ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
18 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3610/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Павленко Н.А.
суддів - Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
дослідивши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г. м. Одеса, повний текст якого складено та підписано 04.01.2025
у справі № 916/3610/21
за позовом - ОСОБА_2
до відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_4
за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5
про визнання недійсними та скасування рішень,
В листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень, прийнятих позачерговою конференцією Громадської організації, що оформлені протоколом від 26.10.2020 № 1Р.
Господарський суд Одеської області ухвалами від 01.02.2022 та від 15.02.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Господарський суд Одеської області рішенням від 27.09.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі №916/3610/21, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі №916/3610/21 рішення Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 - скасовано. Справу №916/3610/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Під час нового розгляду справи №916/3610/21 до суду першої інстанції було подано дві позовні заяви від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як від третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору. Вказані позови ухвалами Господарського суду Одеської області від 09.12.2023 були прийняти судом першої інстанції та об'єднані в одне провадження з позовом ОСОБА_2 у справі №916/3610/21.
В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.08.2024 було закрито провадження у справі №916/3610/21 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_6 , у зв'язку зі смертю останньої.
Господарський суд Одеської області рішенням від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 (суддя Пінтеліна Т.Г.) позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнив повністю. Визнав недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнув з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 2270,00 грн судового збору.
Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення конференції, оформленого протоколом №1Р від 26.10.2020 задоволено повністю. Визнано недійсним рішення позачергової Конференції Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 26.10.2020, оформлені протоколом №1Р. Стягнуто з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_5 2 684,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, ОСОБА_3 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про визнання недійсними та скасування рішень.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2026 по цій справі постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі №916/3610/21 скасовано, справу №916/3610/21 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 для розгляду справи №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 розподілено на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 прийнято справу №916/3610/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 до провадження судовою колегією у складі головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.04.2026 о 15:00.
27.04.2026 безпосередньо через поштову скриньку вхідної кореспонденції, розташовану у будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду, тобто наручно, надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026, апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Богацької Н.С., Лічмана Л.В.
Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.05.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 залишив без руху, встановив ОСОБА_1 10-денний строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом зазначення поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21, зобов'язав надати докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси учасників справи з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено апелянту, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
12.05.2026 через поштову скриньку вхідної кореспонденції, розташовану у будівлі Південно-західного апеляційного господарського суду, тобто наручно від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої апелянтом додано описи вкладення до поштових відправлень R650420003093 - третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5 , R650420003107 - Громадській організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», R650420003115 - ОСОБА_2 , а також докази направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на зареєстровані адреси третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 .
Разом з тим, звертаючись з заявою про усунення недоліків апелянтом не подано клопотання, на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, із зазначенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
Розглянувши отримані матеріали, колегія суддів зазначає, що апелянтом виконані вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2025 про залишення апеляційної скарги без руху лише в частині надання доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси учасників справи.
Отже, апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 в частині надання до суду заяви із зазначенням поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України, колегія суддів виходила з того, що повний текст оскаржуваного рішення було складено та підписано 04.01.2025, отже останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 є 27.01.2025 (перший робочий день).
Водночас, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 лише 27.04.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.256 ГПК України на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції більш ніж на один рік.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження апелянт посилалась на те, що вона про ухвалення оскаржуваного рішення дізналась з письмового повідомлення від 22.04.2026 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , і жодних пояснень чи обґрунтувань щодо неможливості раніше дізнатись про існування даної справи заява не містила.
Надаючи оцінку доводам та аргументам апелянта, наведених у вказаній заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначила, що:
- для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків;
- можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наведення відповідних причин, які дають правові підстави вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення заявником, і такі причини мають зазначатися судом у відповідному процесуальному документі;
- якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності;
- неподання апеляційної скарги у короткий строк з моменту можливості ознайомитися, в тому числі, зі змістом оскаржуваного судового рішення є свідченням того, що скаржник не намагався вчинити усі залежні від нього дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження, якщо вважає, що таке право у нього є, що в свою чергу, не свідчить про сумлінне та добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов'язків, а також вчинення усіх можливих та залежних від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги;
- несвоєчасне подання апеляційної скарги залежало виключно від волевиявлення та суб'єктивної поведінки самого апелянта, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії;
Разом з тим, звертаючись із заявою про усунення недоліків, апелянтом не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 із зазначенням поважних причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду. Проте у заяві апелянтом вказано (мовою оригіналу):
« - я не є учасником справи та про її розгляд дізналась випадково, у зв'язку із чим правова конструкція про обов'язок цікавитись ходом розгляду судових справ мене не стосується.
- дата, коли мені стало відомо про розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення підтверджена письмовими доказами - повідомленням ОСОБА_3
- ходити по всіх судах та дізнаватись чи не звертався хто з якимись позовами, які стосуються моїх прав, обов'язків та інтересів, ані під час миру, ані під час дії воєнного стану, я не зобов'язана. За таких обставин придумувати якісь інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження я не збираюсь, ухвала про повернення апеляційної скарги буде оскаржена мною в касаційному порядку.».
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої цієї статті).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2020 року № 5-р/2020).
Водночас реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення здійснюється за процедурою, встановленою нормами ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи зі змісту наведених норм права, обмеженням права на доступ до суду є визначена в ГПК України вимога до скаржника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, тому у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом подання відповідного клопотання; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Отже, подавши апеляційну скаргу у цій справі скаржник реалізував передбачене законом право на апеляційне оскарження. Проте реалізація цього права можлива за дотримання встановлених процесуальним законодавством умов, у тому числі щодо строку на апеляційне оскарження та вчинення конкретних визначених дій на його поновлення у разі пропуску з поважних причин.
З приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, суд у такому випадку надає оцінку наведеним скаржником причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку, і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 визначено, що з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов'язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки. Натомість, як вбачається із системного аналізу положень цієї статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.
Отже, процесуальна норма не встановлює безумовного обов'язку суду поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти до розгляду апеляційну скаргу у будь-якому разі подання її особою, яка не була залучена до участі у справі. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строку оскарження судового рішення покладає на нього обов'язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку і у разі, коли відповідну апеляційну скаргу подано особою, не залученою до участі у справі. Разом з цим, сама по собі неучасть у справі особи, яка звертається зі скаргою з посиланням на те, що рішення у цій справі стосується її прав та інтересів, не є безумовною підставою визнання причин пропуску строку поважними та поновлення цього строку.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм свідчить, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов'язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими вищенаведеними нормами ГПК України.
Зазначений правовий висновок є сталим, послідовним та викладеним Верховним Судом, зокрема у постановах: від 03.10.2019 у справі №909/117/17, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.12.2024 у справі № 910/15808/19, від 03.04.2025 у справі № 910/6180/20, від 03.09.2025 у cправі № 910/6180/20.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних доказів.
У контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях Європейського суду з прав людини, у т.ч. у рішеннях: у справі «МШ «Голуб» проти України» від 18.10.2005; у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006; у справі «Меньшакова проти України» від 08.04.2010; справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, - сформовано сталу практики, згідно з якою поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц наголошено, що саме до повноважень національних судів належить вирішувати питання про будь-яке поновлення строку на апеляційне оскарження, такі повноваження не є необмеженими. Національні суди зобов'язані навести підстави. У кожній справі суди мають перевірити, чи можуть підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження виправдати втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує свободу розсуду судів щодо часу або підстав для поновлення строків.
Колегія суддів вкотре зазначає, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було жодної можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на положення ст. 119 ГПК України має містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів зауважує, що норми Господарського процесуального кодексу України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та довести ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Отже, апелянтом не доведено, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Жодних інших причин, внаслідок яких він пропустив строк на апеляційне оскарження рішення, які б можна було б визнати поважними для поновлення такого строку, апелянтом наведено не було.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
При цьому, вказані приписи Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Беручи до уваги вище означене, оскільки ухвалою суду від 04.05.2026 вказані заявником підстави визнані неповажними, а при зверненні із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом не подано клопотання із зазначенням поважних причин для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024, судова колегія висновує, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 у справі №916/3610/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 22 арк. та заява від 12.05.2026 з додатками на 12 арк. на адресу апелянта.
Головуючий суддя Н.А. Павленко
Судді: Н.С. Богацька
Л.В. Лічман