Справа № 740/25/26
Провадження № 2/740/849/26
20 травня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 25% частки, як за членом колгоспного двору, та 50% частки у порядку спадкування після батька ОСОБА_4 , на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов аргументує тим, що житловий будинок у АДРЕСА_1 , відносився до типу «колгоспний двір».
Позивач з народження і станом на 15.04.1991 проживав та був зареєстрований у вказаному житловому будинку разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , бабою ОСОБА_5 та дідом ОСОБА_6 .
Таким чином, усі вони були членами колгоспного двору і кожному з них належало по 1/4 частці вказаного житлового будинку.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщину за законом після померлого прийняли його дружина - ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 , успадкувавши в тому числі і 1/4 частку спірного будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 .
Спадщину після померлої у рівних частках прийняли її діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_4 . На день смерті разом з ним проживав позивач ОСОБА_1 .
У встановлений законом термін, позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та оформив спадкові права на земельну ділянку (пай). Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 йому було відмовлено нотаріусом, у зв'язку з належністю зазначеного будинку до типу «колгоспний двір».
Враховуючи викладене, позивач змушений звертатись за захистом своїх прав до суду.
Від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а також на все майно у рівних долях.
В обгрунтування відзиву вказує, що позивач не може вважатись таким, що прийняв «автоматично» спадщину після ОСОБА_4 , оскільки з 2011 року фактично не проживав, а був лише зареєстрований з разом зі спадкодавцем. Крім того, ОСОБА_4 мав ще двох дітей від попередніх шлюбів, а тому його частка має ділитись інакше - враховуючи всіх трьох дітей.
В 1991 році позивачу було 8 років, тоді як членами колгоспного двору визнавались особи, які своєю працею або коштами брали участь у колгоспному дворі, а факт реєстрації сам по собі не може породжувати право власності на майно двору.
З 1982 року ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною та сином ОСОБА_8 проживали в с. Вікторівка, а у будинок своїх батьків ОСОБА_4 із позивачем повернулись тільки у 1992 році. Станом на 15.04.1991 у будинку АДРЕСА_1 проживали лише ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Відповідачка вважає, що позивачем неправильно розраховано належні йому частки спірного домоволодіння з наступних підстав. Вона та дві її сестри постійно надавали усю необхідну допомогу батькам - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 через відсутність постійного заробітку до моменту смерті батьків був на їх утриманні. Сестри також надавали йому допомогу, а після його смерті - брали участь у похованні.
У зв'язку з цим, відповідачка ОСОБА_2 вважає, що її частка у майні підлягає збільшенню.
Також вказує, що позивач протягом 2011-2019 років не проживав зі своїм батьком ОСОБА_4 та не вів з ним спільного господарства, а тому не може претендувати на 25% частки та 50% частки у домоволодінні по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді 14.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2026.
Ухвалою суду 26.02.2026 залишено без руху зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно. Оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 17.04.2026.
Ухвалою суду 17.04.2026 постановлено вважати неподаною зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 і повернуто її ОСОБА_2 .
Ухвалою суду 17.04.2026 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники справи в судове засідання не з'явились.
Позивач подав заяву, в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі ОСОБА_3 та Лосинівська селищна ради Ніжинського району надіслали заяви про проведення розгляду справи без їх участі та визнання позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи сповіщалась шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Щодо розгляду справи без участі відповідачки ОСОБА_2 суд бере до уваги, що у ході підготовчого провадження 16.02.2026 ОСОБА_2 подала відзив на позов, зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно, а також заяву про відкладення підготовчого судового засідання.
Судом у підготовчому засіданні 26.02.2026 перевірено відповідність зустрічного позову установленим вимогам і залишено його без руху з наданням строку для усунення викладених в ухвалі недоліків, та відкладено підготовче засідання на 17.04.2026 за заявою ОСОБА_2 .
В подальшому відповідачка ОСОБА_2 у підготовче судове засідання 17.04.2026 не з'явилась, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала, її зустрічний позов ухвалою суду 17.04.2026 повернуто з підстав невиконання вимог ухвали суду про усунення його недоліків. З часу, коли ОСОБА_2 довідалася про відкриття провадження у справі, і надходження до суду її відзиву та зустрічного позову, минуло понад три місяці, упродовж яких нею до суду не подано інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань, не повідомлено про зміну поштової адреси, контактних даних для офіційної комунікації. Надіслані ж за зареєстрованим її місцем проживання судові повістки та копії постановлених у підготовчому провадженні ухвал суду не вручені у зв'язку з її відсутністю за вказаною адресою, згідно відміток оператора поштового зв'язку. При цьому, надіслані судом текстові повідомлення про проведення 17.04.2026 підготовчого судового засідання та 20.05.2026 розгляду справи по суті, доставлені на номер телефону, зазначений ОСОБА_2 у відзиві і зустрічному позові.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами;.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідачка, будучи обізнаною про наявність у провадженні суду даної справи, подавши відзив та зустрічний позов, та заяву про відкладення призначеного на 26.02.2026 підготовчого судового засідання, у подальшому з розумним інтервалом часу не цікавилась провадженням у справі, судові повістки направлені за адресою її зареєстрованого місця проживання (яку також сама вказувала у поданих до суду процесуальних документах) повернулись до суду не вручені. Водночас текстові повідомлення про судові засідання 17.04.2026 та 20.05.2026 доставлені на номер телефону, зазначений ОСОБА_2 у відзиві і зустрічному позові. За таких обставин, на переконання суду процесуальна поведінка відповідачки ОСОБА_2 свідчить про небажання користуватися наданими їй процесуальним законом іншими, окрім вже використаних нею, правами, у тому числі щодо усунення недоліків зустрічного позову, участі у судовому засіданні та ін.
То ж, відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та дійшов наступного висновку.
Як вбачається з довідки Вікторівського старостинського округу Лосинівської селищної ради від 09.03.2026 та копії витягу з погосподарської книги, завіреної старостою Вікторівського старостинського округу, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору і станом на 15.04.1991 в будинку були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 - голова двору, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_4 - син, ОСОБА_1 - внук (а.с. 149-150).
Згідно з довідкою КП «Ніжинське МБТІ» від 04.08.2025 № 01545 та довідкою про технічний стан нерухомого майна від 07.10.2025 № 627 (а.с. 21,42), право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 не зареєстроване.
Згідно ст. 120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Колгоспний двір був припинений 15.04.1991, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України «Про власність».
Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/4 частці кожен.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Відповідно до копії спадкової справи № 308, наданої суду Державним нотаріальним архівом Чернігівської області, спадщину за законом після померлого ОСОБА_6 прийняли його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 , які були зареєстровані та проживали разом зі спадкодавцем на день його смерті (а.с. 68-76).
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 набули право на належну спадкодавцю 1/4 частку будинку АДРЕСА_1 - по 1/8 кожен.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 13).
Відповідно до копії спадкової справи № 690/2011, наданої суду Державним нотаріальним архівом Чернігівської області, спадщину за законом після померлої ОСОБА_5 прийняли її діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , звернувшись до нотаріусами у встановлений законом строк із заявами про прийняття спадщини.
Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 набули право на належні спадкодавцю 3/8 (1/4 частка, як члена колгоспного двору + 1/8 успадкована після ОСОБА_6 ) частки будинку АДРЕСА_1 - по 1/8 кожен.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщину після її смерті прийняв відповідач ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи №8/2021, наданої суду приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кравченко Т.В. (а.с. 110-116).
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 15).
Як вбачається з копії спадкової справи № 423/2019 до майна ОСОБА_4 , спадщину після померлого прийняв його син ОСОБА_9 , звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк (а.с.102-108)
Таким чином, позивач набув право на належні спадкодавцю 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 належна спадкодавцю, як члену колгоспного двору, 1/8 частка успадкована спадкодавцем після ОСОБА_6 та 1/8 частка успадкована після ОСОБА_5 ). А враховуючи належне позивачу право на 1/4 частку домоволодіння, як члену колгоспного двору, розмір часток ОСОБА_1 у вищевказаному домоволодінні склав 3/4 частки.
Постановою від 02.12.2025 державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вказаний будинок відносився до категорії «колгоспний двір» і право власності на нього за спадкодавцем не зареєстровано (а.с. 18).
У роз'ясненнях, наданих у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22.02.2012 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.
Отже, у зв'язку з належністю спірного будинку до категорії «колгоспний двір», ОСОБА_1 позбавлений можливості відновити свої права у позасудовому порядку шляхом звернення до державного реєстратора та нотаріуса, а тому його права підлягають судовому захисту шляхом визнання за ними права власності на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , з яких: 1/4 частка належна позивачу як члену колгоспного двору та 1/2 частка успадкована після померлого батька ОСОБА_4 .
Щодо доводів про заперечення позовних вимог ОСОБА_1 , викладених у відзиві ОСОБА_2 , суд зазначає, що на підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Викладені відповідачкою ОСОБА_2 у відзиві на позов заперечення проти задоволення позову з підстав не проживання позивача станом на 15.04.1991 у спірному домоволодінні, не прийняття ним спадщини після померлого ОСОБА_4 , наявність інших спадкоємців у ОСОБА_4 є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема: довідками Вікторівського старостинського округу від 09.09.2025 та від 09.03.2026 (а.с.10, 149), копією витягу з погосподарської книги (а.с.150) та копією спадкової справи після ОСОБА_4 (а.с. 102-108). Твердження про те, що позивач станом на 15.04.1991 був неповнолітнім, а отже не має права на частку у колгоспному двору, не грунтується на законі, адже нормою ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР чітко визначено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх. Також відповідачкою ОСОБА_2 не доведено наявність підстав для зміни розміру належних їй та відповідачу часток у спірному домоволодінні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 81, 263 - 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 3/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.М. Карпусь