Справа № 944/2142/26
Провадження №1-кп/944/1215/26
18.05.2026м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026140000000092 від 13.01.2026 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Сокирниця Хустського району Закарпатської області, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, розлученого, який не працює, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом на надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 28.12.2025 у точно невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , що у АДРЕСА_2 , запропонував та 15.01.2026, перебуваючи на АЗС «ОККО», що по вул.Кузневича у м.Львові, надав службовій особі - командиру 4 навчального взводу - викладачу 3 навчальної роти 3 навчального батальйону ВЧ НОМЕР_1 , черговому наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 частину неправомірної вигоди в сумі 500 доларів СІНА (що згідно офіційного курсу Національного банку України становить 21560 гривень), та 19.01.2026 близько 14.30год, перебуваючи поблизу магазину «Рукавичка», що по вул.П.Сагайдачного у смт.Шкло Яворівського району Львівської області, надав іншу частину неправомірної вигоди ОСОБА_6 в сумі 2000 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України, становить 86820 гривень), за сприяння в організації самовільного залишення місця дислокації військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем ОСОБА_7 для подальшого ухилення від проходження військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції та наданні службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що в майбутньому подібного не допускатиме.
Судом з'ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає. Прокурор також не оспорює фактичних обставин, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, сторонам було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, яким суд надає віри, оскільки такі є послідовними, логічними, не містять суперечностей і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, а також на досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 369 КК України як пропозиція надати та надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.
При обранні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вік обвинуваченого, характеристику за місцем проживання.
Також суд враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставини, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.01.2026 в справі №461/684/26 застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів та визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн.
Згідно квитанції до платіжної інструкції №2.496833535.1 від 21.01.2026 заставодавцем ОСОБА_8 сплачено заставу за ОСОБА_4 у розмірі 66560,00 грн.
Запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 до вступу вироку у законну силу слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, відтак внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_8 після набрання вироком законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, при ухваленні судового рішення, необхідно скасувати арешт майна.
Питання про долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Зобов'язати ОСОБА_4 сплатити штраф у місячний строк з моменту набрання цим вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід Держави витрати за проведення експертизи в розмірі 19083,60 грн.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, речові докази: грошові кошти у сумі 2000 доларів США, а саме купюри номіналом кожна 100 доларів США, зі серійними номерами: KB31574854; HE48022269D; KB60797397E; HF37460312A; KG30585998A; KB73734388D; KL97241361A; HE56273346B; HB70266131R; HK67787544C; HE66866194C; KB75167593K; FL93431745B; KB23772761K; KL67814933A; HB09742965K; KB42136046E; KB48364665D; AL39432539C; AB84141888D - конфіскувати у власність Держави, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2026.
На підставі ст.96-1, 96-2 КК України, речові докази: грошові кошти у сумі 500 доларів США із серіями та номерами: КК53932468А-К11, КС52341189А С3, FC00758942A C3, НВ31241474D B2, НВ15022503С В2 - конфіскувати у власність Держави.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 12 Mini» IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI1: НОМЕР_3 , у якому знаходиться сім-карта із абонентським номером НОМЕР_4 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_5 , банківську картку «УніверсалБанк» № НОМЕР_6 , посвідчення журналіста НОМЕР_7 журналу «Поліцейські єдиноборства» - повернути ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 22.01.2026.
Запобіжний захід у вигляді застави, обраний ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2026, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Заставу у розмірі 66 560 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) 00 коп., внесену відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.01.2026, як заставу за ОСОБА_4 , згідно квитанції до платіжної інструкції №2.496833535.1 від 21.01.2026 - повернути заставодавцю ОСОБА_8 , відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1