номер провадження справи 7/208/25
про залишення позову без розгляду
13.05.2026 Справа № 908/3264/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3264/25
за позовом: Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)
до відповідача: Запорізької обласної організації національна спілка архітекторів України (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131 - А, ідентифікаційний код юридичної особи 00185614)
про стягнення 604647,79 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Тувайкін Р.В., довіреність № 11201/20-26 від 17.02.2025.
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі “Електронний суд» 24.10.2025, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 27.10.2025) Концерну “Міські теплові мережі» про стягнення із Запорізької обласної організації національної спілки архітекторів України 604647,79 грн заборгованості за типовим індивідуальним договором № 7229131 від 01.01.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Лєскіній І.Є.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання за договором за типовим індивідуальним договором № 7229131 від 01.01.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об'ємах, визначених договором.
Ухвалою суду від 07.01.2026 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/3264/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 03.02.2026 о 12 год. 50 хв.
Позивачем у системі “Електронний суд» 03.02.2026 сформовано клопотання про перенесення підготовчого засідання. Представник позивача обґрунтував це клопотання погіршенням безпекової ситуації у місті Запоріжжі.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026 об 12 год. 50 хв., представники сторін не з'явились.
Ухвалою суду від 03.02.2026 відкладено підготовче засідання на 03.03.2026 о 12 год. 50хв.
У підготовчому засіданні 03.03.2026 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
У судовому засіданні суд з'ясував думку представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Представник позивача залишив поставлене питання на розсуд суду.
Ухвалою суду від 03.02.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 25.03.2026 о 12 год. 00 хв.
У підготовчому засіданні 25.03.2026 приймав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.
Судом у підготовчому засіданні 25.03.2026 з'ясовано у представника позивача, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.
Представник позивача повідомив суд, що всі докази надані та не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 25.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2026 о 14 год. 15 хв.
Позивачем у системі “Електронний суд» 02.04.2026 сформовано письмові пояснення стосовно детального розрахунку.
У судовому засіданні 07.04.2026 представник позивача у вступному слові підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 07.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 29.04.2026 о 12 год. 30 хв.
У судовому засіданні 29.04.2026 брав участь представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився..
Ухвалою суду від 29.04.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 04.05.2026 о 12 год. 00 хв.
Позивачем у системі “Електронний суд» 04.05.2026 сформовано клопотання про долучення доказів. Представник позивача просить прийняти та долучити до матеріалів справи рахунки, виставлені відповідачу - Запорізькій обласній організації "Спілка архітекторів України" - за період з 01.11.2021 по 31.01.2024 року.
Також через систему “Електронний суд» 04.05.2026 позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні представник позивача повідомив про неможливість явки у судове засідання, призначене на 04.05.2026 року об 11:00.
Представник відповідача у судове засідання 04.05.2026 не прибув. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення відповідної ухвали суду на зареєстровану адресу засобами поштового зв'язку, розміщення тексту ухвали на офіційному веб-сайті судової влади України в мережі Інтернет.
З метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, належної підготовки справи до судового розгляду, прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі по суті спору, суд ухвалив відкласти судове засідання на 13.05.2026 о/об 11 год.30 хв.
Вирішення клопотання позивача залишено до наступного судового засідання.
У судове засідання 13.05.2026 представник відповідача у судове засідання 04.05.2026 не прибув. Про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру до суду від відповідача не надходило.
У судовому засідання приймав участь представник позивача. Підтримав клопотання про долучення доказів та просить суд повернутись на стадію підготовчого провадження, оскільки подані позивачем докази мають значення для вирішення спору по суті.
Суд, розглянувши клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження та долучення доказів дійшов висновку про наявність підстав для повернення на стадію підготовчого провадження виходячи з такого.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість судового рішення, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Статтею 177 ГПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно зі ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом ст. 182 ГПК України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2, 8 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до судового розгляду по суті, суд виходить із того, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені частиною 2 статті 182 ГПК України, для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви.
Завданнями ж розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Норми ГПК України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті приймати рішення про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання. Проте при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 у справі №910/7103/21 зроблено висновок, що відповідно до практики Верховного Суду, яку суд враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин справи можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
За змістом ст.ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін; правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України», пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).
Із метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, забезпечення об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, з'ясування обставин справи та подальшого розгляду, суд ухвалив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/3264/25, задовольнити клопотання позивача та долучити до матеріалів справи докази, оскільки вони стосуються предмету спору та мають значення для встановлення обставин справи.
Судом продовжено розгляд справи.
Представником позивача заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Суд оголосив перерву у судовому засіданні для постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про залишення позову без розгляду.
Після перерви суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Пунктом 5 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року у справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 у справі № 441/1609/19).
Отже, враховуючи, що заява не суперечить нормам діючого законодавства, виходячи із засад розумності та справедливості, керуючись принципом диспозитивності, суд ухвалив задовольнити заяву позивача про залишення позову без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 226, 232, 234, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Концерну “Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку “Азов», буд. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) до Запорізької обласної організації національна спілка архітекторів України (69057, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131 - А, ідентифікаційний код юридичної особи 00185614) про стягнення 604647,79 грн, залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 255, 256 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.05.2026.
Суддя І.Є. Лєскіна