18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 160/21370/25
касаційне провадження № К/990/15527/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 160/21370/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ СУРІКОВИЙ ЗАВОД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 160/21370/25.
20.04.2026 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк на усунення недоліків касаційної скарги.
На адресу Верховного Суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, у якому заявник також просить про відстрочення сплати судового збору.
Суд звертає увагу відповідача, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади сплати судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою).
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Посилання, якими обґрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом України «Про судовий збір» як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.
Водночас відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе продовжити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 121, 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 160/21370/25 відмовити.
Продовжити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 160/21370/25 на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
В.П. Юрченко ,
Судді Верховного Суду