19 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 903/953/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.,
розглянувши заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова"
про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М.
у справі № 903/953/25
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова"
про стягнення 2 069 030, 33 грн,
18.11.2025 рішенням Господарського суду Волинської області у справі №903/953/25 позов задоволено; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" на користь Луцької міської ради грошові кошти в розмірі 2 069 030,33 грн, з яких: 1 758 117,41 грн безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 244 230, 01 грн інфляційних втрат та 66 682, 91 грн 3% річних.
05.03.2026 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 903/953/25 рішення Господарського суду Волинської області від 18.11.2025 у цій справі скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Першим заступником Рівненської обласної прокуратури подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 903/953/25.
13.05.2026 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Першого заступника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 903/953/25 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2026.
15.05.2026 (через систему "Електронний суд") до Верховного Суду від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. від розгляду справи № 903/953/25. Вказана заява подана з підстав, визначених у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України.
15.05.2026 ухвалою Верховного Суду у справі № 903/953/25 визнано необґрунтованою заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" про відвід колегії суддів: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. від розгляду даної справи № 903/953/25. Передано матеріали касаційної скарги Першого заступника Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 903/953/25 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" про відвід колегії суддів: Студенця В.І. - головуючого, Бакуліної С.В., Баранця О.М. від розгляду справи № 903/953/25.
18.05.2026 зазначену заяву про відвід передано на розгляд судді Пєскову В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
19.05.2026 (через систему "Електронний суд") до Верховного Суду від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" надійшли доповнення до заяви про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. у справі № 903/953/25.
Заявник зазначає, що твердження Верховного Суду в ухвалі від 15.05.2026 про те, що доводи заявленого Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" відводу зводяться до незгоди з ухваленими суддями Студенцем В. І., Бакуліною С. В. та Баранцем О. М. судовими рішеннями, не відповідає змісту заяви про відвід.
Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" наголошує, що він не просто не погоджується з ухваленими судовими рішеннями, а чітко вказує, що вони суперечать позиції Великої Палати Верховного Суду, (постанова від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20), яка є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.
Однак, виходячи із встановленого статтею 39 ГПК України порядку вирішення заявленого відводу, враховуючи принцип функціональної стадійності, Суд (суддя, визначений в порядку частини першої статті 32 ГПК України) не розглядає доповнення до заяви про відвід суддів, подані після вирішення питання про відвід суддів судом, який розглядає справу, та його висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Перевіривши доводи, викладені у заяві про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. від розгляду справи № 903/953/25, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 ГПК України.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 38 ГПК відвід повинен бути вмотивованим.
Заявляючи відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. у справи № 903/953/25 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" зазначає про існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності вказаних суддів.
Так, обґрунтовуючи подану заяву про відвід, заявник посилається на те, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенець В. І. - головуючий, судді: Бакуліна С. В., Кібенко О. Р. від 19.02.2025 у справі № 903/468/24 задоволено частково касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури, скасовано абсолютно законні і обґрунтовані рішення Господарського суду Волинської області від 03.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 903/468/24, а справу направлено на новий розгляд, при цьому надано відповідні вказівки. У постанові зазначено, що відповідач зобов'язаний був у 2020 році звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва в строк до 10.01.2020 і до введення об'єкта в експлуатацію сплатити пайові внески. Отже, за доводами заявника відводу, зазначена вище колегія суддів, порушуючи приписи частини другої статті 300 ГПК України, у постанові встановила обставину виникнення обов'язку кооперативу щодо звернення до Луцької міської ради для визначення розміру пайового внеску, а також встановила наявність обов'язку його сплатити, хоча суди попередніх інстанцій на підставі доказів дійшли протилежної думки. Оскільки саме з таким висновком справу було направлено на новий розгляд, то цілком очікуваними стали наступні рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які задовольнили позов повністю.
Крім цього, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В. І. від 20.03.2025 у справі № 903/601/24 залишено без задоволення касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова", а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024, якою стягнуто 1 722 717,25 грн - без змін. У постанові суд касаційної інстанції, без обґрунтування відхилення заперечень кооперативу, підтвердив правомірність застосування до розрахунку пайової участі показника опосередкованої вартості спорудження житла у Волинській області в сумі 18 737,00 грн, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.11.2022 №214, якого не існувало на момент виникнення зобов'язання, що є прямим порушенням статті 5 ЦК України. Заявник наголошує, що висновок колегії суддів у справі № 903/601/24 прямо суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.09.2021 у справі № 904/2258/20, про те, що пайовий внесок має бути розрахований на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати пайового внеску. Наведене призвело до неправомірного стягнення з кооперативу коштів пайового внеску у сумі 675 497,87 грн, яка склала різницю опосередкованої вартості будівництва на момент його початку та завершення.
На думку заявника, зазначені обставини вказують на неправомірність рішень судових колегій при ухваленні зазначених вище постанов, що викликає обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Студенця В. І., Бакуліної С. В., Баранця О. М. при розгляді даної справи № 903/953/25.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2026 Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення Європейського суду з прав людини щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (пункт 50 рішення у справі "Білуха проти України").
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно зі статтею 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи, незалежно від оцінки, наданої ним у інших справах.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 ГПК України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час
розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Частиною четвертою статті 35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
З аналізу поданої заяви про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. у справі № 903/953/25 вбачається, що наведені Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" доводи зводяться до незгоди заявника з судовими рішеннями у справах № 903/468/24 та № 903/601/24, ухваленими суддями Студенцем В. І., Бакуліною С. В. та Баранцем О. М. у складі інших колегій. Водночас наведені доводи не містять обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності вказаної колегії суддів при розгляді справи № 903/953/25.
Сама по собі незгода заявника з правовою позицією суддів та ухваленими ними судовими рішеннями в інших справах, не може бути підставою для відводу суддів у розумінні норм статті 35 ГПК України.
До того ж, доводи заявника щодо відводу вказаної колегії суддів у справі №903/953/25 лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
З урахуванням викладеного, доводи, наведені Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" у заяві про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів у неупередженості та/або об'єктивності суддів при розгляді справи № 903/953/25 в розумінні статті 35 ГПК України, у зв'язку із чим Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Супернова" про відвід колегії суддів у складі: Студенця В. І. - головуючого, Бакуліної С. В., Баранця О. М. від розгляду справи № 903/953/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков