79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
07.05.2026 Справа № 914/2530/25
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт»
до відповідача: Приватного підприємства «ОККО КОНТРАКТ»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Південного офісу Держаудитслужби
про: визнання недійсними та скасування додаткових угод, стягнення 1 185 479,30 грн.
представники:
позивача: Панчев І.В.,
відповідача: Лемішка І.П.,
третьої особи: не з'явився,
18.08.2025р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» до відповідача: Приватного підприємства «ОККО КОНТРАКТ» про визнання недійсним та скасування додаткових угод №2, 3, 4, 5, 6, стягнення 1 185 479,30 грн.
25.08.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, ухвалив: вищевказану позовну заяву залишити без руху; надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, а саме: 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27.08.2025р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про долучення документів (вх.№22453/25).
01.09.2025р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 01.10.2025р.; викликати представників учасників справи у підготовче засідання.
Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі Південний офіс Держаудитслужби (місцезнаходження: Україна, 65012, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83; ідентифікаційний код: 40477150) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Хід справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
12.09.2025р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№24156/25).
16.09.2025р. через систему «Електронний суд» третьою особою подано додаткові пояснення (вх.№24400/25).
19.09.2025р. через систему «Електронний суд» Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» подано клопотання (вх.№3952/25), в котрому висловлено думку про доцільність зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
13.10.2025р. через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№27059/25).
Ухвалою від 15.10.2025р. провадження у справі №914/2530/25 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
05.01.2026р. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі (вх.№156/25).
02.02.2026р. суд постановив ухвалу, відповідно до якої поновив провадження у даній справі.
Протокольною ухвалою від 25.02.2026р. суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 25.03.2026р.
02.04.2026р. через систему «Електронний суд» відповідачем подано додаткові пояснення (вх.№9406/26).
15.04.2026р. через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№10525/26).
Позиція позивача:
Правовою підставою визнання недійсними оспорюваних додаткових угод № 2, 3, 4, 5, 6 до Договору закупівлі № 5 від 15 березня 2021 року, укладеного між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» та Приватним підприємством «ОККО КОНТРАКТ», на думку позивача, є порушення п. 2 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього вказаного Закону, з огляду на що оспорювані додаткові угоди, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України, а отже отримання в їх виконання грошових коштів є безпідставним.
Позиція відповідача:
Вважає, що вимога позивача про визнання Додаткової угоди №2 від 12.08.2021р. недійсною є необгрунтованою, а ціна згідно Додаткової угоди № 2 від 12.08.2021р. збільшена в межах 10% при наявності підтвердження коливання ціни документом, який сторони визначили в Договорі № 5.
З огляду на те, що відповідач не визнає недійсності Додаткової угоди № 2 від 12.08.2021р., вважає також, що розрахунок проведений невірно, різниця між вартістю товару, оплаченого по безпідставно підвищених цінах та вартістю товару за ціною погодженою у Договорі дорівнює 493 079,85 грн.
Позиція третьої особи: позовні вимоги підтримано повністю, які просив задовольнити.
За результатами дослідження поданих доказів та матеріалів справи, пояснень представників учасників справи, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1.3.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІ квартал 2025 року проведена планова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІЗМ МТП») за період з 01.01.2019р. по 31.12.2024р., за результатами якої складено акт від 12.06.2025р. №151505-11/95 (витяг з акта від 12.06.2025р. № 151505-11/95 долучено до матеріалів справи).
