"18" травня 2026 р. Справа153/89/26
Провадження1-кп/153/5/26-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської
окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020170000256 від 29 вересня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,
В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебувають на розгляді матеріли кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України.
В судовому засіданні захисник, позицію якого підтримала обвинувачена, заявив клопотання про призначення комплексної судової трасологічної та судово-медичної експертизи. Дане клопотання захисник обґрунтовує наступним:
В основу пред'явленого обвинувачення, одним із доказів вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, було покладено відеозапис з камери спостереження дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце. Під час дослідження в залі судових засідань письмових доказів, а саме відеозапису з камери спостереження дорожньо-транспортної пригоди яка сталася 29.09.2025 близько 17 год. 50 хв. біля домоволодіння АДРЕСА_1 , на переконання сторони захисту, виникли обґрунтовані підозри в тому, що автомобіль марки «VOLKSWAGEN» моделі «GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не допускав наїзд на пішохода ОСОБА_4 .
Під час дослідження слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 орган досудового слідства спростовує своє твердження про те, що відеозапис ДТП зафіксував факт наїзду автомобіля «VOLKSWAGEN» на пішохода ОСОБА_4 .
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_7 дав показання в тім, що під час ДТП, яка мала місце, він перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля «VOLKSWAGEN» «GOLF». Стверджує, що під час ДТП автомобіль не здійснював наїзд на пішохода ОСОБА_4 .
Крім того, як під час допиту потерпілого ОСОБА_4 в залі судового засідання так і під час дослідження слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_4 , останній наполягав на тому, що автомобіль «VOLKSWAGEN» під керуванням ОСОБА_5 здійснив зіткнення з внутрішньою частиною поверхні гомілки його лівої ноги, при цьому неодноразово демонстрував як це сталося.
Однак, у висновках судово-медичної експертиз №92 від 03.11.2025 та додаткової судово-медичної експертизи №101 від 18.11.2025 не містяться будь-яких даних про те, що на внутрішній частині поверхні гомілки лівої ноги ОСОБА_4 наявні будь-які тілесні ушкодження.
Крім того, під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні сторона захисту наполягала на огляді одягу потерпілого та проведенні ряд експертиз. Однак клопотання були проігноровані.
З урахуванням вищевикладеного, просить суд провести комплексну судову трасологічну та судово-медичну експертизу, на вирішення експертам поставити наступні питання: Чи було зіткнення автомобіля з пішоходом? При умові якщо зіткнення автомобіля та пішохода було, яким було взаємне розташування транспортного засобу та пішохода під час зіткнення або як саме стався наїзд на пішохода? При умові якщо зіткнення автомобіля та пішохода було, який механізм утворення слідів (удар, ковзання тощо)? При умові якщо зіткнення автомобіля та пішохода було, в якому напрямку рухався транспортний засіб, а в якому пішохід? Який характер, механізм та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих потерпілими? Який зв'язок між отриманими травмами та обставинами ДТП? Чи міг потерпілий отримати наявні тілесні ушкодження внаслідок ДТП ти за інших обставин (падіння з бордюри, стрибок, підвернув ногу, тощо...)?
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, вказуючи, що клопотання захисника є безпідставним. Зазначив, що подані під час досудового розслідування клопотання сторони захисту не були проігноровані органом досудового розслідування, а за результатами їх розгляду прийнято відповідну постанову про відмову у задоволенні клопотання. Крім того, прокурор вказав на доцільність допиту експерта у судовому засіданні, оскільки останній зможе надати вичерпні роз'яснення та відповіді на запитання сторони захисту щодо проведеного експертного дослідження.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, супровідний лист №340519-2025 від 08.12.2025 року та постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання захисника від 08.12.2025 року, дійшов наступного висновку.
Згідно з ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог частини першої статті 332 КПК України, під час судового розгляду суд, за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
За змістом пунктів 1 та 3 частини другої статті 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності та/чи існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Частина перша статті 242 КПК України передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а згідно з частиною першою статті 86 вказаного Кодексу, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому ним порядку.
Як передбачено статтею 94 КПК України, суд, зокрема, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Стаття перша Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комплексна експертиза - це експертиза матеріальних об'єктів, явищ, процесів, дослідження яких вимагає залучення експертів - представників різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Тобто якщо для з'ясування кола питань, що виносяться на експертизу, потрібні спеціальні знання різних фахівців, то така експертиза є комплексною.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах"(далі - Постанова) звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.
Як слідує із досліджених судом письмових доказів в рамках даного кримінального провадження, було проведено ряд експертиз, зокрема: судову авто-технічну експертизу, судово-медичну експертизу та додаткову судово-медичну експертизу та судово-інженерно-транспортну експертизу - висновки яких були безпосереднім предметом дослідження у судовому засіданні. При цьому, не було встановлено суперечностей висновків один одному, не доведено, що висновки експерта (експертів) необґрунтовані чи такі, що суперечать іншим матеріалам справи або викликають інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, не було встановлено при їх складанні порушень прав обвинуваченої, чи обставин за наявності яких є обов'язковим призначення експертизи, що відповідало б приписам ч.2 ст.242 КПК України, на це не звертала увагу сторона захисту.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/102-25/22087-IT від 21.10.2025 встановлено, що водій автомобіля «VOLKSWAGEN GOLF» реєстраційний номер НОМЕР_1 повинна була діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 12.1 ПДР України та мала технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, а невідповідність її дій вимогам Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв'язку з настанням ДТП.
Водночас обставини, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, фактично зводяться до незгоди із доказами сторони обвинувачення, оцінкою відеозапису дорожньо-транспортної пригоди та показаннями потерпілого, а також до намагання поставити під сумнів факт наїзду автомобіля на потерпілого.
Разом з тим суд враховує, що питання, запропоновані стороною захисту для вирішення експертами, зокрема щодо наявності чи відсутності зіткнення автомобіля з пішоходом, механізму події, напрямку руху транспортного засобу та пішохода, а також зв'язку тілесних ушкоджень із обставинами ДТП, вже були предметом дослідження під час досудового розслідування та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами у справі.
Суд також бере до уваги, що відеозапис дорожньо-транспортної пригоди був безпосередньо досліджений у судовому засіданні. При цьому сам по собі факт того, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередньо момент контакту транспортного засобу з тілом потерпілого через особливості ракурсу та наявність так званої «сліпої зони», не свідчить про відсутність події наїзду та не є безумовною підставою для призначення нової комплексної експертизи.
Щодо посилання сторони захисту на те, що сторона захисту під час досудового розслідування наполягала на огляді одягу потерпілого та проведені ряду експертиз, які були проігноровані. Суд зазначає наступне: подані під час досудового розслідування клопотання сторони захисту не були проігноровані органом досудового розслідування, а за результатами їх розгляду слідчим було прийнято відповідну постанову про відмову у задоволенні клопотання, яка була отримана захисником 09.12.2025 року та не оскаржувалась в порядку визначеному ст.ст. 303, 304 КПК України.
Як встановлено, жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість судової авто-технічної експертизи, судової інженерно-транспортної експертизи та судово-медичних експертиз, проведених під час досудового розслідування, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять. Висновки проведених експертиз є достатньо обґрунтованими, логічними та об'єктивними, надані в межах компетенції експертів, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.
Показанням потерпілого та доводам захисника щодо суперечностей між окремими доказами, буде надана оцінка судом під час ухвалення судового рішення по суті обвинувачення.
Крім того, стороною захисту не наведено належних та достатніх даних, які б свідчили про неповноту, необґрунтованість чи суперечливість уже наявних у матеріалах провадження висновків експертів, або про неможливість встановлення відповідних обставин без проведення нової комплексної експертизи.
При цьому, у ході судового провадження не було допитано експерта, який зможе роз'яснити наданий ним висновок та сторона захисту матиме можливість поставити перед експертом будь які питання.
З урахуванням викладеного, підстав для проведення комплексної судової трасологічної та судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні суд не вбачає, а тому у клопотанні сторони захисту слід відмовити.
Також, суд наголошує, що в силу вимог ч.1 ст.318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Керуючись ч.2 ст.242, ч.1 ст.332, 369-372, 376 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення комплексної судової трасологічної та судово-медичної експертизи, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1