Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 травня 2026 року Справа №200/7772/24
приміщення суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, 1.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025, позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, з 21.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, починаючи з наступного дня після ухвалення рішення Конституційним Судом України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024, з 21.03.2024.
15.02.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі №200/7772/24, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду у встановлений судом строк звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі №200/7772/24, попередити відповідача, що у разі неподання звіту або невиконання рішення, судом буде накладено штраф згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України.
На обґрунтування вказаної заяви зазначає про невиконання відповідачем судового рішення в частині виплати перерахованої за рішенням суду пенсії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.03.2026 ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №200/7772/24 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №200/7772/24, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 382-2 КАС України.
Головне управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надало звіт, я кому зазначено, що Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 21.03.2024 без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, що підтверджується рішенням № 914250169262 від 22.09.2025. Розмір пенсії після перерахунку складає 49 102,78 грн. Водночас, Головне управління зазначає, що 03.01.2025 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1 "Про визнання порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». З урахуванням означеного розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 розраховано із застосування означеної постанови та становить 31 305,66 грн. 30.12.2025 прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 1778 «Про визнання порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану». З урахуванням означеного розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 розраховано із застосування означеної постанови та становить 33 753,78 грн. Головним управлінням нараховано суму доплати за результатами перерахунку згідно рішення суду, з урахуванням виплачених сум, за період з 21.03.2024 по 31.08.2025 в розмірі 301 233,05 грн. Протягом 2025 - 2026 років Головним управлінням здійснено виплати на погашення заборгованості відповідно до Порядку № 821 у загальній сумі 766,05, а саме: жовтень 2025 - 187,35 грн; листопад 2025 - 187,35 грн; грудень 2025 - 187,35 грн, лютий 2026 - 103,00 грн; березень 2026 - 101,00 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «СЕНС БАНК». Залишок заборгованості станом на 01.04.2026 складає 300 467,00 грн.
Головне управління на виконання судового рішення з метою прискорення розрахунків по боргових зобов'язаннях та виділення коштів на означені цілі було спрямовано до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня запити від 26.02.2026 № 0500-0404-5/19417, від 25.03.2026 № 0500-0504-5/30044). У відповідь Пенсійний фонд України листом від 12.03.2025 № № 2800-030102-9/18505 повідомив, що фінансування таких виплат проводиться у порядку, визначеному постановою № 821. Вважає, що Головним управлінням здійснено всі можливі дії для фактичного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 в межах закріплених функціональних повноважень.
Позивачем позивача заперечення на звіт до суду не подано.
Розглянувши поданий пенсійним органом звіт, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 07.06.2005, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20.07.2004, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28.11.2006, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Також Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX набрав чинності 19.12.2024 (далі по тексту - Закон України № 4094-ІХ), яким статтю 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) викладено у новій редакції та доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
За змістом наданого до суду звіту про виконання судового рішення встановлено, що відповідач виконав рішення суду в частині перерахунку пенсії позивача. Також вказав, що станом на 01.04.2026 загальний залишок заборгованості складає 300 467,00 грн. Подальша виплата заборгованості на виконання Постанови буде проводитись в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821.
З цього приводу суд зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджено «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»; установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 надано доручення Пенсійному фонду України не пізніше ніж до 1 вересня 2025 року забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 набрала чинності 17.07.2025.
Таким чином, оскільки Постанова № 821 набрала чинності після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 200/7772/24.
Отже, станом на дату розгляду звіту відповідача доказів того, що рішення суду було виконано в повному обсязі, не надано.
З аналізу вищевикладеного слідує, що рішення суду виконано не в повній мірі.
З огляду на часткове виконання судового рішення, суд приймає поданий ГУ ПФУ в Донецькій області звіт, у зв'язку з чим підстави для застосування штрафу відсутні.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, та на неповне виконання рішення, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 Кодексу.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 297, 382 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09.04.2026 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 200/7772/24 щодо проведення перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк, протягом 60 днів з дня отримання цієї ухвали, для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2025 по справі № 200/7772/24 щодо виплати перерахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 пенсії по інвалідності без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Ухвала набирає законної сили після її підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя А.С. Зеленов