вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" квітня 2026 р. Справа№ 910/11449/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Шаратова Ю.А.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання - Васильченко А.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.04.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва
від 17.02.2026 (повний текст складено 02.03.2026)
у справі № 910/11449/25 (суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремок"
до Київської міської ради
про визнання укладеним додаткового договору оренди земельної ділянки,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теремок" (далі за текстом - ТОВ "Теремок", позивач, орендар) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі за текстом - відповідач, орендодавець) про визнання укладеним між Київською міською радою та Товариство з обмеженою відповідальністю "Теремок" додаткового договору про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, посвідченого 28.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за № 804 у відповідній редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що термін дії Договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006 з урахуванням Договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2012 було визначено до 27.09.2022. ТОВ "Теремок" в порядку визначеному приписами п. 11.7 Договору від 28.12.2006 (в редакції Договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.09.2012) звернулося до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки № 1-08/22 від 22.08.2022, яким письмово повідомило Київську міську раду про свій намір продовжити дію відповідного Договору та надало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки. Проте, як зазначає позивач, Київська міська рада в передбачений законодавством місячний термін не узгодила з позивачем (при необхідності) істотні умови, не прийняла рішення про поновлення договору, не уклала договір оренди земельної ділянки на новий строк, не повідомила заявника про наявність законних та обґрунтованих заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк та не надіслала лист-повідомлення про прийняте ним рішення. На підставі викладеного, позивач просить суд визнати укладеним Додатковий договір про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року (посвідченого 28.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за №804) між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик. буд. 36, ідентифікаційний код: 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теремок" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10, ідентифікаційний код: 30213012) у запропонованій редакції.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремок" до Київської міської ради про визнання укладеним додаткового договору оренди земельної ділянки - задоволено.
Визнано укладеним Додатковий договір про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року (посвідченого 28.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за №804) між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик. буд. 36, ідентифікаційний код: 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теремок" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10, ідентифікаційний код: 30213012) у наступній редакції:
про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804
м. Київ «____»_________20__року
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА, місцезнаходження якої: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ЄДРПОУ 22883141, далі Орендодавець, в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з однієї сторони, та
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРЕМОК», ЄДРПОУ 30213012, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 10, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 16 грудня 1999 року за номером 1 074 120 0000 001705, далі по тексту - Орендар, в особі директора Копил Наталії Вікторівни, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Керченським МУ ГУ МВС України в АР Крим 06 січня 2007 p., яка зареєстрована за адресою: Україна, місто Київ, вулиця Саперно-Слобідська, буд.22, кв. 88, яка діє на підставі Статуту та Протоколу загальних зборів Учасників ТОВ «ТЕРЕМОК» від 11 серпня 2022 року № 01-2022, посвідченого Позняковою C.B., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11 серпня 2022 року, номер запису в реєстрі 350, 351, 352,керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та ст. 126-1 Земельного кодексу України уклали цей додатковий договір про нижченаведене:
Предмет додаткового договору:
1. Поновити строк Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804, у зв'язку з чим в п. 3.1. договору внести відповідні зміни та викласти його в редакції:
п.3.1. ст. 3 «Строк дії Договору» читати в наступній редакції:
«Договір укладено на 5 (п'ять) років, дія якого була поновлена на 10 (десять) років на підставі Договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14 вересня 2012 року, посвідченого Пасічником С.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14 вересня 2012 року за реєстровим номером 402. Договір поновлюється на той самий строк і на тих самих умовах, а саме 10 (десять) років. Поновлений строк дії договору до 27.09.2032р.»
2. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804, шляхом викладення п. 11.7. ст. 11 в наступній редакції:
« 11.7. Після закінчення строку дії Договору, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору, поданої відповідно до умов цього договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за два місяці до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору та одночасно письмово інформує про це іншу сторону.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк».
3. Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804, шляхом доповнення п. 11.7. ст. 11 новим підпунктом 11.7.1 та викласти його в наступній редакції:
« 11.7.1. Після закінчення строку, на який було укладено договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. У такому разі Орендар зобов'язаний повідомити про це Орендодавця не пізніше, ніж за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору. До листа-повідомлення про укладення договору оренди на новий строк Орендар додає проект договору:
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий Орендарем лист повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з Орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень Орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк Орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте Орендодавцем рішення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді».
