19 травня 2026 року
м. Київ
Справа № 904/5724/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року (суддя Ліпинський О.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року (колегія у складі: головуючий суддя Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.,)
у справі №904/5724/24
за позовом керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деная», назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа 2025»,
про стягнення штрафних санкцій за договором в розмірі 4 642 000,00 грн,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року у справі №904/5724/24, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року, відмовлено у задоволенні позову керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, заявленого в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деная» (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа 2025»), 4 642 000,00 грн штрафних санкцій за договором.
01 травня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі №904/5724/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Судові витрати скаржник просить стягнути з ТОВ «Деная» на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Також скаржник просить Суд поновити строк на подання цієї касаційної скарги та про відстрочення скаржнику сплату судового збору за подання касаційної скарги у зазначеній справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 травня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладено у статті 290 ГПК України.
Щодо судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року установлено в розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
У касаційній скарзі Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення, якими відмовлено у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов про стягнення 4 642 000,00 грн задовольнити повністю.
З огляду на вимоги касаційної скарги та спосіб її подання прокуратурою розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду касаційної інстанції становить 111 408,00 грн (4 642 000,00 грн * 1,5 % * 200% * 0,8).
Однак скаржник доказів сплати судового збору до касаційної скарги не надав, натомість заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Спеціалізована прокуратура у сфері оброни Східного регіону є органом державної влади, фінансування якого здійснюється за рахунок державного бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» від 09 червня 2021 року №590 (зі змінами), визначена пріоритетність видатків з державного бюджету на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони. Зважаючи на специфіку функцій Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону пріоритетними завданнями для прокурорів визначено саме повноваження у сфері оборони та здійснення інших заходів під час дії правового режиму воєнного стану. Відстрочити сплату судового збору прокурор просить враховуючи те, що сума за подання касаційної скарги у вказаній справі є значною, а також з метою раціонального використання бюджетних коштів.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Отже, положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18).
Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на викладене, наведені скаржником обставини, з урахуванням того, що предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, не можуть бути підставою для відстрочення та/або звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону, а тому у Суду й відсутні підстави для задоволення такого клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, Суд зазначає про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху.
Щодо обґрунтування підстав касаційної скарги.
Приписами абзацу 1 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 абзацу 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.
Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
При касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі має обов'язково наводитись обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.
Касаційну скаргу у справі №904/5724/24 Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону подала з посиланням на пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з обґрунтуванням наведеної підстави.
Також у тексті касаційної скарги скаржник неодноразово посилається на те, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги висновок експерта, який є належним, допустимим та достовірним доказом, який в повному обсязі підтверджує наявність недоліків товару, поставленого відповідачем позивачу, що в свою чергу надає право на стягнення з відповідача штрафних санкцій, внаслідок чого не з'ясували та не надали оцінки всім обставинам, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Проте, посилання на таке порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права скаржник здійснив без посилання на конкретну підставу передбачену абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України або конкретним пунктом частин першої, третьої статті 310 ГПК України, а також без відповідного обґрунтування такої підстави.
Отже, для встановлення відповідності обґрунтування касаційної скарги вимогам статті 290 ГПК України, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційної скарги з дотриманням роз'яснень, наведених вище.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання суду:
- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору в установленому законом порядку та розмірі (111 408,00 грн), за реквізитами, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі «Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях», із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга);
- уточнень підстав касаційного оскарження, в яких необхідно зазначити: до якої підстави, передбаченої абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України або / та частини третьої статті 310 цього ж Кодексу, згідно із доводів скаржника, належить зазначене ним порушення норм процесуального права стосовно дослідження експертного висновку; надати обґрунтування доводів щодо цього порушення, залежно до підстави, яка буде наведена.
Оскільки касаційну скаргу залишено без руху клопотання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про поновлення строку на подання касаційної скарги буде вирішене після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі №904/5724/24 відмовити.
2. Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05 червня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 січня 2026 року у справі №904/5724/24 залишити без руху.
3. Надати Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов