465/4672/26
1-кп/465/1041/26
Вирок
Іменем України
20.05.2026 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження № 12026142370000141 від 07.05.2026, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, не одруженого, тимчасово безробітного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, -
ОСОБА_3 , будучи ознайомленим із постановою Франківського районного суду міста Львова від 26.02.2026 у справі № 465/9197/25 (провадження № 3/465/672/26), якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та направлено на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», строком на три місяці до Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», що знаходиться за адресою: м Львів, вул. Генерала Чупринки, 67 та, будучи 24.03.2026, у приміщенні Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», належним чином ознайомленим із індивідуальним планом проходження програми для кривдників, із роз'ясненням наслідків умисного ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, у вигляді кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України, із повідомленням про початок занять «програми для кривдників» з 30.03.2026 та місця їх проведення за адресою: м. Львів, вул. Чупринки 67, відтак, достовірно знаючи про покладений на нього обов'язок проходити програму для кривдників, маючи реальну можливість її проходити, з метою ухилення від її проходження та виконання без поважних причин, в обумовленні графіком дні, а саме: 03.04.2026; 06.04.2026; 17.04.2026; 20.04.2026; 27.04.2026; 01.05.2026; 04.05.2026, не з'явився для проходження програми для кривдників до Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело», за адресою: м. Львів, вул. Чупринки, 67, чим, умисно ухилився від проходження програми для кривдників.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026142370000141 від 07.05.2026 відносно ОСОБА_3 надійшов до суду 15.05.2026, у порядку ст. 302 КПК України, з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 переданий до провадження судді ОСОБА_1 .
Зі змісту заяв обвинуваченого ОСОБА_3 , складених у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, та добровільно надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, беручи до уваги відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному статтями 381 - 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такий захід застосований судом, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ст. 390-1 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданих заявах зазначені обставини не оспорює і вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені у повному обсязі, свою вину у вчиненні указаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, відтак його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, які пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, згідно із ст. 67 КК України, не встановлено.
Санкцією статті 390-1 КК України передбачено покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 59-1 КК України, пробаційний нагляд не призначається особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.
Обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним та класифікується за ст. 12 КК України як проступок, особливості й обставини його вчинення, враховуючи, що обвинувачений на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання негативно не характеризується, раніше не судимий, тимчасово не працює, до вчиненого відноситься критично, а тому суд дійшов висновку про призначення покарання у межах санкції ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду. Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Тож, на думку суду, у цьому конкретному випадку, покарання у вигляді пробаційного нагляду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1 КК України, такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до ч. 4 ст. 59-1 КК України, пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п'яти років.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч. 1 ст. 49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.
Арешт на майно не накладався.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не заявлялося.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
У відповідності до ч. 2, п.п. 3, 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою
Строк відбуття покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 49-2 КВК України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст.389 КК України.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1