іменем України
про залишення позову без розгляду
Справа № 129/3015/25
Провадження № 2/126/330/2026
"18" травня 2026 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретаря Кучанської В. М.,
за участі представника відповідача адвоката Ткач І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «ОТП БАНК» звернулося в суд з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Разом із позовною заявою представником позивача було подано заяву про розгляд справи у його відсутність .
Представник відповідача - адвокат Ткач І.І. надала відзив в якому позовні вимоги АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 не визнала.
Ухвалою суду від 26.02.2026 року визнано обов'язковою явку представника позивача в судове засідання для надання особистих пояснень щодо спору.
Однак, в судове засідання, призначене на 06.04.2026представник позивача за невідомих суду причин не з'явився, тому судове засідання було перенесено на 18.05.2026 та повторно викликано представника позивача в судове засідання.
Втім, в судове засідання, призначене на 18.05.2026 року представник позивача теж не з'явився. Причини поважності неявки до суду невідомі.
За таких обставин, після постановлення судом ухвали про визнання явки представника позивача в судове засідання обов'язковою, останній двічі без поважних причин не з'явився в судові засідання.
Представник відповідача - адвокат Ткач І.І., у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду в зв'язку з тим, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст. 223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов'язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з'явлення безпосередньо позивача не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Суд зауважує на тому, що ухвалою суду від 26.02.2026 явку представника позивача в судове засідання було визнано обов'язковою. Та саме після постановлення означеної ухвали суду, позивач двічі поспіль за невідомих суду причин в судові засідання не з'являється.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № № 755/21179/21 - у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своєї неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, явка якого в судове засідання визнана обов'язковою.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.
За наведених міркувань суд дійшов до висновку про залишення позовної заяви АТ «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, без розгляду.
При цьому слід ураховувати, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
Керуючись ст. 46, 47, 55, 84, 223, 247, 257, 258, 260, 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Задовольнити клопотання представника відповідача адвоката Ткач Ірини Іванівни про залишення позову без розгляду.
Цивільний позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О. Г. Рудь