Справа № 209/2347/26
Провадження № 3/209/452/26
Іменем України
11 травня 2026 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області Шендрик К.Л., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 592425, 15 лютого 2026 року о 23.02 годині на автошляху Т0412 у м. Кам'янському водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з перебуванням у ЗСУ, вину не визнає.
Вивчивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт, довідку, диск з відеозаписом з нагрудної камери, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п.п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
У пункті 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, …. тощо.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення додано 2 DVD-R диска із записами правопорушення, здійсненими за допомогою нагрудних камер працівників поліції.
Суд зазначає, що обов'язкове застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису передбачено ст. 266 КУпАП. Так, відеофіксація порушення є інструментом прозорості та об'єктивності здійснення працівником поліції своїх повноважень.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати і часу.
Згідно п. 9 розділу VIII зазначеної Інструкції, відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції,- без коригування.
Додані до матеріалів справи відеозаписи, здійснені за допомогою нагрудних камер працівників поліції, не містять звукового супроводу, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості належного сприйняття та оцінки їх змісту.
Відсутність аудіофіксації унеможливлює встановлення змісту спілкування між працівниками поліції та водієм, зокрема перевірку факту належного роз'яснення останньому його прав, порядку проходження огляду на стан сп'яніння, пропозиції пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, а також достовірне встановлення факту його усвідомленої та однозначної відмови від проходження такого огляду. За таких обставин вказані відеозаписи не дають можливості здійснити повний та об'єктивний правовий аналіз дій працівників поліції, перевірити дотримання ними встановленої процедури та перевірити достовірність викладених у протоколі відомостей, а відтак не можуть вважатися належним, допустимим та достатнім доказом на підтвердження факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд також не приймає, як докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення ознак сп'яніння, оскільки вказані документи ОСОБА_1 не підписувались, факт відмови вони не доводять.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, а також направлення у встановленому законом порядку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння працівниками поліції суду не надано, свідки вказаної події не залучались.
Враховуючи вище наведене та те, що працівниками поліції допущено порушення під час проведення огляду на стан сп'яніння ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у суду відсутні підстави ставити під сумнів невизнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин відомості, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.
За відсутності інших беззаперечних та належних доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, приймаючи до уваги викладене, оцінюючи невизнання ОСОБА_1 своєї вини, у сукупності із дослідженими в судовому засіданні іншими матеріалами справи, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі має бути закрито.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
На підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Суддя: К.Л. Шендрик