Справа №751/2640/25
Провадження №2/751/350/26
18 травня 2026 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Діденко А. О.
за участю секретаря судового засідання Рак Я.М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»
представник позивача - Шаповалов Максим Сергійович
відповідача - ОСОБА_2
представник відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова цивільну справу за позовною за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди,
Встановив :
І. Стислий виклад позиції позивача
Адвокат Шаповалов М.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «УНІКА» про стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 80000,00 грн; стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди (страхове відшкодування) у розмірі 41120,00 грн; а також стягнення судових витрат.
Позовні вимоги мотивує тим, що 28 грудня 2024 року о 13-00 год. в м. Чернігові, на перехресті вул. Мартина Небаби - вул. Національної Гвардії, водій ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , не надала перевагу в русі автомобілю «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , в результаті чого створив аварійну ситуацію автомобілю «Skoda Octavia», д.Н.3. НОМЕР_2 , після того, продовжив інерційний рух та здійснив зіткнення з автомобілем «Haval», державний номерний знак НОМЕР_3 , котрий зупинився перед перехрестям. Внаслідок наїзду автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження. Вказана подія була зафіксована працівниками поліції, котрі прибули на місце пригоди. На винуватця ДТП, водія ОСОБА_2 , працівниками поліції, було складено протокол про адміністративне правопорушення. Матеріали, за фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди, були передані працівниками поліції на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова, яким ОСОБА_2 було визнано винним у ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності (Постанова № 751/238/25 від 10.01.2025 року). Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована по полісу ОСЦПВВНТЗ № 224749746 у Приватне акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка» (далі - Відповідач 2). За умовами вищезазначеного полісу, ліміт відповідальності Відповідач - 2 за шкоду завдану майну потерпілому становить 160 000,00 грн, з безумовною франшизою 0,00 грн, строк дії (валідності) полісу чинною на дату ДТП.
Потерпілою особою було вчасно повідомлено Відповідача-2 про настання страхового випадку, надано для огляду пошкоджений транспортний засіб аварійному комісару (оцінювачу) третьої особи (в даному випадку, під час проведення дослідження, третя особа користується умовами ст. 34 Закону України "Про ОСЦПВВНТ3") та надано всі необхідні документи для повної та вчасної виплати страхового відшкодування. Страховиком було відкрито страхову справу та розпочато її розслідування, та виплачено страхове відшкодування в розмірі 114 117,73 грн. У зв'язку з чим Позивач звернувся до експерта автотоварознавця Громового А. М. з заявою про проведення автотоварознавчого дослідження. Однак, даний експерт повідомив, що не в змозі провести огляд та визначити вартість відновлення та втрату товарної вартості пошкодженого автомобіля «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , лише за ухвалою суду. Отож, Відповідачем - 1 має бути сплачено Позивачу різницю між сумою пошкоджень внаслідок ДТП (відновлювального ремонту) і страховою виплатою ПрАТ «СК «Уніка» (лімітів відповідальності, відновлювального ремонту з урахуванням зносу, франшизи та ПДВ), яка становить 80 000,00 грн., а Відповідачем - 2, має бути сплачено страхове відшкодування в розмірі, що не перевищує встановлений полісом ліміт, в розмірі 41 120,00 грн. за вирахуванням безумовної франшизи.
ІІ. Окремі процесуальні дії та позиція учасників справи
Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 06.05.2025 року відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив у справі підготовче судове засідання.
27.05.2025 від представника відповідача ПрАТ «СК «УНІКА» на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те, що ПрАТ «СК «УНІКА» виконано свої зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у повному обсязі.
Новозаводський районний суд міста Чернігова в складі головуючого - судді Діденко А. О. ухвалою від 27.06.2025 задовольнив клопотання представника позивача - адвоката Шаповалова Максима Сергійовича. Призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25А). Для проведення експертизи поставив на вирішення експертів наступні питання: 1) Яка вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу його складників та без його урахування, з та без ПДВ, завдана власнику транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під час ДТП від 28.12.2024?; 2) Яка вартість матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під час ДТП від 28.12.2024?
Ухвалою суду від 08.09.2025 поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди .
Ухвалою від 25.09.2025 задоволено клопотання судового експерта Чернігівського відділення Київського НДІСЕ Федорка Сергія Олександровича про надання дозволу на проведення експертизи за наявними матеріалами справи. Дозволено судовому експерту Чернігівського відділення Київського НДІСЕ Федорку Сергію Олександровичу проводити експертизу за наявними матеріалами справи. У розпорядження експерта направлено матеріали цивільної справи №751/2640/25. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова Діденко А.О. ухвалою від 12.12.2025 поновив провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди. Призначив у справі підготовче судове засідання.
29.12.2025 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимоги. У якій просять суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду в розмірі - 83 748,61 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка», на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду (страхове відшкодування) в розмірі - 2 990,27 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 2 660,00 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка» на користь Позивача, ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 340,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1 170,02 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 41,18 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі у розмірі - 7 373,90 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі у розмірі - 259,54 грн.
07.01.2026 від ОСОБА_2 надійшов відзив у якому просить відмовити у задоволені позовних вимог, мотивуючи це обставинами викладеними у відзиві.
05.02.2026 від ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить відмовити у задоволені заяви.
Також, 05.02.2026 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування додаткових доказів із сторони позивача, а саме просить витребувати у позивача ОСОБА_1 та зобов'язати її надати до суду належні та допустимі докази, що підтверджують реальне понесення витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу Skoda Octavia (державний номер - за матеріалами справи), а саме: Договір/замовлення-наряд на виконання ремонтних робіт (за наявності); акти виконаних робіт (акти приймання-передачі), підписані сторонами; рахунки-фактури, накладні, товарні чеки тощо на придбання запасних частин; квитанції, банківські виписки, платіжні доручення або інші документи, що підтверджують фактичну оплату ремонту та/або запасних частин; документи, що підтверджують фактичну оплату різниці між страховою виплатою та вартістю ремонту (у разі якщо ремонт здійснювався за кошти, що перевищують страхове відшкодування); документи, що підтверджують дату виконання ремонту, перелік виконаних робіт та встановлених деталей.
Окрім цього, від ОСОБА_2 надійшло клопотання від 05.02.2026 про виклик свідків, у якому просить викликати в судове засідання та допитати як свідка ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
25.02.2026 від представника відповідача - адвоката Березовського О.Д. надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_6 .
Того ж дня, представником подано клопотання про огляд речового доказу - транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_4 за його місцем знаходження.
03.03.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення додаткової судової автотоварознавчої експертизи.
Новозаводський районний суд ухвалою від 10.03.2026 викликано у підготовче судове засідання суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 для надання пояснення стосовно звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №80059 від 18.01.2025.
Викликано у судове засідання експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Федорка Сергія Олександровича для надання пояснення стосовно висновку №663/25-24 від 09.12.2025.
Судовий експерт Федорко С.О. в судовому засіданні, будучи допитаним у якості свідка, підтвердив надані ним раніше висновки в межах висновку судової автотоварознавчої експертизи.
Новозаводський районний суд ухвалою від 03.04.2026 задовольнив заяву представника позивача, прийняв до розгляду заяву представника позивача адвоката Шаповалова Максима Сергійовича про збільшення (уточнення) розміру позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди. Закрив підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. Клопотання відповідача про витребування додаткових доказів із сторони позивача задовольнив частково. Витребував від ОСОБА_1 докази, що підтверджують фактичне здійснення ремонту транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_4 , а також понесені витрати на його проведення (у разі проведення ремонту транспортного засобу). Клопотання відповідача про виклик свідків задовольнив часткового. Викликав в судове засідання як свідка ФОП ОСОБА_4 .
У подальшому, протокольною ухвалою суд прийняв від ОСОБА_2 та її представника - адвоката Березовського Олексія Дмитровича відмову від клопотання про призначення додаткової судової автотоварознавчої експертизи, прийняв відмови представника позивача та представника відповідача від виклику суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 в судове засідання для надання пояснень.
15.04.2026 від представника позивача до суду подано заяву, у якій на виконання ухвали суду повідомляють, що надати докази, що підтверджують фактичне здійснення ремонту транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_5 , VIN-код: НОМЕР_4 , а також понесені витрати на його проведення ОСОБА_1 не в змозі, оскільки докази часткового здійснення ремонту у Позивача не зберіглися, ремонт здійснено частково, оскільки Позивач не має достатньо коштів для його повного завершення. Розмір реальних витрат, які необхідно для відновлення транспортного засобу марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_4 , визначено висновком судової авто-товарознавчої експертизи № 663/25-24 від 09.12.2025 року і після їх отримання від особи, що завдала збитки, Позивач буде в змозі провести та сплатити такий ремонт в повній мірі.
08.05.2026 представник відповідача - адвоката Березовського О.Д. подав до суду додаткові пояснення, у яких просить відмовити у задоволені позовних вимоги.
Також, в судовому засіданні представник позивача та представник відповідача, у зв'язку із неявкою в судове засідання раніше викликаного свідка - ОСОБА_4 , обидві сторони висловили позицію щодо недоцільності повторного виклику даного свідка для допиту.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про причини не явки не повідомила.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про причини не явки не повідомила.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Представника ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» у судове засідання не з'явився, у поданому відзиві просив розгляд справи здійснювати без участі представника.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 28.12.2024 року о 13 год. 00 хв. в м. Чернігів на перехресті вул. Мартина Небаби - вул. Національної Гвардії, водій ОСОБА_2 , рухаючись зі сторони просп. Миру в напрямку вул. Національної Гвардії по вул. М. Небаби, керувала т/з Nissan Juke, д.н.з. НОМЕР_1 , на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, повертаючи ліворуч не надала переваги в русі т/з Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , яка рухалась в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого трапилось зіткнення, після чого т/з Skoda продовжив самовільний рух та здійснив наїзд на т/з Haval, д.н.з. НОМЕР_3 , котра зупинилась перед перехрестям виконуючи вимоги д.з. 2.1. «Дати дорогу». В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, осіб постраждалих немає. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п. 16.13 ПДР України. За даним фактом відносно неї складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №207292 від 28.12.2024 року за ст. 124 КУпАП.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.01.2025 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосовано до неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Постанова набрала законної сили 21.01.2025 (а.с.5).
Згідно з долученим до матеріалів справи цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована по полісу ОСЦПВВНТЗ № 224749746 у Приватне акціонерному товаристві «Страхова компанія «Уніка»(а.с.6).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 власником транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно із заявою №25211539135/1 ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ «СК «УНІКА», у якій повідомила про подію з ознаками страхового випадку, яка відбулась 28.12.2024 (а.с.7).
Як вбачається із Звіту №80059 віл 18.01.2025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, ринкова вартість транспортного засобу марки «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 становить 326 025,15 грн, вартість відновлювального ремонту 198 083,91 грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 114 117,73 грн (а.с.11-17).
Як вбачається зі змісту страхового акту № 25211539135/1, на підставі наявних документів подія, яка мала місце 28.12.2024, кваліфікована як страховий випадок. Висновок комісії: виплатити страхове відшкодування страхувальнику ОСОБА_1 у розмірі 114 117,73 грн (а.с.71).
22.01.2025 року ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 114 117 грн 73 коп.
За клопотанням позивача, судом 27.06.2025 року винесено ухвалу про призначення у даній справі автотоварознавчої експертизи.
Згідно висновку експерта №663/25-24 від 09.12.2025 року, вартість відновлювального ремонту, завдана власнику транспортного засобу «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , під час ДТП від 28.12.2024, складає:
- з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та ПДВ 20% - 117108,00 грн. (сто сімнадцять тисяч сто вісім грн. 00 коп.).
- з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та без ПДВ 20,00% - 97640,00 грн. (дев'яносто сім тисяч шістсот сорок грн. 00 коп.).
- без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу та з ПДВ 20% (дивись додаток №1) - 200856,61 грн. (двісті тисяч вісімсот п?ятдест шість грн. 61 коп.);
- без урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу та без ПДВ 20,00 % (дивись додаток №2) - 167430,66 грн. (сто шістдесят сім тисяч чотириста тридцять грн. 66 коп.); Вартість матеріального збитку, завдана власнику транспортного засобу «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_8 , під час ДТП від 28.12.2024, складає 117108,00 грн, (сто сімнадцять тисяч сто вісім грн. 00 коп.) (а.с.119-137).
ІV. Зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів сторін
Суть позовних вимог (з урахуванням заяви про їх збільшення) зводиться до того, що на думку позивача, з відповідача 2 - ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає стягненню сума грошових коштів, що становить 2 990 грн 27 коп та являє собою різницю між визначеною експертом вартістю відновлювального ремонту з урахуванням включення сум податку на додану вартість до вартості ремонту, та з урахуванням зменшення вартості відновлювального ремонту на коефіцієнт зносу деталей автомобіля, що становить 117 108,00 грн та між фактично сплаченою страховиком сумою відшкодування 114 117,73 грн, що дорівнює 2 990, 27 грн (117 108,00 грн - 114 117,73 грн = 2 990, 22 грн). Водночас з відповідача-1 - ОСОБА_2 позивач просить стягнути 83 748 грн 61 коп , що становить різницю між вартістю відновлювального ремонту згідно висновку експерта 200 856 грн 61 коп (що складає суму вартості відновлюваного ремонту з включенням сум ПДВ та без вирахування значення коефіцієнта фізичного зносу), за відніманням фактично сплаченої страховиком суми коштів 114 117 грн 73 коп та за мінусом суми коштів 2 990, 27 грн, що підлягає стягненню з відповідача-2 ПрАТ «СК «УНІКА» (200 856,61 - 114 117,73 - 2990,27 = 83 748 грн 61 коп).
Аналізуючи вказані правові вимоги, їх нормативно-правове обґрунтування та надані на їх підтвердження докази, суд дійшов таких висновків.
4.1. Щодо особи, яка повинна нести відповідальність за завдану шкоду
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 - IV ( у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі змістом правових висновків, наведених у пунктах 56 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 сформульовано висновок про те, що оскільки вартість майнового збитку, завданого позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні ДТП, зобов'язаний сплатити позивачу таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, страхувальник, тобто особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, несе цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду саме в тих межах, що не покриваються договором страхування цивільно-правової відповідальності.
4.2. Щодо особи, яка несе відповідальність за відшкодування витрат, пов'язаних зі зменшенням вартості ремонту на значення коефіцієнту фізичного зносу деталей, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 - IV ( у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Водночас, згідно пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Аналогічні за змістом правові висновки наведено в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691цс15: суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з товариства, працівник якого є винуватцем ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
За наведених умов, коефіцієнт фізичного зносу підлягає врахуванню при виплаті страхового відшкодування таким чином, що вказаний коефіцієнт не відшкодовується страховою компанією. Однак різниця між страховим відшкодуванням (з урахуванням даного коефіцієнту) та фактичними збитками відшкодовується винною особою.
4.3. Щодо ненадання транспортного засобу судовому експерту для огляду під час проведення судової експертизи
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до п. 4 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», саме потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Для цілей оцінки судом доказів у справі кожен доказ повинен відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності, а сукупно докази повинні відповідати критерію достатності.
Як свідчить зміст Звіту суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_7 від 18.01.2025 №80059, складеного на замовлення страховика, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, у виді відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, з урахуванням ПДВ але без врахування втрати товарної вартості, становить 114 117,73 грн.
Додатком до вказаного звіту є протокол огляду транспортного засобу, в якому зафіксовано завдані автомобілю пошкодження. Вказаний протокол підписано власником транспортного засобу ОСОБА_1 . Підпису відповідача в графі «Учасник ДТП» немає.
Відповідно до пункту 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі - Методика), у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. У разі відсутності в установлений час на місці огляду осіб, що викликалися, огляд проводиться без їх участі, про що зазначається у звіті (акті), висновку.
Однак у матеріалах звіту доказів виклику заінтересованої особи - учасника дорожньо-транспортної пригоди (відповідача) шляхом поштового відправлення, телефонограми, електронного повідомлення тощо - немає.
Зазначення у звіті відомостей про відсутність (неявку на виклик) зацікавлених осіб також відсутнє.
Водночас, на думку суду, особа, яка завдала шкоди, має право бути повідомленою про огляд пошкодженого майна, аби мати можливість брати участь в огляді пошкодженого майна з тією метою, щоб мати інформацію про достовірність проведеної оцінки, або оскаржити в подальшому її результати.
У ході розгляду справи судом було призначено судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення суми завданих збитків.
Як свідчать матеріали клопотання судового експерта про надання дозволу на проведення експертизи за матеріалами справи (а.с. 107 т. 1) 21.08.2025 у визначений експертом час власник автомобіля Skoda Octavia № НОМЕР_2 не надав його на огляд експерту.
Відповідно до заяви (пояснення) представника позивача від 15.04.2026 надати докази, що підтверджують фактичне здійснення ремонту транспортного засобу, а також понесені витрати на його проведення, сторона позивача позбавлена можливості, оскільки докази часткового проведення ремонту не збереглися, ремонт здійснено частково, оскільки позивач не мав достатньо коштів для його повного завершення.
Суд зазначає, що недолік первинної оцінки - відсутність виклику винуватця дорожньо-транспортної пригоди для огляду транспортного засобу, міг би в подальшому бути усунутий під час проведення судової експертизи, зокрема внаслідок огляду транспортного засобу судовим експертом.
Однак у даному випадку огляд транспортного засобу судовим експертом не здійснювався, а судову автотоварознавчу експертизу було проведено за матеріалами справи, тобто головним чином - за відомостями протоколу огляду оцінювачем ОСОБА_7 від 18.01.2025, що було підтверджено у ході допиту судового експерта С. Федоренка.
За наведених умов суд не може не звернути увагу на існування факту порушення права відповідача на участь в огляді пошкодженого майна, який зумовлений одночасно такими обставинами, як: відсутність доказів виклику відповідача для участі в огляді пошкодженого майна та ненаданням транспортного засобу для огляду судовому експерту в ході проведення судової автотоварознавчої експертизи. Так, на думку суду, надання транспортного засобу, навіть із урахуванням проведення частково ремонту, давало би можливість експерту переконатися у відповідності існуючих пошкоджень (навіть з урахуванням їх часткового виправлення) обставинам дорожньо-транспортної пригоди та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у їх відповідності (зокрема за характером пошкоджень або часом їх виникнення) - зазначити про це у висновку.
Однак у межах даної справи сукупність таких обставин, як: відсутність доказів виклику відповідача для участі в первинному огляді та ненадання транспортного засобу під час судової експертизи, утворює обґрунтовані сумніви в достовірності даного доказу - висновку товарознавчої експертизи - в аспекті визначення обсягу пошкоджень. При цьому, такі сумніви зумовлені не діями самого експерта (адже експерт заявляв відповідне клопотання про доступ до транспортного засобу), а саме діями позивача щодо ненадання транспортного засобу.
За наведених умов суд вважає, що в контексті таких обставин, як ненадання позивачем транспортного засобу експерту для дослідження, висновок судової автотоварознавчої експертизи не відповідає критерію достовірності доказу в частині достовірності визначення обсягу пошкоджень.
Клопотань щодо призначення потворної судової автотоварознавчої експертизи зі сторони позивача до суду не надходило, крім того, в аспекті ймовірного подальшого ненадання транспортного засобу для огляду призначення такої експертизи не є доцільним.
4.4. Щодо відшкодування сум податку на додану вартість при стягненні відшкодування шкоди з винної особи
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961 - IV (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Згідно правового висновку, наведеного у постанові колегії суддів КЦС ВС від 13 травня 2019 року у справі № 522/538/17 (провадження провадження № 61-16282св18) наведено такий висновок: за загальним правилом, як при визначенні розміру страхових платежів, так і при визначенні розміру матеріального збитку чи страхової виплати, що підлягає відшкодуванню страхувальнику чи безпосередньо потерпілій особі (пункт 36. 4 статті 36 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), податок на додану вартість не нараховується, окремим рядком не виділяється та страховики не є платниками ПДВ по таких операціях. У разі, якщо страхові суми спрямовуються безпосередньо на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об?єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплат на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком у розрахункових документах. Зазначені зобов?язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ.
Аналогічні за змістом висновки, що у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат із сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами, наведено у постановах Верховного Суду № 206/5271/14-ц від 11.12.2019 року; № 295/6973/16-ц від 20.11.2019 року; № 212/2534/16-ц від 13.11.2019 року; № 161/2017/16-ц від 02.10.2019 року; № 200/6084/14-ц від 21.08.2019 року; № 296/10171/14-ц від 03.07.2019 року; № 398/1808/15-ц від 03.07.2019 року.
Також, при вирішенні цієї справи суд бере до уваги позицію Верховного Суду, що наведена постанові від 27 березня 2019 року у справі № 619/2671/16-ц, за змістом якої Верховний Суд не погодився із висновками апеляційного суду щодо стягнення сум податку на додану вартість у складі відшкодування завданої шкоди з особи, яка завдала шкоду, та зазначив, що вартість ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем під час проведення ремонтних робіт понесені витрати із сплати ПДВ, а тому Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодуванню позивачу вартості ремонту автомобіля із врахуванням ПДВ.
Отже, для виникнення в страховика або особи, яка завдала шкоду, обов'язку з відшкодування витрат на сплату податку на додану вартість в складі витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу, такі витрати (та сплата податку на додану вартість в їх складі) мають бути документально підтверджені.
Однак, у межах даної справи доказів здійснення ремонту транспортного засобу саме зі сплатою податку на додану вартість в складі послуг та використаних складових, суду надано не було.
За наведених умов, на переконання суду, відсутні правові підстави для стягнення сум податку на додану вартість з відповідача в межах даної справи.
4.5. Щодо ймовірного проведення ремонту транспортного засобу в межах даної справи
Одним із аргументів відповідача в межах даної справи щодо необхідності відмови у задоволенні позову слугувало те, що позивач, ймовірно, фактично відновив транспортний та не надав суду доказів проведення відновлювального ремонту, зокрема його дійсної вартості.
В обґрунтування таких посилань сторона відповідача посилалася на те, що позивач ухиляється від надання доказів здійснення ремонту, не надав транспортний засіб на огляд судовому експерту.
Також сторона відповідача посилалася на існування рахунку-фактури фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 30.01.2025, згідно якого було обраховано вартість відновлювального ремонту транспортного засобу на суму 126 810 грн 00 коп (а.с. 170 - 174 т. 1), що також вказує на відновлення транспортного засобу на час проведення судової товарознавчої експертизи.
На думку сторони відповідача, у випадку існування двох суперечливих документів - висновку судового експерта щодо визначення суми завданої шкоди та документів, що підтверджують фактичне проведення ремонтних робіт, суд повинен брати до уваги саме докази, що підтверджують фактичну вартість проведення відновлювального ремонту.
Оцінюючи аргументи сторони відповідача на предмет ймовірного відновлення транспортного засобу, суд звертається до концепції «вірогідності обставин», згідно якої стандартом доказування обставин у цивільному судочинстві є стандарт більшої ймовірності (а не стандарт «поза розумним сумнівом»). Тобто, обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приймаючи до уваги сукупність таких обставин, як: ненадання транспортного засобу судовому експерту для його огляду; ненадання позивачем доказів відновлювального ремонту та його вартості на ухвалу суду про витребування доказів; існування рахунку-фактури від 30.01.2025 щодо вартості відновлювального ремонту; факту перерахування страхового відшкодування ПрАТ «СК «УНІКА» страхового відшкодування безпосередньо на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2025 (а.с. 8 т. 1), суд доходить висновку про те, що така обставина, як фактичне проведення відновлювального ремонту транспортного засобу на час розгляду справи мала місце та є значно більш ймовірною (вірогідною), аніж часткове проведення ремонту із одночасною втратою документів на підтвердження його вартості, на що посилається позивач у своїх поясненнях.
Вирішуючи питання про правові наслідки ненадання суду доказів здійснення фактичного ремонту транспортного засобу та його вартості, суд виходить із такого.
На рівні чинного законодавства відсутнє пряме врегулювання питання про те, що саме має пріоритет у питанні підтвердження суми збитків, завданих власнику транспортного засобу - висновок товарознавчої експертизи або фактичні докази здійснення ремонту та понесених на його здійснення витрат.
При цьому, на думку суду, гіпотетично можуть виникати різні ситуації. Зокрема, може мати місце ситуація, коли власник транспортного засобу неповністю відновив транспортний засіб (неякісно виконав певні роботи, або не провів відновлення повністю тощо). І в такому випадку, на думку суду, навіть факт здійснення витрат на відновлення транспортного засобу в сумі меншій, аніж визначена експертом, не обов'язково звільняє винуватця заподіяння шкоди від обов'язку її повного відшкодування. Заразом може мати місце й протилежна ситуація, коли власник транспортного засобу повністю відновив транспортний засіб, але придбав для цього складові чи ремонтні роботи за цінами, що є нижчими за ринкові, тобто фактичні витрати на належне функціональне відновлення транспортного засобу виявилися меншими, аніж визначені експертом.
Також необхідно брати до уваги й такі важливі аспекти, як співвідношення часу, коли транспортний засіб був фактично відновлений, та часу оцінки збитків.
Відповідно до абзацу 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Наприклад, на переконання суду, не відповідає принципам розумності та добросовісності (ст. 3 ЦК України) така ситуація, коли транспортний засіб спочатку був повністю функціонально відновлений власником, у той час як товарознавче дослідження було проведено зі значним проміжком часу під час розгляду справи в суді та за цінами, які внаслідок зростання рівня інфляції на час проведення дослідження є суттєво вищими.
У аспекті стягнення сум різниці, що виникли внаслідок невідшкодування страховою компанією різниці внаслідок коефіцієнту фізичного зносу деталей транспортного засобу, також може мати важливе значення використання нових або ненових складових, що узгоджується із висновками, наведеними у згаданому вище пункті 9 постанови ППВСУ від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», згідно якої передумовою неможливості врахування зносу при визначенні суми збитків є факт того, для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини.
У цьому аспекті суд звертається до практики Верховного Суду з даного питання.
Так, у постанові КЦС ВС від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц наведено наступний висновок: судами встановлено, що автомобіль фактично відремонтований, тому розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем.
Також, суд бере до уваги й висновок, наведений в пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі № 924/675/17: щодо посилання скаржника на звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, за яким визначено розмір виплаченого позивачу страхового відшкодування, який не був врахований судами попередніх інстанцій, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 зазначено, що судом апеляційної інстанції у вирішенні спору не враховано того, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 зі справи № 3-50гс15 зазначено: господарські суди обґрунтовано визнали, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Підсумовуючи наведене суд доходить висновку, що визначення того, якому саме із документів - висновку автотоварознавчої експертизи (або звіту про оцінку) з питань визначення суми завданої шкоди або документам, що підтверджують фактичні витрати на проведення відновлювального ремонту (актам виконаних робіт, рахункам, платіжним дорученням тощо) слід надати перевагу, повинно вирішуватися судом індивідуально в межах обставин окремої справи.
Повертаючись до обставин даної справи, суд зауважує, що позивачем не було надано доказів вартості проведеного відновлювального ремонту та характеру проведених відновлювальних робіт (їх склад, обсяг, дата проведення, характер використаних деталей та складових частин, наявність або відсутність факту сплати податку на додану вартість тощо).
При цьому, як уже було відзначено вище, транспортний засіб найбільш вірогідно є відновленим на час розгляду даної справи. Однак позивачем не було надано суду доказів на підтвердження того, що витрати на проведення відновлюваного ремонту дійсно перевищили отримане страхове відшкодування та є співставними із тією вартістю відновлювального ремонту, яку розраховано у висновку автотоварознавчої експертизи.
Згідно із частинами 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За наведених умов, суд доходить висновку, що існування різниці між фактично сплаченою на користь позивача страховиком сумою страхового відшкодування 114 117,73 грн та фактично завданими збитками, про стягнення якої просить позивач з відповідача 1 та відповідача 2, не є доведеною, та позовні вимоги до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «УНІКА» задоволенню судом не підлягають.
V. Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі відмови у задоволені позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 267, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення матеріальної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ),
Відповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ),
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (місцезнаходження: вул. Олени Теліги, буд. 6В, м. Київ, 04112).
Суддя А. О. Діденко