з питань забезпечення позову
19 травня 2026 р. № 400/5512/26
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВознесенської міської ради, площа Центральна, 1, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56501,
треті особи1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , 2. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія Вознесенська»
провизнання протиправним та скасування рішення від 15.05.2026 року № 47,
18 травня 2026 року від ОСОБА_1 до подання позовної заяви надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення Вознесенської міської ради Миколаївської області № 47 від 15.05.2026 року «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення гр. ОСОБА_2 » (кадастровий номер 4810200000:04:006:0050) - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки площею 0,0359 га (кадастровий номер 4810200000:04:006:0050), за адресою: АДРЕСА_3 ;
- заборони ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим фізичним та юридичним особам (у тому числі підрядним, субпідрядним та проєктним організаціям) здійснювати будь-які будівельні, земляні, підготовчі та вишукувальні роботи на земельній ділянці площею 0,0359га (кадастровий номер 4810200000:04:006:0050), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , у тому числі, але не обмежуючись: встановлення парканів, розробку ґрунту, риття траншей та котлованів, забивання паль, облаштування фундаментів, зведення будь-яких наземних та підземних споруд, а також проведення будь-яких робіт з реконструкції чи капітального будівництва до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.
Заява обґрунтована наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі, а також неможливістю відновлення стану об'єкта нерухомості у майбутньому.
Пунктом 2 оскаржуваного рішення відповідач зобов'язав третю особу ( ОСОБА_2 ) вжити заходи щодо реєстрації зміни цільового призначення. Це свідчить про негайний характер виконання рішення. Без вжиття заходів забезпечення (заборони реєстраційних дій), статус земельної ділянки буде незворотно змінено в Державному реєстрі речових прав ще до розгляду справи по суті. Це дасть третій особі право на отримання дозвільних документів та початок капітального будівництва, що зробить захист прав громади неефективним.
Крім того, земельна ділянка кад. № 4810200000:04:006:0050 згідно зі ст. 181, 186-188 ЦК України є приналежністю багатоквартирного будинку та його складовою частиною, що утворює єдину складну нерухому річ. Зміна призначення на комерційне (код 03.15) санкціонує поділ цієї неподільної за законом речі. Будь-які будівельні роботи на вказаній ділянці призведуть до істотного знецінення та функціонального пошкодження всього житлового комплексу, що не може бути усунуто без надмірних витрат у майбутньому.
Також, відповідно до Кадастрового плану 2024 року, через ділянку проходять магістральні мережі водо- та газопостачання, а також лінії електропередач. Зміна цільового призначення під капітальну громадську забудову (03.15) створює пряму загрозу безпеці інфраструктури. Початок будь-яких земляних чи будівельних робіт у зоні проходження цих мереж може призвести до техногенної аварії, що зачіпає життєві інтереси Позивача як споживача цих послуг та члена громади.
Окрім прямої вказівки у Рішенні № 47 на реєстрацію змін, існує висока ймовірність подальшого штучного дроблення вказаної ділянки з метою її перепродажу третім особам.
Дане побоювання ґрунтується на вже існуючому прецеденті в межах цього ж майнового комплексу (двору ОСББ), де інший набувач земель - ОСОБА_3 - здійснив подібний розподіл отриманої ділянки на декілька дрібних об'єктів із подальшим їх відчуженням. Такі дії спрямовані на створення ланцюга «добросовісних набувачів», що згідно з практикою Верховного Суду значно ускладнює процес повернення майна у власність громади або ОСББ.
Обґрунтованість побоювань заявника щодо негайного початку будівельних робіт та знищення зелених насаджень підтверджується також існуючою ситуацією на суміжній частині цієї ж прибудинкової території. Зокрема, інший набувач земель ОСББ - ОСОБА_3 , отримавши ділянку за аналогічною схемою, вже вчинив дії щодо: самовільного знесення (порубки) багаторічних дерев, що забезпечували санітарні норми та інсоляцію кварталу; початку активних будівельних робіт із порушенням цілісності ґрунту та доступу до інженерних мереж.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).
Разом з цим, у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Відповідачем у даній справі заявлено лише Вознесенська міська рада. Дії/бездіяльність чи рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно та органів державної реєстрації прав (в т. ч. Міністерства юстиції України та його територіальних органів, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної у містах Києві та Севастополі державнихї адміністрацій, акредитованих суб'єктів, нотаріусів, інших осіб та органів, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») не є предметом розгляду у даній справі.
Спосіб забезпечення позову виходить за межі предмета позову та спірних правовідносин, оскільки фактично передбачає покладення певних зобов'язань на невизначене коло суб'єктів.
Також, правомірність або протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 року у справі № 380/4885/22.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник лише зазначає про можливі негативні наслідки, які, на думку суду, за своїм змістом є припущеннями, не підкріпленими належними доказами.
Із оскаржуваного рішення Вознесенської міської ради, на переконання суду, неможливо зробити однозначний висновок про його протиправність. Водночас, висновки суду про протиправність рішення до розгляду справи по суті, з огляду на предмет позову, означатимуть надання оцінки оскаржуваному рішенню без урахування усіх доводів та доказів учасників справи у сукупності. Тому, наведені у позовній заяві доводи щодо протиправності рішення підлягають перевірці судом у ході судового розгляду справи по суті.
При цьому, суд зазначає, що незгода з рішенням суб'єкта владних повноважень, відсутність волевиявлення щодо виконання рішення та оскарження рішення до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до ст. 150 КАС України.
З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Оксана Володимирівна Малих