18 травня 2026 рокуСправа № 907/761/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача): Іванчук С.В., суддів: Міліціанов Р.В., Ржепецький В.О., за участю секретаря судового засідання Федак В.В., розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Колос" б/н від 28.03.2026 (вх. №01-05/937/26 від 30.03.2026)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2026 року, суддя Сисин С.В., повний текст рішення складено 11.03.2026
у справі №907/761/25
за позовом Виноградівської міської ради, м.Виноградів
до відповідача: Фермерського господарства "Колос", м. Виноградів
про: витребування майна з чужого незаконного володіння.
за участю представників сторін:
від позивача: Суязова Галина Василівна
від відповідача: Терек Ярослав Тамерланович
У провадженні Західного апеляційного господарського суду перебуває апеляційна скарга Фермерського господарства "Колос" від 28.03.2026 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.02.2026 року у справі № 907/761/25.
Хід розгляду справи викладено у попередніх ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 21.04.2026 розгляд справи призначено на 18.05.2026р.
У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача, які висловили свої доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Щодо заявленого відповідачем в апеляційній скарзі клопотання про витребування матеріалів цивільної справи №299/3439/16, налажеть зазначити наступне. Норми ГПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів. Верховний Суд звертає увагу, що зазначена законодавча регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів. По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи у розумні строки.
Передумови дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступні: 1) докази існували на час розгляду справи у суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду; 3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи; 4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу у дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо); 5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.
Зазначене підтверджується численною сталою й незмінною практикою Верховного Суду (різних юрисдикцій) з цього процесуального питання, яке має важливий вплив на дотримання принципів судочинства: змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу, правової визначеності (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22; постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 717/2052/16-ц, провадження № 14-632цс18 (цивільна юрисдикція), від 31 січня 2020 року у справі № 370/999/16-ц, провадження № 14-709цс19 (цивільна юрисдикція), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19 (цивільна юрисдикція), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, провадження № 12-4гс21 (господарська юрисдикція), від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19, провадження № 12-12гс21 (господарська юрисдикція); постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18 червня 2020 року у справі № 909/965/16, від 16 червня 2021 року у справі № 915/2222/19, від 01 липня 2021 року у справі № 46/603 та інші).
Відповідно до ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
В судовому засіданні 18.05.2026р. за участі представників позивача та відповідача, з'ясувавши думку учасників справи, розглянуто клопотання відповідача про витребування від Виноградівського районного суду матеріалів цивільної справи №299/3439/16 та враховуючи вимоги ст.ст. 73,81,269 ГПК України, необгрунтованість неможливості подання до суду першої інстанції доказів, що об'єктивно не залежали від відповідача, необгрунтованості клопотання в частині обставин, які можуть підтвердити матеріали цивільної справи №299/3439/16; не зазначення доказів, які перебувають в матеріалах цивільної справи та які підтверджують обставини даної справи, врахувючи, те що матеріали справи у розумінні статті 73 ГПК України самі по собі не є доказом у справі та не можуть долучатись до справи; не зазначення про звернення та відмови в отриманні доказів, беручи до уваги, те що копії доказів, які долучені до справи №299/3439/16, згідно із поясненнями відповідача, додані до матеріалів цієї справи, а також враховуючи те, що встановлення обставин на підставі матеріалів справи №299/3439/16 знайшли своє відображення у прийнятих за результатами розгляду справи, судових рішеннях, копії яких долучені до матеріалів справи № 907/761/25, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання .
Відповідно до ч.2 ст. 216 ГПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
З метою повного, всебічного дослідження матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви в судовому засіданні із застосуванням розумних строків розгляду справи.
Керуючись ст.ст.71, 81, 202, 216, 232, 234, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Колос" про витребування матеріалів цивільної справи №299/3439/16.
Оголосити перерву в судовому засіданні до 16.06.2026 о 11:30 год
Неявка уповноважених представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України.
Ухвалу надіслати учасникам справи, в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 ГПК України.
Вебадреса сторінки суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет", за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається: https://wag.court.gov.ua/sud4870/.
Головуючий (суддя-доповідач) Іванчук С.В.
Судді Міліціанов Р.В.
Ржепецький В.О.