Справа № 756/3279/25
Провадження № 2/756/349/26
Іменем України
(заочне)
19 травня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Донеско А.Є.,
розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з залиттям квартири,
І. Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду, яка завдання внаслідок залиття квартири, у якій вона мешкає, у розмірі 37 636 грн 76 коп., компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн та понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зареєстрована та фактично проживає у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 8 липня 2024 року та 24 вересня 2024 року відбулося залиття її квартири, з помешкання АДРЕСА_2 , власниками якої є відповідачі. Позивач зазначає, що наслідки неодноразового затоплення її квартири не усунуті, що призводять до постійного її руйнування. Окрім того, такі події призвели до погіршення її фізичного здоров'я та спричинення моральних страждань.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. При цьому, подала до суду заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи також повідомлялися належним чином, відзиву на позов не подали.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, за наявними у справі матеріалами та відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Суть спору сторін зводиться до відшкодування відповідачами, як власниками квартири, завданих позивачу матеріальних збитків і моральної шкоди внаслідок залиття.
Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Мінської районної Ради народних депутатів №485 від 26 листопада 1990 року, видано ОСОБА_4 ордер №00119 від 25 грудня 1990 року направо заняття службового житлового приміщення двох кімнат площею 33,3 кв. м. у квартирі АДРЕСА_3 , на сім'ю, яка складається з трьох осіб, а саме з самої позивачки, доньки та сина.
Як убачається з відповіді Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» власниками квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .
Відповідно до акту №3984/1 від 25 вересня 2024 року про залиття, який складений комісією у складі головного інженера ОСОБА_6 , інженера з експлуатації організації та ремонту 1 кат ОСОБА_7 , майстра тех/дільниці ОСОБА_8 , про те, що 24 вересня 2024 року в будинку АДРЕСА_4 , сталося залиття квартири АДРЕСА_5 , ймовірно з приміщення №61. Внаслідок залиття пошкоджено кухню S-8,5 кв. м., відшарування оздоблювального шару (водоемульсійне покриття) стелі розміром 0,5 кв.м.
Згідно з актом №2573 від 9 липня 2024 року про залиття, який складений комісією у складі головного інженера ОСОБА_6 , інженера з експлуатації організації та ремонту 1 кат ОСОБА_7 , майстра тех/дільниці ОСОБА_8 , про те, що 8 липня 2024 року в будинку АДРЕСА_4 , сталося залиття квартири АДРЕСА_5 , ймовірно з приміщення №61. Внаслідок залиття пошкоджено кухню S-8,5 кв. м., відшарування оздоблювального шару (водоемульсійне покриття) стелі розміром 0,3 кв.м.
Інженер 1 кат. ОСОБА_7 , як представник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду оболонського району м. Києва» ОД-506 надіслали лист-попередження №7 від 28 січня 2025 року власникам квартири АДРЕСА_2 , з проханням терміново провести приміщення та сантехнічне обладнання до належного санітарно-технічного стану у зв'язку з систематичним залиттям нижче розташованих квартир.
Відповідно до акту №404 від 28 січня 2025 року, який складено у складі головного інженера ОД-506 ОСОБА_6 , інженера з організації експлуатації та ремонту 1-ї категорії ОСОБА_7 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_9 , встановлено, що приміщення квартири АДРЕСА_6 знаходиться у неналежному санітарному стані, внутрішньоквартирні інженерні мережі та сантехнічне обладнання знаходиться в аварійному стані, потребує заміни, а зазначене пошкодження призводить до систематичного затоплення квартири АДРЕСА_5 .
Як убачається, з наданих позивачем розрахунків сума відновлювальних робіт з ремонту складає 34 626 грн, також ОСОБА_1 здійснила закупівлю частини будівельних матеріалів на суму 3 010 грн 76 коп., що підтверджується наданими квитанціями, остаточна сума яку просить стягнути позивач за матеріальні збитки складає 37 636 грн 76 коп.
IV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов'язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння особи, яка заподіяла шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові, як протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв'язок між ними та вина особи, яка заподіяла шкоди.
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність такої вини. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.
Частиною 1 статті 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Вимогами частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України на сторін справи покладено обов'язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачами не надано доказів, які б спростовували їх вину у завданні майнової шкоди майну позивача.
Виходячи з наведених законодавчих норм, слід зробити висновок, що повне відшкодування шкоди можливе лише у випадку відшкодування потерпілій стороні всіх витрат, які необхідно понести для відновлення стану квартири після залиття.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207, пунктом 2.3.6 передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт. У додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Суд вважає, що надані Акти № 3984/1 від 25 вересня 2024 року і № 2573 від 9 липня 2024 року про залиття, затверджені головним інженером ОД-506, та складені уповноваженими особами є належними та допустимими доказами, в яких міститься інформація про обсяг пошкодження та встановлення причини пошкодження.
Таким чином, суд вважає доведений факт залиття 24 вересня 2024 року та 8 липня 2024 року квартири АДРЕСА_5 з вини мешканців квартири АДРЕСА_6 , власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а тому з відповідачів на користь позивача необхідно солідарно стягнути завданні збитки.
Вирішуючи питання про розмір компенсації завданих позивачу збитків суд враховує локальний кошторис будівельних робіт (а.с. 76-77, 112).
Будь-яких заперечень щодо обсягу завданих збитків відповідачами не надано.
Щодо відшкодування моральної шкоди суд убачає можливим зазначити таке.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною 3, 4, 5 статті 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок неодноразового залиття квартири вона зазнала душевних страждань у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів, як власників квартири з якої відбулося залиття. Позивач перенесла емоційне напруження, що тягне за собою в своїй сукупності психологічний дискомфорт і моральні переживання, які призвели до порушення душевної рівноваги, що вимагає від неї додаткових витрат часу, завдає душевних та матеріальних страждань.
При визначенні моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню з відповідачів, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, яких вона зазнала в результаті неодноразового залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих обставинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану помешкання. Суд зазначає, що завдана моральна шкода, внаслідок неправомірних дій відповідачів може бути оцінена в розмірі 10 000 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у зв'язку з чим необхідно стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 239 грн 20 коп, а саме 2 119 грн 60 коп. з кожного, згідно вимог статей 141, 142 ЦПК України.
На підставі викладеного, статей 11, 22, 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України, та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суддя -
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 37 63 6 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять шість) грн 76 коп., тобто по 18 818 (вісімнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 38 коп. з кожного.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп., тобто по 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. з кожного.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн 20 коп., тобто по 2 119 (дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн 60 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 );
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_7 ).
Рішення складено 19 травня 2026 року.
СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА