вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" травня 2026 р. Справа № 918/203/26
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації
до Зарічненської селищної ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області
про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з одночасним визнанням права власності на вказану земельну ділянку за державою
За участю представників сторін:
прокурор: Гандзілевський Н.А.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Заступник керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Зарічненської селищної ради (далі - Відповідач) в якій просить скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 10,0039 га з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, що розташована у межах прикордонної смуги на території Вараського району Рівненської області, за Зарічненською селищною радою на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Жмурака С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2021 р. № 57273548, з одночасним визнанням права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що на підставі погодженої документації із землеустрою, 30.10.2019 р. в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, цільове призначення - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31.10.2019 р. № 17-2818/16-19-СГ "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області, в тому числі і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га. При цьому, встановлено, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги та, в силу законодавчих обмежень, може перебувати лише у державній власності.
Прокурор вказує, що Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області видано наказ № 17-17-ОТГ від 08.12.2020 р. "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", яким Зарічненській територіальній громаді в особі Зарічненської селижної ради передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7108,8425 га, які розташовані на території Зарічненської селищної ради та колишніх Борівської, Вичівської, Дібрівської, Кухітсько-Вільської, Морочненської, Неньковицької, Новорічицької, Перекальської, Річицької та Серницької сільських рад Зарічненського району Рівненської області (на даний час - Вараський район Рівненської області), згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, відповідно до якого, всупереч вимог чинного законодавства, у перелік земельних ділянок незаконно включено земельну ділянку з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057. 24.03.2021 р. на підставі зазначеного вище Наказу та заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої уповноваженою особою Зарічненської селищної територіальної громади, прийнятої 19.03.2021 р., державним реєстратором прав на нерухоме майно Жмураком С.С. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057 за Зарічненською селищною радою Вараського району Рівненської області, рішення про державну реєстрацію від 24.03.2021 р. № 57273548.
Прокурор зазначає, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.02.2026 р., земельна ділянка з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, яка розташована у межах прикордонної смуги на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (на даний час - Зарічненська селищна територіальна громада Вараського району Рівненської області) та відноситься до земель оборони, продовжує перебувати у комунальній власності Зарічненської селищної ради, чим порушується право держави на володіння, розпорядження та використання даної земельної ділянки за призначенням.
05.03.2026 року до господарського суду від третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області надійшло пояснення в якому просить суд врахувати дані письмові пояснення Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у даній справі та здійснювати розгляд справи № 918/203/26 за відсутності представника головного управління. При цьому вказано, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області розроблена спеціалістами Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019 р. № 59 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності"; наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.05.2019 р. № 129 "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності"; договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" від 21.02.2019 р. № 12-Г та додаткової угоди від 13.05.2019 р. № 1, технічного завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області та складання за їх результатами технічної документації із землеустрою.
Третьою особою зазначено, що за результатами виготовлених землевпорядних документацій на вказану ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 5622280700:04:000:0142 була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі як: категорія - землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення - землі запасу. На момент передачі земельної ділянки в комунальну власність відповідача, до Головного управління жодної інформації про те, що відповідна земельна ділянка відноситься до земель оборони або про її перебування у постійному користуванні військових формувань не надходило. Станом на дату передачі в комунальну власність відповідача відсутні будь-які рішення про віднесення спірної ділянки до земель оборони, відсутні відомості про встановлення прикордонної інженерної смуги, відсутні дані про вилучення ділянки для потреб Державної прикордонної служби України. Тому, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, згідно даних Державного земельного кадастру, починаючи з моменту відкриття поземельних книг і на даний час відносяться до категорії земель: землі сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням землі запасу. На момент видачі головним управлінням наказу, дана земельна ділянка не була надана в постійне користування третій особі, межі прикордонної смуги не були встановлені, а тому правові підстави для віднесення вказаних земельних ділянок до земель оборони були відсутні.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 26.02.2026 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на "24" березня 2026 р.; залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.03.2026 року відкладено підготовче засідання на "22" квітня 2026 р.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/203/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на "12" травня 2026 р.
Прокурор в судовому засіданні 12.05.2026 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник позивача - Рівненської обласної державної (військової) адміністрації в судове засідання 12.05.2026 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 22.04.2026 р.) надіслано одержувачу до Рівненської обласної державної (військової) адміністрації в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 22.04.2026 року об 19:14 год.
Представник відповідача - Зарічненської селищної ради в судове засідання 12.05.2026 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 22.04.2026 р.) надіслано одержувачу до Зарічненської селищної ради в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 22.04.2026 року об 19:13 год.
Представник третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в судове засідання 12.05.2026 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 22.04.2026 р.) надіслано одержувачу до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 22.04.2026 року об 19:13 год.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представників позивача, відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 59 від 21.02.2019 року "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності", зокрема пункту 1 якого, прийнято рішення провести у 2019 році інвентаризацію на території об'єднаних територіальних громад згідно з додатком 1, несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 129 від 13.05.2019 року "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності" внесено зміни та пункт 1 викладено в редакції: провести у 2019 році захід з інвентаризації земель державної власності, а саме: інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах об'єднаних територіальних громад (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ та організацій) згідно з додатком 1, що додається; інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності на території областей України (несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі) згідно з додатком 2, що додається.
Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області розроблена спеціалістами Рівненської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" розроблена на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019 р. № 59 "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності"; наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 13.05.2019 р. № 129 "Про деякі питання проведення заходу з інвентаризації земель державної власності"; договору на проведення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, укладеного між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" від 21.02.2019 р. № 12-Г та додаткової угоди від 13.05.2019 р. № 1, технічного завдання на здійснення заходу з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності в межах Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області та складання за їх результатами технічної документації із землеустрою.
Вказана документація із землеустрою у встановленому порядку погоджена відділом у Зарічненському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, що підтверджується відповідним висновком від 22.08.2019 р. № 32-17-024-684/168-19; висновком Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення від 23.08.2019 р. № 233 та висновком відділу містобудування, архітектури та житловокомунального господарства Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області від 28.08.2019 р. № 11.12-286.
30.10.2019 р., на підставі погодженої документації із землеустрою, в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, цільове призначення - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Згідно робочого інвентаризаційного плану земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (на даний час - Зарічненська селищна територіальна громада Вараського району Рівненської області), що міститься у зазначеній документації із землеустрою, земельна ділянка площею 10,0039 га, щодо якої проводилась інвентаризація належить до земель державної власності не наданих у користування чи у власність.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 17-2818/16-19-СГ від 31.10.2019 року "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області в обсягах згідно з додатком, в тому числі і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га.
За твердженням прокурора, зазначена земельна ділянка відноситься до земель оборони, оскільки знаходиться в межах прикордонної смуги та, в силу законодавчих обмежень, може перебувати лише у державній власності, що підтверджується викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру, з якого вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, розташована на місцевості на відстані не більше 2 кілометрів від лінії державного кордону з республікою білорусь, який проходить по річці Припять, відтак знаходиться у прикордонній смузі.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 17-17-ОТГ від 08.12.2020 року "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", яким Зарічненській територіальній громаді в особі Зарічненської селищної ради передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7108,8425 га, які розташовані на території Зарічненської селищної ради та колишніх Борівської, Вичівської, Дібрівської, Кухітсько-Вільської, Морочненської, Неньковицької, Новорічицької, Перекальської, Річицької та Серницької сільських рад Зарічненського району Рівненської області (на цей час - Вараський район Рівненської області).
Згідно Акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 року, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області відповідно до наказу № 17-17-ОТГ від 08.12.2020 року передано із державної власності, а Зарічненською територіальною громадою в особі Зарічненської селищної ради прийнято у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057 (пункт 79 додатку до Акту приймання-передачі).
Згідно п. 2 Акту приймання-передачі земельних ділянок від 08.12.2020 року, цей акт разом із вищевказнаим наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Зарічненської територіальної громади в особі Зарічненської селищної ради на зазначені у додатку земельні ділянки.
Відповідно до Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57273548 від 24.03.2021 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно Жмураком С.С., на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.03.2021 року, проведено державну реєстрацію переходу права власності, форма власності: комунальна на земельну ділянку з реєстраційним номером 2144959456222, кадастровий номер земельної ділянки 5622280700:05:000:0057, за суб'єктом: Зарічненська селищна рада, код ЄДРПОУ 04385632.
Відповідно до інформаційної довідки № 462944210 від 04.02.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки (реєстраційний номер 2144959456222) з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, наявний запис речового права за № 41156630: тип речового права - право власності; дата державної реєстрації - 19.03.2021 року; підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 57273548 від 24.03.2021 року; документи, подані для державної реєстрації - Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 08.12.2020 р., наказ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 17-17-ОТГ від 08.12.2020 р., видавник: Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області; власники - Територіальна громада, Зарічненська територіальна громада в особі Зарічненської селищної ради.
