65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/12/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43879780);
до відповідача Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506);
про стягнення збитків у розмірі 14 122,60 грн,
1. Суть спору.
01.01.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№12/26) Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до відповідача - Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ», в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 14 122,60 грн збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.
В обґрунтування підстав позову позивач зазначає, що в результаті встановлених порушень природоохоронного законодавства, Комунальним підприємством «ВОДОКАНАЛ» нанесені збитки державі у заявленій до стягнення сумі.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 06.01.2026 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням позивачем вимог ст. 164 ГПК України.
09.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№596/26).
Ухвалою суду від 14.01.2026 було відкрито провадження у справі №916/12/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін із призначенням справи до розгляду по суті на 23.02.2026 об 11:30.
23.02.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№6421/26).
У судове засідання 23.02.2026 сторони не з'явились, явку уповноважених представників не забезпечили.
У судовому засіданні 23.02.2026 суд, ухвалою без оформлення окремого процесуального документа, задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи на 19.03.2026 об 15:00.
Судове засідання 19.03.2026 не відбулось, в зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 19.03.2026 розгляд справи №916/12/26 призначено на 09.04.2026.
У судовому засіданні 09.04.2026, за участі представника позивача, суд, без оформлення окремого процесуального документа оголосив перерву в розгляді справи по суті до 11.05.2026 о 12:00.
11.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі представника (вх.№16256/26).
У судовому засіданні 11.05.2026, судом складено та підписано скорочене (вступну та резолютиву частини) рішення та відкладено складення повного рішення до 18.05.2026.
3. Аргументи учасників справи.
3.1 Аргументи Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області).
В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (далі - Інспекція) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання КП «ВОДОКАНАЛ» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель.
Позивач зазначає, що в ході проведення позапланового заходу встановлено, що у зв'язку з тим, що напірний колектор, через який стічні води від абонентів потрапляють на очисні споруди,- зруйнований, всі стічні води самопливом потрапляють на територію очисних споруд, однак жодної стадії очистки стоки не проходять, розливаючись по рельєфу місцевості та потрапляючи за межі території очисних споруд. Далі стічні води проходять під залізничним мостом та по відкритому скидному каналу дощових та талих вод потрапляють до річки Когильник.
З метою визначення вмісту забруднюючих речовин у ґрунті, Інспекцією проведено відібрано проби зворотних та поверхневих вод водного об'єкту.
Як вказує позивач, за результатами проведених інструментально-лабораторних вимірювань, виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах зі скидного каналу у р. Когильник, у відповідності до нормованих значень ГДС, визначених Дозволом, що є порушенням п. 3, п. 9 ст. 44 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. 2, п. 6 ст. 110 Водного Кодексу України.
За твердженнями позивача, у зв'язку з виявленими порушеннями, уповноважену особу відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно постанови про адміністративне правопорушення №001228 від 15.07.2024.
Також позивач вказує, що згідно проведених розрахунків проіндексований питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів у 2023 році становить 3076,16 грн/т.
У зв'язку з чим позивач вважає, що відповідач повинен здійснити відшкодування завданих збитків у розмірі 14122,60 грн.
3.2. Аргументи Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ».
КП "ВОДОКАНАЛ" про відкриття провадження у справі повідомлено належним чином, а саме шляхом направлення копій ухвал суду до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС, проте своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалося, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відтак суд вирішує спір, який виник між Державною екологічною інспекцією Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) та КП "ВОДОКАНАЛ" за наявними в матеріалах справи доказами.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
У період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «Водоканал» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель.
КП «Водоканал» є комунальним підприємством, основною діяльністю якого є: 36.00 - забір, очищення та постачання води; 37.00 - каналізація, відведення й очищення стічних вод; 42.99 - будівництво інших споруд.
КП «Водоканал» має діючий дозвіл на спеціальне водокористування №144/ОД/49д-22 від 07.11.2022 зі строком дії до 07.11.2025 (а.с. 23-26).
Відповідно до Дозволу КП «Водоканал» здійснює водовідведення зворотних (стічних) вод у р. Когильник (після очищення стоків на каналізаційних очисних спорудах) за межами населеного пункту біля м. Арциз Болградського району Одеської області. Басейн р. Когильник/басейн річок Причорномор'я.
Згідно Дозволу КП «ВОДОКАНАЛ» здійснює водовідведення зворотних (стічних) вод у р. Когильник (після очищення стоків на каналізаційних очисних спорудах) за межами населеного пункту біля м. Арциз Болградського району Одеської області (Басейн р. Когильник/басейн річок Причорномор'я (випуск 1).
Позаплановий захід було проведено на підставі звернення гр. Захарова О.І. від 08.05.2024 (а.с. 10), наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №629 від 06.06.2024 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» (а.с. 11 на звороті ), Погодження Державної екологічної інспекції України № 2.8/71ПГ від 10.06.2024 (а.с. 12), направлення Державної екологічної інспекції України №59пр від 24.06.2024 (а.с. 14-15), наказу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) № 842 від 21.06.2024 (а.с.55).
З метою визначення показників складу та властивостей вод, що надходять після очисних споруд у водний об'єкт (р. Когильник), державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) було відібрано проби зворотних та поверхневих вод водного об'єкту. За період проведення заходу відібрано 3 проби вод:
- 25.06.2024, 0900 (акт відбору проб від 25.06.2024 №27) (а.с.32);
- 02.07.2024, 1000 (акт відбору проб від 02.07.2024 № 30) (а.с.54);
- 02.07.2024, 1500 (акт відбору проб від 02.07.2024 №31) (а.с.53).
За результатами проведених досліджень складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 01.07.2024 №27 (а.с.21-22), від 08.07.2024 №30 (а.с. 17-18), від 08.07.2024 №31 (а.с.19-20).
Відповідно до зазначених протоколів та актів, складених за результатом проведених досліджень, Інспекцією встановлено факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт, що зафіксовано в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП «ВОДОКАНАЛ» №10 від 08.07.2024 (а.с.56-73).
Також у матеріалах справи наявні копія протоколу про адміністративне правопорушення №001228 від 02.07.2024, відповідно до якого КП "ВОДОКАНАЛ" допустив порушення правил охорони водних ресурсів (а.с.16) та постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2024 №001228 відповідно до якої громадянина ОСОБА_1 , як керівника КП "ВОДОКАНАЛ", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 59 КУпАП (а.с.52).
Не погоджуючись із зазначеною постановою про адміністративне правопорушення КП "ВОДОКАНАЛ" звернулось до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом про визнаня протиправною та скасування постанови №001270 від 28.05.2025, який рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2025 у справі №509/3130/25 задоволено та визнано протиправною та скасувано постанову №001270 від 28.05.2025. Водночас постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено, скасовано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2025 у справі №509/3130/25.
Також у матеріалах справи наявна копія звіту про використання КП "ВОДОКАНАЛ" води за 2024 рік (а.с.29-31), відповідно до якої встановлено, що за червень 2024 року підприємством скинуто у водний об'єкт (р.Когильник) 12 тис. 200 м3 стічних вод, що складає 406,67 м3/добу (30 календарних днів). За 6 діб об'єм скинутих вод становить 2440,02 м3. За липень 2024 року у р.Когильник підприємством також скинуто 12 тис. 200 м3 стічних вод, що складає 393,55 м3/добу (31 календарний день). За 2 доби об'єм скинутих вод становить 787,1 м3. За період з 25.06.2024 по 02.07.2024 об'єм скинутих стічних вод у р. Когильник складає: 2440,02 + 787,1= 3227,12 м3.
Відтак, відповідно до даних звіту про використання води за 2024 рік за формою №2ТП-водгосп (річна), обсяг (об'єм) скинутих стічних вод у р. Когильник за період з 25.06.2024 по 02.07.2024 складає 3227,12 м3.
Інспекція зверталась до КП«ВОДОКАНАЛ» з претензією від 25.06.2025 № 155 про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті порушень природоохоронного законодавства в сфері охорони земельних ресурсів, сума яких становить 14122,60 грн (а.с.27-28).
Водночас доказів виконання даної претензії, як і надання відповіді на неї, матеріали справи не містять.
Також матеріали справи містять розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин КП «ВОДОКАНАЛ» у водний об'єкт (р. Когильник) зі зворотними водами за період з 25.06.2024 по 02.07.2024, відповідно до якого, за результатами опрацювання статистичної звітності Інспекцією встановлено, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин КП "ВОДОКАНАЛ" у водний об'єкт (р. Когильник) зі зворотними водами за період з 25.06.2024 по 02.07.2024 складає 14 122,60 грн.
5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 324 Цивільного кодексу України визначає, що земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси ті континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу України.
Державній охороні і регулюванню використання на території України, згідно статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підлягають, крім іншого, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ).
Частиною 1 ст. 149 Господарського кодексу України (в чинній редакції станом на момент завдання збитків) передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Статтею 151 Господарського кодексу України (в чинній редакції станом на момент завдання збитків) встановлено, що суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Аналогічні за замістом положення містяться у ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про використання та охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 з №350/34633 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція Південно- Західного округу (Миколаївська та Одеська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Пунктом 2 розділу II Положення встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші).
Розділом II Положення передбачено, що Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування) (п. 3); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9); вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах (п. 10).
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.
Згідно з приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 по справі №917/717/17.
Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд має виходити з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №912/823/18, від 03.11.2021 року у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 року у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 року у справі №920/821/18).
У період з 25.06.2024 по 08.07.2024 Інспекцією проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Комунальним підприємством «ВОДОКАНАЛ» вимог природоохоронного законодавства в частині охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, використання та охорони земель.
З метою визначення показників складу та властивостей вод, що надходять після очисних споруд у водний об'єкт (р. Когильник), державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Південно Західного округу (Миколаївська та Одеська області) було відібрано проби зворотних та поверхневих вод водного об'єкту. За період проведення заходу відібрано 3 проби вод:
- 25.06.2024, 0900 (акт відбору проб від 25.06.2024 №27) (а.с.32);
- 02.07.2024, 1000 (акт відбору проб від 02.07.2024 № 30) (а.с.54);
- 02.07.2024, 1500 (акт відбору проб від 02.07.2024 №31) (а.с.53).
За результатами проведених досліджень складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 01.07.2024 №27 (а.с.21-22), від 08.07.2024 №30 (а.с. 17-18), від 08.07.2024 №31 (а.с.19-20).
Відповідно до акту №10 від 08.07.2024 складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів КП «ВОДОКАНАЛ», встановлено факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт (а.с.56-73).
Також у матеріалах справи наявні копія протоколу про адміністративне правопорушення №001228 від 02.07.2024, відповідно до якого КП "ВОДОКАНАЛ" допустив порушення правил охорони водних ресурсів (а.с.16) та постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.07.2024 №001228 відповідно до якої громадянина ОСОБА_1 , як керівника КП "ВОДОКАНАЛ", визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення визначеного ч. 1 ст. 59 КУпАП (а.с.52).
Судом встановлено, що за результатом оскарження в судовому порядку дану постанову про адміністративне правопорушення скасовано не було, згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено, скасовано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2025 у справі №509/3130/25.
Верховний Суд у постановах від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 у справі № 640/2911/19 вказав, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Отже, виходячи з наведеного, суд приймає Акт №10 від 08.07.2024 в якості належного та допустимого доказу на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
При цьому суд враховує, що керівник відповідача, відмовившись від підписання Акта, водночас не надав до нього жодних зауважень та/або заперечень, які б спростовували встановлені в Акті обставини.
Вихідні дані та результати розрахунків по кожному порушенню наведено згідно таблиць у Розрахунку розміру відшкодування збитку, заподіяного Державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт (Дністровський лиман) зі зворотними водами, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 зі змінами, затвердженими Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 №220 (далі - Методика).
Відповідно до п.1.4. Методики, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ця Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.
Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
Згідно п. 2.2. Методики, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.
Відповідно п. 2.3. Методики, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, грн., здійснюється за формулою (12), пункту 7.1., розділу VII Методики:
3 = Ккат • Kp • Kз • [(Mі1• гі1) +(Mі2• гі2) +...+(Mim• гіm) ],
де:
- Ккат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об?єкта, який визначається згідно з додатком 2, та становить - 2,5 (Дністровський лиман);
- Кр- регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3, та становить - 1,26;
- Кз = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;
- m - кількість забруднюючих речовин у зворотних водах;
- Мі - маса наднормативного скиду і-тої забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т. Розрахунок Мі здійснюється за формулою (1) розділу V Методики:
Mi = (Сіф - Сід) • Qiф • t • 10-6,
де :
- Мі - маса наднормативного скиду і-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т,
- Сіф - середня фактична концентрація і-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/куб.м;
- Сід - дозволена для скиду концентрація і-ї забруднюючої ід-речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м3;
- Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;
- t - тривалість скиду зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;
- 10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.
Середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства Сіф визначається за формулою (5) розділу V Методики:
Сіф = (Cin1 + Cin2 + Cin3)/ n
де:
- Сi - концентрація i-тої забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі;
- n - кількість відібраних проб.
Так судом було досліджено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин КП «ВОДОКАНАЛ» у водний об'єкт (р. Когильник) зі зворотними водами за період з 25.06.2024 по 02.07.2024, та встановлено, що розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин КП "ВОДОКАНАЛ" у водний об'єкт (р. Когильник) зі зворотними водами за період з 25.06.2024 по 02.07.2024 складає 14 122,60 грн.
Відповідачем даний розмір збитків не спростовано, жодних заперечень щодо розрахунку такого розміру до суду надано не було.
Відповідно до норм ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
З огляду на вказане, суд вважає, що факт забруднення відповідачем водних ресурсів підтверджено позивачем належними та допустимими доказами, а зворотного відповідачем не доведено.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до КП «ВОДОКАНАЛ» є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до пп. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Подаючи у даній справі позовну заяву через підсистему "Електронний суд", Державна екологічна інспекція Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) сплатило 3028,00 грн судового збору, згідно платіжної інструкції №968 від 28.12.2025.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Отже, з урахуванням зазначених положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22, а також з огляду на обставини подання Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) позовної заяви через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору який підлягав сплаті позивачем становить суму 2 662,40 грн (14 122,60 грн х 1,5 % х 0,8).
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що він має право звернутися до суду з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору, в порядку передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506) збитки заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у розмірі 14 122/чотирнадцять тисяч сто двадцять дві/грн 60 коп. на рахунок: (IBAN) UA098999980333129331000015640, одержувач - ГУК в Одеській області/ с.Павлівка/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 24062100, найменування платежу: грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
3.Стягнути з Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Інтернаціональна, буд. 4; код ЄДРПОУ 32795506) на користь Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65114, м. Одеса, вул.Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, буд. 22; код ЄДРПОУ 43879780) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662/дві тисячі шістсот шістдесят дві/грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 18 травня 2026 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська