Справа № 991/4512/26
Провадження № 11-сс/991/345/26
Слідчий суддя ОСОБА_1
18 травня 2026 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026 про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою від 01.05.2026,
Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви від 01.05.2026 про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом скарги скаржник зазначив, що 01.05.2026 він засобами електронної пошти звернувся до САП із заявою про вчинення прокурором САП ОСОБА_7 та детективом ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 374, 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Як зазначає ОСОБА_6 , на день подачі скарги, відомості за поданою заявою до ЄРДР не внесені, розслідування не розпочато та йому не надано відповідний витяг.
Слідчий суддя розглянув скаргу ОСОБА_6 та своєю ухвалою від 07.05.2026 відмовив у її задоволенні, оскільки дійшов висновку, що заява не містить фактичних відомостей та об'єктивних даних, які б вказували на наявність у діях зазначених заявником осіб ознак кримінальних корупційних чи інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ. Окрім того, слідчий суддя встановив, що скаржник не надав відомості про отримання заяви від 01.05.2026 уповноваженою особою САП.
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
ОСОБА_6 не погодився з ухвалою слідчого судді від 07.05.2026, а тому звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про задоволення його скарги.
Узагальнено ОСОБА_6 посилається на те, що стаття 214 КПК України закріплює обов'язок органу досудового розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до ЄРДР та не вимагає оцінки цими суб'єктами заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину. Ця норма закону є обов'язковою для виконання, а тому слідчий суддя повинен був захистити його порушені права. Разом із тим, акцентує, що слідчий суддя мав можливість сам витребувати з САП дані про отримання заяви.
Позиції учасників судового провадження
Учасники судового провадження в судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Від ОСОБА_6 до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.
Слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З матеріалів судового провадження колегія суддів встановила, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність Уповноважених осіб САП. В обґрунтуваннях скарги послався на порушення вимог ст. 214 КПК України щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за його заявою про ймовірне вчинення прокурором САП ОСОБА_7 та детективом ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 366, 374, 384 КК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_6 не надав відомості про отримання заяви від 01.05.2026 уповноваженою особою САП та разом із тим, викладені у його заяві від 01.05.2026 обставини не містять будь-яких даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених КК України, та не дають підстав стверджувати про наявність будь-яких ознак кримінальних правопорушень.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині помилковості висновку слідчого судді про не підтвердження факту отримання заяви, адже слідчий суддя, забезпечуючи судовий контроль, з метою повного з'ясування обставин, мав процесуальну можливість самостійно витребувати підтвердження реєстрації такої заяви в САП. Сама по собі відсутність у скаржника фіскального чека чи повідомлення про вручення (при направленні електронною поштою) не може бути єдиною підставою для відмови, якщо факт звернення може бути перевірений судом.
Разом із тим, зазначена процесуальна помилка слідчого судді не призвела до постановлення незаконної ухвали, оскільки ключовим для вирішення цієї категорії скарг є аналіз змісту самої заяви на відповідність вимогам ст. 214 КПК України.
Колегія суддів перевіривши матеріали провадження, та погоджується з позицією слідчого судді про те, що заява ОСОБА_6 не містить відомостей, які б об'єктивно свідчили про вчинення кримінальних правопорушень. На підтвердження цього колегія суддів зазначає таке.
Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК України).
Проте зазначена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається в тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Водночас для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (з огляду на недостатню обізнаність заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але разом з тим достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Крім того, за правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Застосовуючи наведені правові позиції до обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що зміст заяви ОСОБА_6 від 01.05.2026 не містить фактичних даних, які б вказували на подію кримінального правопорушення.
Доводи скаржника фактично зводяться до висловлення незгоди з процесуальними рішеннями та діями прокурора ОСОБА_7 та детектива ОСОБА_8 , вчиненими ними у межах їхніх службових повноважень під час розслідування іншого кримінального провадження. Колегія суддів наголошує, що кримінально-процесуальний закон передбачає спеціальний порядок оскарження таких дій (ст. 303-313 КПК України), а спроба ініціювати нове розслідування за відсутності об'єктивних даних про склад злочину є несанкціонованим використанням процедури ст. 214 КПК України та формою зловживання правом на звернення.
Оскільки посилання ОСОБА_6 , на вчинення злочинів мають суто суб'єктивний та абстрактний характер, вони не дають змоги здійснити навіть попередню правову кваліфікацію діяння.
Отже, оскільки заява не містить достатніх відомостей про вчинення злочинів, то бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР відсутня, що є законною підставою для відмови у задоволенні скарги.
Доводи в апеляційній скарзі вказаних вище висновків не спростовують.
Таким чином апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.05.2026 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4