Справа № 761/16847/26
Провадження № 1-кс/761/11159/2026
02 травня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Політвідділ, Уманського району, Черкаської області, громадянина України, учасника бойовиї дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12026100100001086, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.04.2026,-
02 травня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12026100100001086, відомості відносно якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.04.2026.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100100001086 від 30 квітня 2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб спільно з невстановленими особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 28.04.2026, організували та вступили у злочинну змову між собою, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, в Україні з 24.02.2022 введено правовий режим воєнного стану, який діє станом на час вчинення кримінального правопорушення. Реалізуючи злочинний умисел, невстановлені особи, виконуючи роль організаторів та співвиконавців, спільно з ОСОБА_4 розробили детальний план протиправної діяльності, який полягав у підшукуванні осіб, що перебувають у довірливому та вразливому стані, зокрема серед осіб похилого віку, на яких можливо здійснити психологічний вплив, та подальшому заволодінні їх грошовими коштами шляхом обману. Також, з метою реалізації злочинного плану невстановлені особи, виконуючи роль організаторів, залучили до його виконання осіб з числа сторонніх людей, які не обізнані про злочинний характер їхніх дій, через яких організували отримання грошових коштів від потерпілих та їх подальшу передачу іншим учасникам злочинної групи. З цією метою невстановлені особи, використовуючи засоби телефонного зв'язку та месенджер «Viber», представляючись працівниками правоохоронних органів України, зокрема Служби безпеки України, здійснювали психологічний вплив на потерпілих, вводили їх в оману, повідомляючи неправдиві відомості про нібито необхідність проведення «перевірки» та «декларування» грошових коштів, а також висловлювали погрози можливого притягнення до кримінальної відповідальності у разі невиконання їх вимог. В подальшому, невстановлені особи діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4 , 28.04.2026, приблизно о 10 год. 00 хв., використовуючи засоби телефонного зв'язку через месенджер «Viber» здійснили телефонний дзвінок на номер телефону НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та представляючись працівниками Служби безпеки України, використовуючи довірливий та похилий вік ОСОБА_8 , почали здійснювати психологічний тиск на останнього, вказуючи, що відносно ОСОБА_8 відкрито кримінальне провадження за фактом того, що він фігурує в закупівлях для армії російської федерації, та таким чином спонсорував та співпрацював з країною агресором, через що останньому потрібно з'явитись на допит до СБУ та дати свідчення, а інакше його притягнуть до кримінальної відповідальності. Надалі, невстановлені особи діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4 , вводячи ОСОБА_8 в оману, з метою надання своїм словам та вимогам, офіційного змісту 28.04.2026, надіслали через месенджер «Viber» повістку про виклик на допит до СБУ та вже наступного дня 29.04.2026 приблизно о 12 год. 00 хв., невстановлені особи діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи месенджер «Viber» здійснили не менше двох телефонних дзвінків на номер телефону НОМЕР_1 , та під приводом притягнення до кримінальної відповідальності за фінансування армії російської федерації, повідомили про необхідність декларування та перевірки наявних у ОСОБА_8 готівкових грошових коштів, чим ввели в оману останнього, та схилили до передачі належних йому грошових коштів. У подальшому, 29.04.2026 близько 15 год. 19 хв. ОСОБА_8 , перебуваючи біля котеджного містечка «Золоті Ворота» за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин, вул. Золотоворітська, 91, під впливом обману передав грошові кошти, а саме: 110 710 доларів США, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 4 879 377 гривень, 10200 Євро, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 525 198 гривень, 10000 ізраїльських шекелів, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 147 400 гривень, 810 Єгипетських фунтів, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 672 гривні, 20 500 фунтів стерлінгів, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 1 216 675 гривень, 2 800 чеських крон, що станом на 29.04.2026 згідно курсу НБУ становить 5 908 гривень, а в загальному грошових коштів у сумі 6 775 230 гривень, невстановленій досудовим розслідуванням особі, який діяв відповідно до вказівок інших учасників групи. Після чого, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою спільно з невстановленою групою осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів усвідомлюючи, що грошові кошти одержані внаслідок заволодіння чужим майном шляхом обману, в умовах дії воєнного стану, 29.04.2026 приблизно о 16 год. 04 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотнього, 1-А, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, який діяв за вказівкою інших учасників групи, грошові кошти потерпілого ОСОБА_8 у сумі 6 775 230 гривень, що є особливо великими розмірами. Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись грошовими коштами на власний розсуд.
01.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
На даний час у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши позиції прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100100001086 від 30 квітня 2026 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України.
01.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінуються.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останньою покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він має визначене місце проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 1 000 (однієї тисячі) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Києва та Київської області дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3, здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а в разі неможливості вчинити вказані дії передати на зберігання данні документи органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів, з урахуванням часу фактичного затримання особи до 29 червня 2026 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 , за погодження з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи до 29 червня 2026 року включно та утримувати в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Визначити для ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, у вигляді 1000 (тисячу) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 328 000 (три мільйони триста двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
не відлучатися із м.Києва та Київської області дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3.
здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а в разі неможливості вчинити вказані дії передати на зберігання данні документи органу досудового розслідування.
Визначити строк дії обов'язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_9