Справа № 944/6917/21
Провадження №2-др/944/16/26
18.05.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Поворозника Д.Б.,
за участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кісь Олени Романівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кісь О.Р. звернулася до суду із клопотанням, у якому просить винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24500,00 грн.
На обґрунтування клопотання покликається на те, що 30 березня 2026 року Яворівським районним судом Львівської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_2 за її клопотанням було залишено без розгляду. Її довірителька ОСОБА_1 в за час перебування справи в провадженні суду понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 24500,00 грн, на підтвердження чого подано відповідні документи (копія договору про надання правової допомоги від 16 жовтня 2020 року, копію розрахунку суми гонорару адвоката від 30 березня 2026 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 30 березня 2026 року № 35). Тому понесені нею витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з позивача. Дане питання суд не вирішив в ухвалі про залишення позову без розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 подала письмове заперечення на клопотання, в якому просить відмовити в його задоволенні.
На обґрунтування заперечення зазначає, що відсутні підстави для стягнення з неї витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_1 згідно з ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки вона як позивач не вчиняла жодних необґрунтованих дій в ході розгляду справи.
В судове засіданні сторони та їх представники не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були належним чином.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи, на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви та додані до неї документи, заперечення на неї, дійшов такого висновку.
16 грудня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 5 демократичного скликання Бірківської сільської ради Яворівського району № 41 від 06.06.2008 «Про надання та безоплатну передачу у власність земельних ділянок в с. Бірки та с. Рокитно» в частині надання та передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 , площею 00846 га. ОСОБА_7 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0846 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстровано за №01:08:464:004722 від 24.12.2008 (кадастровий номер 4625880800:05:002:0328) серії ЯЖ №799078, виданого ОСОБА_7 ; визнати недійсним та скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0846 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880800:05:002:0328, серії ЯМ №547830, виданий 30.07.2012 Управлінням Держкомзему у Яворівському районі та додаток до державного акту, серія номер б/н, виданий 30.07.2012 Управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області; визнати незаконною державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0846 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880800:05:002:0328 проведену на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, 22.04.2012 ТзОВ «Геоцентраль» та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0846 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880800:05:002:0328 у Державному земельному кадастрі; припинити право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0846 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880800:05:002:0328.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16 грудня 2021 року головуючим суддею визначено Білецьку М.О.
Ухвалою судді від20 грудня 2021 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою судді від 28 січня 2022 року було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Також цією ухвалою було залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Яворівську районну державну адміністрацію Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Відділи № 1 та № 3 Яворівського районну Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕОЦЕНТРАЛЬ».
01 липня 2022 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали відзив на позовну заяву.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 грудня 2022 року головуючим суддею визначено Поворозника Д.Б.
23 січня 2023 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про зміну предмета позову в порядку ст. 49 ЦПК України.
14 березня 2023 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали відзив на змінену позовну заяву.
Згідно з ухвалою від 16 березня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд ухвалив вилучити третіх осіб та відкласти судове засідання.
16 березня 2023 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про зміну предмета позову в порядку ст. 49 ЦПК України, в якій просила: зобов'язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відновити відповідно до Генерального плану с. Бірки природну канаву для протікання стічних вод між земельними ділянками по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та в подальшому не вчиняти дій, що порушують її права та завдають шкоди в користуванні земельною ділянкою; визнати протиправною бездіяльність Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області щодо облаштування канави для протікання стічних вод між земельними ділянками по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та зобов'язати вжити дієвих заходів для відновлення належного стану земельної ділянки.
Також 16 березня 2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 подали клопотання про залучення їх до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалами від 24 квітня 2023 року, занесеними до протоколу судового засідання, суд прийняв заяву ОСОБА_2 від 16 березня 2023 року про зміну предмета позову та залучив до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
Ухвалою від 24 квітня 2023 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі.
02 травня 2023 року ОСОБА_2 подала клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою судді Яворівського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_9 було задоволено частково, призначено судову земельно-технічну експертизу, а провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
14 листопада 2024 року виконання експертизи було призупинено у зв'язку з тим, що судовий експерт надіслав рахунок про оплату вартості експертизи та заявив клопотання, в якому просив надати додаткові документи, які є необхідними для відповіді на поставленні питання. Станом на 02 січня 2025 року експертом документів отримано не було, що унеможливило виконання експертизи.
10 січня 2025 року до Яворівського районного суду Львівської області повернулися матеріали цивільної справи з повідомленням Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України про неможливість надання висновку експерта.
Ухвалою від 20 січня 2025 року було поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 01 грудня 2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 18 лютого 2026 року.
Згідно з протоколом судового засідання від 18 лютого 2026 року суд ухвалив відкласти розгляд справи на 30 березня 2026 року для повторного виклику позивача в зв'язку з її неявкою.
27 березня 2026 року до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_2 залишення позовної заяви без розгляду. На обґрунтування заяви позивач зазначає, що рішенням Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року в цивільній справі № 944/1970/21 бездіяльність Івано-Франківської селищної ради було визнано протиправною та зобов'язано Івано-Франківську селищну раду Яворівського району Львівської області відновити канаву для стоку каналізаційних та стічних вод між приватними домогосподарствами і демонтувати наявну трубу, яка виходить на зальну ділянку.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30 березня 2026 року було задоволено заяву ОСОБА_2 : позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду.
Як зазначено вище, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кісь О.Р. просить винести додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24500,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Цивільного процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Цивільного процесуального кодексу України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Для стягнення на підставі ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц та від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23.
Однак відповідач ОСОБА_1 та її представник не довели, а суд не встановив, що при зверненні до суду з цим позовом та під час його розгляду позивач ОСОБА_2 вчиняла будь-які недобросовісні дії, чи мала протиправну мету, зокрема, ущемлення прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено необґрунтованості дій позивача та не вказано яких саме, а саме по собі подання нею заяви про залишення позовних вимог до нього без розгляду не є її необґрунтованими діями (при цьому закон не зобов'язує позивача обґрунтовувати мотиви подання такої заяви), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представникп відповідача ОСОБА_1 адвоката Кісь О.Р. про компенсацію здійснених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2025 року у справі № 750/14656/24.
Керуючись ст. ст. 133, 141, 142, 270 Цивільного процесуального кодексу України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кісь Олени Романівни про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Д.Б. Поворозник