вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" травня 2026 р. Справа№ 911/2316/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Приватного акціонерного товариства «Кінто» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
за результатами розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на ухвалу Господарського суду Київської області від 16.10.2025 про відмову у прийнятті звіту про виконання судових рішень (суддя Рябцева О.О.)
у справі № 911/2316/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кінто»,
що діє від імені та в інтересах:
1. Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія клаб»
2. Непідприємницького товариства «Відкритий пенсійний фонд «Соціальний стандарт»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення коштів,
Рух справи
Рішенням господарського суду Київської області від 23.11.2023 у справі №911/2316/23 позов задоволено повністю, а додатковим рішенням господарського суду Київської області від 09.01.2024 у справі №911/2316/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 17 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
01.08.2024 на виконання цих рішень видано відповідні накази.
Позивач подавав до суду першої інстанції заяви про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судових рішень.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2025 у справі №911/2316/23 суд першої інстанції відмовив відповідачу у прийнятті його звіту про виконання судових рішень у справі №911/2316/23. Зобов'язано керівника Публічного акціонерного товариства «Центренерго» подати звіт про виконання рішення господарського суду Київської області від 23.11.2023, додаткового рішення господарського суду Київської області від 09.01.2024 р. та постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 у справі №911/2316/23 у строк протягом 30 календарних днів з дня отримання ухвали суду.
Ухвала суду мотивована тим, що звіт був поданий боржником без додержання вимог статті 345-3 ГПК України (боржник не надав відомостей про орієнтовні строки виконання рішення та їх обґрунтування) та вимог статті 345-4 ГПК України (боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення; заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення), суд дійшов висновку про відмову у його прийнятті.
Не погоджуючись з цією ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення яким прийняти звіт ПАТ «Центренерго» про виконання судового рішення Господарського суду Київської області від 23.11.2023 та додаткового рішення від 09.01.2024 по справі №911/2316/23.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що боржник навмисно ухиляється від виконання судового рішення, а зазначені ним доводи не є підставою для невиконання вимог щодо подання належного звіту про виконання судового рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
Короткий зміст заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
У відзиві на апеляційну скаргу на виконання вимог пункту 8 частини 3 статті 165 ГПК України позивач повідомив суд про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції складатиме 5 000,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу та 2000,00 - за участь у судовому засіданні.
27.02.2026, у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач подав заяву про стягнення з відповідача витрати на правову професійну допомогу у розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження яких додано копії наступних доказів:
- Договору про надання правничої допомоги №153-АО/20149 від 29.07.2019;
- Додаткової угоди від 30.06.2023;
- розрахунку витрат від 26.02.2026.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
Відповідач подав письмові заперечення щодо заявлених Позивачем витрат, в яких просить залишити їх без розгляду, оскільки:
- до початку судових дебатів по справі, Позивач доказів щодо витрат до суду не надав, як і не надав відповідної заяви в порядку абз. 2 ч 8 ст. 129 ГПК України про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який зазначено Позивачем у позовній заяві, на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України (вимоги до змісту позовної заяви), не є заявою в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду Позивач збирається подати такі докази витрат.
Короткий зміст заперечень позивача щодо доводів відповідача
Позивач заперечив щодо заяви Відповідача про залишення без розгляду його заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, адже на стадії апеляційного перегляду оскарженої ухвали, разом з першою заявою Позивача по суті спору - у відзиві на апеляційну скаргу Позивач надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікував понести у зв'язку з апеляційним переглядом у розмірі 5 000,00 грн, що включає: 3 000,00 - складання і подання відзиву на апеляційну скаргу та 2 000,00 грн - участь в судовому засіданні.
Позивач вказав, що ним у прохальній частині відзиву на апеляційну скаргу та судових дебатах в судовому засіданні було заявлено покласти судові витрати на Відповідача.
Таким чином, Позивач стверджує, що підстав для відмови у відшкодуванні понесених Позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу немає.
Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови
Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 126 ГПК України).
Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положення статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви
Як зазначено вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомив суд про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції складатиме 5 000,00 грн, з яких:
3 000,00 грн - за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу;
2000,00 - за участь у судовому засіданні.
27.02.2026, у строк, визначений ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач подав заяву про стягнення з відповідача витрати на правову професійну допомогу у розмірі 5 000,00 грн, на підтвердження яких додано копії наступних доказів:
- Договору про надання правничої допомоги №153-АО/20149 від 29.07.2019;
- Додаткової угоди від 30.06.2023;
- розрахунку наданих адвокатом послуг від 26.02.2026.
Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї докази, колегією суддів встановлено наступне.
29.07.2019 між Приватним акціонерним товариством «КІНТО» (надалі - «Замовник») та Адвокатським об'єднанням «Інтеракціо» (надалі - «Виконавець») укладено Договір про надання правничої допомоги №153-АО/20149, за змістом якого Виконавець зобов'язується надавати правову допомогу Замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити її у встановленому цим Договором порядку.
