Справа № 759/16149/25
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/4540/2026
13 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Ящуку Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за борговою розпискою,
встановив:
у липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 17 000 доларів США, що станом на день подання позову згідно офіційного курсу НБУ (1 долар США = 41,7514грн) становить 709 773грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 85 000грн.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 18 травня 2025 року відповідач взяв у нього в борг 17 000 доларів США, про що власноруч склав відповідну розписку, згідно якої зобов'язався повернути кошти до 19 травня 2025 року до 19 год. Однак, всупереч досягнутої домовленості, відповідач у визначений строк грошові кошти не повернув. 14 липня 2025 року він направив на адресу відповідача письмову вимогу про повернення боргу, однак той свої зобов'язання не виконав.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за борговою розпискою від 18 травня 2025 року суму боргу у розмірі 17 000 доларів США, що станом на день подання позову згідно офіційного курсу НБУ становить 709 773грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000грн та витрати по оплаті судового збору у розмірі 7 093,73грн, а всього разом - 17 093,73грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 6 лютого 2026 року призначений судовий розгляд апеляційної скарги.
9 квітня 2026 року на електронну пошту Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження у справі, у зв'язку із перебування його на військовій службі, яке підписане електронно-цифровим підписом ОСОБА_1 . До клопотання додана довідка командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 17 березня 2026 року № 693/16683 про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в військовій частині НОМЕР_1 .
Колегія суддів, вислухавши представника позивача - адвоката Губаренка Ю.П., який заперечував проти зупинення апеляційного провадження, обговоривши доводи клопотання та надані документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX), введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на день прийняття цієї ухвали воєнний стан не скасований.
Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1).
Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на день прийняття цієї ухвали в Україні діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування, як цілісний організм, почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв'язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 зроблено правовий висновок, «що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.»
Відповідач у даній справі ОСОБА_1 подав клопотання про зупинення
апеляційного провадження, посилаючись на перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , у підтвердження чого надав довідку за формою № 5, видану 17 березня 2026 року командиром військової частини НОМЕР_1 .
Отже, відповідач не виявив бажання, щоб його апеляційна скарга була розглянута у його відсутність.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України, як цілісна структура, були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність волі військовослужбовця - відповідача ОСОБА_1 щодо продовження розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає зупиненню до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Керуючись статтями 251, 252, 381, ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за борговою розпискою до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 15 травня 2026 року.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук