноармійським міськрайонним судом виданий 18.05.2021 виконавчий лист № 235/2397/21 про стягнення з ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати в розмірі 112815,99 грн.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, обставини, встановлені у рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.05.2021 у справі № 235/2397/21 (провадження № 2/235/1060/21), мають преюдиційний характер для господарського суду і повторному доведенню не потребують.
З наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що згідно платіжної інструкції № 3695 від 29.05.2024 заборгованість у сумі 112815,99 грн. сплачена ОСОБА_1 під час примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 75073088.
Посилаючись на норми ст.ст. 1, 2, 3, 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», заявник розрахував за період з грудня 2019 по травень 2024 компенсацію втрати частини заробітку, яка за його розрахунком становить 60574,45 грн., та просить визнати його кредитором відносно боржника на цю суму.
Судова колегія зазначає наступне.
Так, предметом спору є заявлені вимоги про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою строків її виплати.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа “Суханов та Ільченко проти України» заяви №68385/10 та 71378/10, справа “Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) “майно» може являти собою “існуюче майно» або засоби, включаючи “право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні “законне сподівання»/“правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
В свою чергу, статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.
Щодо компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат варто зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 “Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати» (далі по тексту “Порядок»).
За змістом пункту 2 Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.
У відповідності до пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Вказаними нормативними актами передбачено, зокрема, нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. Сама компенсація, як зазначено вище фактично, відноситься до частини заробітної плати.
Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019.
Основною умовою для виплати громадянам компенсації є порушення власником встановлених строків виплати нарахованих доходів, зокрема, заробітної плати. При цьому, компенсація за порушення строків виплати нарахованого доходу проводиться незалежно від вини органу, що здійснює відповідні виплати та незалежно від порядку і підстав нарахування цього доходу чи його частини: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 814/1527/17 та від 18.12.2018 у справі № 816/301/16.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Отже, на підставі Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації підлягають виключно суми, які були нараховані, проте своєчасно не виплачені.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 16.10.2019 у справі № 500/5724/16-ц, від 13.11.2019 у справі № 201/913/16-ц, від 12.02.2020 у справі №295/16796/15-ц, від 23.10.2021 у справі № 363/554/18.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не було вчасно виплачено заробітну плату, судова колегія зазначає про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин норм Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Висновки господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування та врахування показників індексу споживчих цін за 2023 рік, з огляду на зупинення дії Закону України “Про індексацію грошових доходів населення», не можуть бути покладені в основу відмови у задоволенні заявлених вимог з огляду на таке.
Індексація є способом підвищення грошових доходів населення з метою часткового або повного відшкодування знецінення таких доходів у зв'язку з інфляційними процесами, тоді як компенсація втрати частини доходів є відповідальністю роботодавця за порушення строків їх виплати та спрямована на відновлення майнового становища працівника у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання.
Саме тому зупинення дії Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» не впливає на дію Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», який є самостійною правовою підставою для нарахування відповідної компенсації.
Колегія суддів зазначає, що використання індексу споживчих цін при обчисленні компенсації не змінює правової природи такої виплати та не перетворює її на індексацію, а є лише способом визначення її розміру, прямо передбаченим чинним законодавством.
Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що зупинення дії Закону про індексацію автоматично унеможливлює застосування показників індексу споживчих цін для розрахунку компенсації, оскільки такі показники є офіційними статистичними даними, які продовжують визначатися та публікуватися незалежно від режиму дії зазначеного закону.
Крім того, суд першої інстанції не врахував, що компенсація нараховується за весь період прострочення виплати доходу, а отже включає в себе і періоди, що передують 2023 року, для яких застосування відповідних показників не оспорюється.
Фактично суд першої інстанції, не спростувавши належним чином правильність здійсненого заявником розрахунку, дійшов висновку про його недоведеність, що суперечить вимогам статей 74, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів.
З огляду на подані докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника, наведений у заяві з грошовими вимогами.
Як убачається з матеріалів справи, факт порушення боржником строків виплати заробітної плати заявнику підтверджений рішенням суду, яке набрало законної сили, та фактичним виконанням такого рішення лише у 2024, що свідчить про тривалий період прострочення виконання грошового зобов'язання.
Матеріали справи не містять доказів сплати боржником заявнику компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати за заявлений у цій справі період, аргументів на спростування вимог заявника не наведено.
Таким чином, кредиторські вимоги є обґрунтованими.
Разом з цим, колегія суддів перевірила наведений заявником розрахунок компенсації та встановила, що сума 60674,45 грн. відповідає результату множення суми невиплаченої заробітної плати на приріст індексу споживчих цін за період з грудня 2019 по травень 2024. Отже, заявлений розмір компенсації є арифметично обґрунтованим.
За таких обставин, судова колегія вважає, що заявлені грошові вимоги ОСОБА_4 про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою строків її виплати за період з грудня 2019 по травень 2024 у сумі 60674,45 грн. є доведеними належними та допустимими доказами, а висновки господарського суду першої інстанції про відмову у їх визнанні є помилковими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справі.
Відтак, судова колегія вважає, що ОСОБА_1 є кредитором боржника - ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» у розумінні положень Кодексу України з процедур банкрутства, а зазначені грошові вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.
Разом з тим, судом враховано приписи статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1)у першу чергу задовольняються:
вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
вимоги кредиторів за договорами страхування;
витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються:
вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються:
вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог в сумі 60674,45 грн. підлягає задоволенню як вимоги першої черги.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, доводи, викладені в апеляціній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваних ухвал.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі постановлено з порушенням норм матеріального права та без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні грошових вимог ОСОБА_1 в розмірі 60674, 45 грн. з прийняттям нового рішення, яким слід визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) у сумі 60674,45 грн. повністю та змінити описову та резолютивну частини ухвали попереднього засідання господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 шляхом доповнення тексту ухвали визнаними грошовими вимогами ОСОБА_1 в розмірі 60674,45 грн.
Керуючись статтею 269, частиною 2 статті 275, статтею 277, статтею 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 15.12.2025 у справі 905/169/25 скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 60674,45 грн.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) у сумі 60674, 45 грн.
Внести зміни в описову частину ухвали попереднього засідання господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 шляхом доповнення її тексту наступним абзацем:
“Визнано у встановленому порядку доведені грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) у наступній черговості: 60674, 45 грн. як вимоги першої черги».
Внести зміни в резолютивну частину ухвали попереднього засідання господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 шляхом доповнення її тексту наступним абзацем:
“Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) у сумі 60674, 45 грн.»
В решті ухвалу господарського суду Донецької області від 30.03.2026 у справі № 905/169/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено статтями 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 19.05.2026.
Головуючий суддя С.Ч. Жельне
Суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк