18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 369/5483/25
провадження № 61-11439св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Міністерство економіки України,
розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства економіки України, у якому просив:
- відкрити провадження у справі у зв'язку з втратою незакінченого судового провадження у справі № 415/8728/18;
- поновити його на посаді виконуючого обов'язки директора Державного підприємства «Лисичанський склозавод»;
- стягнути з Міністерства економіки України на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 41 753,99 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 27 вересня 2018 року до дня поновлення на роботі, який станом на березень 2025 року становить 871 182,00 грн, а також 200 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалою від 08 квітня 2025 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 «Про деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства» перейменовано на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, про поновлення на роботі, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває цивільна справа № 415/8728/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Матеріали справи не містять відомостей про залишення позову у справі № 415/8728/18 без розгляду, закриття провадження у справі чи відмову у відновленні втраченого судового провадження.
Київський апеляційний суд постановою від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що матеріали справи не містять належних відомостей про те, що у справі № 415/8728/18 позов заявлено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції передчасно відмовив у відкритті провадження у справі з підстав наявності у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області аналогічної цивільної справи.
У вересні 2025 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2025 року та залишити в силі ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2025 року суддею-доповідачем для розгляду справи № 369/5483/25 визначено Пророка В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. ухвалою від 06 листопада 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали з Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю, про що описано в його окремій думці від 07 листопада 2025 року.
26 березня 2026 року матеріали справи № 369/5483/25 надійшли до Верховного Суду.
29 квітня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об'єктивності та неупередженості.
Суддя Пророк В. В. зазначив, що він, як суддя-доповідач, був не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю. Крім того, саме з підстав висловлення ним окремої думки щодо результатів розгляду касаційної скарги Верховний Суд вже відводив його від участі у розгляді справи № 757/7499/17 (провадження № 61?9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справи № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справи № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справи № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року). Тому, оскільки в його окремій думці від 07 листопада 2025 року була фактично викладена його правова позиція щодо результатів розгляду Верховним Судом справи № 369/5483/25, задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи та сторонніх спостерігачів сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Верховного Суду, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, він й заявив про самовідвід від розгляду справи № 369/5483/25 (провадження № 61-11439св25).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволеннюз таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частиною дев'ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об'єктивності під час вирішення цієї справи.
В окремій думці, викладеній суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання ((щодо помилкового відкриття касаційного провадження у зв'язку з тим, що судове рішення не підлягає касаційному оскарженню), проте не робив жодних висновків щодо вирішення справи по суті.
Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.
За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв'язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.
Судді:В. В. Пророк
А. А. Калараш
Є. В. Петров