465/4057/25
2/465/2270/26
Іменем України
(заочне)
14.05.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 25.06.2010 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
З моменту підписання відповідачем заяви між банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 70000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку клієнта. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно довідки про видані картки кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 04/14, тип - "миттєва".
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджується, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1) кредитна картка № НОМЕР_2 , строк дії - 01/18, тип - універсальна; 2) кредитна картка № НОМЕР_3 , строк дії - 04/18, тип - універсальна; 3) кредитна картка № НОМЕР_4 , строк дії - 09/22, тип - універсальна; 4) кредитна картка № НОМЕР_5 , строк дії - 06/28, тип - універсальна.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.
Позивач звертає увагу суду, що далі у процесі користування рахунком 08.06.2023 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 08.06.2023 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 9.3. - у розмірі 42%. При цьому, за погодженою ставкою банком нараховано відсотки у розмірі 9063,44 грн. Також позивач звертає увагу суду, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру, що відображено у Розрахунку заборгованості.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач, отримуючи кредитні картки, фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 20.04.2025 року має заборгованість перед банком у сумі 37509,54 грн., яка складається з наступного: 28446,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 9063,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк». А тому, банк звернувся до суду з позовом і просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у повному обсязі.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 09.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча належним чином, неодноразово повідомлявся про час та місце проведення останніх, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав. Згідно із відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру № 1550889 від 08.07.2025 року зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 є наступна адреса: АДРЕСА_1 . На вказану адресу неодноразово скеровувалися повістки про виклик в судове засідання, однак, такі повернуті на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній». Окрім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося шляхом розміщення повісток на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З урахуванням наведеного та беручи до уваги положення п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.
Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши наявні у справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № бн від 25.06.2010 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 70000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку і Випискою по рахунку відповідача.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав згідно Довідки про видані картки кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 04/14, тип - "Миттєва". Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1) кредитна картка № НОМЕР_2 , строк дії - 01/18, тип - Універсальна; 2) кредитна картка № НОМЕР_3 , строк дії - 04/18, тип - Універсальна; 3) кредитна картка № НОМЕР_4 , строк дії - 09/22, тип - Універсальна; 4) кредитна картка № НОМЕР_5 , строк дії - 06/28, тип - Універсальна.
В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних. Тип процентної ставки - фіксована.
08.06.2023 року відповідачем підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку відповідача.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.06.2010 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 20.04.2025 року у відповідача наявна заборгованість в розмірі 37509,54 грн., яка складається з наступного: 28446,10 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9063,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз наданих позивачем доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» виконав прийняті на себе зобов'язання у повному обсязі, надав відповідачу кредитну картку з можливим кредитним лімітом у визначеному сторонами розмірі відповідно до умов кредитного договору № б/н від 25.06.2010 року, що підтверджується даними наданого суду розрахунку заборгованості, та, в свою чергу, також не спростовано відповідачем у справі.
Водночас невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором, а саме неповернення ним позивачу отриманих сум кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого вбачається наявність у відповідача заборгованості перед банком в розмірі 37 509 грн. 54 коп., що і зумовило звернення АТ КБ «ПриватБанк» до суду із даним позовом. При цьому, доказів повернення отриманих і використаних позичальником сум відповідачем, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У даному випадку Заява про приєднання до Умов та Правил від 25.06.2010 року містить положення про погоджені сторонами умови кредитування, зокрема щодо відсоткової ставки. При цьому, ОСОБА_1 з такими умовами погодився, що засвідчив своїм підписом.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 25.06.2010 року підлягають до задоволення.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.ч.1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Таким чином, оскільки відповідачем на підставі заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, які останній підписав, були отримані у позивача кошти в кредит, про що відповідач належним чином був особисто обізнаний, суд вважає достатніми наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.06.2010 року в загальному розмірі 37 509 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 54 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , м. Львів, вул. Лукаша М., 5.
Суддя Величко О.В.