19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 369/12148/16-ц
провадження № 61-11890к22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., перевіривши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про зміну способу виконання постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок,
У травні 2026 року заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся безпосередньо до Верховного Суду із заявою про зміну способу виконання постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 369/12148/16-ц.
Заява мотивована тим, що після ухвалення Верховним Судом постанови, якою витребувано на користь держави земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481201:01:005:5157 та 3222481201:01:005:5158, відповідач здійснив поділ та об'єднання зазначених земельних ділянок, унаслідок чого утворено нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно з частинами першою-третьою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Верховний Суд у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 619/3051/17 (провадження № 61-5883св24) зазначив, що в аспекті дотримання принципу обов'язковості виконання судового рішення за змістом статті 435 ЦПК України та статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець у передбачених законом випадках мають право звернутися із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення підлягає розгляду судом, який розглянув справу як суд першої інстанції (див. ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 310/6279/17 та від 29 березня 2018 року у справі № 6-а-4/08).
Верховний Суд в ухвалах від 01 листопада 2022 року у справі № 910/14341/18 та від 24 липня 2024 року у справі № 910/7987/22 зазначив, що розгляд заяви про встановлення чи зміну способу і порядку виконання судового рішення належить до повноважень суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Оскільки Верховний Суд у відповідних справах здійснював перегляд судових рішень як суд касаційної інстанції, заяви про встановлення способу та порядку виконання постанов Верховного Суду не підлягали розгляду судом касаційної інстанції, позаяк вирішення такого процесуального питання імперативно віднесено законом до компетенції суду першої інстанції, який розглядав справу по суті.
Вирішення питання про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є проявом забезпечувальної функції судового контролю на стадії виконання судового рішення. Повноваження щодо вирішення такого процесуального питання законодавець відніс до компетенції суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції ухвалив остаточне судове рішення у справі. Отже, процесуальним законом визначено інстанційність розгляду судами питань, пов'язаних із встановленням чи зміною способу і порядку виконання судового рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011 (пункт 3.2) зазначив, що принцип інстанційності означає таку організацію судової системи, яка забезпечує право на перегляд рішення суду нижчої інстанції судом вищої інстанції.
Звернення із заявою до суду, який відповідно до принципу інстанційності не наділений повноваженнями щодо вирішення відповідного процесуального питання, є порушенням установленого законом порядку подання заяви. У такому випадку заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України. При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до належного суду, уповноваженого на її розгляд (постанова Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 552/1759/19, провадження № 61-22св25).
Отже, питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення процесуальним законом віднесено до компетенції суду першої інстанції, який розглядав справу по суті. Сам собою факт ухвалення остаточного судового рішення Верховним Судом не змінює визначеної ЦПК України компетенції щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання постанови Верховного Суду подана безпосередньо до Верховного Суду, який не наділений процесуальними повноваженнями щодо її розгляду, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України з роз'ясненням права на звернення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Керуючись статтями 183, 260, 261, 435, 446 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 369/12148/16-ц повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали разом із доданими до заяви матеріалами направити заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини першої статті 435 та статті 446 ЦПК України заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров