Справа № 466/8883/25
Провадження № 2/466/664/26
04 травня 2026 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова у складі
головуючого судді Торської І.В.
секретаря судового засідання Гавдульського Р.І.
за участі:
позивача за первісним позовом - ОСОБА_1
представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштівта за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
25.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 14 336,51 грн. як залишок забезпечувального платежу з урахуванням заборгованості за комунальні послуги.
В обґрунтування позову покликається на те, що 05.07.2023 він уклав з фізичною особою ОСОБА_1 Договір найму квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами договору при заселенні ним було сплачено забезпечувальний платіж у розмірі 18 000 грн. Фактичний строк проживання склав понад 2 роки (з 05.07.2023 по 05.08.2025). 06.08.2025 року квартиру було повернуто відповідачу у стані, максимально наближеному до початкового, без пошкоджень, з усією працюючою технікою, з урахуванням нормального фізичного зносу. Протягом дії договору всі орендні та комунальні платежі сплачувалися вчасно. Вказує, що відповідач відмовився підписати Акт повернення-приймання житлового приміщення від 06.08.2025, складений ним відповідно до п. 5.13 договору, посилаючись на нібито пошкодження (подряпини, сліди від меблів тощо). Усі ці ознаки є типовими проявами нормального фізичного зносу та такий знос не є пошкодженням і не може бути підставою для утримання забезпечувального платежу. Окрім цього, відповідач покликався на п. 5.6 (обов'язок повідомити про розірвання за 30 днів). Застосування цього пункту, на думку позивача, є неправомірним, оскільки договір діяв понад два роки, тому відповідно до п. 3.16 договору забезпечувальний платіж підлягає поверненню протягом 30 днів з моменту розірвання; розірвання договору не було односторонньою безпідставною відмовою наймача, оскільки відповідач був завчасно поінформований про народження у лютому 2025 року третьої дитини в сім'ї наймача та про початок пошуку більшої за розміром квартири у зв'язку з цими обставинами. Крім того, у червні 2025 року під час продовження оренди додатковою угодою строк оренди був обмежений 6 місяцями, а не 12, за ініціативою відповідача, який прямо зазначав про свій намір продати квартиру восени 2025 року та навіть озвучував ціну продажу за квадратний метр. Відтак, як зазначає позивач, припинення договору було взаємно очікуваним, узгодженим сторонами процесом. Окрім цього, відповідач не добросовісно виконував свої обов'язки за договором, зокрема порушив п. 2.1.6 договору, не застрахувавши цивільну відповідальність на весь період його дії, що призвело до того, що майнові ризики у випадку можливих пошкоджень майна чи завдання шкоди третім особам фактично були перекладені на наймача, що суперечить умовам договору та принципам справедливості й добросовісності. Таким чином, на думку позивача, відповідач безпідставно утримує внесений позивачем забезпечувальний платіж, що є порушенням умов договору та чинного законодавства.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 03.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з поданим позовом, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відзив обґрунтовує тим, що лист, у якому позивач повідомив про завершення проживання та звільнення Об'єкта оренди, був отриманий відповідачем 06 серпня 2025 року. Зі змісту цього листа очевидно, що позивач повідомив уже про факт звільнення квартири, а не про намір розірвати договір у майбутньому. Таким чином, позивач не дотримався вимог п. 5.5. Договору щодо обов'язкового попереднього повідомлення за 30 календарних днів, що є істотним порушенням умов Договору, у зв'язку з чим забезпечувальний платіж не підлягає поверненню. Крім того, як зазначає відповідач, твердження позивача про нібито намір відповідача продати квартиру восени 2025 року та про інформування відповідача про початок пошуку позивачем більшої за розміром квартири у зв'язку з народженням дитини є неправдивими та не підтверджуються жодними доказами. Натомість із долученого самим позивачем листування вбачається, що 03 червня 2025 року позивач звернувся до відповідача з повідомленням про те, що 31 травня 2025 року спливає строк дії Договору та його необхідно продовжити, що свідчить про відсутність будь-яких намірів залишати об'єкт оренди у зв'язку з нібито продажем квартири чи пошуком іншого житла. Щодо тверджень позивача про відмову відповідача підписати Акт повернення-приймання житлового приміщення від 06.08.2025, відповідач зазначає, що вони не відповідають дійсності, оскільки відповідач не відмовлявся, а просив позивача з'явитися особисто для огляду квартири та складання акту повернення-приймання приміщення. 08 серпня 2025 року відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист, у якому зазначив, що у зв'язку з порушенням пункту 5.5. Договору сплачений позивачем забезпечувальний платіж у розмірі 18 000,00 грн. поверненню не підлягає та запросив позивача на огляд квартири та складання акту повернення-приймання приміщення. Вказує, що 11 серпня 2025 року за участю сторін: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , а також голови правління ОСББ «Інструментальна 45» Луцко М. Я. та члена правління ОСББ «Інструментальна 45» Задорожного А. було проведено огляд квартири, під час якого зафіксовано численні пошкодження внутрішнього оздоблення, що підтверджується Актом передачі-приймання (повернення) об'єкта оренди від 11.08.2025. Позивач підписати акт відмовився. Також відповідач зазначає, що безпідставними є звинувачення позивача у неналежному виконанні відповідачем своїх обов'язків за Договором, зокрема щодо страхування цивільної відповідальності (п. 2.1.6 Договору), оскільки відповідач належно виконав умови Договору та уклав Договір страхування житла за програмою «e-comfort» №25328853 від 10.06.2025.
В подальшому, 16.10.2025 відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів, який ухвалою суду від 20.10.2025 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Так, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь його користь заборгованість за орендною платою та комунальними платежами у розмірі 11659,34 грн., матеріальну шкоду, завдану пошкодженням майна у розмірі 86531,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
У зустрічному позові та відповіді на відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Договору моментом фактичного використання Об'єкта нерухомості є підписання Сторонами Акту приймання-передачі житлового приміщення. Акт приймання-передачі житлового приміщення від 06.07.2023 підтверджує, що Позивач передав, а Відповідач прийняв у тимчасове відшкодувальне користування (оренду) двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , разом із усіма невід'ємними технічними пристроями та предметами домашньої обстановки. У зазначеному Акті було зафіксовано, що квартира перебуває у придатному та справному для використання за призначенням стані, без пошкоджень, окрім зазначених у примітках (порізи шкіри дивану, поломка шухляди морозильної камери). 11 серпня 2025 року за участю сторін: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , а також голови правління ОСББ «Інструментальна 45» Луцко М.Я. та члена правління ОСББ «Інструментальна 45» Задорожного А. було проведено огляд квартири, під час якого зафіксовано численні пошкодження внутрішнього оздоблення, що підтверджується Актом передачі-приймання (повернення) об'єкта оренди від 11.08.2025, який відповідач підписати відмовився. Відповідно до Звіту з визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт приміщень № 1, 3, 5, 6, 7, які розташовані на 8-му поверсі 10-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 18353е/08-25 від 30 серпня 2025 року, оцінювач ОСОБА_3 визначив вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок недбалої експлуатації у розмірі 86 531,00 грн. з урахуванням ПДВ. Висновком експерта №4 від 06.10.2025 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи встановлено, що виявлені пошкодження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є наслідком механічних втручань та недбалої експлуатації квартири протягом останнього періоду і усуваються під час проведення поточного ремонту внутрішнього оздоблення квартири із залученням додаткових капіталовкладень. Вказує, що розмір орендної плати за період з 01 по 11 серпня 2025 року складає 7 806,45 грн. Окрім цього, згідно з наданими ОСОБА_1 у первісному позові рахунками, заборгованість Орендаря за комунальні послуги становить 3 495,67 грн., а також підлягають оплаті комунальні послуги за період з 01 по 11 серпня 2025 року, а саме послуги з утримання будинку в розмірі 194,00 грн. та за послуги з охорони в розмірі 163,22 грн. Також зазначає, що протиправними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, нервовій напрузі, погіршенні психоемоційного стану та необхідності витрачати значний час і зусилля для відновлення квартири та на підставі ст. 23 ЦК України, вважає справедливим визначити розмір моральної шкоди у сумі 20 000 грн.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що з огляду на принцип рівності сторін і обов'язок наймача оформити акт (п. 6.9), його дії були правомірними та повністю відповідали вимогам ст. 13, 81 ЦПК України і ст. 627 ЦК України. Таким чином, Акт від 06.08.2025, на його думку, є єдиним належним доказом фактичного повернення житла. Щодо подій 11.08.2025 вказує, що на момент прибуття акт був порожній; відповідач почав вносити від руки суб'єктивні зауваження, з якими ані позивач, ані свідки не погодилися, про що він зробив відповідну позначку. Також зазначає, що стан житла на той момент суттєво відрізнявся від зафіксованого 06.08.2025, коли він вже передав ключі та не мав доступу до квартири, що вказує на ймовірне втручання самого орендодавця між цими датами. Щодо покликання відповідача за первісним позовом на пункт 5.5 договору, який передбачає повідомлення про розірвання за 30 днів, є, на думку позивача, маніпулятивним і безпідставним, оскільки між сторонами існувала