вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/7144/25
Суддя Рудь І.А., розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" , м. Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройтранс" , м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 329 800 грн 00 коп.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройтранс", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у сумі 1 215 108 грн 59 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецстройтранс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" заборгованість у сумі 1 215 108, 59 грн, з яких: основний борг у розмірі 1 128 200,00 грн., втрати від інфляції грошових коштів у розмірі 4 283,26 грн., три відсотки річних у розмірі 4 646,00 грн., пеню у розмірі 48 005,33 грн., штрафу у розмірі 29 974,00 грн.
Судові втрати позивач просить покласти на відповідача
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди техніки та механізмів № 2804-О/25 від 28.04.2025 в частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 09.03.2026 вирішено перейти до розгляду справи №904/7144/25 за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 26.03.2026.
24.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій останнє просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройтранс" безпідставно збережені кошти у сумі 329 800 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом вказує на те, що між сторонами було укладено договір оренди техніки та механізмів № 2804-О/25 від 28.04.2025, під час виконання якого виникли розбіжності відносно сплачених відповідачем коштів та загальною вартістю використаного пального, що перевищує вартість наданих позивачем послуг за договором на загальну суму 329 800 грн 00 коп., вказане, в свою чергу, виключає можливість виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги з оренди техніки за договором.
Крім того, позивач за зустрічним позовом просить суд відстрочити оплату судового збору на 20 календарних днів з моменту подання зустрічної позовної заяви.
Ухвалою суді від 30.03.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Релеванте" зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройтранс" про стягнення 329 800 грн 00 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №904/7144/25 скасовано.
Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №904/7144/25 повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області для вирішення питання щодо її прийняття.
Відповідно до ст.180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частина 4 статті 180 ГПК України).
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За змістом приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Так, на підставі приписів частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру , яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві зазначено майнову вимогу у розмірі 329 800 грн 00 коп., таким чином сума судового збору становить 3 957 грн 60 коп. (з урахуванням коефіцієнту 0,8).
В свою чергу, позивач за зустрічним позовом просить суд відстрочити сплату судового збору.
Суд розглянувши клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору, зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року, у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001року, у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95), зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" (пункт 60).
Таким чином, звільнення від сплати судового збору відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) у випадках визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У той же час положення пунктів 1 і 2 частини 1 наведеної статті Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №940/2276/18.
Крім того, згідно чинного законодавства, господарському суду надано лише право, а не покладено обов'язок у будь-якому випадку задовольнити клопотання учасників судового процесу про відстрочення, розстрочення або звільнення їх від сплати судового збору, та оскільки зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" не підпадає під встановлені пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" випадки, а саме, предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем до позовної заяви не подано доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ч.5 ст.180 ГПК України, до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 ГПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 174, 180, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Релеванте" залишити без руху.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Релеванте" протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору за подання позову в сумі 3 957 грн 60 коп.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків зустрічної позовної заяви у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Рудь