Справа № 991/4504/26
Провадження 1-кс/991/4517/26
18 травня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
05.05.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, яка на підставі протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 05.05.2026 була передана на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданої скарги
У своїй скарзі голова ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 вказує, що 20.04.2026 ним до Національного антикорупційного бюро України було подано заяву про вчинення міським головою м. Дніпро ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 368-5 КК України.
Водночас, як вказує ОСОБА_3 , він так і не отримав будь-якої відповіді на подану ним заяву, а тому вважає, що відомості до ЄРДР не внесено, вимоги ст. 214 КПК України не виконані. У зав'язку з цим звернувся зі скаргою до Вищого антикорупційного суду у якій просить зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до ЄРДР відомості за його заявою №920/26 від 20.04.2026 та почати досудове розслідування.
2.Позиція учасників судового засідання
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, однак у своїй скарзі просив розглядати її за його відсутності, вимоги викладені у ній підтримав.
Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, однак до його початку надіслав письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 . Свою позицію обґрунтовував тим, що у заяві наведено обставини щодо нібито вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а саме набуття міським головою м. Дніпро ОСОБА_4 активів, вартість яких більш ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи, у період до визнання такого діяння кримінально караним.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності скаржника ОСОБА_3 та представника органу, бездіяльність уповноваженої особи якого оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду відповідної скарги.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Вищезазначена бездіяльність виникає у зв'язку з невиконанням слідчим, дізнавачем чи прокурором передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України обов'язку внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, і таким чином розпочати проведення досудового розслідування за відповідними фактами.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об'єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).
Вказані положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, має бути критерієм внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.
З наведених положень вбачається, що слідчий та прокурор хоча і не проводять до моменту внесення відомостей у ЄРДР перевірку обставин, викладених у заяві, однак аналізують її зміст, і саме ця інформація дає змогу визначити, чи містить заява достатньо відомостей про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню до ЄРДР в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Саме такий механізм початку досудового розслідування надає кожній особі право заявляти про їх вчинення та очікувати, що за відповідними фактами буде розпочате розслідування, водночас забезпечує можливість здійснювати досудове розслідування виключно за фактами вчинення кримінальних правопорушень та захищає інших осіб від необґрунтованого кримінального переслідування та процесуального примусу.
Вказане узгоджується з практикою Верховного Суду, який у своїх постановах наголошує на такому:
(1) «... якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин ...» (постанова ККС ВС від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18);
(2) «… слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР» (постанова ККС ВС від 30.09.2021 у справі № 556/450/18).
З урахуванням викладеного, бездіяльність, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Як вбачається із поданої скарги, заявник вказує, що ОСОБА_3 викладено короткий зміст обставин кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ст. 368-5 КК України.
Зокрема, у вказаній заяві йшлося про те, що донька міського голови м. Дніпро ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у листопаді 2018 року придбала одразу чотири об'єкти нерухомого майна в Італії сукупна вартість яких може складати 264 мільйони гривень. Водночас, з огляду на відсутність у відкритих джерелах відомостей про наявність в ОСОБА_6 офіційних зареєстрованих доходів, достатніх для придбання вказаного майна, існують підстави вважати, що майно могло бути придбано за кошти та за дорученням ОСОБА_4 та оформлено на доньку з метою уникнення необхідності його декларування та аби в подальшому мати можливість прямо вчиняти щодо такого майна дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Також в заяві зазначено, що вартість придбаного майна значно перевищує законні доходи родини ОСОБА_6, які відображено у його щорічній декларації за 2018 рік. Так, проаналізувавши відомості, які містяться в декларації, заявник дійшов висновку, що загальний сукупний дохід та грошові активи родини ОСОБА_6 на 2018 рік становили 43 758 016 гривень, шо щонайменше в 6 разів або на 220 мільйонів гривень менше за вартість майна, придбаного донькою ОСОБА_4 в Італії.
Водночас, проаналізувавши подану скаргу та долучену до неї заяву, слідчий суддя доходить висновку про відсутність обставин, що можуть слугувати підставою для початку досудового розслідування за викладеними фактами.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що часом вчинення кримінального правопорушення є час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Викладені у заяві фактичні обставини свідчать про те, що ймовірний злочин було вчинено у листопаді 2018 року, оскільки саме в цей період було набуте нерухоме майно, законних коштів для придбання якого, за твердженням заявника, у в ОСОБА_7 та членів його сім'ї не було.
Водночас, злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, було включено до Кримінального кодексу України лише 31.10.2019 (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» № 263-IX від 31.10.2019), тобто після обставин, на які посилається заявник як на можливе незаконне збагачення ОСОБА_7 .
Відтак, наведені у заяві відомості стосуються періоду, коли відповідне діяння ще не було кримінально караним, що виключає можливість надання зазначеним обставинам правової кваліфікації за ст. 368-5 КК України. У зв'язку з цим такі відомості не можуть бути самостійною та достатньою підставою для початку досудового розслідування стосовно вказаних осіб.
Керуючись ст.214, 303-304, 306, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
1.Скаргу голови ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без задоволення.
2.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів з дня отримання її копії.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1