Справа № 595/651/26
Провадження № 1-кс/595/226/2026
18 травня 2026 року м. Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бучач клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12026211130000116, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 травня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ,
18 травня 2026 року старший слідчий СВ відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням погодженим з прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, після чого воєнний стан неодноразово продовжувався, зокрема Законом України від 28 квітня 2026 року №4857-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 квітня 2026 року №342/2026, відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 , 17 травня 2026 року близько 14:15 год. під час дії на території України правового режиму воєнного стану, перебуваючого в громадському транспорті зі сполученням «Тернопіль-Золотий Потік» на території автостанції, що у м. Бучач по вул. Галицька, 10, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме жіночої сумки чорного кольору із надписом «Juicy Couture» у якій знаходився гаманець з коричнево-чорним орнаментом із грошовими коштами у сумі 100 доларів США, 160 євро та 50 гривень, які належать ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_1 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , 17 травня 2026 року близько 14:15 год., перебуваючи у громадському транспорті зі сполученням «Тернопіль-Золотий Потік» на території автостанції, що у м. Бучач по вул. Галицька, 10, Чортківського району Тернопільської області, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно, таємно, бажаючи заволодіти неналежними йому грошовими коштами, для подальшого їх використання у власних цілях, тобто переслідуючи корисливі мотиви і мету, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він ніким не буде помічений, викрав жіночу cумку чорного кольору із надписом «Juicy Couture», яка належить ОСОБА_7 , вартістю 800 (вісімсот) гривень у якій знаходився гаманець з коричнево-чорним орнаментом, який належить ОСОБА_7 , вартістю 400 (чотириста) гривень, в якому знаходились грошові кошти ОСОБА_7 у сумі 100 доларів США, 160 євро та 50 гривень.
Після цього, ОСОБА_4 з вищевказаним викраденим майном пішов із місця вчинення кримінального правопорушення, отримавши можливість володіти, розпоряджатися та користуватися викраденим майном на власний розсуд.
Даною крадіжкою ОСОБА_4 , спричинив потерпілій ОСОБА_7 , матеріальну шкоду на загальну суму 13 875 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) гривень 83 копійки.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - а саме в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану.
17 травня 2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
18 травня 2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Підставами для підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину стали докази, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження, які містяться у матеріалах кримінального провадження, процесуальним джерелами яких є показання свідків, протоколи слідчих дій, зокрема: - протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.05.2026; - протокол огляду місця події від 17.05.2026; - протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 від 17.05.2026; - протокол добровільної видачі від 17.05.2026; - протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.05.2026; - протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18.05.2026; - протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 18.05.2026; - протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.05.2026; - протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 18.05.2026; - протокол огляду речових доказів від 18.05.2026; - довідка з АТ «Ощадбанк» №40 від 18.05.2026; - довідка з АТ «Ощадбанк» №41 від 18.05.2026; - протокол огляду диска із відеозаписом від 18.05.2026.
Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1. Підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 немає стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання та неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, а тому обізнаний про правові наслідки та особливості призначення покарання у разі визнання його винуватим та засудження за інкримінований йому злочин, а тому не виключений ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з усвідомленням неминучості призначення покарання за вчинений злочин. Підозрюваний ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, що унеможливить виклик його для проведення слідчих дій під час досудового розслідування. Дії ОСОБА_4 , кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України - а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану. Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Так, ОСОБА_4 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, що свідчить про неповагу до суду, нехтуванням законодавства України та правилами суспільства та моралі загалом.
2. Підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілу в цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Так, у даному кримінальному провадженні наявний ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та потерпілу ОСОБА_7 , з метою схилення їх до зміни або відмови від своїх показів по даному кримінальному
провадженні, оскільки як сторона кримінального провадження може ознайомитися із матеріалами кримінального провадження, отримати відомості про їх місце проживання. Також з даного приводу слід зазначити, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не розпочатий, учасники процесу не допитані безпосередньо в суді.
3. Підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Висновок про наявність вказаного ризику зроблено на основі аналізу фактичної поведінки ОСОБА_4 оскільки, будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 296 КК України, вчинив нове кримінальне правопорушення, тобто на шлях виправлення не став, що не свідчить про його правослухняну поведінку.
А тому враховуючи вище наведене, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, не має стійких соціальних зв'язків, немає постійного місця проживання, більш м'які запобіжні заходи, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме: особисте зобов'язання, особи порука, застава, домашній арешт, ураховуючи їхню правову сутність та специфіку застосування із урахуванням фактичних обставин вчинення злочину, особи ОСОБА_4 не можуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
Тому, з урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_4 будучи судимим, продовжує вчиняти інші правопорушення, в даному випадку є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки іншим чином забезпечити належну поведінку підозрюваного не можливо.
Обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою не буде сприяти меті та завданням кримінального провадження на даній стадії, оскільки ОСОБА_4 в міру тяжкості покарання, яке йому загрожує, віку, соціальних зв'язків, репутації, способу життя, майнового стану, відсутності місця роботи, не зможе дотриматись належної процесуальної поведінки.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити його з підстав наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 14.05.2026 направлений на госпіталізацію у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026211130000116 від 17 травня 2026 року за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
18 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного або стану.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
Згідно ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
В судовому засіданні достовірно встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків та вчинити інший злочин.
Зокрема, суд вважає, що ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання та обізнаний про правові наслідки та особливості призначення покарання, за вчинення злочину в якому підозрюється, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, це на думку суду беззаперечно свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КК України.
Крім того, суд вважає, що наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_7 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні не розпочатий, учасники судового процесу не допитані безпосередньо у суді.
Також, оскільки ОСОБА_4 був судимий, суд вважає, що ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України є підтвердженими, оскільки, будучи раніше судимим, останній 17.05.2026 вчинив новий злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України, тобто на шлях виправлення не став та знову ж вчинив злочин, що не свідчить про його правослухняну поведінку.
Суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання, а також те, що ОСОБА_4 раніше судимий.
На думку суду жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, а саме, що підозрюваний, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні чи вчинити інший злочин та забезпечити належне виконання ним покладених обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає доцільним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя може не визначати розмір застави лише в кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такий розмір застави буде достатнім та зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,193,194,196,197,205,209, 309 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12026211130000116, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 травня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Великі Бірки, Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , без постійного місця проживання, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, учасника бойових дій, в силу ст. 89 КК України не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) діб.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454 ; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 по справі №595/651/26 згідно ухвали слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 18 травня 2026 року.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 та свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він порушить покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала діє до 18 год. 00 хв. 16 липня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 19.05.2026 о 12 год. 55 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1