Справа № 991/4656/26
Провадження 1-кс/991/4668/26
11 травня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вказане клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , посадовими особами ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав, заначивши про актуальність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили щодо клопотання прокурора про продовження підозрюваному строку дії обов'язків, пославшись на його безпідставність та необґрунтованості підозри. Сторона захисту наголошує на відсутності наразі ризиків, зауваживши при цьому, що частина заявлених прокурором ризиків вже була спростована в попередній ухвалі слідчим суддею ВАКС, жодних нових доказів з цього приводу не зазначено.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023, в тому числі за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією сторони обвинувачення, учасники організованої групи діючи в межах єдиного злочинного плану, під керівництвом організатора ОСОБА_4 , за співучасті виконавців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за пособництва ОСОБА_8 , а також інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи в умовах воєнного стану, у період з квітня 2022 року по грудень 2023 року, при проведенні закупівлі КП ДОР «Аульський водовід» та виконанні ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ» робіт по об'єкту «Реконструкція водогону Аули-Верхньодніпровськ Кам'янський район, Дніпропетровської області», заволоділи коштами зазначеного Комунального підприємства у сумі 129 050 862,70 грн з ПДВ, що є особливо великим розміром, чим заподіяли цьому підприємству майнової шкоди у вказаній сумі.
У рамках цього кримінального провадження ОСОБА_4 22.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Отже, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Тож, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначено заставу в розмірі 60 000 000 грн, з покладенням на підозрюваного у разі внесення застави ряду обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії таких обов'язків судом визначено на 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
27.01.2025 підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з під варти, у зв'язку із внесенням застави у визначеному слідчим суддею розмірі. За наведеного, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов'язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 24.01.2025.
Разом з цим, строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , неодноразово продовжувався слідчим суддею ВАКС, востаннє - ухвалою від 12.03.2026 продовжено на два місяці до 12.05.2026 включно.
Ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.06.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000302 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 22.01.2026.
Варто зауважити, що кримінальне провадження з 18.12.2025 відкрито сторонам для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Враховуючи, що строк дії раніше покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків спливає 12.05.2026, сторона обвинувачення наголошує, що заявлені раніше ризики не зменшилися та продовжують існувати, а обґрунтованість підозри повністю виправдовує подальше обмеження прав підозрюваного. Відтак, процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України потребує подальшого контролю, що підтверджується такими доводами прокурора.
Наявні обставини і стали підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з цим клопотанням.
Необхідність продовження обов'язків та процесуальні підстави для звернення з цим клопотанням прямо регламентовані чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Вирішуючи питання про продовження дії покладених обов'язків, слідчий суддя детально досліджує, перевіряє та оцінює кожен зазначений ризик окремо, зважаючи на зміну процесуального статусу провадження.
Як стверджує прокурор, встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Оцінюючи доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує правові висновки, викладені у попередній ухвалі слідчого судді від 12.03.2026. Зазначеним судовим рішенням під час останнього продовження строку дії обов'язків було здійснено детальний аналіз заявлених стороною обвинувачення ризиків, за результатами якого ризики, передбачені п.п. 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, визнано неактуальними та спростованими. Встановленими та залишеними слідчим суддею існуючими ризиками визнано ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні).
Зважаючи на те, що у теперішньому клопотанні прокурор знову посилається на весь первісний перелік із п'яти ризиків, однак не зазначає жодних нових фактичних обставин та не надає нових доказів, які б виникли після постановлення попередньої ухвали й свідчили про відновлення актуальності раніше спростованих ризиків, слідчий суддя відхиляє доводи обвинувачення в частині пунктів 2, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та переходить до оцінки виключно двох ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що підозрювана особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер. Поряд з цим, слідчий суддя наголошує, що КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у майбутньому.
Наявність же ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні, загалом доводиться матеріалами провадження, які у достатній мірі переконують слідчого суддю у наявності ймовірності їх виникнення. Водночас, слідчий суддя зазначає, що ступінь цієї ймовірності та реальність можливості здійснення тих чи інших дій безпосередньо залежать від стадії провадження та особи підозрюваного. Зокрема, встановлені на початковому етапі розслідування ризики по мірі провадження мають тенденцію до зменшення або втрати своєї актуальності.
Перевіряючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із необхідності комплексного аналізу як суворості можливого покарання, так і особистих обставин життя підозрюваного ОСОБА_4 ..
Надаючи оцінку доводам прокурора в цій частині, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає суворе покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінці ризику переховування. Сама лише перспектива відбування тривалого терміну ув'язнення в пенітенціарній установі є потужним природним стимулом для особи ухилитися від правосуддя.
Окрім цього, матеріалами клопотання підтверджується достатній майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 (зокрема офіційно задекларований доходи ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_15 склали 81 095 066 грн та 10 063 839 грн відповідно, у їх власності є значна частина нерухомого майна та земельних ділянок, автомобіль Lexus 450D, вони є засновниками та бенефіціарами низки юридичних осіб з сумарним статутним капіталом більше 50 млн грн) та наявність у нього чинного паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Зазначені обставини вказують на наявність у ОСОБА_4 реальної та об'єктивної матеріальної можливості для тривалого проживання поза межами постійного місця проживання або організації виїзду з території України.
До того ж слідчий суддя враховує вік підозрюваного ОСОБА_4 (67 років) та зауважує, що в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та запровадження воєнного стану, чоловіки віком від 60 років не підпадають під встановлені мобілізаційні обмеження щодо перетину державного кордону, а тому ОСОБА_4 має законне право та фізичну можливість безперешкодно виїхати за межі України у будь-який час через діючі пункти пропуску.
Також прокурором обґрунтовано вказано на специфіку висунутої підозри: ОСОБА_4 інкримінується вчинення дій у складі організованої злочинної групи (ОЗГ), що свідчить про наявність у нього сталих соціальних зв'язків кримінальної спрямованості, навичок до конспірації та досвіду узгодженої протиправної діяльності. Це суттєво підвищує ризик умисного переховування від органів правосуддя з використанням прихованих ресурсів.
Водночас, досліджуючи поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, слідчий суддя констатує, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу демонструє належну процесуальну поведінку, а також сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки. Крім того, ключовим стримуючим фактором для підозрюваного є раніше внесена застава у значному розмірі, оскільки у разі порушення покладених обов'язків ці кошти підлягають зверненню в дохід держави, що тягне за собою відчутні та безповоротні майнові втрати для нього та його родини.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що ризик переховування підозрюваного хоч і мінімізований його поточною належною поведінкою та внесеною заставою, проте продовжує існувати як потенційна загроза. Сама лише наявність застави не нівелює повністю матеріальні та логістичні можливості особи до втечі, а тому для забезпечення подальшої належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 на стадії ст. 290 КПК України такий ризик вимагає продовження контролю через дію покладених слідчим суддею обов'язків.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену законом процедуру отримання показань. На стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, тоді як після направлення обвинувального акта до суду - усно, безпосередньо в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд першої інстанції зможе обґрунтувати свої висновки лише тими показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або які були отримані у порядку депонування відповідно до ст. 225 КПК України. Цей незаконний вплив може стосуватися як свідків, які прямо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення злочину, так і осіб, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин справи (навіть якщо вони не пов'язані з особою підозрюваного безпосередньо).
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України, тобто досудове розслідування завершено, проте судовий розгляд ще не розпочався.
Оскільки жоден із ключових свідків не допитаний судом у засіданні і їхні показання не сприйняті безпосередньо для використання як доказів, ризик протиправного впливу на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих свідчень залишається реальним та актуальним.
При вирішенні питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує необхідність запобігання спробам здійснення тиску з метою зміни показань, відмови від надання свідчень чи узгодження неправдивих позицій. Такий тиск може реалізовуватися підозрюваним як самостійно, так і через його довірених осіб. Зазначений ризик стосується як уже встановлених і допитаних свідків, так і осіб, які ще не допитані, та інших підозрюваних.
Слідчим суддею встановлено, що обставини укладання та виконання договорів між КП «ДОР «Аульський водовід» та підконтрольними підозрюваному ОСОБА_4 підприємствами безпосередньо відомі працівникам цих суб'єктів господарювання. Вказані особи перебувають у прямій службовій та фінансовій залежності від підозрюваного ОСОБА_4 та його оточення. Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на стадії гласного документування протиправної діяльності, а показання цих працівників мають ключове значення для встановлення істини, існує реальний та триваючий ризик незаконного впливу на них задля приховування обставин злочину.
Крім того, матеріали досудового розслідування містять обґрунтовані дані про те, що для вчинення кримінального правопорушення підозрюваний ОСОБА_4 залучив до складу організованої групи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також залучив до вчинення злочину ОСОБА_8 .. Зазначені особи тривалий час перебували під контролем підозрюваного ОСОБА_4 та виконували його безпосередні вказівки. Зважаючи на наявну ієрархію та сформовану психологічну і психоемоційну залежність, підозрюваний, перебуваючи без належного процесуального контролю, має об'єктивну можливість використати свій авторитет та вплив для переконання співучасників надати вигідні для себе показання або змінити раніше надані.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні не зменшився і залишається актуальним. Маючи на меті уникнення кримінальної відповідальності та нейтралізацію зібраних доказів, підозрюваний ОСОБА_4 зберігає об'єктивну можливість використовувати службову залежність та ієрархічні зв'язки для схиляння вказаних осіб до зміни раніше наданих показань, відмови від співпраці з правосуддям або надання неправдивих свідчень у майбутньому судовому засіданні. За таких обставин, даний ризик не може бути нівельований без продовження раніше покладених на підозрюваного обов'язків.
Наявність наведених вище ризиків доводиться матеріалами провадження та доказами, зібраними органом досудового розслідування, які у достатній мірі переконують суд у їх наявності.
Встановивши наявність та актуальність кримінальних процесуальних ризиків переховування підозрюваного від слідства та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та незаконного впливу на свідків й інших фігурантів провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя переходить до оцінки достатності застосованих обмежень.
На переконання слідчого судді, встановлені ризики є реальними, вагомими та триваючими, а тому внесення застави як самостійного запобіжного заходу на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України є недостатнім для повного контролю за поведінкою ОСОБА_4 .. Забезпечити дієвість кримінального провадження, недопущення тиску на колишніх підлеглих та безперешкодне ознайомлення сторін із матеріалами розслідування можливо виключно шляхом збереження додаткових процесуальних обмежень.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, за клопотанням прокурора строк дії обов'язків може бути продовжений ухвалою слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Оскільки підстави, що зумовили покладення на підозрюваного ОСОБА_4 додаткових обов'язків, не відпали, а їх скасування чи пом'якшення створить загрозу належному використанню процесуальних прав учасниками провадження, слідчий суддя доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання прокурора та продовження дії раніше визначених обов'язків.
З огляду на викладене, клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , посадовими особами ТОВ «АСІНКТОН СТРОЙ», ТОВ «МЕГА ОПТ ДНІПРО», з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 11.07.2026 включно, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000302 від 10.07.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1