Справа № 127/13701/26
Провадження №11-сс/801/459/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
19 травня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали скарги за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2026, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 22025020000000146 від 11.08.2025 року,
встановив:
ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на майно у кримінально провадженні № 22025020000000146 внесеного до ЄРДР 11.08.2025, вилучене в ході обшуку 21.04.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
мобільний телефон «IPhone 17 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 ;
ноутбук «Dell» сірого кольору із зарядним пристроєм;
грошові кошти загальною сумою 19 900 доларів США;
грошові кошти загальною сумою 1100 Євро;
грошові кошти загальною сумою 700 доларів США.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що майно вилучене під час обшуку є предметом вчинення кримінального правопорушення, може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження.
В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2026 р. та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.
Вимоги мотивує тим, що зі змісту ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.04.2025 р. по справі № 127/12760/26 провадження № 1-кс/127/4950/26, а також зі змісту Клопотання Вінницької обласної прокуратури від 22.04.2026 р. про арешт майна не вбачається ні конкретних підстав обшуку у ОСОБА_9 , ні конкретизовано, які саме фактичні дані можуть містити вилучені пристрої, а саме мобільний телефон «IPhone 17 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 та ноутбук «Dell» сірого кольору із зарядним пристроєм.
Крім того, арешт вказаних пристроїв створює ризики порушення конституційних прав, а саме право на таємницю листування (ст. 31 Конституції України) та право на невтручання в особисте та сімейне життя (ст. 32 Конституції України), оскільки пристрої містять особисті фото, листування з членами сім'ї, тощо.
Щодо грошових коштів, то напередодні, 18.04.2026 р. ОСОБА_8 позичив під розписку кошти в сумі 1 000 000 грн (один мільйон гривень) у своєї матері ОСОБА_10 на ремонт квартири, про що також було зазначено під час обшуку під відео фіксацію, а також про що наявна розписка ОСОБА_8 . Вказані кошти є абсолютно легальним задекларованим доходом ОСОБА_10 , про що свідчать Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників про джерела/ суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, переважно за надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається повне ігнорування судом пояснень особи, стосовно майна якої розглядається клопотання про арешт. Не надано жодної оцінки доказам, поданим стороною власника майна.
Відсутні достатні правові підстави вважати, що проведення обшуку було обґрунтованим та відповідало вимогам необхідності і пропорційності втручання у права особи. Так само не доведено наявності підстав для накладення арешту на майно, зокрема відсутні дані, що таке майно с доказом кримінального правопорушення, набуте злочинним шляхом або підлягає спеціальній конфіскації.
Отже, клопотання сторони обвинувачення не містить достатнього фактичного та правового обґрунтування, а застосовані заходи забезпечення кримінального провадження є передчасними та необґрунтованими.
Заслухавши доповідь головуючого судді, адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який зазначив про законність ухвали слідчого судді та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів судового провадження вбачається, що в провадженні УСБУ у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000146 від 11.08.2025, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що в рамках досудового розслідування, згідно інформації начальника 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Вінницькій області №53/5/1/2/373-265 від 15.04.2026 отримано інформацію, що працівники закладів охорони здоров'я причетні до протиправної діяльності зі сприяння військовозобов'язаним особам у виготовленні фіктивної первинної медичної документації та здійснення впливу на членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова» для прийняття позитивного рішення щодо встановлення групи інвалідності, з метою подальшого ухиленні від мобілізації до складу сил оборони України на період дії правового режиму воєнного стану.
В ході проведення оперативних та негласних заходів встановлено наступних працівників закладів охорони здоров'я, що причетні до протиправного механізму: лікар-невропатолог КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова» (член ЕКОПФО, адміністратор) ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що ОСОБА_12 організувала протиправний механізм незаконного збагачення шляхом сприяння військовозобов'язаним особам у встановленні групи інвалідності для подальшого ухилення від військової служби на період дії правового режиму воєнного стану.
Зокрема, за наявними оперативними даними, ОСОБА_12 залучено до протиправного механізму лікарів комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова», які є членами ЕКОПФО вказаного закладу охорони здоров'я, що за неправомірну вигоду виконують вказівки останньої з прийняття позитивного рішення щодо встановлення особам груп інвалідності.
При цьому, за наявними даними, за вказівкою ОСОБА_12 , членами ЕКОПФО вказаного закладу охорони здоров'я, передано останній копії електронно-цифрових підписів та паролі до них, що надає їй можливість вносити інформацію до електронного реєстру та здійснювати зміни прийнятих рішень іншими лікарями.
Разом з тим, лікар-невропатолог КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова» (член ЕКОПФО) ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює пошук заінтересованих осіб, яким надалі за неправомірну вигоду в розмірі від 3000 до 9000 доларів США (розмір неправомірної вигоди залежить від групи інвалідності та її терміну встановлення, а також складності виготовлення первинної документації) сприяє у виготовлені медичних документів щодо наявності стійкого захворювання та порушень функцій організму для подальшого встановлення інвалідності. ОСОБА_13 через лікаря-невропатолога КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова» (член ЕКОПФО, адміністратор) ОСОБА_12 за частину неправомірної вигоди вирішує питання щодо формування необхідної команди з експертного оцінювання повсякденного функціонування особи із залученням заангажованих членів, що не перешкоджатимуть позитивному прийняттю рішення під час розгляду документів особи.
21.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «IPhone 17 Pro», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету НПУ СУ PSP 6106902;
- ноутбук «Dell» сірого кольору із зарядним пристроєм, який поміщено до спеціального пакету НПУ СУ PSP 333040;
- грошові кошти загальною сумою 19 900 доларів США, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 1491346;
- грошові кошти загальною сумою 1100 Євро;
- грошові кошти загальною сумою 700 доларів США, які поміщено до спеціального пакету НПУ PSP 1491347.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025020000000146 від 11.08.2025 року.
З клопотання про арешт майна слідує, що є необхідність у збереженні вилученого майна як речових доказів, проведення їх детального огляду, оскільки вони зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначене в клопотанні майно є речовими доказами у кримінальному провадженні та тимчасово вилученим майном, вказані предмети мають значення для досудового розслідування, та відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст. 167 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.
Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
Як вбачається з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Так, ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), а також розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Задовольнивши клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчим доведено необхідність накладення арешту на вилучене майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України та ст.172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України.
Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з цими мотивами погоджується і апеляційний суд.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано, та колегією суддів не встановлено.
Відповідно до порядку, передбаченого ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
Зазначені стороною захисту обставини не відносяться до порушень, пов'язаних з істотним та очевидним порушенням прав та свобод людини, та не можуть ставити під сумнів достовірність результатів такої слідчої дії, тож підстав для визнання доказів, здобутих в результаті обшуку на цій підставі на етапі досудового розслідування, недопустимими не вбачається.
Апеляційний суд бере до уваги і погоджується з доводами прокурора , про те , що досудове засідання триває, проводиться збір та фіксація доказів , зокрема і в порядку Глави 21 КПК України.
За таких обставин, вказані доводи захисника мають бути предметом розгляду в суді першої інстанції під час саме судового розгляду, а вирішення питання допустимості зазначеного доказу та законності проведеної слідчої дії, з підстав зазначених захисником в апеляційній скарзі, на даному етапі є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28.04.2026, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 22025020000000146 від 11.08.2025 року,- залишити без змін.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4