Справа № 2-1544/11
№ провадження 4-с/646/16/2026
за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця
20 травня 2026 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Благої І.С.,
за участю секретаря Левченко В.О.
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича,
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича щодо відмови у поверненні списаних з рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» коштів у сумі 3 683,19 грн пенсійних виплат та допомоги на поховання, а також розблокування коштів на рахунку № НОМЕР_2 y AT «Укрсиббанк» у сумі 22 589,87 грн понад встановлені законодавством два розміри мінімальної заробітної плати.
-зобов'язати старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження, скасувати арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» у сумі 22 589,87 грн понад встановлені законодавством два розміри мінімальної заробітної плати.
-зобов'язати старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження, повернути списані грошові кошти № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» у сумі 3 683,19 грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник ТОВ «ДЕБТ ФОРС» в судове засідання не з'явилася, повторно звернулася до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю. Окрім того, від ТОВ «ДЕБТ ФОРС» надійшли заперечення, в яких просять відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича .
Державний виконавець Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з'явився, про дату та час засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України), тобто судове рішення є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
На виконанні у старшого державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича перебуває виконавче провадження № 34761869 від 11.01.2012 року про стягнення коштів у розмірі 260 681,78 грн з боржника ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь стягувача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (код у ЄДРПОУ: 43577608) (первісний стягувач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») за виконавчим листом від 07.12.2011 №2-1544/11, виданим у справі № 2-1544/11 на виконання заочного рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.06.2011.
Постановою про результати перевірки законності виконавчого провадження від 21.10.2024 виконавче провадження № 34761869 було відновлено.
Постановою про арешт коштів боржника від 21.10.2024 року накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 287052,95 грн.
В межах виконавчого провадження №34761869 державним виконавцем Шляховим Дмитром Валерійовичем було накладено арешт на рахунки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» та № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк».
Постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 18.11.2025 року визначено для боржника - фізичної особи: ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
10.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив зняти арешти з рахунків № НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» та № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» та повернути йому кошти, списані з рахунку АТ «Ощадбанк» в сумі 3683 грн. 19 коп.
Постановою про зняття арешту з коштів від 17.04.2026 року головний державний виконавець Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхов Дмитро Валерійович зняв арешт з НОМЕР_1 відкритий в АТ «Ощадбанк», що належить боржнику ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою про статус рахунку, виданою АТ «Ощадбанк» в ТВБВ №10020/020 філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті в пакеті «ПЕНСІЙНИЙ» для зарахування соціальних виплат, пільг.
Згідно з випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 04.02.2026 - 15.04.2026 року, на цей рахунок зараховуються соціальні виплати та одноразова допомога.
03.04.2026 року з рахунку № НОМЕР_1 було списано 3683 грн. 19 коп. за ВП №34761869.
Згідно наданої скаржником квитанції, 19.09.2025 року на його рахунок № НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» було зараховано 38589 грн. 87 коп., призначення платежу - заробітна плата та аванси від В/ч НОМЕР_4 .
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виключно у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з приписом ч. 1ст. 448 ЦПК України- скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до пункту а) ч. 1ст. 449 ЦПК України- скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свобод.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику.
Отже у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, порядок примусового виконання рішень за рахунок пенсійних виплат, визначається вищевказаними нормами Закону шляхом періодичного відрахування частини коштів, які надходять боржнику у вигляді пенсії органами Пенсійного Фонду України.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» пряма заборона на накладення арешту на рахунки боржників для здійснення пенсійних виплат не передбачена, проте за змістом частини третьої статті 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, звернення стягнення на які заборонено законом.
06 травня 2023 року набув чинності Закон України Закон № 8064 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану», яким внесено зміни до Законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «;Про виконавче провадження». Згідно із вимогами п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», із внесеними змінами, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, зокрема припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).
Введений Україні воєнного стану з 24.02.2022 на даний час не скасовано та не припинено.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення, згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Однак незалежно від виконання чи невиконання банком такого обов'язку, виконавець зобов'язаний самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частини друга та четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (пункти 7.14, 7.15), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20, від 03 липня 2024 року у справі № 753/9629/23.
Так, у пунктах 74-77 постанови від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку з накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.
Судом встановлено, що рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» дійсно використовується ОСОБА_1 для зарахування соціальних виплат. Однак, після повідомлення боржником державного виконавця, арешт було знято з вказаного рахунку.
Що стосується вимоги про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо відмови у поверненні списаних з рахунку № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» коштів у сумі 3 683,19 грн пенсійних виплат та допомоги на поховання та зобов'язання державного виконавця повернути списані грошові кошти № НОМЕР_1 у АТ «Ощадбанк» у сумі 3 683,19 грн, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Порядок перерахування стягнутих грошових сум визначено статтею 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Частинами 1-4 указаної статті передбачено, що грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - фізичній особі стягнуті з боржника кошти перераховуються виконавцем на зазначений у заяві про примусове виконання рішення рахунок у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг (заяві про зміну реквізитів рахунку у банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг) чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
З наявної у матеріалах справи виписки по рахунку скаржника вбачається, що 03.04.2026 року з рахунку № НОМЕР_1 було списано 3683 грн. 19 коп. за ВП №34761869.
У листі від 17.04.2026 року державний виконавець вказує, що 03.04.2026, в рамках виконання відповідною банківською установою платіжної інструкції на примусове списання коштів на депозитний рахунок Відділу надійшла сума коштів у розмірі 3 683,19 грн, яка в подальшому була розподілена в порядку, визначеному статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно відповіді Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 20.05.2026 року у відповідь на лист Основ'янського районного суду міста Харкова від 18.05.2026 № 2- 1544/11 щодо надання інформації, 01.04.2026 державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 34761869 сформовано платіжні інструкції на примусове списання коштів з рахунку № НОМЕР_5 та №123363, які були направлені для виконання до АТ «Укрсиббанк» та АТ «Ощадбанк», відповідно. 03.04.2026 в рамках виконання відповідною банківською установою платіжної інструкції на примусове списання коштів на депозитний рахунок Відділу надійшла сума коштів у розмірі 3 683,19 грн, яка в подальшому була розподілена в порядку, визначеному статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 3 348,36 грн -перераховано на користь стягувача, 334,83 грн - перераховано в рахунок стягнення виконавчого збору. Станом на дату надання відповіді на депозитному рахунку Відділу відсутні нерозподілені кошти, стягнуті в рамках виконавчого провадження № 34761869
Тобто, списані з рахунку боржника кошти перераховані на рахунок стягувача та в рахунок стягнення виконавчого збору, як це визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах даної справи, тобто не в порядку розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.
Згідно з частинами першою та другою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Такі висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16.
Тому у задоволенні вимог в цій частині варто відмовити.
Що стосується вимоги про визнати неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо розблокування коштів на рахунку № НОМЕР_2 y AT «Укрсиббанк» у сумі 22 589,87 грн понад встановлені законодавством два розміри мінімальної заробітної плати та зобов'язання скасувати арешт грошових коштів на рахунку № НОМЕР_2 у АТ «Укрсиббанк» у сумі 22 589,87 грн понад встановлені законодавством два розміри мінімальної заробітної плати.
Скаржник не довів, що зазначений ним у скарзі рахунок № НОМЕР_2 y AT «Укрсиббанк» має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, які знаходилися на ньому, заборонено законом, про що він повідомив виконавця.
Доводи щодо того, що на цей рахунок 19.09.2025 року було зараховано заробітну плату та грошове забезпечення не можуть бути підставою для скасування арешту з рахунку.
Згідно наданого скаржником Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 ВІД 05.08.2025 року ОСОБА_1 з 05.08.2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Заробітну плату на рахунок № НОМЕР_2 y AT «Укрсиббанк» ОСОБА_1 отримав ще у вересні 2025 року.
Постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 18.11.2025 року визначено для боржника - фізичної особи: ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРСИББАНК", для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
Тобто, ОСОБА_1 має право з вказаного рахунку здійснювати видаткові операції на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Які кошти буди зараховані на цей рахунок у період з вересня 2025 року і до часу звернення зі скаргою інформації та доказів суду не надано. Також не надано виписки по рахунку № НОМЕР_2 y AT «Укрсиббанк» з якої б вбачалося, що рахунок має спеціальний режим використання або на рахунку є кошти звернення стягнення на які заборонено законом.
Таким чином, скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 447-453 ЦПК України, 260-261, 353 ЦПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Шляхова Дмитра Валерійовича
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.
Суддя І.С. Блага