Заступник керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, яка розташована у межах прикордонної смуги на території Вичівської сільської ради Зарічненського району Рівненської області (на даний час - Зарічненська селищна територіальна громада Вараського району Рівненської області) та відноситься до земель оборони, продовжує перебувати у комунальній власності Зарічненської селищної ради, чим порушується право держави на володіння, розпорядження та використання даної земельної ділянки за призначенням.
Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.
З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:
- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;
- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;
- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;
- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, вказав, що до інтересів держави безпосередньо належить захист та охорона державного кордону України, в тому числі охорона прикордонної смуги, яка встановлюється вздовж державного кордону, а протиправне заволодіння чи використання земель в межах прикордонної смуги підриває обороноздатність держави, зокрема в умовах повномасштабної війни проти України. Охорона та використання земель, зокрема державної форми власності, також становить державний інтерес, оскільки протиправне заволодіння державними землями суперечить основним принципам та засадам використання земель, закріплених у Конституції України.
Рівненська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулася до Рівненської обласної державної (військової) адміністрації з листом № 30.55/02-924ВИХ-26 від 03.02.2026 року, з проханням повідомити Рівненську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону чи було відомо Рівненській обласній державній (військовій) адміністрації про зазначені факти передання у комунальну власність територіальних громад вищевказаних земельних ділянок, що знаходяться у межах прикордонної смуги та відносяться до земель оборони. Та чи вживались Рівненською обласною державною (військовою) адміністрацією заходи щодо скасування в судовому порядку державної реєстрації права власності, з метою повернення даних земельних ділянок у державну власність, якщо ні, то чи має намір Рівненська обласна державна (військова) адміністрація самостійно вживати такі заходи.
Рівненська обласна державна (військова) адміністрація у відповідь на вказний лист прокуратури листом № вих-1835/0/01-53/26 від 16.02.2026 р. повідомила, що заходів позовного характеру щодо скасування в судовому порядку державної реєстрації права комунальної власності з метою повернення у державну власність земельних ділянок в т.ч. з к.н. 5622280700:04:000:0057 облдержадміністрацією не вживалося. Рівненська обласна державна (військова) адміністрація не заперечує стосовно наміру здійснення спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом про скасування державної реєстрації права комунальною власності з метою повернення у державну власність вказаних земельних ділянок.
Рівненська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону звернулася до Рівненської обласної державної (військової) адміністрації з листом № 30.55/02-1489ВИХ-26 від 18.02.2026 року в якому повідомлено, що Рівненською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону до Господарського суду Рівненської області буде подано позовну заяву в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації до Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про скасування державної реєстрації речових прав з одночасною зміною цих прав на земельну ділянку площею 10,0039 га з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, що розташована за межами населеного пункту та перебуває на праві комунальної власності Зарічненської селищної ради Вараського району Рівненської області.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.
Частиною 1 статті 22 Закону України "Про державний кордон України" визначено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 77 ЗК України, у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30 - 50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.
Правові засади і порядок використання земель оборони визначає Закон України "Про використання земель оборони".
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про використання земель оборони" передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.
За змістом ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони", землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.
Згідно підпунктів 2-1, 3 пункту 2 Положення про прикордонний режим затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 року "Про прикордонний режим" (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), лінія інженерних прикордонних споруджень - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів. Прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.
Землі прикордонної смуги шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону належать до земель оборони і використовуються для забезпечення діяльності Державної прикордонної служби України, зокрема для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд, прикордонних знаків, просік, комунікацій та інших об'єктів. Ці землі мають особливий правовий режим, запроваджений законодавством, і використовуються з обмеженнями, передбаченими для забезпечення національної безпеки та оборони держави на кордоні.
Земельні ділянки у межах прикордонної смуги, встановленої шириною 30-50 метрів уздовж державного кордону України на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми (а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів), належать до земель оборони, щодо яких встановлений особливий режим їх використання та які можуть перебувати винятково у державній власності, а отже не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності.
Аналогічна правова позиція висвілена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 р. у справі № 902/122/24 та у постановах Верховного Суду від 04.09.2024 р. у справі № 922/4669/23, від 02.10.2024 р. у справі № 444/1011/20, від 15.01.2025 р. у справах № 903/1311/23 та № 903/1324/23, від 12.02.2025 р. у справі № 902/71/24).
Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України" (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту державного кордону України" № 2952-IX від 24.02.2023 року), було передбачено існування прикордонної смуги, порядок її встановлення Кабінетом Міністрів України та особливий режим використання земель у її межах.
Статтею 3 Закону України "Про використання земель оборони" (у редакції, чинній до змін, внесених Законом № 2952-IX) було передбачено, що землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Отже, зміни внесені згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту державного кордону України" № 2952-IX від 24.02.2023 року, не створили новий правовий режим, а лише уточнили його параметри, зокрема встановили максимально можливу ширину прикордонної смуги до двох кілометрів для кордону з російською федерацією та республікою білорусь.
Юридичний статус земель у межах прикордонної смуги як земель оборони, що відповідно до частини другої статті 77 ЗК України можуть перебувати виключно у державній власності, існував незалежно від цих змін.
Визначальним є факт розташування земельної ділянки у межах прикордонної смуги, що підтверджено матеріалами справи, а не конкретна ширина смуги у законі на момент передачі. Тому і до внесення змін 2023 року спірна ділянка перебувала у межах прикордонної смуги, а відтак у силу закону належала до земель оборони та могла перебувати виключно у державній власності.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Верховного Суду від 24.01.2020 № 910/10987/18, від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі. У Державному реєстрі прав також реєструються передбачені законом речові права та їх обтяження на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості.
Вказаний спір має приватноправовий характер, оскільки оскарження рішення про державну реєстрацію права власності земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права власності цієї ж земельної ділянки. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 817/1048/16, від 18.04.2018 у справі № 804/1001/16, від 04.04.2018 у справі № 823/2042/16, від 23.01.2019 у справі № 821/1297/17).
Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, відповідний запис формально наділяє відповідача певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника - державу.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав. Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов'язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 р. у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Місцева державна адміністрація: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Статтею 17 ЗК України визначено повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 84 ЗК України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб (абз. 1 ч. 5 ст. 122 ЗК України).
За таких обставин Рівненська обласна військова (державна) адміністрація є уповноваженим органом, через який реалізується право державної власності на спірну земельну ділянку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 року у справі №902/122/24 викладено правову позицію: "Велика Палата Верховного Суду зауважує, що вибраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами. За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи застосовують, якщо сторони не пов'язані зобов'язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником (володільцем) майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли сторони не перебували у договірних відносинах одна з одною, власник (володілець) майна може використовувати речово-правові способи захисту [аналогічні висновки викладені у пунктах 108-110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)]."
Статтею 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, площею 10,0039 га, що розташована у межах прикордонної смуги на території Вараського району Рівненської області, відноситься до земель оборони.
З огляду на зазначене, враховуючи положення Земельного Кодексу України, Закону України "Про використання земель оборони" та статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд визнає твердження прокурора про віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони з особливим статусом та спеціальним режимом її використання обгрунтованим, а обраний спосіб захисту порушеного права для забезпечення державі дійсної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки - ефективним.
За таких обставин суд дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту в повній мірі відповідає характеру правопорушення та спроможний реально відновити порушене право, а відтак і про наявність підстав для задоволення позову заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 10,0039 га з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, що розташована у межах прикордонної смуги на території Вараського району Рівненської області, за Зарічненською селищною радою на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Жмурака С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2021 року № 57273548, з одночасним визнанням права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 10,0039 га з кадастровим номером 5622280700:05:000:0057, що розташована у межах прикордонної смуги на території Вараського району Рівненської області, за Зарічненською селищною радою (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Зарічне, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04385632) на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Жмурака С.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2021 року № 57273548, з одночасним визнанням права державної власності на вказану земельну ділянку за державою в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712).
3. Стягнути з Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Зарічне, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04385632) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057, отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, рахунок UA238201720343120001000082783) 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) витрат по сплаті судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач: Рівненська обласна державна (військова) адміністрація (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712).
Відповідач: Зарічненська селищна рада (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Зарічне, вул. Центральна, 11, код ЄДРПОУ 04385632).
Стягувач щодо судового збору: Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону (79007, Львівська область, м. Львів, вул. Клепарівська, 20, код ЄДРПОУ 38326057).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 19 травня 2026 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк