Справа № 243/3246/26
Провадження № 3/243/1523/2026
Іменем України
18 травня 2026 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Воронков Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
14.03.2026 року о 18 год. 23 хв. біля будинку № 38 по вул. Центральній у м. Слов'янську Краматорського району Донецької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп'яніння, Огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння проводився у закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №61 від 14.03.2026, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав право представляти свої інтереси адвокату Фіялку С.О..
Адвокат Фіялко С.О. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення, оскільки вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведено. Згідно з відеофіксацією камери № 472179, запис починається 14.03.2026 об 18:41, коли водій ОСОБА_1 підходить до порожнього транспортного засобу, де йому повідомляють про стан сп'яніння. Під час огляду в лікарні перевірки газоаналізатором «Драгер» о 19:47 та 20:03 проводилися без повідомлення результатів. О 20:06 ОСОБА_1 вийшов для взяття аналізів крові, під час чого поліцейський за командою лікаря змінив аналізи. Об 20:11 лікар повідомив висновок № 61, а о 20:13 - про наявність у крові фенаміну та амфетаміну, хоча медсестра закінчила здачу крові лише об 20:15. Інших доказів вини суду не надано.
Дослідивши наявні у справі докази, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №614974 від 14.03.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 14.03.2026 року;висновком КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №61 від 14.03.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння; постановою серії БАА № 481128 від 14.03.2026, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ст. 125 КУпАП; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.
Оцінюючи вказаний відеозапис, суд, враховуючи відображену на відеозапису поведінку ОСОБА_1 , його зовнішній вигляд, а також приймаючи до уваги сукупність всіх інших доказів по справі, керуючись внутрішнім переконанням, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим, заперечення адвоката в цій частині є недоведеними.
Суд критично оцінює та відхиляє твердження захисту про те, що відеозаписом з нагрудної камери поліцейського не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Вказані доводи повністю спростовуються послідовними та логічними діями самого ОСОБА_1 , зафіксованими безпосередньо на відеозаписі (фрагмент відео: 0:01:32) під час спілкування з працівниками поліції.
Так, з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що саме він є водієм транспортного засобу, не висловлював зауважень. Натомість, діючи як повноправний водій, ОСОБА_1 добровільно та безперешкодно сів на водійське сидіння за кермо автомобіля, пред'явив поліцейським для перевірки документи на цей транспортний засіб, а також посвідчення водія на своє ім'я.
Крім того, під час пропозиції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння (відеозапис 0:04:38), ОСОБА_1 не виказував незгоди щодо свого статусу водія.
Доводи захисника щодо розбіжності у 18 хвилин між часом зупинки автомобіля та початком відеозапису, не є підставою для визнання доказу недопустимим. На відео зафіксовано рух автомобіля, а потім перебіг подій щодо перевірки особи ОСОБА_1 , виявлення ознак сп'яніння та процедури проходження медичного огляду.
Також, суд відхиляє доводи захисту щодо неповідомлення водію результатів тестування на приладі «Alcotest Drager», оскільки перевірка на алкоголь була лише обов'язковим першим етапом комплексного огляду для виключення алкогольного сп'яніння. Отримавши показники Драгера, лікар-нарколог правомірно продовжив процедуру огляду та перейшов до дослідження біологічного середовища (сечі) на вміст наркотичних речовин.
Чинне законодавство не зобов'язує медиків усно оголошувати результати кожного проміжного технічного тесту, оскільки всі ці дані фіксуються під час огляду, а водію оголошується вже остаточний висновок.
Також, суд детально дослідив доводи захисту про те, що результати медичного огляду є недостовірними через протиправні дії працівника поліції, який за командою лікаря о 20:06 змінив аналізи ОСОБА_1 , та вважає їх повністю безпідставними з огляду на таке.
На відеозаписі в інтервалі часу між 20:06:50 та 20:07:06 зафіксовано, що працівник поліції перебуває у нерухомому стані, тримаючи руку в кишені власних штанів. Будь-якого доступу до ємностей із біологічними зразками водія чи маніпуляцій із ними поліцейський не здійснював. Відеозаписом чітко підтверджено, що поліцейський лише виконав суто допоміжну дію на прохання лікаря, а саме, підняв із лабораторного столу та передав лікарю вже готовий тест попереднього аналізу сечі, після чого одразу поклав його на місце під візуальним контролем лікаря. Жодного фізичного контакту з самими біологічними рідинами (сечею) водія у поліцейського не було, тест попереднього аналізу з полю зору відеокамери не виходив, факту підміни результатів на відео не зафіксовано.
Дослідивши доводи захисту про те, що лікар оголосив висновок про наявність в організмі водія речовин фенамін, амфетамін о 20:13, тобто до моменту завершення процедури забору крові з вени о 20:15, що на думку захисника свідчить про порушення огляду, суд визнає їх неспроможними з таких підстав.
З відеозапису встановлено хронологію медичних маніпуляцій. О 20:13 лікар оголосив попередні результати швидкого експрес-тесту біологічного середовища ( сечі), який зафіксував позитивний результат на вміст амфетамінової групи. Фіксація стану сп'яніння за допомогою швидких експрес-тестів безпосередньо в закладі охорони здоров'я є законною та базовою процедурою первинного виявлення наркотичних речовин.
Зафіксований на відеозаписі о 20:15:24 факт забору медсестрою крові з вени ОСОБА_1 жодним чином не спростовує і не порушує процедуру огляду.
Відповідно до чинної Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме до пунктів 6, 8 та 9 Розділу III вказаної Інструкції, проведення лабораторних досліджень (скринінгових тестів) біологічного середовища є обов'язковим. У разі позитивного результату первинного експрес-тесту, що у даному випадку - сечі, результати якого на вміст амфетаміну лікар правомірно оголосив о 20:13, Інструкція зобов'язує медиків відібрати другий набір зразків ( не менше 20 мл крові) для подальшого підтверджуючого лабораторного дослідження (хромато-мас-спектрометрії).
Таким чином, зафіксований на відео о 20:15 забір крові з вени є не початком огляду, а обов'язковим фінальним етапом другого набору згідно з пунктом 9 Інструкції, і жодним чином не спростовує факт того, що стан сп'яніння вже було виявлено первинним тестом сечі, а тому, процедурних порушень з боку лікаря судом не встановлено.
Будь-яких порушень інструкцій чи ознак фальсифікації під час безперервного відеозапису судом не виявлено, а тривалість забору крові після оголошення швидких тестів є стандартним медичним алгоритмом, що не тягне за собою визнання висновку лікаря недійсним. Таким чином, висновок № 61 є належним та допустимим доказом винуватості водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, які спростовують заперечення адвоката Фіялка С.О., суд вважає, що закриття провадження у справі, через відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, не підлягає задоволенню.
Докази, які були досліджені в судовому засіданні, на переконання суду, є належними, обґрунтованими, допустимими, узгоджуються між собою, і такими, що підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в судовому засіданні не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суддя доходить висновку, що відносно ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Таке стягнення, на думку суду, буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», правопорушник звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 130, 280, 283-284, 287, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів, з дня її проголошення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три місяці.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області Д.В. Воронков