Справа № 468/1018/26
2-а/468/21/26
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
18.05.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.3 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що ним не була отримана повістка про необхідність явки на 28.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки в постанові про притягнення його до відповідальності вказана адреса, за якою він ніколи не проживав, він не знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та протокол був складений за його відсутності. Також не знав про розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо нього 02.10.2024, а про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався лише у квітні 2026 після відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню з нього суми штрафу. Вказував також, що відповідачем в оскаржуваній постанові не доведено наявність складу адміністративного правопорушення.
Позовна заява надійшла до суду 27.04.2026.
Ухвалою від 28.04.2026 позивачу поновлений строк звернення до суду з відповідним позовом та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також витребувані у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткові докази.
07.05.2026 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки позивач на виклик за повісткою на 28.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних та проходження медичного огляду не з'явився, причин свого неприбуття не повідомив, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Відстрочку від призову на військову службу по мобілізації надано не було. Зазначив, що адреса, зазначена у постанові ( АДРЕСА_1 ) відповідала відомостям, що містилися в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів на момент складання протоколу та винесення постанови. Внесення до реєстру актуальних даних є прямим обов'язком військовозобов'язаного відповідно до ст. 34 Закону. Наслідки неналежного виконання цього обов'язку несе сам позивач. Постанова містить посилання на ст. 22 «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яку порушив позивач, не з'явившись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У тексті відзиву просив розглянути справу за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_3 та відмовити у позові.
Відповідач не надав додаткові матеріали, про які йшла мова в ухвалі про відкриття провадження у справі, у зв'язку з їх втратою.
12.05.2026 від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову. Відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3 уповноважений законом на розгляд подібних справ. Крім того вважають, що належним відповідачем у справі є відповідний ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 може бути стороною у справі лише у питання розподілу судових витрат.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, до суду не з'явились, відповідачі надали відзиви на позовну заяву і їх неявка не перешкоджає розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не повідомляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється з огляду на ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі
Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що в постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 197 від 02.10.2024 зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, і визнаний винним у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, йому призначено покарання у виді 17 000 грн. штрафу.
В тексті постанови вказано, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Повісткою ІНФОРМАЦІЯ_3 був викликаний на 28.09.2024 для уточнення облікових даних та проходження медичного обстеження до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою призову на військову службу по загальній мобілізації у відповідності до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65 «Про загальну мобілізацію». Підстав для надання Бурмусу відстрочки від призову на військову службу по мобілізації не встановлено. На визначену дату прибуття ОСОБА_1 без поважної причини до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Відповідно до 1 та ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період направлення для проходження медичного огляду, надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони с. Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або Міністерства військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у відсутності ОСОБА_1 .
В оскаржуваній постанові зазначено, що задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пп. 2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, передбачає надсилання повістки засобами поштового зв'язку з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання, зазначену військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних, або на адресу його зареєстрованого/задекларованого місця проживання або вручення особисто.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 стверджує, у постанові та протоколі вказана адреса позивача ( АДРЕСА_1 ), яка містилася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів на момент складання протоколу та винесення постанови, він був зобов'язаний з'явитись за повісткою для уточнення облікових даних та проходження медичного обстеження і за невиконання такого обов'язку підлягав притягненню до адміністративної відповідальності. Проте доказів цього не надав.
Натомість з копії домової книги по АДРЕСА_2 та відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Баштанської міської ради № 225 від 20.02.2026 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 19.10.2016 року по цей час.
В даному випадку суду не надані докази того, що повістка про необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 28.09.2024 надіслана (вручена) у передбачений законодавством спосіб, що є обов'язковою умовою для притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за неявку за таким викликом.
Як наслідок цього, і притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаних обставин не ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч. 1-2 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За такого, протокол про адміністративне правопорушення має складатись у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та один з його примірників має бути вручений такій особі.
Згідно з п. 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту ст. 277-2 КУпАП слідує, що повідомлення про розгляд справи здійснюється повісткою, яка має бути вручена особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
За такого, обов'язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду і таке сповіщення здійснюється шляхом вручення їй відповідної повістки.
Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
Позивач вказав, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у його відсутність, а відповідачами вказана обставина не спростована.
Докази повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього суду не надані.
Відтак, позивач належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, тобто був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.
З комплексу описаного вище слідує, що позов підлягає задоволенню та оскаржена постанова - скасуванню.
Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.
В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
У зв'язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не є юридичними особами та є відокремленими структурними підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Натомість територіальні центри комплектування та соціальної підтримки областей є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
За такого, саме відповідні обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до Бюджетного кодексу України є розпорядниками бюджетних коштів, які одержують відповідні бюджетні асигнування.
Саме у зв'язку з цим для можливої подальшої реалізації передбаченого ст. 139 КАС України порядку розподілу судових витрат у разі задоволення адміністративного позову до участі у справі в якості співвідповідача був залучений ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового зборув сумі 665,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте, при подачі позовної заяви ОСОБА_1 сплачений судовий збір в більшому розмірі 1331,20 грн., що є підставою повернення переплаченої суми 665,60 грн. відповідно на п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 139, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 № 197 від 02.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч.3 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити позивачу право на звернення до Баштанського районного суду Миколаївської області з клопотанням про повернення переплаченої суми судового збору відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ),
ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Повне рішення суду складене 18.05.2026.