Справа № 159/1370/26
Провадження № 2/159/1456/26
18 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Смалюха Р.Я., за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені якого діє представник Соломко Анастасія Геннадіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю « Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1310-2083 від 30.11.2023 у розмірі 18000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.11.2023 року між ним та відповідачем у електронній формі було укладено кредитний договір №1310-2083, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3600 гривень. Строк кредитування 300 днів до 24.09.2024, процентна ставка у перших 30 днів користування - 2,5% на день, надалі стандартна процентна ставка в розмірі 3% на день від суми неповернутого кредиту.
Станом на 13.02.2026 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 35400,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 3600,00 грн, за відсотками - 31860,00 грн.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, проти прийняття заочного рішення не заперечував.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скорстався.
Ухвалою від 11.03.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи вирішив здійснювати у змішаній формі.
До суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення R068073912338, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи, з про отримання листа під особистий підпис відповідачем.
Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим судовий розгляд.
Позивач та відповідач не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з'явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
30.11.2023 між кредитором та позичальником укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1310-2083, за умовами якого позичальнику надається кредит у розмірі 3600,00 грн (п. 4.1). Стандартна процентна ставка становить 3,00 % за кожен день користування кредитом (п. 4.10).
Стандартна процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням періодів використання кредиту за промо-ставкою, зниженою або пільговою процентними ставками (п. 4.10). Знижена процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується як заохочення за сумлінне виконання умов договору (п. 10.1). Пільгова процентна ставка та/або промо-ставка може застосовуватися протягом першого базового періоду за умови своєчасної та повної сплати нарахованих за цією ставкою процентів не пізніше останнього дня першого базового періоду (п. 10.2). У разі несплати позичальником відсотків у повному обсязі не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня нарахування здійснюється за стандартною процентною ставкою до моменту повного погашення заборгованості зі сплати процентів (п. 10.2, 10.3).
Строк кредитування складає 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (п. 4.12). Дата повернення (виплати) кредиту визначена 24.09.2024 року (п. 4.12).
Невід'ємними частинами кредитного договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії, (2) Паспорт споживчого кредиту, (3) Графік платежів (п. 11.13).
Додаток № 1 «Правила відкриття кредитної лінії» деталізує порядок взаємодії сторін та порядок договірного списання коштів, а також підтверджує умови застосування процентних ставок та порядок захисту персональних даних позичальника.
Додаток № 2 «Паспорт споживчого кредиту» закріплює, що кредит видається для споживчих потреб та фіксує тип процентної ставки, розмір загальних витрат за кредитом (32 400,00 грн) і підтверджує відсутність супутніх послуг третіх осіб (нотаріуса, оцінювача, страховика).
Додаток № 3 «Графік платежів за Договором» фіксує періодичність внесення платежів кожні 30 днів (базовий період). Згідно з графіком, передбачено 12 платежів: перші 11 платежів призначені для сплати процентів у розмірі 3 240,00 грн кожний (починаючи з 29.12.2023 року), а 12-й платіж, що припадає на 24.09.2024 року, передбачає повернення тіла кредиту в розмірі 3 600,00 грн, що загалом складає 36 000,00 грн платежів за весь строк дії договору
Договір укладається в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (п. 3.8).
У реквізитах позичальника вказано електронну адресу позчальника, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , зазначені паспортні дані, адреса та номер телефону позичальника.
Кредитний договір, Правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором «C9199».
Копією квитанції LIQPAY від 30.11.2023 та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджується здійснення платежу № 2397863416 в розмірі 3600,00 грн на картку НОМЕР_1 з призначенням кредитні кошти за договором 1310-2083 від 30.11.2023.
Випискою з ЄДР від 09.11.2023 та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ІК 116 від 01.08.2013 підтверджується, що позивач є фінансовою установою та здійснює діяльність з інших видів кредитування (вед 64.92).
У розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 13.02.2026 позивач зазначив заборгованість відповідача за період з 30.11.2023 по 13.02.2026 в розмірі: 3600,00 грн тіла кредиту та 31860,00 грн заборгованості по процентах.
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Кредитний договір № 1310-2083 від 30.11.2023 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С9199», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Копією квитанції LIQPAY від 30.11.2023 та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підтверджується здійснення платежу № 2397863416 в розмірі 3600,00 грн на картку НОМЕР_1 з призначенням кредитні кошти за договором 1310-2083 від 30.11.2023.
Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 30.11.2023 отримав кредитні кошти в розмірі 3600,00 грн.
Відповідно до п. 4.12 кредитного договору дата повернення (виплати) кредиту - 24.09.2024.
Відповідач не надав контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту.
Отже, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми кредиту в розмірі 3600,00 грн є підставною.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Отже, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1048 ЦК України у відповідача виник обов'язок сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 2,5% та 3% на добу, лише до дня повернення позики - 24.09.2024.
За період з 30.11.2023 по 24.09.2024 відповідачу нараховано процентів у розмірі 31860,00 грн, позивач просить стягнути з відповідача 14400,00 грн боргу за процентами.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував проценти за кредитним договором.
Відповідач не надав суду контррозрахунку заборгованості за процентами.
На підставі викладеного, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення процентів в розмірі 14400,00 грн за період з 30.11.2023 по 24.09.2024 є правомірною.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення процентів та тіла кредиту, а тому позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 18000,00 грн з яких: 3600,00 грн суми виданого кредиту та 14400,00 грн суми заборгованості по нарахованих процентах за період з 30.11.2023 по 24.09.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2662,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1310-2083 від 30.11.2023 у розмірі 18000,00 грн з яких:
- 3600,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;
- 14400,00 грн простроченої заборгованості за процентами з 30.11.2023 по 24.09.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2662,40 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач -Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»(01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене 18.05.2026.
Суддя Р.Я. Смалюх