Справа№751/4741/26
Провадження №1-кс/751/1643/26
13 травня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання клопотання власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2026 року (суддя ОСОБА_6 ) на вилучене в ході проведення огляду місця події 08 квітня 2026 року майно, асаме на: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; ласти та гідрокостюм; мотузку, рукавички, рюкзак та каремат; маскувальні елементи одягу та грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, які належать ОСОБА_4 ; повернути ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, як такі що не мають значення для кримінального провадження; повернути ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , ласти та гідрокостюм, рюкзак та каремат, дозволивши власнику користуватися цими речами.
Клопотання мотивує тим, що Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2026 року (суддя ОСОБА_6 ) був накладений арешт на майно, яке вилучене в ході проведення огляду місця події 08 квітня 2026 року на ділянці місцевості в с. Лизунова Рудня Чернігівського району та області, неподалік від кордону України - Республіка Білорусь, із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; ласти та гідрокостюм; мотузку, рукавички, рюкзак та каремат; маскувальні елементи одягу та грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 . З ухвали слідчого судді убачається, що СУ ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 10 лютого 2026 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України. Слідчий суддя не обґрунтував необхідність застосування такого заходу забезпечення по відношенню до ОСОБА_4 , а також не послався на докази, на яких ґрунтувалося таке рішення. Відповідно, останній не здійснив належний судовий контроль за дотриманням прав особи, яка є свідком у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування..
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, у поданому клопотанні просив розглядати клопотання без його участі.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, вказав, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали провадження, слідчим суддею встановлено наступне.
У провадженні СУ ГУНП в Чернігівській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026270000000035 від 10.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
08.04.2026 в період часу з 22 год 15 хв по 23 год 35 хв, на ділянці місцевості в с. Лизунова Рудня Чернігівського району Чернігівської області, у ході проведення огляду було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ласти та гідрокостюм; мотузку, рукавички, рюкзак та каремат; маскувальні елементи одягу та грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернігівській області від 09.04.2026 вказане майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 12026270000000035 від 10.02.2026.
Ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14.04.2026 накладено арешт на майно, яке вилучено 08.04.2026 в ході проведення огляду місця події на ділянці місцевості в с. Лизунова Рудня Чернігівського району Чернігівської області, неподалік від кордону Україна - Республіка Білорусь, із забороною відчуження, розпорядження та користування, а саме на: мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ; ласти та гідрокостюм; мотузку, рукавички, рюкзак та каремат; маскувальні елементи одягу та грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 .
Із мотивувальної частини ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено у відповідності до ст. 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Положеннями ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно зокрема є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на грошові кошти готівкою.
Згідно ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом відповідних положень, слідчий суддя вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому у його застосуванні відпала потреба.
І хоча КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких слідчий суддя може встановити такі підстави, однак, логічне тлумачення відповідної норми надає підстави зробити висновок, що, перевіряючи наявність першої підстави, слідчий суддя повинен виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини на час розгляду клопотання.
При цьому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України), слідчий суддя виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження.
Саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов'язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення Sargsyan v. Azerbaijan , n.220.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У ст. 48 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. Це положення Основного Закону відтворює вимоги ст. 25 Загальної декларації прав людини щодо забезпечення високої якості життя на засадах соціальної справедливості, досягнення гідного життєвого рівня.
З огляду на викладене, оскільки за загальним правилом, визначеним ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе лише тільки коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні сторони обвинувачення, а накладений арешт є надмірним тягарем та перешкоджає реалізації підозрюваним та членами його родини гарантованих Конституцією України прав на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, та на достатній рівень життя, слідчий суддя доходить висновку, що арешт на грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро - слід скасувати.
Щодо решти речей, на думку слідчого судді вони обґрунтовано визнані доказами у кримінальному провадженні, та правових підстав для скасування арешту не вбачається.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.
Виходячи з фактичних даних, наявних у матеріалах судового провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 174 КПК України,
Клопотання ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 квітня 2026 року у справі №751/3793/26 на вилучене в ході проведення огляду місця події 08 квітня 2026 року майно, а саме грошові кошти в сумі 1500 доларів США та 270 Євро, які належать ОСОБА_4 .
У задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали суду складено 18.05.2026.
Слідчий cуддя ОСОБА_1