Єдиний унікальний номер 722/1362/24
Номер провадження 1-кп/719/5/26
про відмову у задоволенні заяви про відвід прокурора
20 травня 2026 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_12 ,
провівши в залі суду в м. Новодністровськ, Чернівецької області судове засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000429 від 24.05.2022р., по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 332 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Сокиряни, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Гвіздівці, Сокирянського району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Чернівці, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
На розгляді у суді перебуває, складений 11 червня 2024 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України, полковником поліції ОСОБА_13 та затверджений 11 червня 2024 року прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022000000000429 від 24.05.2022р. щодо ОСОБА_11 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Копія обвинувального акта та копія реєстру матеріалів досудового розслідування вручені підозрюваному ОСОБА_11 , його захиснику ОСОБА_14 , підозрюваному ОСОБА_4 , його захиснику ОСОБА_15 , підозрюваному ОСОБА_8 , його захисникам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під розписку 11 червня 2024 року, підозрюваному ОСОБА_6 , його захиснику ОСОБА_16 під розписку 12 червня 2024 року.
Ухвалою суду від 19.11.2024р. призначено підготовче судове засідання у даній справі, а 26 травня 2025 року призначено судовий розгляд, який на даний час триває.
20 листопада 2025 року засобами електронного зв'язку (система «Електронний суд») надійшла заява захисника ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_11 від 20.11.2025р. про відвід прокурора ОСОБА_17 .
В обґрунтування заяви вказує, що прокурор ОСОБА_17 здійснює представництво обвинувачення у суді упереджено та необ'єктивно, з порушенням права на захист, умисно ігнорує інформацію, що має значення для встановлення істини по справі, вводить в суд в оману, створюючи штучне уявлення про наявність вини обвинуваченого шляхом наведення фактів та обставин, які мали місце до подій, визначених в обвинувальному акті, тобто не стосуються предмету розгляду по даній справі. Так, від початку розгляду обвинувального акту прокурор систематично наводить докази, які виходять за межі обставин, проголошених в обвинувальному акті, зокрема, штучно розширює часові межі тих подій, які викладені в обвинувальному акті, наголошуючи на подіях, які мали місце в 2022 році; штучно розширює коло майна, в тому числі за рахунок майна третіх осіб ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які прокурор вважає речовими доказами. При цьому, під час визначення обсягу доказування прокурор не клопотала про дослідження будь-якого речового доказу, а основним аргументом щодо майна є лише родинні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_11 із третіми особами, хоча це не відповідає дійсності.
Крім того, в судовому засіданні 18 листопада 2025 року прокурор оголосила про існування доказів, які нібито свідчать про наявність в діях ОСОБА_11 ознак його вини за обвинувальним актом в кримінальному провадженні №12022000000000429 без надання таких доказів суду, що спрямоване лише на введення суд в оману, а докази, про які говорить прокурор виходять за межі періоду, що охоплюється обвинувальним актом. На думку захисту, такі дії прямо свідчать про вихід за межі доказування та порушення принципу безсторонності та безпосередності під час дослідження доказів, а наведені обставини підтверджують порушення прокурором ОСОБА_17 положень чинного законодавства, здійснення процесуального представництва упереджено та необ'єктивно, з порушенням права на захист, умисне ігнорування інформації про реальні обставини справи, про відсутність доказів та намагання штучного їх створення вже в процесі судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви про відвід прокурора ОСОБА_17 заперечив, зазначивши, що захисником не наведено жодних обставин, що свідчили б про порушення положень чинного законодавства та упередженість прокурора. Наголосив, що позиція прокурора щодо підтримання обвинувачення в межах цього кримінального провадження є послідовною, остання жодним чином не розширює межі судового розгляду, а питання щодо арешту майна неодноразово розглядалося в судах як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Вважає, що суб'єктивні міркування захисника не свідчать про реальну упередженість та необ'єктивність прокурора, а тому у задоволенні заяви про відвід просить відмовити.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 заяву про відвід прокурора підтримали.
Додатково наголосили, що прокурор розширює межі судового розгляду, посилаючись на події, які мали місце у 2022 році, тоді як в обвинувальному акті йдеться про події лютого-листопада 2023 року. Окрім того, зазначаючи про доцільність арешту майна, в тому числі третіх осіб, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, прокурор не наводить конкретних обставин, які мали б підтверджуватися такими доказами, не заявляє клопотання про дослідження цих доказів. Натомість посилання на родинні відносини обвинуваченого та третіх осіб як підставу для арешту майна є проявом дискримінації.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 вирішення заяви про відвід прокурора залишили на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
У ч. 2 ст. 37 КПК України передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених ч. ч. 4, 5 ст. 36, ч. 3 ст. 37, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 341 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 КПК України повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
При цьому, згідно з ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, підтримання державного обвинувачення в суді - це ключова функція прокуратури, яка полягає в тому, що прокурор представляє обвинувачення від імені держави, доводячи вину підсудного і вимагаючи його відповідальності, керуючись при цьому законом та внутрішнім переконанням. Це передбачає участь у дослідженні доказів, подання клопотань та висловлення міркувань щодо застосування закону та міри покарання, з метою забезпечення кримінальної відповідальності винних та захисту прав усіх учасників провадження.
При цьому, як визначено у ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто наведені прокурором доводи та подані докази не мають для суду наперед встановленої сили та, виходячи із аналізу ст. 368-370 КПК України, саме суд приймає рішення на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто, для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема в рішеннях у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Білуха проти України», особиста безсторонність та неупередженість особи, яка виконує функції держави, презюмується, поки не надано доказів протилежного. Доказами протилежного є переконливі факти порушення безсторонності, тобто факти, які дають підстави для обґрунтованого побоювання прийняття упередженого рішення.
Розглянувши заяву захисника ОСОБА_12 про відвід прокурора ОСОБА_17 , суд вважає, що мотиви для відводу прокурора базуються на незгоді сторони захисту із правовою позицією сторони обвинувачення, зводяться до критики обраного прокурором способу підтримання обвинувачення, обсягу доказів, який остання бажає дослідити, порядку подання доказів та незгоди із висловленими в процесі судового розгляду міркуваннями сторони обвинувачення щодо клопотань сторони захисту та третіх осіб і не вказують на будь-які обґрунтовані підстави, які б могли поставити під сумнів неупередженість прокурора у даному кримінальному провадженні.
Оскільки судом не встановлено підстав, визначених ст. 77 КПК України, які би виключали участь прокурора ОСОБА_17 у розгляді кримінального провадження №12022000000000429 від 24.05.2022р., в задоволенні заяви захисника ОСОБА_12 про відвід прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 77, 80, 81, 337, 372, 376, 392 КПК України, -
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_11 від 20.11.2025р. про відвід прокурора ОСОБА_17 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000429 від 24.05.2022р., відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: