Справа № 761/4084/22
Провадження № 6/761/43/2026
14 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Путрі Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за заявою ПАТ «АБ «Укргазбанк» про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа №761/4084/22, виданого у справі за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ПАТ «АБ «Укргазбанк» про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа №761/4084/22, виданого у справі за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свою заяву заявник обґрунтовує тим, що 04.01.2022 р. до банку надійшла постанова Шевченківського РВ ДВС м. Києва від 28.04.2017 про повернення виконавчого листа №2-1774/07 від 05.06.2014 р. про стягнення на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53269,36 грн.
Стягувач зазначає, що він отримав виконавчий лист з пропуском строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на викладене, стягувач просить поновити строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання.
В судове засідання учасники не з'явились, про день та час розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, але їх неявка не є перешкодою для вирішення даного питання.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що 05.06.2014 р. Шевченківським районним судом м. Києва видано дублікат виконавчого листа №2-1774/07 про стягнення на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53269,36 грн.
28.04.2017 р. в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 винесено постанову від 28.04.2017 р. про повернення стягувачу ПАТ «АБ «Укргазбанк» виконавчого листа №2-1774/07 від 05.06.2014 р. про стягнення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 53269,36 грн.
Як вбачається з відмітки на конверті вказану постанову від 28.04.2017 р. було направлено стягувачу ПАТ «АБ «Укргазбанк» органом державної виконавчої служби лише 31.12.2021 р.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Заявник обґрунтовує вимоги заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання фактичним отриманням постанови лише 04.01.2022 р.
Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився 28.04.2020 р.
Тобто, стягувач отримав постанову про повернення виконавчого листа №2-1774/07 від 05.06.2014 р. вже після закінчення строку на пред'явлення його до виконання.
Крім цього, згідно з Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVIDH9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 87/2020 від 13.03.2020, а також постановами Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 та «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09.12.2020 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19 на всій території України установлено карантин, який діяв до 1 липня 2023 року Внаслідок карантинних обмежень обмежувалося пересування громадян та вводилися певні обмеження для осіб.
Вказані причини також могли вплинули на пропуск строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 р. (п.40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду ( рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 р., п.37).
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З врахуванням вищевикладеного, строки пред'явлення виконавчого листа №2-1774/07 від 05.06.2014 р. пропущено стягувачем з поважних причин, тому їх слід поновити.
На підставі вищевикладеного, дана заява підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст. 433, 259, 260 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-
заяву ПАТ «АБ «Укргазбанк» про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа №761/4084/22, виданого у справі за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Поновити ПАТ «АБ «Укргазбанк» про строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого у справі №761/4084/22 за позовом ПАТ «АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Суддя: Андрій Осаулов