07.05.2026 м.Дніпро Справа № 904/3923/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Джепи Ю.А. (доповідач),
суддів: Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання: Федорчук В.С.,
за участю представників:
від скаржника (відповідача): Касьян М.С. (поза межами приміщення суду) - адвокат,
від позивача: Черненко Є.І. (поза межами приміщення суду) - самопредставництво,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/3923/25 (суддя Новікова Р.Г.), повний текст рішення складено 09.02.2026
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" м.Кривий Ріг
до фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича м.Кривий Ріг
про стягнення суми боргу за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 127891,01 грн, суми боргу з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 330,66 грн, пені у розмірі 1966,26 грн, 3%річних у розмірі 1616,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 5450,99 грн
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до фізичної особи Школьного Дмитра Миколайовича про стягнення суми боргу за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 127891,01 грн, суми боргу з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 330,66 грн, пені у розмірі 1966,26 грн, 3%річних у розмірі 1616,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 5450,99 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язань з оплати послуг з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №5161/жб від 01.11.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/3923/25 позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича про стягнення суми боргу за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 127891, 01 грн, суми боргу з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 330,66 грн, пені у розмірі 1966,26 грн, 3%річних у розмірі 1616,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 5450,99 грн - задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» суму боргу за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 127891,01 грн, суму боргу з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 330,66 грн, пеню у розмірі 1961,41 грн, 3%річних у розмірі 1616,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 5450,99 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3027,89 грн. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 4,85 грн.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням до Центрального апеляційного господарського суду звернувся фізична особа-підприємець Школьний Дмитро Миколайович з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/3923/25 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Скаржник зазначає, що позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» - не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії у розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» та п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , яке належить Школьному Дмитру Миколайовичу на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2005 ВСЕ №472453, зареєстрованого за №216, є напівпідвальним приміщенням, у якому з моменту будівництва будинку відсутні будь-які системи та мережі централізованого опалення, а тому воно ніколи не було підключене до системи теплопостачання будинку та не могло отримувати послуги теплопостачання.
Скаржник посилається на комунальну картку №305 від 28.11.2005, складену представниками позивача, згідно з якою відповідач абонентом не являється. Також наполягає, що між сторонами у 2021 році не укладалося жодних типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії, незважаючи на посилання позивача на типовий індивідуальний договір №5161/жб від 01.11.2021.
Апелянт зазначає, що після передачі у 2008 році об'єктів АТ «Криворізька теплоцентраль» до КПТМ «Криворіжтепломережа», а також подальшого повернення функцій виконавця послуг АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011, відповідач не вчиняв жодних дій щодо встановлення договірних відносин із позивачем, оскільки не був та не є споживачем теплової енергії. Позивач не надав інформації щодо передачі особових рахунків (абонентів) від КПТМ «Криворіжтепломережа» до АТ «Криворізька теплоцентраль» стосовно будинку АДРЕСА_1.
На думку скаржника, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 73 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не здійснив повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Скаржник наголошує, що позивач не довів факту надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії, а тому відсутні правові підстави для стягнення 127891,01 грн боргу за теплову енергію, 330,66 грн плати за абонентське обслуговування, 1966,26 грн пені, 1616,10 грн 3% річних та 5450,99 грн інфляційних втрат.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» просить Центральний апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Так, АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тобто суб'єктом господарювання, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та здійснює постачання теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу.
Позивач наголошує, що постачання теплової енергії є комунальною послугою відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а згідно з п. 1 ч. 2 ст. 8 та ч. 1 ст. 16 цього Закону виконавець комунальної послуги зобов'язаний забезпечувати її безперервне надання, крім перерв на міжопалювальний період. Також позивач посилається на ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», відповідно до якої теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу у забезпеченні тепловою енергією за наявності технічної можливості підключення до мережі, а тому надання послуги теплопостачання є його законодавчим обов'язком.
Власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , вбудованого у напівпідвал чотирьохповерхового житлового будинку, є Школьний Дмитро Михайлович, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що після ухвалення рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3923/25 від 29.01.2026 відповідач фактично визнав наявність заборгованості та правомірність рішення суду, звернувшись до АТ «Криворізька теплоцентраль» із гарантійним листом від 20.02.2026, у якому визнав позовні вимоги у справі №904/3923/25, зобов'язався сплачувати загальну суму боргу рівними частинами по 1372,52 грн протягом 36 місяців до 20 числа кожного місяця та просив зарахувати перший платіж у розмірі 4000 грн, який був здійснений відповідачем із зазначенням у призначенні платежу номера справи №904/3923/25.
Позивач також посилається на Протокол №2 засідання постійно діючої комісії з реструктуризації дебіторської заборгованості споживачів АТ «Криворізька теплоцентраль», яким було вирішено укласти з Школьним Дмитром Миколайовичем договір реструктуризації заборгованості строком на 12 місяців за умови сплати поточних платежів, 10% основної суми боргу, штрафних санкцій та судового збору.
На думку позивача, такі дії відповідача свідчать про визнання ним факту споживання теплової енергії приміщенням АДРЕСА_1 , наявності заборгованості, правомірності її нарахування та законності рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026.
На підтвердження цієї позиції позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, відповідно до якого визнанням боргу можуть вважатися дії боржника, спрямовані на підтвердження існування заборгованості, зокрема письмове гарантування сплати боргу, прохання про відстрочення чи реструктуризацію, підписання актів звірки або часткова сплата заборгованості.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль»» об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста були передані ДП «Криворізька теплоцентраль».
Виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячого водопостачання для будинку за адресою: АДРЕСА_1, є Позивач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль».
Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30.07.2004 здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича. Основний вид діяльності - 47.19 «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , належить на праві власності Школьному Дмитру Миколайовичу на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2005 ВСЕ №472453, зареєстрованого за №216. У приміщенні розташований магазин «Світ рибалки».
01.10.2021 Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» розмістило на своєму офіційному вебсайті типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласниками багатоквартирного будинку не було прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин та не укладено відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У зв'язку з цим з 01.11.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який у Позивача обліковується за реквізитами №5161/жб від 01.11.2021 щодо приміщення АДРЕСА_1.
Пунктом 4 договору №5161/жб від 01.11.2021 передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору є, зокрема, факт отримання послуги.
Відповідно до актів технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 20.09.2017 та 10.02.2022, а також свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 21.06.2017 та від 28.09.2021, у будинку АДРЕСА_1 встановлений комерційний прилад обліку теплової енергії. Прилад-розподілювач теплової енергії у будинку не встановлений.
Факт постачання теплової енергії у періоди листопад 2021 року - березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року, листопад 2023 року - березень 2024 року, листопад 2024 року - березень 2025 року підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія:
акт №б/н від 27.10.2021;
акт №282 від 01.04.2022;
акт №550 від 04.11.2022;
акт №260 від 23.03.2023;
акт №548 від 17.11.2023;
акт №258 від 28.03.2024;
акт №46 від 02.11.2024;
акт №263 від 27.03.2025.
Подача та припинення подачі теплоносія здійснювалися на виконання рішень виконавчого комітету Криворізької міської ради:
№490 від 22.09.2021 «Про початок опалювального сезону 2021/2022 років»;
№158 від 23.03.2022 «Про закінчення опалювального сезону 2021/2022 років»;
№760 від 28.09.2022 «Про початок опалювального сезону 2022/2023 років»;
№338 від 22.03.2023 «Про закінчення опалювального сезону 2022/2023 років»;
№1162 від 20.09.2023 «Про початок опалювального сезону 2023/2024 років»;
№339 від 18.03.2024 «Про закінчення опалювального сезону 2023/2024 років»;
№1157 від 20.09.2024 «Про початок опалювального сезону 2024/2025 років»;
№401 від 24.03.2025 «Про закінчення опалювального сезону 2024/2025 років».
Відповідно до інформації, оприлюдненої на офіційному сайті АТ «Криворізька теплоцентраль», для категорії споживачів «інші споживачі» встановлено тарифи на теплову енергію:
рішенням виконкому Криворізької міської ради №529 від 22.10.2021 (з урахуванням рішення №865 від 19.10.2022) - 5344,26 грн/Гкал з ПДВ;
рішенням виконкому Криворізької міської ради №1273 від 18.10.2023 - 4581,12 грн/Гкал з ПДВ;
рішенням виконкому Криворізької міської ради №1195 від 26.09.2024 - 4700,00 грн/Гкал з ПДВ;
рішенням виконкому Криворізької міської ради №242 від 24.02.2025 - 4798,98 грн/Гкал з ПДВ.
Позивачем розраховано та встановлено коефіцієнт перерахунку у зв'язку із зміною ціни природного газу для категорії споживачів "інші споживачі": за листопад 2021 - 1,374067878; за грудень 2021 - 1,135819739; за січень 2022 - 0,727222104; за лютий 2022 - 0,435223586; за березень 2022 - 1,293857709; за листопад 2023 - 1,129800000; за грудень 2023 - 1,065550000; за січень 2024 - 1,033770000; за лютий 2024 - 1,003950000; за березень 2024 - 0,974670000; за листопад 2024 - 1,091400000; за грудень 2024 - 1,102700000; за січень 2025 - 1,178300000; за лютий 2025 - 1,198800000; за березень 2025 - 1,231300000.
Позивач здійснював розрахунок обсягу спожитої Відповідачем теплової енергії з використанням показників комерційного приладу обліку теплової енергії та загальної площі нежитлового приміщення Відповідача. До складу нарахувань входили плата за опалення нежитлового приміщення та плата за абонентське обслуговування.
Відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) на загальну суму 132 218, 21 грн за спожиту теплову енергію за періоди листопад 2021 року - березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року, листопад 2023 року - березень 2024 року, листопад 2024року - березень 2025 року та загальну суму 330, 66 грн боргу за абонентське обслуговування за період листопад 2021 року - березень 2025року за адресою: АДРЕСА_1, відбувалось постачання теплової енергії та надавались послуги з абонентського обслуговування:
- у періоди листопад 2021 року - березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року, листопад 2023 року - березень 2024 року, грудень 2024 року за актом №31705 від 31.12.2024 - 20,61 Гкал теплової енергії на суму 106815,34 грн; отримана послуга з абонентського обслуговування за грудень 2024 року на суму 8,34 грн. Загальна сума дорівнює 106823,68 грн (з ПДВ);
- у листопаді 2021 року за актом №33007 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн (з ПДВ);
- у грудні 2021 року за актом №33010 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн (з ПДВ);
- у січні 2022 року за актом №33011 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,02 грн (з ПДВ);
- у лютому 2022 року за актом №33012 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,27грн (з ПДВ);
- у березні 2022 року за актом №33013 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7грн27коп. (з ПДВ);
- у квітні 2022 року за актом №33014 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн (з ПДВ);
- у травні 2022 року за актом №33015 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 7,28 грн (з ПДВ);
- у червні 2022 року за актом №33016 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у липні 2022 року за актом №33017 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у серпні 2022 року за актом №33018 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у вересні 2022 року за актом №33019 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у жовтні 2022 року за актом №33020 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у листопаді 2022 року за актом №33021 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у грудні 2022 року за актом №33022 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у грудні 2022 року за актом №3339 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у січні 2023 року за актом №33340 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у лютому 2023 року за актом №33341 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8 грн (з ПДВ);
- у березні 2023 року за актом №33342 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у квітні 2023 року за актом №33343 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у травні 2024 року за актом №33345 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у червні 2023 року за актом №33346 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у липні 2023 року за актом №33347 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у серпні 2023 року за актом №33353 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у вересні 2023 року за актом №33358 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у жовтні 2023 року за актом №33360 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у листопаді 2023 року за актом №33362 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у грудні 2023 року за актом №33364 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у січні 2024 року за актом №33365 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у лютому 2024 року за актом №33367 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у березні 2024 року за актом №33369 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8грн34коп. (з ПДВ);
- у квітні 2024 року за актом №33370 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8грн34коп. (з ПДВ);
- у травні 2024 року за актом №33372 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у червні 2024 року за актом №33380 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у липні 2024 року за актом №33385 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у серпні 2024 року за актом №33388 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у вересні 2024 року за актом №33391 від 31.12.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у жовтні 2024 року за актом №24811 від 31.10.2024 отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн (з ПДВ);
- у листопаді 2024 року за актом №27790 від 30.11.2024 - 1,18 Гкал теплової енергії на суму 6052,91 грн; отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн Загальна сума дорівнює 6061,25 грн (з ПДВ);
- у січні 2025 року за актом №28386 від 31.01.2025 - 1,86 Гкал теплової енергії на суму 10300,70 грн; отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн. Загальна сума дорівнює 10309,04 грн (з ПДВ);
- у лютому 2025 року за актом №37471 від 28.02.2025 - 1,26 Гкал теплової енергії на суму 7099, 30 грн; отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн. Загальна сума дорівнює 7107, 64 грн (з ПДВ);
- у березні 2025 року за актом №43174 від 31.03.2025 - 0,33 Гкал теплової енергії на суму 1949, 96 грн; отримана послуга з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн. Загальна сума дорівнює 1958,30 грн (з ПДВ).
Позивачем проведено перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2024 №127, що підтверджується актами:
№37471/03338 від 28.02.2025 на суму -2163,60 грн;
№37471 від 28.02.2025 на суму -2163,60 грн.
Супровідними листами Позивач направляв на адресу Відповідача рахунки-фактури та акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг).
За твердженням Позивача, за періоди листопад 2021 року - березень 2022 року, листопад 2022 року - березень 2023 року, листопад 2023 року - березень 2024 року, листопад 2024 року - березень 2025 року Відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 127891,01 грн та отримано послуги з абонентського обслуговування на суму 330,66 грн, які Відповідачем не сплачені.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою Позивачем нараховано: пеню у розмірі 1966,26 грн; 3% річних у розмірі 1616,10 грн; інфляційні втрати у розмірі 5450,99 грн.
