ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.05.2026Справа № 910/15232/25
За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля"
до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1
про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію, та зобов'язання вчинити дії
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Привілля" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (далі-відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправною відмову у застосуванні мораторію та зобов'язати відповідача застосувати мораторій.
Ухвалою суду від 19.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2026, встановлено строк для подання до суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
23.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій він просив визнати безпідставним та скасувати рішення про відмову у застосуванні мораторію, та зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 позов задоволено повністю. Вирішено: - визнати безпідставним та скасувати рішення Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням ПСП "Агрофірма Привілля" за договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, що викладена у протоколі Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" від 19.11.2025 №16, надісланого листом від 19.11.2025 № 19-11-2/1/5; - визнати мораторій на нарахування та сплату грошового зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк" таким, що застосований з 23.10.2025, зокрема з 23.10.2025 року та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного в дію Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ХІ, та протягом одного року з дня його припинення або скасування звільнити ПСП "Агрофірма Привілля" від обов'язку сплати грошового зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк"; зупинити вчинення будь-яких дій щодо примусового стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк", з позичальника ПСП "Агрофірма Привілля" та особи, яка є поручителем виконання зобов'язань за договором - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ); зупинити нарахування грошового зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк"; - на строк дії мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк" зупинити вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на кошти), що стосуються стягнення грошового зобов'язання за Договором про відкриття кредитної лінії № 202.51047/FW202.1429 від 26.11.2021 року, укладеним між ПСП "Агрофірма Привілля" та АТ "ПроКредит Банк", а також звернення стягнення на предмет забезпечення за договором застави, іпотеки, які забезпечують виконання зобов'язання за таким кредитним договором (договором позики), з позичальника ПСП "Агрофірма Привілля" та особи, яка є поручителем виконання зобов'язань за договором - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ). Стягнуто з Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (03115, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" (92123, Троїцький район, Луганська область, Привілля, провулок Парковий буд. 14, ідентифікаційний код 31844498) судовий збір у розмірі 7507 (сім тисяч п'ятсот сім) грн 20 коп.
06.05.2026 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь правову допомогу у розмірі 73000,00 грн та судовий збір 4844,80 грн.
12.05.2026 від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що питання покладення на відповідача судового збору уже вирішено в рішенні суду. Щодо витрат на правову допомогу, то подані докази не підтверджують обсяг наданої допомоги та її вартість. Також відповідач наголосив, що позивачем не було зроблено заяву до закінчення судових дебатів про подання доказів після проголошення рішення у справі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -
У позовній заяві позивач вказав, що в подальшому у нього виникне необхідність залучити адвоката, а тому ним будуть понесені витрати на правову допомогу. Детальний опис та вартість понесених витрат буде надано суду після отримання послуг.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем було подано докази протягом 5 днів з дати ухвалення рішення у справі, проте не дотримано вимог ст. 129 ГПК України щодо озвучення до закінчення судових дебатів заяви про намір подати докази після ухвалення рішення у справі.
Суд відзначає, що у позовній заяві позивач зробив застереження щодо надання детального опису робіт та їх вартості (правової допомоги), проте не зазначив, що ним будуть подані докази в підтвердження означених витрат після ухвалення судом рішення.
В судовому засіданні 30.04.2026 представник позивача не заявив про намір подати докази витрат на правову допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на викладене вище, суд розглядає заяву без виклику сторін.
Суд звертає увагу заявника (позивача), що в рішенні суду від 30.04.2026 питання щодо розподілу судового збору було вирішено судом та покладено сплачений позивачем судовий збір на відповідача. За таких умов відсутні підстави для повторного розподілу судового збору.
Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 73000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 21.06.2022 у справі №908/574/20).
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови від 31.05.2022 у справі № 917/304/21);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22)), у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 917/527/18.
В силу частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчинення чи невчинення нею процесуальних дій.
Як встановлено судом, тексті позову та в його прохальній частині позивач не просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу.
Позивачем до закінчення судових дебатів у справі заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу подано (заявлено) не було, у тому числі, й в усному порядку. Означене зокрема підтверджується текстом заяв по суті спору та звукозаписом судового засідання від 30.04.2026.
Заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач вперше попросив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 73000,00 грн, була подана до суду разом з доказом понесення витрат 06.05.2026, тобто після ухвалення рішення від 30.04.2026 у справі № 910/15232/25, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Аналогічної позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.07.2023 у справі № 904/7108/21, від 20.04.2023 у справі № 917/527/18.
Враховуючи неподання/незаявлення позивачем до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Привілля" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 73000,00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Привілля" у прийнятті додаткового рішення про стягнення з Акціонерного товариства "Прокредит Банк" витрат на правову допомоги у розмірі 73000,00 грн та судового збору у розмірі 4844,80 грн.
Згідно ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко