18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 335/86/26
провадження № 51-1852 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги,
встановив:
За ухвалою слідчого судді Вознесенського районного суду м. Запоріжжя від 16 січня 2026 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 , не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, звернувся із апеляційною скаргою.
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 05 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 повернув особі, яка її подала.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , в якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про перегляд вказаної ухвали апеляційного суду від 05 березня 2026 року.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що його апеляційна скарга відповідала вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а тому апеляційний суд зобов'язаний був відкрити апеляційне провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 309 КПК України передбачено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Разом з тим, відповідно до пунктів 3, 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначається судове рішення, яке оскаржується, назва суду, який його ухвалив, а також вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції мають узгоджуватися з положеннями ч. 3 ст. 407 КПК України, якою регламентовано, що суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвали слідчого судді має право: залишити вирок або ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали та долученої апеляційної скарги, апеляційний суд встановив невідповідність скарги вимогам ч. 2 ст. 396 КПК України, що позбавило суд можливості визначити суть та межі апеляційного перегляду, а відтак розглянути її по суті з прийняттям рішення відповідно до визначених законом повноважень.
Зокрема, апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі посилається на те, що в поданій апеляційній скарзі не зазначено конкретно, яке судове рішення оскаржується, не відображена суть цього рішення, не вказано у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а містяться лише загальні формулювання. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_4 належним чином не сформульовані вимоги з урахуванням повноважень та компетенції суду апеляційної інстанції, визначених законом, а лише вказано, що останній просить скасувати ухвалу (без зазначення, яку саме) та зобов'язати обласну прокуратуру внести заяву в ЄРДР (без зазначення, про яку саме заяву іде мова).
Варто зауважити, що положеннями ч. 1 ст. 399 КПК України передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції і приписи цієї норми не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.
Вказана позиція узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним в постанові від 18 листопада 2019 року у справі № 686/24639/17 (провадження № 51-5496 кмо 18), в якому зазначено, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення ст. 398 КПК України, частин 1, 2 та п. 1 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 КПК України, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 цього Кодексу (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення ст. 422 КПК України.
Отже, суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, діяв відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України і прийняв законне, обґрунтоване, належно вмотивоване судове рішення, з яким погоджується і суд касаційної інстанції.
У той же час, Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому КПК України із апеляційною скаргою та, при необхідності, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин, які перешкодили подати скаргу у передбачений законом строк та які, на думку особи, є поважними.
Оскільки з касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається підстав для задоволення касаційної скарги, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3