Відсутність оплати заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних стала підставою для виникнення спору та звернення Позивача до суду.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування, а також нарахованих пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 АТ «Криворізька теплоцентраль» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_1.
Також установлено, що ФОП Школьний Дмитро Миколайович є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 загальною площею 140,8 кв.м у вказаному будинку, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договором купівлі-продажу від 20.10.2005. Матеріалами справи підтверджується використання зазначеного приміщення для здійснення господарської діяльності магазину «Світ рибалки».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, місцевий господарський суд правильно виходив із того, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, а також положеннями Цивільного кодексу України щодо публічного договору та договору приєднання.
Господарським судом установлено, що 01.10.2021 позивач оприлюднив на своєму офіційному веб-сайті типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» набрав чинності через 30 днів після його опублікування, оскільки співвласниками багатоквартирного будинку не було прийнято рішення про іншу модель договірних відносин та не укладено іншого договору з виконавцем послуг.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 01.11.2021 між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі публічного договору приєднання №5161/жб від 01.11.2021.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сам факт отримання відповідачем послуг теплопостачання свідчить про приєднання до умов договору, що прямо передбачено пунктом 4 договору та пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії. Відсутність окремо підписаного сторонами письмового примірника договору не свідчить про відсутність між сторонами правовідносин та не звільняє споживача від обов'язку оплачувати фактично отримані житлово-комунальні послуги.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний укласти договір із теплопостачальною організацією, а відповідно до статей 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - своєчасно оплачувати надані комунальні послуги.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач упродовж опалювальних сезонів 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 та 2024/2025 років здійснював постачання теплової енергії до будинку АДРЕСА_1, що підтверджується рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювальних сезонів, актами подачі та припинення теплоносія, актами технічного огляду та повірки вузла комерційного обліку теплової енергії.
Судами першої та апеляційної інстанцій також установлено, що будинок обладнаний комерційним вузлом обліку теплової енергії, а розподіл спожитої теплової енергії здійснювався відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону №315 від 22.11.2018.
Відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства розподіл загальнобудинкового обсягу теплової енергії здійснюється між усіма співвласниками приміщень будинку, у тому числі приміщеннями, обладнаними індивідуальними системами опалення або такими, в яких відсутні окремі опалювальні прилади, оскільки до складу послуги входять також витрати теплової енергії на функціонування внутрішньобудинкових систем та забезпечення загальнобудинкових потреб.
Отже, доводи апелянта про відсутність у приміщенні внутрішньої системи опалення чи фактичного споживання теплової енергії не спростовують виникнення у нього обов'язку зі сплати вартості послуг, розподілених відповідно до вимог законодавства та умов договору.
Дослідивши акти приймання-передачі теплової енергії, рахунки-фактури, розрахунки позивача, рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів та інші матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність факту надання послуг у спірний період та наявність у відповідача заборгованості за теплову енергію у розмірі 127891,01 грн та за абонентське обслуговування у розмірі 330,66 грн.
При цьому відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів сплати заборгованості, контррозрахунку, доказів неправильності здійснених нарахувань або ненадання чи неналежного надання послуг.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач не скористався передбаченим законом правом на звернення до виконавця послуг із претензіями щодо якості, обсягу чи порядку нарахування послуг у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пунктом 47 договору, а тому його доводи про ненадання або неналежне надання послуг є необґрунтованими.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги щодо відсутності між сторонами договірних правовідносин з посиланням на комунальну картку №305 від 28.11.2005, оскільки вказаний документ мав строк дії до 28.11.2006 та не спростовує факту виникнення між сторонами правовідносин на підставі публічного договору приєднання з 01.11.2021.
Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо нарахування штрафних санкцій та застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок пені, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткову помилковість її нарахування у частині 4,85 грн у зв'язку з неправильним визначенням окремих періодів прострочення, унаслідок чого обґрунтовано стягнув пеню у розмірі 1961,41 грн та відмовив у задоволенні позову в іншій частині.
Розрахунки трьох процентів річних у сумі 1616,10 грн та інфляційних втрат у сумі 5450,99 грн судом перевірені та правомірно визнані такими, що відповідають вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на належні та допустимі докази, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини справи або свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з правовою оцінкою встановлених обставин справи та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, ґрунтується на повному й всебічному дослідженні обставин справи, а підстави для його скасування або зміни відсутні.
6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
7. Розподіл судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Школьного Дмитра Миколайовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/3923/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 у справі №904/3923/25 - залишити без змін.
3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повну постанову складено 18.05.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: Ю.В. Фещенко
С.В. Мартинюк