За результатами проведеної закупівлі між ДП «ІЗМ МТП» (Покупець) та ПП «ОККО КОНТРАКТ» (Постачальник) укладено договір про поставку товару від 15.03.2021р. №5 (далі - Договір № 5, Договір), відповідно до якого: Постачальник зобов'язується поставити Покупцю дизельне паливо наливом, що іменується надалі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1);
найменування, ціна за одиницю, кількість, технічні та інші вимоги визначені у Додатку № 1 (Специфікація) до Договору (п. 1.2). Відповідно до Специфікації передбачено придбання дизельного палива (наливом) у кількості 550 тон по ціні 30 540,00 грн/тонна;
орієнтовна сума Договору становить 16 797 000,00 грн із ПДВ (п. 3.1);
остаточна загальна сума цього Договору складається з суми вартості партій Товарів, оплачених Покупцем впродовж строку дії цього Договору на підставі підписаних уповноваженими представниками та скріпленими печатками обох Сторін видаткових накладних (п. 3.2);
оплата Товару проводиться згідно виставленого Постачальником рахунку (рахунку - фактури) (п. 4.1);
Покупець здійснює оплату фактично отриманого Товару протягом 90 робочих днів з моменту поставки Товару та отримання рахунку (п. 4.2);
Постачальник, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання заявки Покупця, поставляє Покупцеві Товар у повній відповідності до наданої заявки (п. 5.1);
Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2021 року включно, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань до їх повного виконання. Факт виконання Договору та відсутності претензій Сторін одна до одної підтверджує підписаний Сторонами акт звірки за результатами виконання всіх зобов'язань (п. 10.1);
закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 10.2);
істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, зміни ціни за одиницю Товару до 10 відсотків у разі коливання ціни такого Товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі. Сторона, що ініціює зміну ціни у бік збільшення за одиницю Товару, повинна надати іншій Стороні документи, що підтверджують коливання ціни такого Товару на ринку Одеській області. Дані документи повинні бути виданні ДП «Держзовнішінформ». В документах, що підтверджують коливання ціни такого Товару на ринку Одеської області повинна бути зазначена ринкова ціна за одиницю Товару на дату укладання цього Договору, діюча (актуальна) ринкова ціна, а також інформація про відсоток зростання ринкової ціни на Товар за цей період. Якщо мало місце укладання додаткової угоди то в документах, що підтверджують коливання ціни такого Товару на ринку Одеської області повинна бути зазначена ринкова ціна за одиницю Товару на дату останньої додаткової угоди, якою змінена ціна за одиницю Товару, діюча (актуальна) ринкова ціна, а також інформація про відсоток зростання ринкової ціни на Товар за цей період. Зміна ціни з цієї підстави може здійснюватися не частіше ніж одного разу на 15 днів (п. 11.1).
Відповідно до листа-звернення від 28.04.2021р. №2512 ПП «ОККО КОНТРАКТ» запропоновано ДП «ІЗМ МТП» відповідно до п.11.1 розділу 11 Договору № 5 збільшити ціну за одиницю товару на 2,73 відсотка.
До звернення додана довідка ДП «Держзовнішінформ» від 28.04.2021р. №122/281, згідно з якою розрахунковий рівень цін та його зміна на дизельне паливо у дрібному опті на ринку Одеської області міг складати 1,49% (мін) та 2,73% (макс).
29.04.2021р. укладена додаткова угода №1 до Договору №5, згідно з якою ціна Договору становить 16 796 815,16 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо у кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн та в кількості 461,34 тонн по ціні 31 373,70 грн за тонну.
Відповідно до листа-звернення від 10.08.2021р. №2559 ПП «ОККО КОНТРАКТ» запропоновано ДП «ІЗМ МТП» відповідно до п. 11.1 розділу Договору № 5 збільшити ціну за одиницю товару на 6,75 відсотка.
До звернення додана довідка ДП «Держзовнішінформ» від 10.08.2021р. № 122/492, згідно з якою розрахунковий рівень цін та його зміна на дизельне паливо у дрібному опті на ринку Одеської області міг складати 6,78% (мін) та 6,15% (макс).
12.08.2021р. укладена додаткова угода №2 до Договору №5, згідно з якою ціна Договору становить 16 784 337,70 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо у кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн, в кількості 184,46 тонн по ціні 31 373,70 грн, 259,0 тонн по ціні 33 491,40 грн за тонну.
Відповідно до звернення ПП «ОККО КОНТРАКТ» від 22.10.2021р. №258 запропоновано ДП «ІЗМ МТП» відповідно до п. 11.1 розділу 11 Договору № 5 збільшити ціну за одиницю товару на 9 відсотків.
До звернення додана довідка ДП «Держзовнішінформ» від 21.10.2021р. №122/597, згідно з якою розрахунковий рівень цін та його зміна на дизельне паливо у дрібному опті на ринку Одеської області міг складати 15,60 % (мін) та 12,66 % (макс).
26.10.2021р. укладена додаткова угода № 3 до Договору № 5, згідно з якою ціна Договору становить 16 784 296,65 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо у кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн, в кількості 184,46 тонн по ціні 31 373,70 грн, 102,780 тонн по ціні 33 491,40 грн та 143,32 тонн по ціні 36 505,62 грн за тонну.
Відповідно до звернення ПП «ОККО КОНТРАКТ» від 15.12.2021р. №2631 запропоновано ДП «ІЗМ МТП» відповідно до п. 11.1 розділу 11 Договору № 5 зменшити ціну за одиницю товару до 34 000,00 грн за тонну.
20.12.2021р. укладена додаткова угода № 4 до Договору № 5, згідно з якою ціна Договору становить 16 689 834,77 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо в кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн, 184,46 тонн по ціні 31 373,70 грн, 102,780 тонн по ціні 33 491,40 грн, 105,62 тонн по ціні 36 505,62 грн та 37,70 тонн по ціні 34 000,00 грн за тонну.
24.12.2021р. укладена додаткова угода №5 до Договору №5, згідно з якою: ціна Договору становить 20 027 784,77 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо у кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн, в кількості 184,46 тонн по ціні 31 373,70 грн, 102,78 тонн по ціні 33 491,40 грн, 105,62 тонн по ціні 36 505,62 грн, 37,70 тонн по ціні 34 000,00 грн та 98,175 тонн по ціні 34 000,00 грн за тонну.
Відповідно до звернення ПП «ОККО КОНТРАКТ» від 19.01.2022р. №2641 запропоновано ДП «ІЗМ МТП» відповідно до п. 11.1 розділу 11 Договору № 5 збільшити ціну за одиницю товару на 6,91%.
До звернення додана довідка ДП «Держзовнішінформ» від 17.01.2022р. №122/10, згідно з якою розрахунковий рівень цін та його зміна на нафтопродукти у дрібному опті на ринку Одеської області міг складати 7,67% (мін.) та 5,89% (макс).
19.01.2022р. укладена додаткова угода №6 до Договору №5, згідно з якою ціна Договору становить 20 027 558,27 грн та Додаток № 1 до Договору викладено в новій редакції, зокрема: дизельне паливо в кількості 76,06 тонн по ціні 30 540,00 грн, 184,46 тонн по ціні 31 373,70 грн, 102,78 тонн по ціні 33 491,40 грн, 105,62 тонн по ціні 36 505,62 грн, 70,0 тонн по ціні 34 000,00 грн та 61,61 тонн по ціні 36 350,00 грн за тонну
Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП «ІЗМ МТП» (оборотно-сальдова відомість по рахунку 631-0008 «Розрахунки з вітчизняними підрядниками») розрахунки згідно з укладеним Договором №5 проведені на загальну суму 19 555 371,77 грн, дебіторська та кредиторська заборгованість відсутня.
Відповідно до накладних (коригуючих накладних) протягом періоду з серпня 2021 року по січень 2022 року ПП «ОККО КОНТРАКТ» поставлено ДП «ІЗМ МТП» дизельного палива (наливом) у загальній кількості 327,02 тонн, у тому числі: 102,78 тонн по ціні 33 491,40 грн, 105,62 тонн по ціні 36 505,62 грн, 70,0 тонн по ціні 34 000,00 грн та 48,62 тонни по ціні 36350,00 грн за тонну.
Відповідно до підп. 2) п. 11.1 Договору №5, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. № 922-VІІІ (далі - Закон № 922-VІІІ), зокрема, зміни ціни за одиницю Товару до 10 відсотків у разі коливання ціни такого Товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі.
Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону).
Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
За змістом частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті. У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України «Про оборонні закупівлі», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Аналогічний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022р. у справі № 927/636/21, від 07.12.2022р у справі № 927/189/22, від 16.02.2023р. у справі № 903/383/22.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю, сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі №910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі №925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025р. №920/19/24 зробила висновок, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Судом встановлено, що істотна умова договору - ціна, була змінена додатковими угодами та відповідно проаналізовано, де визначені вказані ціни та наскільки ціна встановлена попередньою додатковою угодою змінюються порівняно із попередньою додатковою угодою:
так, вартість 30 540,00 грн. за тонну (вказана ціна визначена в Специфікації, Постачальник повинен поставити 550 тонн дизеного палива (наливом) за ціною 30 540,00 грн з ПДВ за 1 тону. Загальна ціна складає 16 797 000,00 грн. у тому числі ПДВ 20% -
2 799 500,00 грн.);
Вартість 31 373,70 грн. за тонну (вказана ціна визначена в додатковій угоді № 1 від 29.04.2021р. до Договору №5, ціна підвищена на 2,73 % порівняно з ціною встановленою в Договорі);
Вартість 33 491,40 грн. за тонну (вказана ціна визначена в додатковій угоді № 2 від 12.08.2021р. до Договору №5, ціна підвищена на 6,75 % порівняно з ціною встановленою Додатковій угоді № 1 та на 9,66 % порівняно із ціною встановленою в Договорі);
Вартість 36 505,62 грн. (вказана ціна визначена в додатковій угоді № 3 від 26.10.2021р. до Договору №5, ціна підвищена на 9 % порівняно з ціною встановленою Додатковій угоді № 2 та на 19,53 % порівняно із ціною встановленою в Договорі);
Вартість 34 000,00 грн, (вказана ціна визначена в додатковій угоді № 4 від 20.12.2021р. до Договору № 5, ціна зменшена на 6,86 % порівняно з ціною встановленою Додатковій угоді № 3 та збільшена на 11,33 % порівняно із ціною встановленою в Договорі);
Вартість 34 000,00 грн, (вказана ціна визначена в додатковій угоді № 5 від 24.12.2021р. до Договору №5, ціна зменшена на 6,86 % порівняно з ціною встановленою Додатковій угоді № 3 та збільшена на 11,33 % порівняно із ціною встановленою в Договорі);
Вартість 36 350,00 грн. (вказана ціна визначена в додатковій угоді №6 від 19.01.2022р. до Договору №5, ціна підвищена на 6,91 % порівняно з ціною встановленою Додатковій угоді № 4 та 5 та на 19,02 % порівняно із ціною встановленою в Договорі).
З аналізу вказаних вище правових норм та практики Верховного Суду слідує, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024р. у справі № 922/2321/22.
Отже, як встановлено судом, вартість товару додатковою угодою №2 від 12.08.2021р. до Договору №5 була збільшена на 9,66%.
Крім того, позивач і відповідач визначили в Договорі №5 якими документам підтверджується ціна товару (документи повинні бути видані ДП «Держзовнішінформ») та вимоги до таких документів.
За таких умов, суд дійшов висновку, що оспорювана додаткова угода №2 від 12.08.2021р. до Договору №5, була укладена обгрунтовано, згідно чинного законодавства, а тому суд не вбачає підстав для визнання її недійсною. Суд відзначає, що при укладенні додаткової угоди №2 сторонами не було перевищено граничний 10% поріг збільшення ціни товару, передбачений ст 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Оскільки, при укладенні додаткових угод №№ 3, 4, 5, 6 до Договору закупівлі №5 від 15 березня 2021 року, сторони перетнули допустимий (нормативний) 10% поріг збільшення ціни, то зазначені додаткові угоди (призвели до загального збільшення вартості товару) суперечать ст 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому підлягають визнанню недійсними.
Щодо доказів коливання ціни на товар, що стали підставою для укладення додаткових угод №№3456, вони враховані судом, проте не впливають на результат вирішення спору, з огляду на перевищення граничного розміру (10%) підвищення ціни за одиницю товару.
Вимоги позивача щодо визнання недійсними додаткових угод №№ 3, 4, 5, 6 до Договору закупівлі №5 від 15 березня 2021 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України, у випадку, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Застосування у даній категорії справ саме частини першої статті 670 ЦК України є сталою та послідовною правовою позицією (постанови Верховного Суду від 16.02.2023р. у справі № 903/383/22, від 13.04.2023р. у справі № 908/653/22).
Надаючи розрахунок суми стягнення, позивач зазначає, що різниця між вартістю товару, оплаченого по безпідставно підвищених цінах та вартістю товару за ціною погодженою у Договорі дорівнює 1 185 479,30 грн (19 555 371,77 - 18 369 892,47).
Позивач стверджує, що фактично на виконання Договору було поставлено 587,540 тонн дизельного палива на загальну вартість товару 19 555 371,77 грн..
З огляду на те, що відсутні підстави для визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 12.08.2021р., такий розрахунок проведений невірно.
Так, зважаючи, що Додаткова угода № 2 від 12.08.2021р. є дійсною, загальна вартість поставленого товару повинна була дорівнювати 19 062 291,92 грн, а саме: - 76,06 тонн за ціною 30 540, 00 грн. на суму 2 322 872,40 грн. - 184,46 тонн за ціною 31 373,70 грн на суму 5787 192,70 грн. - 327,02 тонн за ціною 33 491,7 грн. на суму 10 952 226,82 грн.
Відтак, різниця між вартістю товару, оплаченого по безпідставно підвищених цінах та вартістю товару за ціною погодженою у Договорі дорівнює 493 079,85 грн. (19 555 371,77 - 19 062 291,92).
Таким чином, позивач надмірно сплатив за поставлений за договором товар грошові кошти у сумі 493 079,85 грн.
Так, в результаті укладення сторонами з порушенням вимог Закону додаткових угод, якими незаконно збільшено ціну, позивачем безпідставно та у надмірній сумі сплачено відповідачу кошти у сумі 493 079,85 грн.
А отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» (Заява N 4909/04) вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018р. Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам учасників справи оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №43 від 14.08.2025р. на суму 16 648,16 грн. та платіжною інструкцією №46 від 26.08.2025р. на суму 9 689,59 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення частково, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а саме у розмірі 15 606,56 грн.
Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Визнати недійсними та скасувати додаткові угоди №№ 3, 4, 5, 6 до Договору закупівлі №5 від 15 березня 2021 року, укладеного між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (місцезнаходження: Україна, 68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Ізмаїл, вул. Портова, будинок 7; ідентифікаційний код 01125815; р/р IBAN: НОМЕР_1 у філії Одеське ОУ АТ «Ощадбанк» м. Одеса) та Приватним підприємством «ОККО КОНТРАКТ» (місцезнаходження: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вул.Пластова, будинок 1; ідентифікаційний код 36248687).
3.Стягнути з Приватного підприємства «ОККО КОНТРАКТ» (місцезнаходження: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вул.Пластова, будинок 1; ідентифікаційний код 36248687) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (місцезнаходження: Україна, 68600, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, місто Ізмаїл, вул. Портова, будинок 7; ідентифікаційний код 01125815; р/р IBAN: НОМЕР_1 у філії Одеське ОУ АТ «Ощадбанк» м. Одеса) 493 079,85 грн. та 15 606,56 грн судового збору.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повне рішення складено 18.05.2026р.
Суддя Король М.Р.