4. Всі інші, не згадані в даному Додатковому договорі умови Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804, залишаються діючими і сторони підтверджують відносно них свої зобов'язання.
5. Даний Додатковий договір складено у 2-х оригінальних примірниках по одному для кожної Сторони, що мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804.
6. Даний Додатковий договір набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін і діє протягом усього строку дії Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року, зареєстрованого в реєстрі за № 804.
Підписи сторін:
Київська міська рада Код ЄДРПОУ - 22883141 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 __________________В.В. КличкоТОВ «ТЕРЕМОК» Код ЄДРПОУ 30213012 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 10 ___________________ Н.В. Копил
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач (орендар) дотримався вимог, встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернувшись до орендодавця з повідомленням про поновлення дії договору оренди та проектом додаткової угоди, тоді як відповідачем не було надане повідомлення про відмову (заперечення) проти поновлення дії договору у визначений законом строк без поважних на це причин, а тому наявні підстави для визнання укладеним Додаткового договору про поновлення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2006 року (посвідченого 28.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за №804) укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теремок" на той же самий строк та на тих же самих умовах в редакції, що запропонована позивачем з урахуванням пояснень від 04.02.2026.
Зазначає, що на спірній земельній ділянці розташовано наявний належний позивачу на праві власності об'єкт нерухомого майна, у зв'язку з чим позивач у будь якому випадку здійснює користування вказаною земельною ділянкою, і що унеможливлює передачу зазначеної земельної ділянки відповідачем в користування іншим особам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/11449/25 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у даній справі підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Так, скаржник стверджує, що жодних доказів, які б свідчили, що саме 09.10.2021 позивачем подано лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки разом з доданими документами - в матеріалах судової справи відсутні.
Також апелянт зазначає, що зміст проекту додаткової угоди суперечить положенням Закону України "Про оренду землі" (далі за текстом - ЗУ "Про оренду землі") (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання її укладеною), зокрема, в частині відсутності умов, передбачених статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України), як це вимагається абзацом третім розділу ІХ "Перехідні положення" ЗУ "Про оренду землі".
Звертає увагу суду, що в ході розгляду справи по суті позивач 04.02.2026 подав письмові пояснення, якими фактично змінив предмет позову в частині вимоги про визнання укладеним додаткового договору про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.12.2006, виклавши нові пункти такого договору, що свідчить про заявлення нових позовних вимог, не пов'язаних із первісним змістом позову, та таких, що мають окремі підстави, порядок і предмет доказування. За таких обставин суд першої інстанції мав відмовити у прийнятті зазначених письмових пояснень як заяви про зміну предмета позову через їх невідповідність вимогам ст. 46 ГПК України, а не задовольняти їх та позовні вимоги в цілому. При цьому позивач не заявляв про зміну змісту позовних вимог, однак фактично доповнив їх новими положеннями додаткового договору, у зв'язку з чим подані 04.02.2026 письмові пояснення слід розцінювати саме як зміну предмета позову.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25; призначено її до розгляду на 28.04.2026; витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11449/25.
02.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11449/25.
03.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від Київської міської ради надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/11449/25 до вирішення Господарським судом міста Києва пов'язаної справи № 910/8452/25.
В обґрунтування клопотання зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва, який розглядає справу № 910/8452/25, встановить обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, а саме факти, що мають преюдиціальне значення. Зокрема, правомірність набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме - кафе площею 489,4 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська 10, які є підставами позову у даній справі.
27.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "Теремок" надійшли пояснення (заперечення) на клопотання про зупинення провадження у справі, в яких позивач зазначає, що сам факт розгляду іншої справи не є підставою для зупинення провадження, заявником не доведено, що без вирішення справи № 910/8452/25 суд позбавлений можливості встановити обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, посилання на можливий вплив рішення в іншій справі є припущенням, а тому просить відмовити в його задоволенні.
Ухвалою, що занесена до протоколу судового засідання від 28.04.2026, без винесення окремого процесуального документу колегією суддів відмовлено в задоволенні клопотання Київської міської ради про зупинення провадження у справі, оскільки заявником не доведено неможливості розгляду апеляційної скарги до ухвалення рішення Господарським судом міста Києва у справі № 910/8452/25, а також не підтверджено преюдиційного значення обставин, які мають бути встановлені у такій справі, для вирішення цього спору.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
10.04.2026 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив ТОВ "Теремок" на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Так, у відзиві позивач зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.
Позивач вказує, що ТОВ "Теремок" своєчасно звернулося до Київської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки, протягом дії договору добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі.
Звертає увагу суду, що Київська міська рада не заявляла претензій до ТОВ "Теремок" щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку договору, у зв'язку з чим, позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та регулярно сплачувати орендну плату за користування землею.
Позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що Київська міська рада в обумовлений 1 місячний строк жодної відповіді на звернення орендаря про поновлення договору оренди земельної ділянки не надала, жодного рішення Київська міська рада з цього приводу не прийняла, не провела з орендарем добросовісних переговорів, тобто не спробувала досягти домовленостей з орендарем, запропонувати інші пункти для внесення до договору, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо, а тому позивач вважає, що за відсутності заперечень проти поновлення договору оренди земельної ділянки Київська міська рада висловила свою згоду на поновлення договору, втім додаткову угоду не уклала.
Таким чином, доводи/припущення апеляційної скарги зводяться до формального тлумачення процесуальних норм та не враховують правову природу заявленого способу захисту. Подані ТОВ "Теремок" пояснення не змінювали предмет та підставу позову, а тому суд першої інстанції правомірно врахував такі пояснення під час ухвалення рішення, визначив редакцію правочину згідно вимог Закону, чим забезпечив ефективний захист порушеного права позивача.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 28.04.2026 з'явилися представники сторін.
Представник ТОВ "Теремок" у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги Київської міської ради, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 залишити без змін.
Представник Київської міської ради у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28.09.2006 Київською міською радою прийнято Рішення № 72/129 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Теремок" для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Терещенківській, 10 у Шевченківському районі м. Києва".
Відповідно до пунктів 1, 2 вказаного Рішення, Київська міська рада вирішила передати ТОВ "Теремок", за умови виконання п.2 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,057 га для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Терещенківській, 10 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель, наданих відповідно до пункту 22 рішення Київської міської ради від 08.06.2000 №154/875 "Про надання і вилучення земельних ділянок", право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 06.07.2001 №76-6-00017 та відповідно до пункту 6 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею", право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 11.02.2005 №91-6-00408. ТОВ "Теремок" виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
28.12.2006 між Київською міською радою, як Орендодавцем, та ТОВ "Теремок", як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений 28.12.2006 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстровано в реєстрі за № 804 та зареєстровано за №91-6-00611 від 09.01.2007 (далі - Договір оренди).
Згідно п. 1.1. вказаного Договору Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 за № 72/129, за Актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або Земельна ділянка), визначену цим Договором.
Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору, об'єктом оренди відповідно до цього Договору є Земельна ділянка з наступними характеристиками:
- місце розташування: - вул. Терещенківська, 10 (десять) у Шевченківському районі м. Києва;
- розмір: 567 кв.м;
- цільове призначення: для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування;
- кадастровий номер: 8000000000:76:008:0008.
Згідно п. 3.1. вказаного Договору, Договір укладено на 5 років.
16 лютого 2012 року Київською міською радою прийнято рішення № 189/7526 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Теремок" договору оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Терещенківській, 10 у Шевченківському районі м. Києва від 09.01.2007 №91-6-00611".
Відповідно до п. 1 вказаного рішення Київська міська рада вирішила поновити на 10 років договір оренди земельної ділянки від 09.01.2007 №91-6-00611, укладений між Київською міською радою та ТОВ "Теремок" для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Терещенківській, 10 у Шевченківському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 №72/129 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Теремок" для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування на вул. Терещенківській, 10 у Шевченківському районі м. Києва".
14.09.2012 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Теремок" (орендар) укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений 14.09.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г., зареєстровано в реєстрі за № 402 (далі - Договір про поновлення договору оренди).
Згідно п. 1 вказаного Договору сторони вирішили поновити на 10 (десять) років Договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем і Орендарем 28.12.2006, посвідчений Щербаковим В.З., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.12.2006 за р. № 804, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації') 09.01.2007 за №91-6-00611, термін дії якого закінчився.
Відповідно до п. 10 Договору про поновлення договору оренди викладено підпункт 11.7 пункту 11 Договору оренди в новій редакції, а саме: "Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачували орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим Договором. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути зміненні за згодою сторін.".
Даний договір набуває чинності з дня його державної реєстрації в установленому порядку.
Вказаний Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.09.2012 за №91-6-00975 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлені Земельним кодексом України (далі за текстом - ЗК України) та Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
За змістом частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з частиною першою статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини перша та друга статті 792 ЦК України).
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX "Перехідні положення" доповнений абзацом четвертим такого змісту: "Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
За змістом статті 5 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
ЗК України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону про оренду землі).
Частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено таке: "Частини п'ята та шоста статті 33 Закону про оренду землі встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення."
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону про оренду землі додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону про оренду землі було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію статті 33 Закону про оренду землі, яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п'ята статті 33 Закону про оренду землі). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.
При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Згідно з частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).
Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто, поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.
З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов'язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов'язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.
Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX, базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.
Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться у абзаці 4 Розділу Перехідні положення Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі про оренду землі у попередній редакції, є змістовно різними.
Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.
При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.
Суд зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов'язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев'ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права.
Так, 14.09.2012 між Київською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Теремок" (орендар) укладено Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений 14.09.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пасічник С.Г., зареєстровано в реєстрі за № 402 (далі - Договір про поновлення договору оренди).
Як вже зазначено вище, пунктом 11.7 Договору оренди визначено порядок поновлення Договору, а саме "Після закінчення строку, на який було укладено цей Договір, Орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію та сплачували орендну плату за період від дня закінчення дії цього Договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, встановлених цим Договором. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути зміненні за згодою сторін."
Отже, положеннями п. 11.7 договору оренди передбачено, що ТОВ "Теремок" взяло на себе обов'язок повідомити Київську міську раду про свій намір продовжити дію договору не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору.
Під час дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивач 23.08.2022 надіслав відповідачу Лист-повідомлення про поновлення Договору оренди земельної ділянки №1-08/22 від 22.08.2022, у якому просив відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" укласти договір оренди на новий термін щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:76:008:0008, місце розташування: вул. Терещенківська, будинок 10 у Шевченківському районі м. Києва, розмір: 567 кв.м; цільове призначення: для експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування. Зазначеним листом позивач підтвердив виконання умов Договору оренди земельної ділянки та зазначив, що у разі необхідності надає згоду на приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України. Вказане підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 0407036032157, накладною та фіскальним чеком від 23.08.2022. До листа-повідомлення позивачем було додано, зокрема, проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки в 4 примірниках.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 здійснено узагальнення висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 та зазначено, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в контексті дій сторін договору виглядає таким чином (узгоджується із постановою Верховного Суду від 14.11.2023 у справі № 902/452/23):
- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки, саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі";
- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.
Таким чином, суд звертає увагу, що передбачений пунктом 11.7 Договору оренди тримісячний строк для повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом на поновлення договору дотриманий не був, оскільки із відповідним листом-повідомленням до Київської міської ради ТОВ "Теремок" звернулося лише 23.08.2022.
Колегія суддів наголошує, що для реалізації переважного права на поновлення договору оренди принципово важливим є дотримання обома сторонами договору визначених статтею 33 Закону № 161-XIV строків: орендарем - для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, орендодавцем - для відповіді на своєчасно надіслане звернення орендаря. Обов'язок орендодавця розглянути в місячний строк звернення орендаря виникає тільки у випадку виконання орендарем взятого на себе обов'язку повідомлення орендодавця про свій намір у строк, погоджений сторонами в договорі оренди.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 910/7864/20.
З огляду на порушення орендарем строку, встановленого договором, для звернення до орендодавця з листом-повідомленням про намір скористатися переважним правом на поновлення договору, колегія суддів погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Теремок».
У зв'язку з тим, що несвоєчасне повідомлення орендаря про намір поновлення договору є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні заявленого позову, апеляційний суд не розглядає та не надає оцінку аргументу апелянта про не відповідність умов проєкту додаткового договору нормам законодавства.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Теремок" відповідно до приписів статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі № 910/11449/25 скасувати.
3. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремок" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, будинок 10, код ЄДРПОУ 30213012) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) суму судового збору, сплачену за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 (три тисячі шістсот тридцять три) грн 60 коп.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видачу наказу.
6. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.05.2026.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді Ю.А. Шаратов
І.М. Скрипка