Справа № 296/5703/26
1-кс/296/2195/26
Іменем України
про продовження строку дії запобіжного
заходу у вигляді тримання під вартою
15 травня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором заступником керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лутівка, Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , звання молодший сержант, спеціальність старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України у кримінальному провадженні № 12026060670000056, від 22.03.2026,-
12.05.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_7 погоджене прокурором заступником керівника Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у кримінальному провадженні № 12026060670000056, від 22.03.2026.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Житомирській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, № 12026060670000056, від 22.03.2026 за ознаками ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що близько 01 години 22.03.2026, ОСОБА_5 , перебував в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього на ґрунті алкогольного сп'яніння виникла сварка з неповнолітнім ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якої у ОСОБА_5 , виник раптовий умисел, спрямований на умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому.
Так, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 , дістав з кишені ножа, та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння у вигляді можливого настання смерті неповнолітнього та бажаючи їх настання, наніс клинком вказаного ножа не менше 2 ударів в область життєво важливих органів, а саме шиї та плеча.
Після чого ОСОБА_9 , користуючись тим, що стояв поруч з виходом з будинку, втік з місця події до місця свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де йому було надано своєчасну медичну допомогу, та в подальшому госпіталізовано до КНП «Радомишльська лікарня».
Таким чином, у зв'язку з втечею потерпілого, ОСОБА_5 , не довів свій умисел до кінця та не виконав всіх дій, які він вважав за необхідне для заподіяння смерті ОСОБА_9 .
В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у виді різаної рани передньо-бокової поверхні шиї ліворуч в надключичній ділянці, різаної рани внутрішньої поверхні лівого плеча у верхній третині.
22.03.2026 о 09 год. 45 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
22.03.2026 о 19 год. 40 хв., у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_10 до вчинення злочину підтверджується зібраними у ході розслідування доказами, що додані до клопотання.
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 вказаного кримінального правопорушення орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою.
Прокурор під час судового розгляду клопотання повністю підтримав та просив задовільнити з мотиві та підстав, що в ньому вказані. Прокурор стверджує, що більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , заперечували проти задоволення клопотання та просили слідчого суддю пом'якшити запобіжний захід до домашнього арешту вказаючи, що у підозрюваного є житло, а ризики відпали.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За привилами ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
23.03.2026 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/3356/26 ОСОБА_5 , було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 20.05.2026 (включно).
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, СУ ГУНП в Житомирській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026060670000056, від 22.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
22.03.2026 о 09 год. 45 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
22.03.2026 о 19 год. 40 хв., у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу стала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність ризиків передбачених пунктами 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, і надалі є обґрунтованою та підтверджується:
-рапортом чергового ВП № 2 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області про звернення ОСОБА_11 , яка повідомила про заподіяння сусідом ОСОБА_5 тілесних ушкоджень її синові ОСОБА_9 ;
-протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 під час якого було виявлено та влучено знаряддя вчинення злочину - ніж, а також виявлені та вилучені сліди речовини бурого кольору;
-протоколом огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , в КНП «Радомишльська лікарня», під час якого було виявлено та влучено одяг потерпілого ОСОБА_9 зі слідами речовини бурого кольору;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.03.2026;
-протоколами допиту неповнолітніх свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , від 22.03.2026
-протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , від 22.03.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 23.03.2026;
-протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , який розповів про обставини вчиненого відносно нього злочину;
-протоколом огляду місця події від 22.03.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 22.03.2026;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 , який розповів про обставини вчинення ним злочину;
-випискою з історії хвороби № 1186 з КНП «Радомишльська лікарня» про виявлені у потерпілого ОСОБА_9 тілесні ушкодження;
-висновком судово - медичної експертизи № 409 від 24.03.2026, згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 виявлено легкі тілесні ушкодження з короткочасним;
-висновком КНП «Радомишльська лікарня» від 22.03.2026, де встановлено перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп'яніння;
-протоколами слідчих експериментів, проведених із потерпілим ОСОБА_9 , підозрюваним ОСОБА_5 , свідками ОСОБА_22 , ОСОБА_16 ;
-протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
-- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Щодо ризиків.
Під час застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя встановив наявність ризиків передбачених п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя вважає, що і станом на 15.05.2026 ризики продовжують існувати.
І перш за все, саме ризик переховування , що передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України має високу ймовірність.
При цьому слідчий суддя врахував, відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , не має стійких соціальних зв'язків не одружений не працює, утриманців не має, є військовослужбовцем проте знаходиться у СЗЧ. Проживає без реєстрації, зловживає алкоголем. Після вчинення злочину у якому його підозрюють втік з місця події та переховувався в іншому селі де був відшуканий та затриманий працівниками поліції.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Усвідомлюючи яке покарання він може понести, ОСОБА_5 може знову спробувати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнути відповідальності.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя також вважає таким, що продовжує існувати.
Оскільки на даний час органом досудового розслідування не відшукано та не вилучено усі речові докази у кримінальному провадженні, зокрема ніж, який, за версією сторони обвинувачення, використовувався як знаряддя вчинення кримінального правопорушення
Щодо вилученого ножа у за місцем поживання підозрюваного призначено експертизу, яку зе не виконано. Разом з тим, з показів свідків та потерпілого це був розкладний ніж, а не кухонний як вказує підозрюваний.
Ризики передбачені п. п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті з потерпілим та свідками, особисто з ними знайомий та обізнаний з їх місцем проживання, а тому може незаконно впливати на них з метою зміни показань, відмови від раніше наданих показань або ухилення від участі у проведенні слідчих та процесуальних дій.
Крім того, враховуючи поведінку підозрюваного після вчинення кримінального правопорушення, а саме залишення місця події та переховування від працівників поліції, слідчий суддя вважає, що останній може й надалі перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі шляхом неявки за викликами слідчого, прокурора або суду.
Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України також продовжує існувати. Слідчим суддею враховано при йьому особу підозрюваного, його спосіб життя, та поведінку після вчинення злочину, а також той факт, що він не має джерел доходу, перебуває в СЗЧ
Отже, прокурором доведено, що принаймні станом на 15.05.2026 продовжують існують ризики передбачені п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому їх достатньо обґрунтувати, а не констатувати чи довести фактично.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання також врахував: вік підозрюваного чоловік 52 років, відсутність міцних соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного, як особи що зловживає алкоголем та перебуває в СЗЧ, а також той факт, що будь-яких медичних протипоказань, що б унеможливлювали його утримання в умовах ізоляції від суспільства, а саме в СІЗО слідчим суддею не встановлено.
Все це в своїй сукупності дозволяє слідчому судді прийти до висновку, що слідчим та прокурором доведено слідчому судді, що наразі продовження утримання ОСОБА_5 ( з урахуванням його особи та поведінки) саме під вартою є виправданим та жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, що продовжують існувати (перш за все ризикам переховування, знищення речових доказів , впливу на свідків та потерпілого) , а тому клопотання слідчого слід задовольнити.
Задоволення клопотання слідчого виключає можливість задоволення клопотання сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу, оскільки навіть цілодобовий домашній арешт не здатен запобігти тим ризикам, що існують.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
За матеріалами кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 утримують під вартою менше ніж 2 місяці (затриманий 22.03.2026).
15.05.2026 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/5701/26 було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026060670000056, від 22.03.2026 за ч. 3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України строком до 22.07.2026.
За таких обставин підозрюваний може утримуватися під вартою ще 60 днів, тобто до 13.07.2026, що в межах строку досудового розслідування
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, слідчий суддя, суд згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні: замаху на умисне вбивство, що є злочином пов'язаним із застосуванням насильства.
Отже, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 не визначити розмір застави.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити застосовувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стром до 13 липня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Клопотання сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу - залишити без задоволення
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 18.05.2026 .
Слідчий суддя ОСОБА_1