взаємна домовленість про припинення оренди; вони неодноразово обговорювали виїзд з квартири у зв'язку з розширенням сім'ї (народження третьої дитини); відповідач також повідомляв про намір продати квартиру, через що сам продовжив договір лише на 6 місяців замість 12 місяців. Тобто, обидві сторони очікували припинення орендних відносин, і відсутність формального письмового повідомлення не вплинула на його обізнаність. Щодо порушення відповідачем умов страхування, позивач вказує, що фактично він надав договір страхування «e-comfort» №25328853 від 10.06.2025, тобто через майже два роки після початку оренди (05.07.2023), який зокрема не покриває період фактичної оренди, не є страхуванням цивільної відповідальності перед наймачем, а лише страхує майно власника, відповідач подав до страхової компанії недостовірні відомості, зазначивши, що квартира не здається в оренду, хоча фактично вона перебувала в користуванні наймача.
Окрім цього, 24.10.2025 до суду від відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та 26.11.2025 надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.
Обґрунтовує таке тим, що зустрічний позов подано без належних правових підстав, із використанням документів, створених в односторонньому порядку та без участі орендаря; усі акти, звіти та експертні висновки, складені орендодавцем після передачі житла, мають односторонній характер, що порушує принципи змагальності сторін і добросовісності. ОСОБА_1 уклав страховий поліс, який не відповідав умовам договору - він не охоплював увесь період оренди та не передбачав страхування відповідальності перед третіми особами, як прямо вимагає пункт 2.1.6. Також вказує, що 11.08.2025 за ініціативою орендодавця відбулася друга зустріч у квартирі зі свідками, однак стан приміщення на той момент суттєво відрізнявся - хаотичне переставлення меблів, від'єднані плінтуси, безлад, що створювало враження умисної імітації пошкоджень. Свідки, присутні тоді, відмовилися підписувати акт, оскільки не побачили факту пошкоджень, які з'явилися з вини наймача. Зазначається також, що квартира здана в експлуатацію у 2016 році й на момент повернення мала дев'ятирічний строк служби; жоден з документів орендодавця не враховує строк служби матеріалів (ламінат, плитка, сантехніка), який становить 5-10 років та такі зміни є природним наслідком експлуатації, а не наслідком недбалого користування. Щодо витрат на утримання житла, комунальні послуги та «охорону» після 06.08.2025, є обов'язком власника. Щодо вимоги про моральну шкоду вказує, що така не підтверджена жодними належними доказами (медичними, психологічними тощо) і не містить обґрунтованого розміру.
Ухвалою суду від 11.12.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач за первісним позовом у судовому засіданні підтримав поданий ним позов, просив такий задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні первісних позовних вимог, зустрічні позовні вимоги просила задовольнити.
Дослідивши надані суду докази, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку щодо безпідставності вимог ОСОБА_1 за первісним позовом, які не підлягають до задоволення, а також щодо безпідставності вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом, які також не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що квартира, загальною площею 66,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №59209685 від 17.05.2016 року.
05.07.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було укладено договір найму нерухомого майна, який підписано електронними підписами сторін.
Предметом вказаного договору є тимчасова здача в оренду на платній основі житлового приміщення у вигляді 2 кімнатної квартири, S заг. 66,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі всіма невід'ємними технічними пристроями та з предметами домашньої обстановки.
Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору за домовленістю Сторін, щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає: 18000 гривень. Комунальні та інші платежі не входять у вартість орендної плати. Нарахування орендної плати починається з моменту фактичного використання Об'єкту нерухомості, що фіксується актом прийому передачі приміщення.
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що в день підписання договору Наймач повинен оплатити Наймодавцю забезпечувальний платіж в розмірі 18000 гривень.
Розділом 4 Договору передбачено умови щодо вищевказаного забезпечувального платежу.
Зокрема, Сторони розуміють що забезпечувальний платіж не є орендною платою. Забезпечувальний платіж не є завдатком в розумінні ст.ст. 570, 571 Цивільного кодексу України чи заставою в розумінні статті 572-593 Цивільного кодексу України та може вільно використовуватись Наймодавцем до моменту його зарахування в рахунок конкретних платежів або настання обов'язку Наймодавця повернути такий платіж в порядку, визначеному цим Договором. На Забезпечувальний платіж будь-які проценти за користування коштами чи індекси не застосовуються. У випадку невиконання або неналежного виконання (прострочення) Наймачем будь-якого із своїх грошових зобов'язань в користь Наймодавця за цим Договором більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Наймодавець має право погасити заборгованість, що виникла за рахунок Забезпечувального платежу. Наймач не має права зараховувати в односторонньому порядку Забезпечувальний платіж в рахунок орендної плати або виконання будь-якого іншого грошового зобов'язання за цим Договором. Забезпечувальний платіж повинен бути перерахований (змінений, поповнений) так, щоб він завжди відповідав сумі, що вимагається згідно з положеннями п.3.6 Договору відповідно. Якщо існує недоплата, Наймач зобов'язаний збільшити розмір забезпечення до належної суми протягом 7 (семи) календарних днів від дня відправлення відповідного повідомлення Наймодавцем. У випадку, якщо Наймач не сплатить Забезпечувальний платіж у строки, визначені п.3.6 цього Договору, або сплатить його у меншому розмірі, ніж вимагається, Наймодавець має право відмовитись від виконання зобов'язання за Договором. У випадку дострокового припинення дії Договору після початку строку оренди, зокрема, розірвання або відмови від Договору оренди чи відмови від зобов'язання за Договором оренди, сплачений Наймачем Забезпечувальний платіж буде повернутий Наймачу Наймодавцем впродовж 15 (п'ятнадцяти) календарних днів від дати повернення Приміщення Наймодавцю, якщо не виникне необхідність здійснення виплати з забезпечення з метою покриття платежів, належних Наймодавцю з приводу Орендної плати, відшкодування фактично спожитих комунальних послуг, витрат на відшкодування збитків, заподіяної шкоди третім особам або інших грошових зобов'язань Наймача, що випливають з даного Договору. У випадку дострокового припинення дії Договору з лише ініціативи Наймача або за ініціативою Наймодавця у зв'язку з порушенням Наймачем умов Договору вказаних в п.5.6 , Забезпечувальний платіж поверненню Наймачу не підлягає, а залишається у Наймодавця у якості неустойки за дострокове припинення Договору. При цьому сторони погодили, якщо від початку дії договору пройшло більше 180 днів то Наймодавець зобов'язаний повернути забезпечувальний платіж протягом 30 днів з дня розірвання договору. Всі платежі згідно цього договору зараховуються на рахунок Наймодавця, згідно банківських реквізитів вказаних в п.9 цього договору.
Згідно п.5.1, 5.3 Договору термін дії цього Договору встановлений з «5» липня 2023 р. по «31» травня 2024 р. Моментом закінчення фактичного використання Об'єкту нерухомості за даною угодою є підписання Сторонами Акту повернення приймання житлового приміщення.
Відповідно до п.5.5 Договору кожна з сторін може достроково розірвати договір, попередивши при цьому іншу сторону за 30 календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну пошту, вказану в п.9 цього договору. При цьому, у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи Наймача, якщо про це не було повідомлено більше ніж за 30 днів до дати розірвання, забезпечувальний платіж йому не повертається.
На виконання умов вищевказаного договору його сторонами складено Акт прийому-передачі житлового приміщення від 06.07.2023, зі змісту якого вбачається, що Наймодавець передав, а Наймач прийняв в тимчасове відшкодувальне користування (оренду) нерухоме майно у вигляді 2 кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі всіма невід'ємними технічними пристроями та з предметами домашньої обстановки.
Сторонами в акті здійснено наступні примітки щодо майна: - диван шкіряний (значні дефекти, порізи шкіри); - холодильник Gorenje (зламана шухляда в морозильній шафі).
Вказаний акт також було підписано сторонами їх електронними підписами.
В подальшому, 25.04.2024 між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, яку було також підписано електронними підписами сторін, та відповідно до якої за домовленістю сторін щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає 18000 гривень; з 01 червня 2024 року щомісячна орендна плата становить 19000 гривень; термін дії цього договору встановлений з 05 липня 2023 р. по 31 травня 2025 р.
03.06.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду №4 до Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, яку було також підписано електронними підписами сторін, та відповідно до якої за домовленістю сторін щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає 19000 гривень; термін дії цього договору встановлений з 01 червня 2025 р. по 30 листопада 2025 р.
Окрім цього, 12.06.2025 між сторонами було укладено Додаткову угоду №5 до Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, яку було також підписано електронними підписами сторін, та відповідно до якої за домовленістю сторін щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає 19000 гривень; з 01 липня 2025 року щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає 22000 гривень; з 01 вересня 2025 року щомісячна орендна плата за користування Об'єктом складає 24000 гривень; термін дії цього договору встановлений з 01 червня 2025 р. по 30 листопада 2025 р.
05.08.2025 ОСОБА_1 було складено Акт повернення-приймання житлового приміщення, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було ним підписано електронним підписом.
Вказаний акт ОСОБА_1 , як наймодавцем підписано не було.
В подальшому, 06.08.2025 ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_1 на його електронну пошту про завершення проживання у квартирі та звільнення приміщення квартири 05.08.2025. Окрім цього, у вказаному листі ОСОБА_1 просив повернути залишок забезпечувального платежу (за вирахуванням заборгованості за комунальні послуги та послуги клінінгу) на його банківський рахунок.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
В пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (частина сьома стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Як було встановлено судом, між сторонами було досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням їх електронних підписів.
Факт укладення вищевказаного договору сторонами не заперечується.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , при підписанні Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, на виконання умов п.3.7 вказаного договору, сплатив відповідачу ОСОБА_1 забезпечувальний платіж у розмірі 18000,00 грн.
Відповідач ОСОБА_1 не заперечує, що йому дійсно була сплачена сума забезпечувального платежу у розмірі 18000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Позивач в позові зазначає про те, що відповідач був завчасно поінформований про народження у лютому 2025 року третьої дитини в сім'ї наймача та про початок пошуку більшої за розміром квартири у зв'язку з цими обставинами. Крім того, у червні 2025 року під час продовження оренди додатковою угодою строк оренди був обмежений 6 місяцями, а не 12 місяців, за ініціативою відповідача, який прямо зазначав про свій намір продати квартиру восени 2025 року та навіть озвучував ціну продажу за квадратний метр.
В матеріалах справи відсутні та позивачем не заперечується, що у встановлений умовами договору строк, останній не попередив письмово відповідача про дострокове розірвання договору оренди. Вказане підтверджується листом від 06.08.2025, який направлений ОСОБА_1 на його електронну пошту, якого ОСОБА_1 повідомив, що він «не направляв письмового повідомлення за 30 днів, як це прописано в договорі … формально листа не було, але ви були проінформовані заздалегідь, і ніяких заперечень з вашого боку не було».
Разом з тим, суд звертає увагу, що сторони підписали договір, а отже узгодили всі істотні умови та несли обов'язок щодо виконання умов цього договору.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та ОСОБА_1 договору найму нерухомого майна від 05.07.2023, а саме п.5.5 вказаного договору в частині попередження наймодавця про дострокове розірвання договору за 30 днів, а отже не виконав свої зобов'язання, то позовні вимоги про повернення забезпечувального платежу до задоволення не підлягають.
Щодо заявлених зустрічних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Дослідивши матеріали справи в частині вимог за вказаним зустрічним позовом, а також докази, долучені на підтвердження вимог за цим позовом, вислухавши думку учасників справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вже зазначалось, відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). (ст. 760 ЦК України).
Відповідно до ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Згідно ч. 1, 2 ст. 812 ЦК України, предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Статтею 815 ЦК України визначено, що наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Як вже зазначалось, 05.07.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було укладено договір найму нерухомого майна, який підписано електронними підписами сторін.
Предметом вказаного договору є тимчасова здача в оренду на платній основі житлового приміщення у вигляді 2 кімнатної квартири, S заг. 66,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі всіма невід'ємними технічними пристроями та з предметами домашньої обстановки.
На виконання умов вищевказаного договору його сторонами складено Акт прийому-передачі житлового приміщення від 06.07.2023, зі змісту якого вбачається, що Наймодавець передав, а Наймач прийняв в тимчасове відшкодувальне користування (оренду) нерухоме майно у вигляді 2 кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зі всіма невід'ємними технічними пристроями та з предметами домашньої обстановки.
Сторонами в акті здійснено наступні примітки щодо майна: - диван шкіряний (значні дефекти, порізи шкіри); - холодильник Gorenje (зламана шухляда в морозильній шафі).
Вказаний акт також було підписано сторонами їх електронними підписами.
Відповідно до п.2.2.2, 2.2.6 вищевказаного договору наймач зобов'язаний забезпечувати збереження в належному стані Об'єкту нерухомості на умовах, визначених цим Договором, не допускаючи його псування або приведення в непридатність; звільнити та здати Наймодавцю Об'єкт нерухомості в належному стані з урахуванням нормального фізичного зносу в момент закінчення терміну дії (розірвання) цього Договору згідно Акту здачі житлового приміщення (Додаток №2 до Договору).
Згідно п.5.3 Договору моментом закінчення фактичного використання Об'єкту нерухомості за даною угодою є підписання Сторонами Акту повернення приймання житлового приміщення (Додаток №2 до Договору).
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі припинення дії цього Договору з будь-яких підстав (у тому числі, внаслідок закінчення строку оренди, визначеного цим Договором, дострокового розірвання цього Договору, з інших підстав) Приміщення, на підставі положень ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, підлягає поверненню (передачі) Наймачем Наймодавцю до 17.50 год. в день припинення дії Договору, в стані, який був зафіксований Сторонами на момент початку оренди наймачем. За взаємною згодою та письмовою домовленістю Сторін, Приміщення може передаватись Наймачем Наймодавцеві в стані, не гіршому ніж той, що був на момент підписання Акту передачі-приймання Приміщення в оренду, з урахуванням нормального зносу (яким є погіршення стану Приміщення, що спричинене нормальним звичайним його користуванням на умовах цього Договору).
Відповідно до п.6.3, 6.8 Договору на момент повернення Приміщення Наймодавцеві воно повинно бути чистим та вільним від майна, належного Наймачу на будь-якому законному праві, та/або майна третіх осіб, яке було завезено до Приміщення Наймачем та/або третіми особами в період дії цього Договору. Наймач зобов'язаний залишити Приміщення та підготувати його до передачі Наймодавцеві (якщо Сторони додатково не погодять інший порядок передачі шляхом укладенням Додаткової угоди), підписати Акт повернення - приймання Приміщення та в день припинення дії Договору, надати його Наймодавцеві. Факт повернення (передачі) Приміщення з найму підтверджується Актом повернення - приймання Приміщення, який підписується Наймачем або Наймодавцем або їхніми уповноваженими представниками. Приміщення вважається повернутим Наймачем Наймодавцю з дня підписання ними або їхніми представниками Акту повернення - приймання Приміщення, крім випадків, передбачених цим Договором. У разі наявності зауважень до стану Приміщення, в якому воно повертається, чи інших обставин, відповідна Сторона має право вписати в Акт свої зауваження.
11.08.2025 року ОСОБА_1 складено Акт передачі-приймання (повернення) об'єкта оренди (згідно Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023 року).
Зі змісту вказаного акту вбачається, що ОСОБА_1 зробив відмітку, що він не згоден з даним актом, оскільки існує акт від 06.08.2025 року.
Факт відмови ОСОБА_1 підписувати вказаний акт засвідчив у такому і ОСОБА_1 .
Окрім цього, з вказаного акту встановлено, що під час передачі нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено наступні пошкодження: 1) ОСОБА_4 - пошкоджена підлога в 7 місцях площею орієнтовно 3 кв.м.; пошкоджені стіни, обдерті в області дивану, а також по периметру кімнати; 2) Спальня - відламаний дерев'яний плінтус; плями на матрасі; пошкоджена підлога дерев'яна площею орієнтовно 1 кв.м.; пошкоджена сигналізація, що унеможливлює постановку на охорону; 3) Ванна - тріснута плитка 1 шт.; 4) Коридор - пошкоджені та обдерті стіни; пошкоджена шафа-купе, нижній плінтус не тримається; 5) Кухня - пошкоджена оббивка крісла; пошкоджені розетки 3 шт.
Під час огляду квартири та складання акту були присутні голова правління ОСББ «Інструментальна 45» Луцко М.Я. та член правління ОСББ «Інструментальна 45» Задорожний А., що підтверджується проставленими їх підписами на вказаному акті.
В подальшому, 14.08.2025 року ОСОБА_1 було укладено з Приватним підприємством «Оціночна компанія «Алекс» Договір №18353е/08-25 з метою визначення вартості відновлювального ремонту за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Звіту від 30.08.2025 з визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт приміщень №1, 3, 5, 6, 7, які розташовані на 8-му поверсі 10-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ПП «Оціночна компанія «Апекс», вартість ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна внаслідок недбалої експлуатації житлових приміщень може становити 86531,00 грн.
Зі змісту вказаного Звіту вбачається, що при візуальному огляді приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , восьмого поверху, в приміщеннях №1, 3, 5, 6 було виявлено наявність слідів часткового пошкодження (вибоїни, бруд, який не змивається) верхнього шару оздоблення стін, в приміщеннях №5, 6 на покритті підлоги (паркетна дошка) спостерігаються вм'ятини, розшарування клеєних дерев'яних елементів плити паркетної дошки, царапини та плями із порушенням верхнього шару захисного покриття паркетної дошки, в приміщенні №7 в зоні душової ванни тріснута облицювальна керамічна плитка, також під час перебування в приміщеннях відчувається запах цвілі.
До вказаного Звіту оцінювачем долучено також Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва №б/н, Відомість ресурсів до Зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва №б/н, Локальний кошторис на будівельні роботи №02-001-001, Дефектний акт та матеріали фотофіксації об'єкта.
В подальшому, ОСОБА_1 було укладено з ОСОБА_5 . Договір №04-25 про надання послуг, за яким виконавець зобов'язаний власними силами без залучення субпідрядних організацій надати замовнику послуги з проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №4 від 06.10.2025 року виявлені пошкодження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є наслідком механічних втручань та недбалої експлуатації квартири протягом останнього періоду і усуваються під час проведення поточного ремонту внутрішнього оздоблення квартири із залученням додаткових капіталовкладень.
Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Частиною 3 статі 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Судом вказується, що відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 матеріальної шкоди, надає, на підтвердження своїх вимог, Акт передачі-приймання (повернення об'єкта оренди (згідно Договору найму нерухомого майна від 05.07.2023 року) від 11.08.2025 року, Звіт від 30.08.2025 з визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт приміщень №1, 3, 5, 6, 7, які розташовані на 8-му поверсі 10-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складеного ПП «Оціночна компанія «Апекс» та Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №4 від 06.10.2025 року.
Разом з тим, зі змісту вказаних доказів вбачаються різні пошкодження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , що позбавляє суд можливості переконатись у правильності здійснених розрахунків пошкодження майна та відповідно розміру матеріальної шкоди, спричиненої позивачу за зустрічним позовом.
Доказів того, що пошкодження, виявлені оцінювачем, були наявними й на момент звільнення квартири ОСОБА_1 , суду не надано.
Відтак, позивачем за зустрічним позовом, всупереч вимог ст.12, 81 ЦПК України, не доведено належним чином розмір спричиненої йому матеріальної шкоди, а відтак в цій частині у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом моральної шкоди, суд дійшов висновку.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У п. п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що стягнення з відповідача за зустрічним позовом моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про стягнення матеріальної шкоди, а судом у задоволенні такої відмовлено, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в цілому.
Оскільки судом відмовлено як у задоволенні первісного позову, так і у задоволенні зустрічного позову, судові витрати у справі, виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, слід залишити за сторонами.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у задоволенні первісного позову відмовити.
У задоволенні зустрічного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони в справі:
Позивач/відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3
Відповідач/позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 11.05.2026.
Суддя І.В.Торська