Згідно з п. 2.2 договору правова допомога, що надається на підставі цього договору, може мати одноразовий чи систематичний характер і складається з комплексу дій чи самостійних операцій, необхідних і достатніх для досягнення мети, поставленої замовником.
Відповідно до п. 2.3 договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки надання правової допомоги визначаються сторонами в умовах даного Договору.
Окремі вимоги щодо предмету даного договору, що не встановлені у в. 2.1, 2.2 договору, визначаються в окремому додатку до нього (п. 2.4 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору абонентська плата за надання правової допомоги за цим договором складає 2 800 грн без ПДВ, і сплачується замовником виконавцю в строк до 5 числа місяця, наступного за звітнім. Розмір додаткової винагороди виконавця за виконання робіт (надання послуг) за окремими категоріями справ встановлюється виходячи з обсягу фактично наданих послуг. Вартість послуг за даним договором визначається згідно з розцінками на послуги, вказані у додатку, що є невід'ємною частиною цього договору та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 5.4 договору при належному виконанні умов цього договору, сторони підписують акт про виконання робіт (надання послуг). Указаний акт підписується сторонами щомісячно та після виконання окремих робіт (надання послуг), що випливають з цього договору, і є підставою для перерахунку винагороди виконавцю, яка є платою за виконані роботи (надані послуги).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту його розірвання. Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з попереднім письмовим повідомленням про розірвання іншої сторони не пізніше, ніж за місяць до розірвання договору, або за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди (п. 8.1 договору).
Згідно Розрахунку наданих адвокатом послуг від 26.02.2026, сторони погодили, що на виконання умов договору адвокатом позивача виконано такі послуги:
3 000,00 грн - за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу;
2000,00 - за участь у судовому засіданні.
Розрахунок сторонами підписано без претензій і зауважень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає наступне.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви
Щодо розміру понесених витрат
Колегіє суддів встановлено, що Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правову професійну допомогу у розмірі 5 000,00 грн, з яких:
3 000,00 грн - за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу;
2 000,00 - за участь у судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач оскаржив ухвалу суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін.
Адвокатом Позивача подано відзив на апеляційну скаргу Відповідача, яку складено відповідно до вимог ст. 263 ГПК України, з урахуванням обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги. Відтак, колегія суддів вважає, що 3 000,00 грн, заявлених Позивачем за складання цього відзиву є обґрунтованими. При цьому колегія суддів враховує, що Відповідачу повністю відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги, тобто судове рішення ухвалено на користь Позивача.
Щодо заявлених Позивачем витрат за участь у судовому засіданні у розмірі 2 000,00 грн колегія суддів враховує, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката.
З урахуванням викладеного, заявлені Позивачем витрати у розмірі 2 000,00 грн за участь у судовому засіданні (з урахуванням часу очікування) є обґрунтованими та підлягають стягненню.
Таким чином, адвокатом Позивача фактично виконано послуги щодо складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, а також взято участь у судовому засіданні.
При цьому, колегія враховує, що сторона, яка фактично понесла відповідні витрати за надання правової допомоги має правомірне очікування на їх відшкодування.
Отже, дослідивши заяву Позивача, а також надані ним документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, та співмірність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими понесені Позивачем витрати на правничу професійну допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.
Щодо заперечень Відповідача
У своїх письмових запереченнях Відповідач просить залишити заяву Позивача про стягнення витрат на правничу допомогу без розгляду, оскільки до початку судових дебатів по справі, Позивач доказів щодо витрат до суду не надав, як і не надав відповідної заяви в порядку абз. 2 ч 8 ст. 129 ГПК України про те, що такі докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Зазначені доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається з матеріалів справи Позивач разом з першою заявою по суті спору, а саме у відзиві на апеляційну скаргу надав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікував понести у зв'язку з апеляційним переглядом оскарженої ухвали у цій справі у розмірі 5 000,00 грн, що включає: 3 000,00 - складання і подання відзиву на апеляційну скаргу та 2 000,00 грн - участь в судовому засіданні.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач виконав вимоги цієї статті, зокрема подав докази понесених витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, зробивши про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів у справі.
Отже, помилковими є твердження Відповідача про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який зазначено Позивачем у позовній заяві, на виконання п.9 ч.3 ст.162 ГПК України (вимоги до змісту позовної заяви), не є заявою в розумінні ч.8 ст.129 ГПК України про те, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду ПрАТ «Кінто» збирається подати такі докази витрат.
Інших заперечень щодо розміру заявлених Позивач витрат на надання правничої допомоги Відповідач не заявив.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Приватного акціонерного товариства «Кінто» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №911/2316/23 задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код 22927045) на користь Приватного акціонерного товариства «Кінто» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25-Б, код 16461855) 5000,00 грн (п'ять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у справі №911/2316/23.
Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков