вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.04.2026м. ДніпроСправа № 904/3344/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Моторної Є.І.
та представників:
прокурор: Міщук Н.П.;
від позивача: Закладний Ю.М. - самопредставництво;
від відповідача: Лисак П.О. - адвокат;
від третьої особи: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Криворізької східної окружної прокуратури, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест", м. Дніпро
про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Керівник Криворізької східної окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг" з позовною вимогою про витребування з чужого незаконного володіння, а саме відповідача на користь позивача нежитлового приміщення площею 221,6 кв.м, вбудоване в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (закрита реєстраційна справа за реєстраційним номером 2098820012000) (далі - спірне нежитлове приміщення).
Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.
У позовній заяві прокурор визначив третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест".
Позовні вимоги прокурор обгрунтовує незаконним, на підставі сфальсифікованих документів про вибуття з державної власності у приватну власність ОСОБА_1 спірного нежитлового приміщення, яке після державної реєстрації права власності 12.06.2020 було відчужено останнім за договором купівлі-продажу від 18.06.2020 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест".
Посилаючись на обставини набуття 09.11.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" у власність об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-12 площею 14622,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , у другий поверх якої вбудовано спірне нежитлове приміщення, прокурор стверджує про обізнаність цього Товариства про незаконність первинної державної реєстрації спірного нежитлового приміщення за ОСОБА_1 .
Прокурор також зазначає, що вже під час з'ясування підстав для представництва інтересів держави в суді, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 07.06.2025, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Снаг" у реєстрі за № 3943 було зареєстровано право власності на спірне нежитлове приміщення.
Прокурор доводить, що всі особи, задіяні у вибутті спірного нежитлового приміщення з державної у приватну власність відповідача, пов'язані між собою спільним інтересом з метою приховування факту недобросовісності останнього набувача нерухомого майна.
Заявляючи про своє процесуальне право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності уповноваженого державою органу здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах є достатнім для втручання прокурора.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивачі не здійснюють захист своїх інтересів.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Обгрунтовуючи наявність інтересів держави у спірних правовідносинах, які підлягають захисту прокурором, прокурор, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, зазначає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом, надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (пост. ВС від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Також прокурор зауважує, що інтереси держави, зокрема, полягають у володінні та ефективному використанні об'єктів державної власності з метою задоволення державної та суспільної потреби, у належному функціонуванні державного механізму, забезпеченні добробуту громадян України, у той час як незаконне відчуження державного майна порушує такі інтереси.
Попередньо, до звернення до суду, прокурор зобов'язаний повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про Фонд державного майна України" до основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема: управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України (п. 3); захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України (п. 4); здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства (п. 5).
Отже, Фонд державного майна України є уповноваженим органом у спірних правовідносинах, наділеним колом повноважень на захист інтересів держави щодо повернення у державну власність державного майна, яке було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства.
На виконання частин третьої, четвертої статті 53 ГПК України та частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Криворізькою східною окружною прокуратурою підготовлено запит до Фонду державного майна України від 12.02.2025 № 60-1158ВИХ-25 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування (а.с. 140 - 142 том 1), який було скеровано до обласної прокуратури для перенаправлення до Фонду.
У свою чергу Дніпропетровською обласною прокуратурою підготовлено лист № 15/4-129ВИХ-25 від 25.02.2025 та направлено відповідний запит до Фонду державного майна України (а.с. 245 том 1).
На зазначений запит Криворізької східної окружної прокуратури Фондом державного майна України надано відповідь (лист № 10-79-2-7369 від 21.03.2025), із якої вбачається, що Фондом дієвих та належних заходів, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства, зокрема шляхом пред'явлення позовної заяви, не вживалося (а.с. 143-144 том 1).
Листом № 60-3450ВИХ-25 від 17.06.2025 керівник Криворізької східної окружної прокуратури повідомив позивача про звернення до суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" про витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 144 том 1).
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
28.07.2025 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає про відсутність спірного нежитлового приміщення відповідно до технічного паспорту від 14.01.2021.
Указує відповідач також і на те, що належних доказів на підтвердження права власності позивача на спірне нежитлове приміщення не надано, а сам Фонд державного майна України підтверджує відсутність спірного майна на балансі та у віданні підприємства.
Також ТОВ "Снаг" стверджує, що прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували протиправність державної реєстрації за набувачами спірного нежитлового приміщення, зокрема висновків експертиз, рішень судів, доказів щодо підробки документів.
При цьому відповідач заявляє про свою добросовісність набуття спірного нежитлового приміщення та зазначає про те, що під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення, укладеного з ТОВ "Магма-Інвест", приватним нотаріусом (державним реєстратором) Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. було перевірено право власності на відчужуване нерухоме майно та встановлена відсутність будь-яких заборон чи обтяжень щодо його відчуження; спроби ототожнити ТОВ "Снаг" з іншими юридичними або фізичними особами суперечать принципу юридичної автономії та є неприйнятними без належних правових підстав.
Містить відзив на позовну заяву й посилання на те, що держава в особі Фонду державного майна України не вчинила жодних дій для реєстрації свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв'язку з чим негативні наслідки відсутності такої реєстрації покладаються саме на державу, а не на добросовісного набувача.
04.08.2025 Криворізькою східною окружною прокуратурою через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано відповідь на відзив, в якій прокурор указує на те, що до позовної заяви додано копію технічного паспорту від 14.12.2016 на спірне нежитлове приміщення, співставленням експлікації якого з технічним паспортом від 14.01.2021 можна зробити висновок, що спірне нежитлове приміщення площею 221,6 кв.м міститься під номерами 108 - 112 та 145 по другому поверху будівлі А-12 (№ 108 - приміщення 17,8 кв.м, № 109 - коридор 30,1 кв.м, № 110 - приміщення 73,0 кв.м, № 111 - приміщення 12,5 кв.м, № 112 - приміщення 12,7 кв.м та № 145 - приміщення 75,5 кв.м, разом 221,6 кв.м, як і площа спірного об'єкта).
Також прокурор зауважує, що у доданих до технічного паспорту від 14.01.2021 повідомленнях № 033/01-2021 та № 034/01-2021 зазначено, що нежитлова будівля літ. А-12 з актовою залою та нежитлові приміщення, вбудовані в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, можуть бути об'єднані в єдиний об'єкт без виконання будівельно-монтажних робіт; будівля за адресою: вул. Телевізійна, 3Л/1 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області потребує впорядкування (присвоєння) адреси у зв'язку з об'єднанням приміщень у будівлі.
Прокурор зазначає, що підставою для проведення державної реєстрації права приватної власності на спірне нежитлове приміщення за ОСОБА_1 (вперше) стали документи, які не можуть бути правовстановлюючими документами, на підставі яких відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на дату державної реєстрації) проводиться державна реєстрація права власності.
Містить відповідь на відзив посилання й на те, що у реєстраційній справі відсутнє свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом, або свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи їх дублікати.
За твердженням прокурора відповідно до відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у 2010 році Довгинцівським відділом ДВС Криворізького МУЮ накладено арешт на все нерухоме майно центру Стандартрудсепро та обтяження № 10279074 від 23.09.2010 залишається чинним і на теперішній час, що унеможливлює державну реєстрацію права приватної власності.
Відтак, на думку прокурора, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів ОСОБА_1 права власності на спірне нежитлове приміщення не набув, а спірне майно фактично поза волею власника вибуло з володіння держави в особі Фонду державного майна України.
Щодо недобросовісності набувачів прокурор зауважує, що ТОВ "Магма-Інвест" та ТОВ "Снаг", як набувачі спірного нежитлового приміщення, проявивши розумну обачність та проаналізувавши відомості щодо первинної реєстрації права власності на об'єкт, могли довідатися про набуття товариствами майна всупереч закону.
Прокурор зазначає, що враховуючи об'єктивну обізнаність ТОВ "Магма-Інвест" та ТОВ "Снаг" про незаконне заволодіння державним майном, фактичну пов'язаність юридичних осіб, останні не можуть вважатися добросовісними набувачами.
Указує прокурор і на те, що за встановлених обставин (вибуття спірного майна поза волею власника - держави в особі Фонду державного майна України) витребування майна у державну власність від останнього недобросовісного набувача є пропорційним втручанням у право власності відповідача, яке ґрунтується на законі, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві.
11.08.2025 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав заперечення на відповідь прокурора, в яких зазначає про те, що фактична відсутність об'єкта витребування унеможливлює виконання рішення.
Посилається відповідач також на те, що у матеріалах справи відсутні докази передання спірного нежитлового приміщення центру Стандартрудсепро, як не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності державної реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 , зокрема висновків експертиз, рішень судів (у тому числі щодо визнання недійсним аукціону з реалізації нерухомого майна № 031119/7 від 05.02.2007) або інших доказів на підтвердження підробки документів.
Указує останній також і про відсутність заборони відчуження (арешту) на нерухоме майно та його перебування в іпотеці відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що перевірено приватними нотаріусами (державними реєстраторами) при відчуження спірного нерухомого майна, а також набуття ТОВ "Снаг" права власності на нього.
11.08.2025 від позивача засобами поштового зв'язку надійшли пояснення, в яких останній зазначив про обґрунтованість позовних вимог з підстав, викладених прокурором у позовній заяві, та просив задовольнити позов Криворізької східної окружної прокуратури.
Разом із позовом Криворізькою східною окружною прокуратурою Дніпропетровської області подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, нежитлову будівлю - адміністративна будівля літ. А-12 з актовою залою, загальною площею 15048,1 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3Л/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279263412110);
- заборони відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Снаг" (код ЄДРПОУ - 40202976) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нежитлової будівлі - адміністративної будівлі літера А-12 з актовою залою, загальною площею 15048,1 кв.м, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3Л/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279263412110).
Ухвалою суду від 25.06.2025 заяву Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області задоволено повністю.
Ухвалою суду від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест".
29.07.2025 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС клопотання про витребування доказів, а саме: у Криворізької східної окружної прокуратури - листа Криворізької східної окружної прокуратури № 15/4129вих-25 від 25.02.2025 та у Фонду державного майна України - відповіді Фонду державного майна України на лист Криворізької східної окружної прокуратури № 60-115вих-25 від 12.02.2025, які вказані у пунктах 44 та 45 додатків до позовної заяви Криворізької східної окружної прокуратури.
06.08.2025 відповідач через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав клопотання про витребування оригіналів доказів на підтвердження приналежності спірного нерухомого майна до державної власності, вказаних у пунктах 4 - 8 додатків до позовної заяви, які були подані заявником позову в копіях низької якості.
08.08.2025 від Криворізької східної окружної прокуратури через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів від 06.08.2025.
Ухвалою суду від 05.09.2025 продовжено підготовче засідання у справі до 09.10.2025.
24.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС відповідач подав клопотання про залишення позову без руху з підстав недотримання прокурором вимог частини шостої статті 164 ГПК України щодо подання прокурором разом із позовом документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, а саме 1 226 872,61 грн.
У підготовчому засіданні 14.10.2025 представник відповідача адвокат Лисак П.О. заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою в підготовче засідання представника позивача та наполягав на його розгляді.
Прокурор проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його необгрунтованість.
Ухвалою суду від 14.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Лисака П.О. про залишення позову без розгляду.
Ухвалами суду від 14.10.2025 та від 13.11.2025 підготовче засідання відкладалося на 13.11.2025 та 25.11.2025 відповідно до з'ясування позиції Великої Палати Верховного Суду у питанні щодо застосування частини шостої статті 164 ГПК України за результатом звернення Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (відповідно до ухвали від 10.09.2025 у справі № 922/2555/21).
24.11.2025 Дніпропетровською обласною прокуратурою через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подано пояснення по суті спору та клопотання відповідача про витребування документів для огляду.
Під час підготовчого засідання, за результатом обговорення заявлених представником відповідача клопотань, протокольними ухвалами суду від 25.11.2025:
- відмовлено у клопотанні відповідача від 24.09.2025 про залишення позову без руху;
- відмовлено у клопотанні відповідача, поданому 29.07.2025, про витребування доказів;
- відмовлено у клопотанні відповідача від 06.08.2025 про витребування оригіналів доказів для огляду.
Ухвалою суду від 25.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2025 з викликом учасників справи; витребувано від позивача - Фонду державного майна України належним чином засвідчену якісну копію Плану приватизації державного науково-дослідного і проектного інституту по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ", затвердженого 20.11.1997 заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області Андросовим М.А.
27.11.2025 від прокурора надійшла для долучення до справи якісна копія Плану приватизації державного науково-дослідного і проектного інституту по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ", затвердженого 20.11.1997 заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області Андросовим М.А.
11.12.2025 позивач у справі подав клопотання про розгляд справи за відсутності його повноважного представника та повідомив, що явка представника у засідання суду неможлива через зайнятість у проведенні слідчих дій.
Також 11.12.2025 представник відповідача адвокат Кисилевич О.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з повітряною тривогою.
Судове засідання 11.12.2025 не відбулося через оголошення у місті Дніпрі повітряної тривоги, у зв'язку з чим ухвалою суду від 12.12.2025 чергове судове засідання призначено на 15.01.2026 з викликом учасників справи.
15.12.2025 позивач подав до суду копію Плану приватизації державного науково-дослідного і проектного інституту по збагаченню та агломерації руд чорних металів "МЕХАНОБРЧОРМЕТ", затвердженого 20.11.1997 заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області Андросовим М.А. разом із заявою про виконання вимог ухвали від 25.11.2025.
Протокольною ухвалою суду від 15.01.2026 за клопотанням представника відповідача оголошено перерву в судовому засіданні до 11:40 год того ж дня. У призначений для розгляду справи час судове засідання не відбулося, оскільки з 11:06 год й на час закінчення перерви в судовому засіданні (11:40 год) тривала повітряна тривога із загрозою атаки міста Дніпра збройними силами рф, у зв'язку з чим ухвалою суду від 19.01.2026 чергове судове засідання призначено на 03.02.2026 з викликом учасників справи.
У судове засідання, призначене на 03.02.2026, з'явилися прокурор Міщук Н.П., представник позивача Закладний Ю.М. та представник відповідача адвокат Кисилевич О.В., однак засідання суду не відбулося у зв'язку з відсутністю у приміщенні господарського суду енергопостачання, що підтверджується відповідним актом № 09/26, складеним відповідальними особами господарського суду.
Ухвалою суду від 06.02.2026 призначено судове засідання у справі на 12.02.2026 з викликом учасників справи.
У судове засідання, призначене на 12.02.2026, з'явилися прокурор Міщук Н.П., представник позивача Закладний Ю.М. та представник відповідача адвокат Кисилевич О.В., однак засідання суду не відбулося у зв'язку з відсутністю у приміщенні господарського суду енергопостачання, що підтверджується актом № 16/26, складеним відповідальними особами господарського суду.
Ухвалою суду від 16.02.2026 призначено чергове судове засідання у справі на 19.02.2026, в якому оголошено перерву до 04.03.2026; викликано учасників справи в судове засідання.
Ухвалою суду від 04.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні та призначено його на 17.03.2026 з викликом учасників справи.
У судове засідання, призначене на 17.03.2026, з'явилися прокурор Міщук Н.П., представник позивача Закладний Ю.М. та представник відповідача адвокат Кисилевич О.В., однак засідання суду не відбулося через перебої в роботі сервісу відеоконференцзв'язку ЄСІКС (різноманітні помилки на стороні сервера при завантаженні вебсторінки сервісу), що підтверджується відповідним актом відповідальних працівників суду, затвердженим керівником апарату господарського суду.
Ухвалою суду від 17.03.2026 призначено судове засідання у справі на 26.03.2026; викликано учасників справи в судове засідання.
Ухвалою суду від 26.03.2026 оголошено перерву в судовому засіданні та призначено його на 07.04.2026 з викликом учасників справи.
Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 07.04.2026, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою, сформованою системою діловодства "ДСС" (а.с. 52 том 3).
За змістом частини першої статті 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника третьої особи.
За результатом судового засідання 07.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Наказом Міністерства промисловості України та Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 21.12.1994 № 59/324 створено Державний науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації і сертифікації продукції гірничорудної промисловості (центр "Стандартрудсепро") як орган по сертифікації продукції з правами юридичної особи.
Пунктом 7 зазначеного наказу визначено, що директору інституту Механобрчормет Грицині О.Є. безкоштовно передати, а керівнику центру Маковею В.П. прийняти на баланс основні фонди та службові приміщення, які знаходяться в оперативному віданні Центру, для чого скласти розподільчий баланс (а.с. 28 том 1).
Розпорядженням виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів від 13.01.1995 зареєстровано Державний науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості (центр Стандартрудсепро) за адресою: 324087, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3 (а.с. 28 на звороті том 1).
Статут центру Стандартрудсепро (нова редакція) затверджено наказом Міністерства промислової політики України № 233 від 29.06.2006, яким визначено, що вказане підприємство створено на державному майні та підпорядковане Міністерству промислової політики України (а.с. 37 - 41 том 1).
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Статуту майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.
Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Пунктом 4.4 Статуту передбачено, що відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з Мінпромполітики України у порядку, що встановлений чинним законодавством. Одержані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються виключно на інвестиції підприємства і є державною власністю.
Наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 20.11.1997 № 12/55-ПП затверджено план приватизації науково-дослідного і проектного інституту "Механобчормет", розроблений комісією з приватизації (а.с. 29 том 1).
Як убачається із залученого до матеріалів справи плану приватизації (а.с. 33 на звороті том 1), до об'єктів, що не підлягають приватизації, належать виробничі приміщення площею 221,6 кв.м для центру "Стандартрудсепро" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3 (пункт 4.2 розділу 4 плану приватизації).
Також згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області "Про створення акціонерного товариства" від 01.12.1997 № 12/330-АО Відкритому акціонерному товариству Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" передано об'єкти відповідно до переліку (а.с. 36 том 1), зокрема будівлю (проектний корпус з актовою залою), за вилученням виробничих приміщень площею 221,6 кв.м для центру "Стандартрудсепро" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3, інв. номер об'єкта 010037 (п. 4.2 плану приватизації державного науково-дослідного і проектного інституту по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет", затвердженого наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській обл. від 20.11.1997 № 12/55-ПП).
Як убачається з листа Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" № 192 від 21.02.2025, в архіві підприємства знаходиться на зберіганні архівна справа на приміщення, вбудоване у ІІ поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 221,6 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3 (пропонована адреса 3Л/2), згідно з якою, станом на 31.12.2012 право власності в КП "Криворізьке РБТІ" ДОР" не зареєстроване, користувачем зазначено Державний науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничодобувної промисловості Стандартрудсепро (а.с. 94 том 1).
Відповідно до інвентаризаційної справи № 10564 у 2006 році технічну інвентаризацію зазначеного приміщення проведено на замовлення центру Стандартрудсепро (а.с. 94 на звороті - 110 том 1).
За наказом Агентства держмайна України Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 20.03.2013 № 51 вирішено припинити шляхом ліквідації Державне підприємство науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості (центр Стандартрудсепро), код ЄДРПОУ 20294989, що знаходиться за адресою: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, 3 (а.с. 42-43 том 1).
За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.11.2019 № 1101-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна" та актом приймання передачі від 20.12.2019 передано цілісний майновий комплекс державного підприємства науково-дослідного і впроваджувального центру стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості (код ЄДРПОУ 20294989) зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства до сфери управління Фонду державного майна (а.с. 44 - 53 том 1).
Разом з тим відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 12.06.2020 приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Лазоренко Лідією Євгенівною зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, вбудоване в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 221,6 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, будинок 3л/1, приміщення 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2098820012000, далі - спірний об'єкт нерухомого майна, спірне нежитлове приміщення) за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 36854395).
Документами, поданими для державної реєстрації, зазначено: протокол проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, серія та номер: № 031119/7, виданий 05.02.2007, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнор"; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 09.02.2007, видавник: Державне підприємство Державний науково-дослідний і впроваджувальний центр стандартизації та сертифікації продукції гірничорудної промисловості (Центр Стандартрудсепро); акт про затвердження результатів торгів (у формі аукціону), серія та номер: б/н, виданий 05.02.2007, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнор"; технічний паспорт, серія та номер: № 180/16, виданий 14.12.2016, видавник: ФОП Кучерявенко Олександр Миколайович (а.с. 54 том 1).
У подальшому 18.06.2020 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман Іриною Іванівною право власності на спірний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" (код ЄДРПОУ 42483359, номер відомостей про речове право: 36936731) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2372, бланки НОН 102779, НОН 102780, виданий 18.06.2020.
До цього, а саме 09.11.2018 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. А-12, площею 14622,7 кв.м, проектного корпусу з актовою залою за вилученням виробничих приміщень, площею 221,6 кв.м для центру "Стандартрудсепро" та пішохідною галереєю літ. а-1, площею по зовнішньому виміру 553,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3л/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1690090312110) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" (код ЄДРПОУ 42483359, номер відомостей про речове право: 28843340) на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: ННК 836527, виданий 09.11.2018, зареєстровано в реєстрі за № 1687 (а.с. 55 - 57 том 1).
Відповідно до наявного в матеріалах справи свідоцтва серії ННК номер 836527 від 09.11.2018 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Рукавіциним Ігорем Анатолійовичем на підставі акта про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження, затвердженого відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 04.10.2018 посвідчено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" належить на праві власності майно, що складається з: нежитлової будівлі літ. А-12 площею 14622,7 кв.м, проектного корпусу з актовою залою за вилученням виробничих приміщень, площею 221,6 кв.м, для центру "Стандартрудсепро" та пішохідною галереєю літ. а-1, площею по зовнішньому виміру 553,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок під номером 3л/1, яке придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" за 9511600,00 грн, що раніше належало Публічному акціонерному товариству "Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів "Механобрчормет" на підставі наказу Фонду державного майна України № 12/330-АО від 01.12.1997, переліку майна, переданого до Статутного фонду ВАТ НДПІ "Механобрчормет" від 07.12.2004, зі змінами та доповненнями (а.с. 70 том 1).
За результатами об'єднання зазначеного вище об'єкта нерухомого майна (1690090312110), належного ТОВ "Магма-Інвест", та спірного об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 2098820012000), зареєстрованого 18.06.2020 за ТОВ "Магма-Інвест", рішенням приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Рукавіцина Ігоря Анатолійовича № 56366246 від 29.01.2021 відповідні розділи Державного реєстру прав та реєстраційні справи закрито та рішенням № 56365070 від 29.01.2021 утворено новий об'єкт, відкрито новий розділ, сформовано нову реєстраційну справу, перенесено відомості про речові права, а також присвоєно новий реєстраційний номер такому об'єкту - 2279263412110.
Відтак за Товариством з обмеженою відповідальністю "Магма-Інвест" зареєстровано право власності на новостворений об'єкт нерухомого майна - адміністративну будівлю літ. А-12 з актовою залою, загальною площею 15048,1 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279263412110, дата державної реєстрації 27.01.2021).
Рішенням виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради "Про впорядкування адресного господарства" № 58 від 25.01.2021 присвоєно поштову адресу нежитловій будівлі літ. А-12, загальною площею 15048,1 кв.м: вулиця Телевізійна, будинок 3л/1 (а.с. 112 том 1).
07.06.2025 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман Іриною Іванівною зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - адміністративну будівлю літ. А-12 з актовою залою, загальною площею 15048,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3л/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2279263412110) за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Снаг" (код ЄДРПОУ 40202976, номер відомостей про речове право: 60224051) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3943, НТТ 306658, НТТ 306659, виданий 07.06.2025 (а.с. 55 - 57, 112 на звороті - 114 том 1).
Відповідно до обгрунтувань, покладених в основу підстав позову, прокурор стверджує, що спірний об'єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення, вбудоване в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, загальною площею 221,6 кв.м) на підставі підроблених документів незаконно вибув із державної власності в особі Фонду державного майна України та на теперішній час перебуває у володінні ТОВ "Снаг", яке є останнім недобросовісним набувачем майна та належним відповідачем за віндикаційним позовом, що є підставою для витребування його з чужого незаконного володіння.
Указані обставини і стали причиною виникнення спору.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20).
Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) виснувала, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Викладене й обумовлює предмет доказування у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
За частинами першою та другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.
Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387, 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.
Отже, неправомірність набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а набуття права власності може залежати від законності та добросовісності такого набуття.
Господарським судом установлено, що вперше право власності на спірний об'єкт нерухомого майна незаконно зареєстроване 12.06.2020 за ОСОБА_1 на підставі протоколу проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, акта приймання-передачі нерухомого майна, акта про затвердження результатів торгів (у формі аукціону), які містять очевидні ознаки підробки документів, а також технічного паспорта.
Так, у протоколі Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнор" № 031119/7 від 05.02.2007 проведення аукціону та в акті про затвердження результатів торгів (у формі аукціону) від 05.02.2007 зазначено, що ОСОБА_1 документований паспортом громадянина України, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 17.10.2014 Апостолівським РСГУДМС України в Дніпропетровській області (а.с. 59 - 62 том 1).
Листом № 1201.4.1-2086/12.3-25 від 24.02.2025 Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області підтвердило, що згідно архівних та діючих обліків 17.10.2014 Апостолівським РС ГУДМС України в Дніпропетровській області оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 66-67 том 1).
До того ж у зазначеному протоколі зазначено, що кошти (ціну лота: № 2 - об'єкт нерухомого майна - виробничі приміщення загальною площею 221,6 кв.м за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, будинок 3л/1, приміщення 1) покупець повинен сплатити на депозитний рахунок № 37313001010793 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 34545876.
Однак, за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 34545876 має юридична особа - Центрально-міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яку зареєстровано лише 20.03.2007 (дата запису: 20.03.2007, номер запису: 12271020000008786).
Також листом від 31.03.2025 № 26947 Центрально-міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області повідомив, що депозитний рахунок № 37313001010793 в УДКСУ у Центрально-міському районі м. Кривого Рогу, МФО 805012, код ЄДРПОУ 34545876 відкрито лише 20.04.2007. За період з 20.04.2007 по 31.12.2008 згідно з книгою обліку депозитних сум грошові кошти за придбані начебто на аукціоні об'єкти нерухомого майна не надходили (а.с. 67 на звороті том 1).
З інформації виконкому Довгинцівської районної ради в місті Кривому Розі, викладеної у листі № 8/26-103 від 28.02.2025, убачається, що рішення про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна: вул. Телевізійна, 3Л/1, приміщення 1, не приймалися (а.с. 110-111 том 1).
Статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на час спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Частиною третьою статті 10 цього Закону передбачено, що державний реєстратор, серед іншого, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок у редакції станом на дату державної реєстрації).
Згідно з пунктом 6 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.
Відповідно до пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком.
Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
За статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" протокол проведення аукціону з реалізації нерухомого майна, акт приймання-передачі нерухомого майна, акт про затвердження результатів торгів (у формі аукціону), технічний паспорт не є тими документами, на підставі яких може бути проведена реєстрація права приватної власності.
Також відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 23.09.2010 Довгинцівським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції накладено арешт на все нерухоме майно центру Стандартрудсепро (реєстраційний номер обтяження: 10279074, а.с. 58 том 1), який є чинним і на теперішній час, що унеможливлювало реєстрацію права приватної власності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Тому реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.
Відповідно до пунктів 2 - 4, 6 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції станом на дату державної реєстрації) підставами для відмови в державній реєстрації прав є: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
За встановлених судом обставин державним реєстратором всупереч вимогам статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 12.06.2020 було прийнято рішення про проведення за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна.
З огляду на викладене ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення, вбудоване в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, не набув, а спірне майно фактично поза волею власника незаконно вибуло з володіння держави в особі Фонду державного майна України.
У цьому сенсі, а також під час оцінки правомірності подальших угод на відчуження спірного об'єкта нерухомості та добросовісності відповідача й третьої особи у цій справі, важливим є загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 10.02.2021 у справі № 6/1-10).
ТОВ "Магма-Інвест" та ТОВ "Снаг", як набувачі спірного майна, проявивши розумну обачність та проаналізувавши відомості щодо первинної реєстрації права власності на об'єкт, могли довідатися про набуття товариствами майна всупереч закону.
Так, пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України встановлено, що добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства.
Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 (пункт 40)). На необхідності оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово наголошувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, пункт 46.1 постанови від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, пункт 6.43 постанови від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).
Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права. Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку відповідно до приписів статті 387 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 754/9233/17 наголосив на тому, що питання щодо добросовісності набувача вирішується у кожній справі окремо.
Суд зазначає, що добросовісність у правовому аспекті передбачає вчинення особою дій, які відповідають розумним і законним очікуванням, характеризуються чесністю, відкритістю та відсутністю наміру ввести в оману іншу сторону. Однак обачність особи щодо потенційних ризиків під час набуття права власності на спірне майно не є самостійним доказом її добросовісної поведінки, а є лише елементом, що може свідчити про відповідальне ставлення особи до своїх обов'язків.
При вирішенні питання добросовісності набуття права власності на спірне майно визначальне значення мають не тільки обачність та інформованість особи про ризики, але й наявність або відсутність об'єктивних юридичних підстав, які б викликали сумніви у правомірності правочину. Добросовісність особи не може визначатися лише фактом існування спору, а повинна оцінюватися на підставі всіх обставин, які підтверджують її право діяти відповідно до закону.
У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування приписів частини п'ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п'ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2026 у справі № 904/1675/25).
Схожі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 354/160/25, від 01.12.2025 у справі № 354/419/25.
Керівником окружної прокуратури зазначено про те, що за подібних обставин ним пред'явлено позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ТОВ "ТП Імпульс", треті особи - АТ "НДПІ "Механобрчормет", ТОВ "Макрос-Консалт" та ОСОБА_1 про витребування майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (поряд зі спірним нерухомим майном), з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позову прокурор послався на обставини незаконного заволодіння ОСОБА_1 у 2019 році державним майном (будівлями електропідстанцій), які перебували у статутному фонді АТ "НДПІ "Механобрчормет", та подальшою перереєстрацією у 2020-2021 роках права приватної власності за ТОВ "Макрос-Консалт" та ТОВ "ТП Імпульс".
При цьому за відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України встановлено, що з моменту державної реєстрації у 2020 році юридичної особи ТОВ "ТП Імпульс" (код ЄДРПОУ - 43580502) єдиним засновником та директором товариства є ОСОБА_2 , місцезнаходження юридичної особи зазначено АДРЕСА_2 , тобто адреса нежитлової будівлі, в яку вбудовано спірне нерухоме майно (а.с. 126 на звороті - 128 том 1).
Крім того, у 2020 році у складі учасників ТОВ "Макрос-Консалт" (код ЄДРПОУ - 43170303) були ОСОБА_1 та ТОВ "ТП Імпульс" (в особі директора ОСОБА_2 ), що підтверджується рішенням єдиного учасника № 1 від 26.02.2020, протоколами загальних зборів № 2 та № 3 від 02.04.2020 та 06.04.2020 (а.с. 129 - 136 том 1).
Також ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень (підробка та використання у 2020 році у нотаріуса завідомо підроблених документів та в закінченому замаху на заволодіння державним майном, яке знаходиться в місті Одеса), кримінальне провадження № 12020160000001205 від 16.10.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито у зв'язку зі смертю обвинуваченого.
За вказаних обставин ТОВ "Снаг" (в особі єдиного засновника ОСОБА_2 ) не могло не знати про незаконну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на спірне нерухоме майно.
При цьому за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Снаг" має тісні зв'язки з ТОВ "Магма-Інвест", оскільки ОСОБА_2 (єдиний засновник ТОВ "Снаг" та ТОВ "ТП Імпульс") та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "Магма-Інвест" - ОСОБА_3 мають спільне зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_4 ), що свідчить про можливість цих фізичних осіб спільно впливати на діяльність указаних товариств.
Крім того, ТОВ "Санкоін Інвест" (код ЄДРПОУ - 34489005) є засновником ТОВ "Магма-Інвест", має однакові контакти з ТОВ "Снаг" та ТОВ "ТП Імпульс"; директором ТОВ "Санкоін Інвест" є Ушакова Н.П. , яка від імені ТОВ "Снаг" на підставі довіреності уклала договір купівлі-продажу спірного майна з ТОВ "Магма-Інвест".
Добросовісність набувача передбачає не лише звіряння відомостей про права на нерухоме майно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також розумну обачність набувача. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на важливості встановлення розумної обачності як критерію добросовісного набувача, зокрема, у постановах від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 30.01.2019 у справі № 357/9328/15-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.05.2018 у справі № 469/1393/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц. Тому набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів щодо прав інших осіб на нерухоме майно, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним.
Отже, указані вище обставини, з огляду на оцінку доказів за критерієм вірогідності, у своїй сукупності виключають можливість формування добросовісного правового титулу та унеможливлюють збереження права власності за недобросовісним набувачем, а тому є підстави для витребування спірного нежитлового приміщення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг" на користь Фонду державного майна України на підставі статті 387 ЦК України.
При цьому судом враховано, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.11.2018 у справі № 372/2592/15-ц зазначила, що висновки ЄСПЛ потрібно застосовувати не безумовно, а із урахуванням фактичних обставин справи, оскільки ЄСПЛ рекомендував оцінювати дії не тільки органів держави-відповідача, але і самого скаржника. Це пов'язано з тим, що певні випадки порушень, на які особа посилається як на підставу для застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, можуть бути пов'язані із протиправною поведінкою самого набувача майна.
Суд зазначає, що має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011 (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16.02.2017 (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Водночас не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування (повернення) майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб.
Отже, витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції. (див. постанови ВП ВС від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, Верховного Суду від 16.08.2023 у справі № 490/6324/19).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 916/731/21, від 04.12.2024 у справі 910/21329/17.
Оцінюючи зазначені критерії з урахуванням обставин цієї справи, суд зазначає, що задоволення позову не призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та неправомірного втручання у право власності ТОВ "Снаг" на спірне майно, оскільки таке втручання відповідає вимогам закону, тоді як набуття відповідачем права власності на спірне майно суперечить приписам законодавства, враховуючи доведене недобросовісне набуття такого майна у приватну власність.
За вказаних обставин позов підлягає задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору в загальній сумі 15933,67 грн, що складаються із судового збору в сумі 14722,47 грн за подання до господарського суду позовної заяви та судового збору в сумі 1211,20 грн за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 202, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
Позов Керівника Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг" про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити повністю.
Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг" (ідентифікаційний код 40202976; місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вахи Арсанова (стара назва - Рокосовського), буд. 6, кв. 3) на користь Фонду державного майна України (ідентифікаційний код 00032945; місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9) нежитлове приміщення площею 221,6 кв.м, вбудоване в другий поверх дванадцятиповерхової нежитлової будівлі, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Телевізійна, будинок 3Л/1, приміщення 1 (закрита реєстраційна справа за реєстраційним номером 2098820012000).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Снаг" (ідентифікаційний код 40202976; місцезнаходження: 50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вахи Арсанова (стара назва - Рокосовського), буд. 6, кв. 3) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38) судовий збір у сумі 15933,67 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.05.2026.
Суддя І.І. Колісник