ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
м. Київ
19.05.2026Справа № 910/2363/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши
заяву ОСОБА_1
про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26
за позовом ОСОБА_1
до Антимонопольного комітету України
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України, оформлене листом Першого заступника Голови Комітету - державного уповноваженого ОСОБА_2 від 11 лютого 2026 року № 145- 26.13/02-1701е про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2025 № 1 (вх. в АМКУ № 14-01/254-АМ від 19.12.2025);
- зобов'язати Антимонопольний комітет України повторно вирішити питання щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2025 № 1 (вх. в АМКУ № 14-01/254-АМ від 19.12.2025) відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 справу № 910/2363/26 передано для розгляду судді Бондаренко-Легких Г.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.
18.03.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.05.2026 та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
30.03.2026 від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
14.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.04.2026 від позивача надійшло клопотання про усунення порушень порядку функціонування ЄСІТС та залишення відзиву відповідача без розгляду.
12.05.2026 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 12.05.2026 з'явився представник відповідача, позивач не з'явився, про причини неявки повідомив суд у клопотанні про відкладення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 12.05.2026 суд задовольнив заяву позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, відхилив клопотання позивача про залишення без розгляду відзиву на позовну заяву, оскільки відповідачем до відзиву додані докази направлення відзиву з додатками позивачу на адресу місцезнаходження останнього, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.06.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 позивача повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.06.2026.
13.05.2026 від позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді із зобов'язанням здійснити повне сканування документів відповідача.
13.05.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26.
Заява про відвід мотивована тим, що у позивача виникають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Бондаренко-Легких Г.П. під час розгляду даної справи через:
- штучне усунення позивача від участі у судовому засіданні у спосіб не постановлення ухвали щодо його заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та не активування сеансу відеозв'язку у призначений час;
- толерування порушень відповідача щодо електронного документообігу та ігнорування клопотань позивача щодо переведення в електронну форму відзиву відповідача, поданого в паперовій формі;
- форсоване закриття підготовчого провадження за відсутності позивача та за обставин необізнаності з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2026 відвід визнано необґрунтованим, матеріали справи № 910/2363/26 передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 заяву про відвід передано на розгляд судді Капцовій Т.П.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 7 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Відповідно до частини 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
За приписами частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, частинами 1 та 2 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Заявник вважає обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Бондаренко-Легких Г.П., застосування надмірного формалізму до позивача, при цьому дозволяючи відповідачу, який є державним органом, ігнорувати імперативні вимоги процесуального закону, приховування недоліків роботи власного апарату щодо сканування справи та незабезпечення своєчасного відеоконференцзв'язку, щоб, на думку позивача, ухвалити процесуальні рішення наодинці із представником відповідача.
В контексті викладеного суд відзначає, що імперативними приписами частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник довільно тлумачить положення частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, вважаючи, що учаснику справи, який зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, документи надсилаються виключно в електронній формі через електронний кабінет. Такий обов'язок встановлено лише для суду у абзаці першому частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України. Водночас відповідно до абзацу першого частини 8 цієї ж статті реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі, чим і скористувався відповідач, подавши до суду відзив і надіславши позивачу його копію у паперовій формі листом з описом вкладення, що цілком відповідає положенням частини 7 статті 42, частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Наведеному кореспондує абзац перший пункту 130 розділу VII Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, яким передбачено, що у разі надходження заяви учасника справи щодо ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи чи окремих документів у паперовій формі, що перебувають у такому суді, та долучає їх до матеріалів електронної судової справи.
Автоматизована система документообігу суду містить відомості про долучення 15.05.2026 сканованої копії відзиву до матеріалів електронної судової справи на підставі резолюції судді Бондаренко-Легких Г.П. на клопотанні позивача про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 13.05.2026.
При цьому суд наголошує, що відповідно до практики Верховного Суду, яка враховується судами на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі та подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.
За таких обставин суд вважає, що викладені заявником обставини, які він вважає негативними для себе і такими, що обмежують його процесуальні права, не свідчать про вчинення суддею Бондаренко-Легких Г.П. послідовних дій, спрямованих на обмеження позивача у доступі до правосуддя.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним».
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02)).
Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що суддя Бондаренко-Легких Г.П. виявила особисту заінтересованість. Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Водночас доказів на спростування презумпції неупередженості судді Бондаренко-Легких Г.П. заявником не надано.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді (див. зокрема постанову від 17.09.2025 у справі № 914/466/23).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26, оскільки наведені заявником доводи та їх обґрунтування не дають підстав для сумніву у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді та не можуть бути підставою для відводу судді від розгляду справи відповідно до статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бондаренко-Легких Г.П. від розгляду справи № 910/2363/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Т.П. Капцова