Справа № 362/3796/26
Провадження № 2-н/362/625/26
про відмову у видачі судового наказу
15 травня 2026 року
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо Трейт» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,-
ОСОБА_1 звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо Трейт» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, в якій просить стягнути заборгованість по заробітній платі в сумі 450450,00 грн.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, подані документи, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Захист права у наказному провадженні може мати місце за наявності безспірної вимоги стягувача, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.
Так, згідно п. 1 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2011 року, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, в підтвердження суми, яка стягується повинен бути наданий належним чином оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати, зокрема довідка бухгалтерії, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.
Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.
Документи, що додаються до заяви про видачу судового наказу, є письмовими доказами, які мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, а й розмір обов'язків боржника; відсутність необхідності їх дослідження та аналізу. Докази, що подаються заявником, повинні бути безспірними, оскільки тільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутність потреби в їх дослідженні.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.
Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
До заяви про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати заявник додав довідку ТОВ "ТРІО ТРЕЙТ" про те, що розмір нарахованої та невиплаченої заробітної плати за період з 01 лютого 2026 року по 30 квітня 2026 року становить 450450,00грн. та розрахункові листи за лютий 2026 року, березень 2026 року, квітень 2026 року, розрахункову відомість організації. Однак зазначені розрахункові листи та розрахункова відомість організації не містять підпису уповноваженої особи (відсутня назва посади особи, яка підписала розрахунковий лист, не містять підпису головного бухгалтера, особи, яка склала розрахункові листи та розрахункову відомість) та не можуть слугувати доказом нарахування заробітної плати у зазначеному розмірі.
Відповідно до ч.1. ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 163, 165, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріо Трейт» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Окрім того заявник має право звернутись до суду у порядку позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Текст ухвали складено 15.05.2026
Суддя Ірина МАРТИНЦОВА